Ухвала суду № 16112404, 08.06.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"08" червня 2011 р. Справа №6/243

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А. Д., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом

Малого приватного підприємства “Віал”, м. Сокиряни Чернівецької області

до Сокирянської об’єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Мале приватне підприємство “Віал”, м. Сокиряни Чернівецької області, звернулось з позовом до Сокирянської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2006 року № 0000392301/2//10-140 про стягнення податку на прибуток в сумі 170300 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 72890 грн.

Позов мотивується тим, що Сокирянська об'єднана державна податкова інспекція Чернівецької області починаючи з 13.12.2005 р. по 13.01.2006 р. та з 16.01.2006 р. по 20.01.2006 р. проводила планову виїзну перевірку Малого приватного підприємства „Віал" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 р. по 30.09.2005 р. За результатами проведення вищевказаної перевірки складено акт від 26.01.2006 року № 057/2301/32218316, яким було встановлено порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.9 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3 статті 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94). При визначенні валового доходу податковим органом допущено вільне трактування отримання виручки від реалізації товарно-матеріальних цінностей, тобто підприємством визначено валовий доход відповідно до підпункту 11.3.1. пункту 11.3. статті 11 Закону № 334/94, а відповідач врахував у валовий доход суми коштів, які поступали за раніше відвантажені товарно-матеріальні цінності, що вже були включені до валового доходу у попередніх звітних періодах.

Так, пунктом 3.1.1 акту перевірки встановлено заниження скоригованого валового доходу за період, який перевірявся, оскільки, як вважають перевіряючі, в порушення підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94, підприємство не в повному обсязі включило виручку від реалізації ТМЦ кінцевим споживачам через РРО. Дані книги обліку розрахункових операцій не відповідають даним обсягу реалізації ТМЦ, зазначених у видаткових накладних за відповідні звітні періоди. Проте під час проведення перевірки, в порушення підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону № 334/94, посадові особи Сокирянської ОДПІ включили у валовий доход суми коштів, отриманих через РРО, які фактично вже були включені до складу валового доходу у попередніх звітних періодах у зв’язку з настанням однієї події, з якою чинне законодавство передбачає включення до складу валового доходу сум, отриманого протягом звітного періоду. В частині визначення валових витрат перевіряючі безпідставно виключили зі складу валових витрат суми коштів у розмірі 179539 грн., сплачених ПП „Алмір" та ТОВ “СТК-Центр” за отримані від них ТМЦ. Відповідач помилково вважає, що підприємство не мало права включати дані суми коштів до складу валових витрат оскільки відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334/94, збільшення валових витрат вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів, а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку, або дата оприбуткування платником податку товарів. Позивач вважає, що підприємство правомірно віднесло до складу валових витрат дані суми коштів, оскільки вони не порушують чинне законодавство та підтверджені відповідними платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Дані факти також підтверджуються додатками № 2 та № 3 до акту перевірки, де міститься перелік як платіжних документів (додаток № 3), так і перелік накладних від ПП „Альмір" та ТОВ „СТК-Центр" (додаток № 2). Тобто, підприємство, маючи в наявності як накладні, так і платіжні документи, правомірно віднесло до складу валових витрат вищевказані суми коштів відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94. Ніякого відношення до того, що якесь підприємство буде знято з державної реєстрації та з реєстрації платника ПДВ в майбутньому підприємство не має. Крім того, на момент здійснення операцій з даними не було підстав для сумнівів у право- та дієздатності вищезгаданих підприємств. Перевіряючі допустили вільне трактування такого поняття як скасування державної реєстрації. Зокрема, відповідно до пункту 4 статті 34 чинного до 31.12.2003 року Закону України “Про підприємства в Україні”, підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з ЄДРПОУ. Аналогічну норму містить також і Господарський кодекс України. З акту перевірки вбачається, що рішення про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ ПП «Альмір»було винесене Солом'янським районним судом м. Києва 24.11.2004 року, а рішення про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ ТОВ «СТК - Центр»Святошинським районним судом м. Києва було винесене 11.04.2005 року, тобто у другому кварталі 2004 року дані підприємства не були виключені з Єдиного державного реєстру та мали свідоцтво платника ПДВ, які на момент складання та подання звітності підприємством не були скасовані та знаходилися на податковому обліку. Згідно акту перевірки, позивач нібито незаконно відніс до складу валових витрат суми коштів, не підтверджених, відповідними первинними документами, однак всупереч вимогам наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327, перелік відсутніх первинних документів акт перевірки не містить.

В частині визначення приросту та убутку товарів відповідач врахував залишки товарів на складі підприємства не на кінець звітних періодів, а в періоди, які не являються звітними (підприємство подає поквартально декларацію з податку на прибуток). Ці всі помісячні залишки додані в одну суму, що суперечить пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94. Твердження ДПІ про те, що залишки ТМЦ у незвітних періодах є такими, що не призначені для власної господарської діяльності, є неправомірним, оскільки підпунктом 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 Закону № 334/94 під основною господарською діяльністю розуміється діяльність платника податку, визначена у його статутних документах, яка є регулярною і постійною протягом календарного року, на який припадає звітний період.

Ухвалою від 30.10.2006 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судових рішень (постанов) у справах господарського суду Чернівецької області №3/95 та №3/96.

Позивач, посилаючись на те, що відмовляється від адміністративного позову, заявив письмове клопотання від 08.06.2011 про поновлення та закриття провадження у справі.

Враховуючи, що обставини, що зумовили зупинення провадження у справі, усунуто, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає поновленню.

На підставі викладеного, керуючись статтею 156 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Поновити провадження у справі.

2. Розгляд справи призначити на 30.06.2011 на 10-30 в приміщенні господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, за участю представників сторін.

Суддя А. Паскарь