Рішення № 16111626, 01.06.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2011 Справа № 5024/471/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна", м. Київ

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 2180 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Строк вирішення спору продовжено до 01 червня 2011 року ухвалою суду від 17.05.2011 року.

Позивач звернувся з позовом, яким просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача 1950 грн. неустойки за прострочення повернення орендованого майна та 230 грн. інфляційних втрат.

Відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Так, ФОП ОСОБА_1, не знаходиться за своїм місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, що вказана у всіх наявних матеріалах справи (в тому числі Витязі з ЄДР від 26.04.2011 р.), а тому і ухвала про призначення розгляду даної справи в суді була повернута до суду без вручення адресату.

Відповідно до розяснень Вищого господарського суду України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 року), ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника ФОП ОСОБА_1, за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи,

в с т а н о в и в:

9 лютого 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Україна" (далі за текстом - Позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі за текстом - Відповідач) був укладений договір оренди обладнання № 35 - О (далі за текстом - Договір).

За рішенням власника до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Україна" були внесені зміни стосовно найменування юридичної особи. Найменування товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Україна" було змінено на товариство з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" 27 грудня 2007 року Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією була проведена державна реєстрація нової редакції статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" та заміна свідоцтва про державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна".

Згідно до п. 2.7. ст.2 статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" в редакції від 27.12.2007 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Україна" по всіх правах і обов'язках.

За вищезазначеним договором, відповідно до п. 1.1. позивач зобов'язувався передати, а відповідач, прийняти у строкове платне користування за плату обладнання для приготування кави, що є об'єктом оренди за цим Договором (далі за текстом -обладнання).

Пункт 11.1. договору встановлює строк дії договору до 31 грудня 2007 року. додатковою угодою від 31 грудня 2007 року до договору, строк дії даного договору був продовжений до 31 грудня 2009 року.

Найменування обладнання зазначено в додатку № 1 до договору.

Відповідно до п. 2.2 договору факт передачі обладнання підтверджується актами прийому-передачі обладнання, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін. Акт прийому-передачі обладнання в оренду є невід'ємною частиною цього договору.

Дата підписання акта прийому-передачі є датою передачі обладнання в оренду (п. 2.4. договору).

Пунктом 5.2. даного договору визначено розмір орендної плати за користування обладнанням. Так, згідно даного пункту договору розмір орендної плати за місяць користування обладнанням становить 65 грн.

Відповідно до додатку №1 та акту прийому-передачі обладнання від 9 лютого 2007 року за договором оренди обладнання №35-О від 9 лютого 2007 року позивач передав, а відповідач прийняв дві одиниці обладнання.

Отже, позивач належним чином виконав свої зобов'язання, передбачені умовами договору щодо передачі відповідачу у користування обладнання для приготування кави.

Відповідно до п. 5.3. договору орендна плата сплачується відповідачем щомісячно на поточний рахунок позивача до п'ятого числа наступного місяця за місяцем, протягом якого буде здійснюватись оренда обладнання.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідач в порушення умов договору та вищезазначених норм законодавства свої зобов'язання за договором належним чином не виконав оскільки, починаючи з квітня 2009 року відповідач припинив здійснювати платежі за оренду обладнання.

Згідно ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 3 ст. 285 ГК України, на орендаря покладено обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна вищевказаних вимог, таке виконання вважається не належним.

У відповідності до п. 11.5. даного договору позивач має право достроково в односторонньому порядку відмовитись від цього договору у разі, якщо відповідач прострочив сплату орендної плати понад трьох місяців. В такому разі цей договір вважатиметься розірваним з моменту отримання відповідачем повідомлення позивача про відмову від договору.

Вказані положення договору кореспондується зі статтею 782 ЦК України.

Підпунктом 6.4.12. пункту 6.4. цього договору визначено, що у випадку дострокового припинення договору відповідач зобов'язаний негайно повернути обладнання орендодавцю в стані, в якому воно було отримано в оренду з урахуванням нормального зносу.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору та несплатою ним орендної плати за користування обладнанням 10 листопада 2009 року позивач направив на адресу відповідача лист в якому повідомляв його про розірвання договору оренди обладнання для приготування кави №35-0 від 09.02.2007 року і вимагав протягом трьох днів з моменту отримання даного листа повернути обладнання, отримане в оренду згідно умов даного договору та сплатити суму заборгованості за оренду обладнання.

17 листопада 2009 року відповідач отримав даний лист, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, натомість відповідач станом на 25 листопада 2009 року жодних дій запропонованих йому позивачем не здійснив.

Отже, враховуючи положення п. 11.5. Договору та ст. 782 ЦК України Договір є розірваним з 17.11.2009 року.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.02.2010 року у справі №16/4-10 між тими ж сторонами про зобов'язання повернути майно та стягнення 11334 грн. 06 коп. відповідача зобов'язано повернути позивачу обладнання для приготування кави у кількості дві одиниці за договором оренди обладнання №35-о від 09.02.2007 р.

Проте відповідачем обов'язок з повернення позивачу обладнання не виконано.

Відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з пунктом 7.6. Договору якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення обладнання, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням за час прострочення.

На підставі вказаного пункту Договору позивач нарахував відповідачу з 01.11.2009 року по 31.01.2011 року 1950 грн. неустойки.

Як було зазначено вище, Договір є розірваним з 17.11.2009 року.

Відповідно до пункту 3.2. Договору в разі припинення дії цього Договору з підстав передбачених п.п. 4.11, 11.2, 11.3, 11.5 цього Договору, орендар зобов'язаний повернути обладнання орендодавцю за актами прийому-передачі не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту припинення Договору.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був повернути позивачу обладнання протягом 3 днів з моменту розірвання Договору, тобто з 17.11.2009 року до 20.11.2009 року, чого зроблено не було.

Отже, право нарахування неустойки за прострочення повернення орендованого обладнання виникло у позивача з 21 листопада 2009 року.

За здійсненим судом розрахунком сума неустойки за час прострочення відповідачем повернення позивачу обладнання (з 21.11.2009 р. по 31.01.2011 р.) становить 1866 грн. 13 коп.

Щодо вимог про стягнення 230 грн. інфляційних втрат, то вони заявлені безпідставно, оскільки нараховані на неустойку, а не за прострочення виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 1866 грн. 13 коп. В задоволенні решти позову має бути відмовлено.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 філія Луцького КБ "Західінкомбанк" в м. Херсон, МФО 352327, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" (м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5-Б, р/р 26004418021 в АКБ "Морський транспортний банк" в м. Києві, МФО 300829, код 31513464) - 1866 грн. 13 коп. неустойки, 86 грн. 61 коп. витрат по сплаті державного мита та 202 грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні решти позову відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 06.06.2011 р.