Рішення № 16111632, 01.06.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2011 Справа № 5024/492/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон

до Відкритого акціонерного товариства "Дніпровське підприємство "ЕРА", м. Херсон

про зобов'язання внесення змін до договору про постачання електричної енергії

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. - юрисконсульт, дов. № 07/1949-11 від 04.01.11 р.

відповідача - ОСОБА_2 - головний енергетик, дов. №1/2531 від 01.04.11 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Строк вирішення спору продовжено 01 червня 2011 року ухвалою суду від 18.05.2011 року.

Позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить зобов'язати відповідача укласти в редакції позивача Додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії №1683 від 20.11.2006 року з додатками, зокрема в додатку №1 до Додаткової угоди клас напруги для об'єкту "цех №1, карантинний острів, 1" визначити як ІІ".

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вказуючи на те, що йому має бути визначено І клас напруги.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Закон України "Про електроенергетику" визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 1.1. Правил користування електричною енергією затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31 липня 1996р. (надалі - ПКЕЕ), передбачено, що ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами. При цьому, дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 5.1. ПКЕЕ визначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Пункт 5.2. передбачає, що при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору.

Між сторонами укладений Договір про постачання електричної енергії №1683 від 20.11.2006 року(далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію, а відповідач оплачувати вартість спожитої електроенергії.

Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" 07 лютого 2011 направлено на адресу ВАТ "ДП "Ера" проект Додаткової угоди до Договору про постачання електричної енергії №1683 від 20.11.2006 року, яким пропонувалось викласти Додаток №5 до Договору в новій редакції.

Відповідач, Додаткової угоди до Договору не підписав, але 24 лютого 2011 року відповідач, не погоджуючись з умовами проекту Додаткової угоди позивача щодо приєднаної потужності по об'єкту "Промислова база", назви та адреси об'єкта №2 та приєднаної потужності цього об'єкту, а також щодо класу напруги по об'єкту №2, надіслав на адресу позивача свій проект Додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії.

Під час розгляду справи сторонами складено Протокол узгодження розбіжностей до Додаткової угоди до Договору про постачання електричної енергії №1683 від 20.11.2006 року, яким вони узгодили розбіжності щодо приєднаної потужності по об'єкту "Промислова база", назви та адреси об'єкта №2 та приєднаної потужності цього об'єкту.

Неврегульованими залишились розбіжності щодо класу напруги по об'єкту №2.

В Протоколі розбіжностей до Додаткової угоди до Договору про постачання електричної енергії №1683 від 20.11.2006 р., відповідач висловлює свою незгоду з строкою 2 Додатку №1 до Додаткової угоди (Додатку №5 до Договору про постачання електричної енергії №1683 від 20.11.2006 року).

Так, в протоколі розбіжностей відповідач запропонував встановити клас напруги по об'єкту 2 - І, тоді як позивачем було запропоновано змінити клас напруги по об'єкту 2 на ІІ.

Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишились неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно пункту 1.14. спірні питання між споживачем та постачальником електричної енергії або електропередавальною організацією розглядаються в межах наданих законодавством повноважень НКРЕ, центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці, Антимонопольним комітетом України, Держенергонаглядом та судом.

Таким чином, вищезазначені розбіжності між сторонами є предметом судового розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Позивач у Протоколі узгодження розбіжностей та проекті Додатку №5 Договору про постачання електричної енергії №1683 від 20.11.2006 р. викладеного в редакції Додаткової угоди, пропонує встановити ІІ клас напруги по об'єкту 2 відповідача. При цьому відповідач посилається на те, що відповідно до п/п. 1 п. 5 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії диференційованих за ступенями напруги затвердженого Постановою НКРЕ від 13.08.1998 р. №1052 (далі - Порядок) клас споживача визначається: за класом в точці (точках) продажу електричної енергії субспоживачу у випадку, коли відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідач у Протоколі узгодження розбіжностей пропонує встановити І клас напруги по об'єкту 2. При цьому відповідач посилається на те, що між ним як субспоживачем та ВАТ "Херсонський суднобудівний завод" як основним споживачем укладений Договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача №52 від 24.02.2006 р., а відповідно до п/п. 1 п. 5 Порядку клас споживача визначається: за класом в точці (точках) продажу електричної енергії основному споживачу незалежно від ступеня напруги на межі балансового розподілу електричних мереж основного споживача та субспоживача у випадку, якщо відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється субспоживачем відповідно до договору між основним споживачем та субспоживачем у відповідності до умов Договору про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що до 1 класу відносяться споживачі, які:

1) отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище;

2) приєднані до шин електростанцій (за винятком ГЕС, які виробляють електроенергію періодично), а також до шин підстанцій електричної мережі напругою 220 кВ і вище, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу;

3) є промисловими підприємствами із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн. кВт.год. та більше на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.

До 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги нижче 27,5 кВ, крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього Порядку.

З матеріалів справи, Додаток №6 та №№7, 7а до Договору про постачання електричної енергії №1683 від 10.11.2006 р., вбачається, що ВАТ Дніпровське підприємство "ЕРА" є субспоживачем ВАТ "Херсонський суднобудівний завод".

Для субспоживачів клас напруги визначається відповідно до п. 5 Порядку, а саме: 1) за класом в точці (точках) продажу електричної енергії основному споживачу незалежно від ступеня напруги на межі балансового розподілу електричних мереж основного споживача та субспоживача у випадку, якщо відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється субспоживачем відповідно до договору між основним споживачем та субспоживачем.

2) за класом в точці (точках) продажу електричної енергії субспоживачу у випадку, коли відшкодування основному споживачу вартості обгрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

В абзаці 2 п. 1.10. ПКЕЕ зазначено, що електропередавальна організація, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в межах закріпленої території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не мають ліцензії на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Абзац 3 п. 1.10. ПКЕЕ передбачає, що для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.

Додатково, абзацом 3 п. 1.7. ПКЕЕ передбачено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних мереж, що укладається між ними на основі типового договору, який викладено в додатку 2 до ПКЕЕ.

Договір про спільне використання технологічних мереж є домовленістю двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами, (п. 1.2. ПКЕЕ).

Між ВАТ "ЕК "Херсонобленрго" та ВАТ "Херсонський суднобудівний завод" був укладений Договір про спільне використання технологічних електричних мереж №683/14328 від 03.11.2009 року.

У зв'язку з тим, що між основним споживачем та ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" укладено Договір про спільне використання технологічних електричних мереж, відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За такої умови, для визначення класу субспоживача застосовується пп. 2 п. 5 Порядку, а отже клас субспоживача визначається за класом в точці (точках) продажу електричної енергії субспоживачу.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України в галузі електроенергетики, а також фактичні обставини справи, внесення змін до Договору про постачання електричної енергії шляхом визначення другого класу напруги для об'єктів ВАТ Дніпровське підприємство "ЕРА" є цілком правомірним та обґрунтованим.

Така правова позиція суду також викладена і в поясненнях Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії і теплової в Херсонській області наданих на запит суду (а.с. 87).

Заперечення відповідача з посиланням на те, що між ним як субспоживачем та ВАТ "Херсонський суднобудівний завод" як основним споживачем укладений Договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача №52 від 24.02.2006 р., а тому клас йому визначається відповідно до п/п. 1 п. 5 Порядку, не приймаються до уваги, оскільки чинними ПКЕЕ не передбачено укладання між основним споживачем та субспоживачем такого Договору, натомість передбачено укладання договору договір про технічне забезпечення електропостачання споживача (п. 1.5. ПКЕЕ).

За таких обставин, позовні вимоги з урахуванням уточнень підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України відносяться на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати укладеною між Відкритим акціонерним товариством "Дніпровське підприємство "ЕРА" (код ЄДРПОУ 14308233, м. Херсон, Острівське шосе, 32) та Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (код ЄДРПОУ 05396638, м. Херсон, вул. Пестеля, 5) Додаткову угоду з додатком №1 з Протоколом узгодження розбіжностей до Додаткової угоди до Договору про постачання електричної енергії №1683 від 20.11.2006 року.

3. Пункт 4 Протоколу узгодження розбіжностей до Додаткової угоди до Договору про постачання електричної енергії №1683 від 20.11.2006 року визнати в редакції позивача, зокрема в додатку №1 до Додаткової угоди (Додаток №5 до Договору про постачання електричної енергії №1683 від 20.11.2006 року) клас напруги для об'єкту "цех №1, карантинний острів, 1" визначити як ІІ".

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпровське підприємство "ЕРА" (код ЄДРПОУ 14308233, м. Херсон, Острівське шосе, 32, р/р 26007301800250 в ОФ АКБ Національний кредит, МФО 352628) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (код ЄДРПОУ 05396638, м. Херсон, вул. Пестеля, 5, поточний рахунок 26001007597201 у АТ "Сведбанк" (публічне) у м. Києві, МФО 300164) - 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 06.06.2011 р.