Рішення № 16111634, 02.06.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.06.2011 Справа № 5024/674/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Перепелко В.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс", м. Херсон,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Пласт", м. Херсон,

про стягнення 51568 грн. 21коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. від 04.03.2011 р.;

від відповідача: Коняшин В.В., ген. директор, паспорт серії НОМЕР_1 виданого Суворовським РВ УМВС України в Херсонській обл. від 16.10.1996 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Пласт" (відповідач) про стягнення 32000 грн. заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 212 від 14.01.2010р.

17.05.2011 року позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог №46 від 17.05.2011 року, якою фактично змінено предмет позову: крім основного боргу до стягнення заявлена сума 19568 грн. 21 коп. за користування товарним кредитом. Зазначена заява судом прийнята до розгляду. Розгляд спору відбувся за новою ціною - 51568 грн. 21коп..

Позивач підтримує позов в повному обсязі: в сумі стягнення основної заборгованості - 32000 грн. та в сумі за користування послугою товарного кредиту 19568грн. 21 коп. (а.с45-46) з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у відзиві визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обовязки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи).

В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.

Ухвалою господарського суду від 17.05.2011р. розгляд справи відкладався в звязку із неявкою представника відповідача та необхідністю представлення нових доказів.

В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

14 січня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нафта-Пласт" (покупець) був укладений договір поставки нафтопродуктів № 12, згідно з яким постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти на умовах даного договору та додаткових угод.

Відповідно до п. 4.2 Договору товар поставляється покупцю партіями, в кількості та по ціні, які зазначені в додаткових угодах або в рахунках-фактурах. Датою поставки товару вважається дата, зазначена в товарно-транспортній або видатковій накладній (п.4.5.2).

Розділом 5 Договору передбачено ціну та порядок розрахунків, зокрема, покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів з моменту поставки, якщо інше не передбачено в додаткових угодах до Договору (п. 5.1). Оплата проводиться згідно виставлених постачальником рахунків або в строки та на умовах, передбачених в додаткових угодах до договору (п. 5.2). У випадку несвоєчасної оплати поставленого товару, постачальник виставляє покупцю послугу користуванням товарним кредитом (п.5.5). Оплата послуги товарного кредиту проводиться покупцем на підставі виставленого рахунку або акту приймання-передачі послуги (п.п. 5.5.1).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010 р., а в частині взаєморозрахунків - до їх повного проведення.

Відповідно до умов договору поставки нафтопродуктів, позивач свої зобов'язання виконав належним чином (п. 2.1.1. Договору), передавши 27.04.2010 року бензин А-76 на загальну суму 57502грн. 45 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-0630 від 27.04.2010 р.; довіреністю № 32 від 12.04.2010 р. та рахунком-фактурою № СФ-0482/1 від 27.04.2010 р. (а.с. 12-13, 40). Відповідач поставлений товар прийняв, що підтверджується підписом представника покупця на видатковій накладній, довіреністю та, відповідно, зобовязаний був протягом 3-х банківських днів (п.2.2.1., 5.1. Договору) розрахуватись в повному обсязі. Однак, за отриманий бензин А-76 відповідач розрахувався частково - в розмірі 25502 грн. 45 коп., що підтверджується карткою рахунку контрагента ТОВ "Нафта-Пласт" за 01.04.2010 р. - 12.04.2011 р. (а.с. 11) та банківською випискою по особовому рахунку позивача (а.с. 42). На момент звернення позивача з позовом до суду за відповідачем обліковується заборгованість за поставлений бензин А-76 в сумі 32000 грн.

Позивачем на адресу відповідача 02.03.2011 року за вих. № 20 надіслано претензію з вимогою погасити заборгованість в сумі 32000 грн. (а.с. 14). Претензія позивача отримана відповідачем 09.03.2011 р. та залишена без відповіді (а.с. 15-16).

На підставі п. 5.5. Договору позивачем відповідачеві виставлено рахунок-фактуру № СФ-0406 від 17.05.2011 р. на оплату послуг користування товарним кредитом з 11.05.2010 р. по 17.05.2011 р. в сумі 19568 грн. 21 коп. (а.с. 63), акт про надання послуг користування товарним кредитом в сумі 19568 грн. 21 коп. підписаний сторонами 17 травня 2011 р. без зауважень (а.с. 68).

Позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Пласт" 32000 грн. заборгованості за договором поставки нафтопродуктів та 19568 грн. 21коп. за користування послугою товарного кредиту стали предметом судового розгляду у даній справі.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться .

Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

За визначенням частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Проте, відповідачем зобовязання щодо оплати поставленої продукції виконані не в повному обсязі. Станом на момент подання позову, сума простроченої заборгованості за договором поставки нафтопродуктів складає 32000 грн.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 32000грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, сторонами в п. 5.5 Договору узгоджено користування послугою товарного кредиту. Позивачем ця послуга надана в сумі 19568 грн. 21 коп., що підтверджено рахунком № СФ-0406 від 17.05.2011 р. Відповідачем надану послугу прийнято, про що свідчить акт про надання послуги користування товарним кредитом в сумі 19568 грн. 21 коп. підписаний ним 17 травня 2011 р. без зауважень. Докази оплати отриманої послуги користування товарним кредитом відповідач суду не надав, отже позовні вимоги в сумі 19568 грн. 21 коп. за користування послугою товарного кредиту обгрунтовано заявлені позивачем до стягнення та підлягають задоволенню.

Таким чином, заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс" до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Пласт" 32000 грн. заборгованості за договором поставки нафтопродуктів та 19568 грн. 21коп. за користування послугою товарного кредиту підлягають задоволенню.

Понесені позивачем витрати зі сплати державного мита, в розмірі 515грн. 68коп. та 236грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Пласт", ідентифікаційний код - 24947555, адреса - буд. 25, вул. Паровозна, м. Херсон, п/рахунок - № 26001029801165 в ХФ ПАТ "Кредитпромбанк" м. Херсон, МФО - 352651 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс", ідентифікаційний код - 30245835, адреса - буд. 82-а, вул. Робоча, м. Херсон, п/рахунок - № 26002000062485 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО - 300023, 32000 грн. основного боргу, 19568 грн. 21 коп. за користування послугою товарного кредиту, 515 грн. 68 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Т.А. Остапенко

Повне рішення складено 06.06.2011 р.