Рішення № 16111603, 07.06.2011, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" червня 2011 р.Справа № 12/39/5022-537/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Френдій Н.А. розглянув справу

за позовом малого приватного підприємства "БЕСТ" вул. Пл. Ринок, 22, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області

до приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник", вул. Миру, 3а, м. Тернопіль

про стягнення 250000грн.00коп

За участю представників від:

позивача: ОСОБА_1 представник (довіреністьвід 07.04.11р);

відповідача: не з'явився

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу розяснено права і обовязки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Мале приватне підприємство "БЕСТ" звернулось до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення з приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" 250000грн.00коп. боргу за поставлений товар.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі усної домовленості відповідачу по накладних було поставлено будівельні матеріали, однак останній за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, про що йому було надіслано лист-вимогу, яка була залишена без відповіді та задоволення, а тому просить стягнути дану заборгованість в судовому порядку.

В підтвердження позовних вимог надає накладні на поставку товару; податкові накладні; банківські виписки з особового рахунку; Акт звірки взаємних розрахунків, лист вимогу та докази його вручення.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 13.04.2011р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 26.04.2011р. Згідно ухвали суду від 26.04.2011р.. у звязку із неявкою представників сторін розгляд справи відкладався на 07.06.2011р.

Відповідач відзив на позов суду не надав, участь уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений відповідно до ст. 64 ГПК України, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ухвали суду від 26.04.2011р., яка була вручена 17.05.2011р., проте відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався. Суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про дату, час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задовольнити.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Згідно приписів ч.1,2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом; правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

На підставі усної домовленості мале приватне підприємство "БЕСТ" (далі позивач) по накладних (а.с.7-116) поставило приватному підприємству "Тернопільська фірма "Будівельник" (далі відповідач) будівельні матеріали (далі товар) на загальну суму 534545грн.00коп. (копії накладних завірені підписами та скріплені печатками сторін знаходяться в матеріалах справи).

Договір між сторонами у формі єдиного документу не укладався, проте суд вважає, що цивільні права та обовязки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч.1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують взаємні права та обовязки.

Як випливає із матеріалів справи, позивач на виконання умов усної домовленості поставляв відповідачу товар, відповідач від отримання товару не відмовлявся, про що свідчать підпис та печатка підприємства на накладних, часткова оплата отриманого товару, а також актом звірки взаємних розрахунків сторін, відтак господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт поставки відповідачу товару на спірну суму.

Відповідно до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначених видаткових накладних.

Таким чином, прийнявши товар від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки, сторони не обумовили строк оплати відповідачем отриманого згідно усної домовленості товару, то згідно ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати оплати відпущеного товару у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги кредитором.

За приписом статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобовязання щодо оплати за отриманий товар по вищезазначених накладних виконав не в повному обсязі, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи виписки по особовим рахункам позивача (а.с.228-262), і незважаючи на надіслану йому (відповідачу) лист вимогу б/н та б/д про сплату заборгованості у сумі 250000рн.оокоп., яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримана останнім 25.11.2009р., яка залишена без відповіді та без виконання, станом на день подання позовної заяви борг приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" перед малим приватним підприємством "БЕСТ" за поставлений товар становить 250000грн.00коп. (копія листа вимоги та повідомлення про вручення в матеріалах справи).

Заборгованість визнана відповідачем в підписаному сторонами акті звірки розрахунків станом на 16.11.2010р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

На день розгляду справи відповідач будь-яких доказів, які б свідчили про повну оплату за поставлену по видатковим накладним товар не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 250000рн.00коп.

При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст.11, 509, 526, 530 ЦК України позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник", вул. Миру, 3а, м. Тернопіль, 46018, ідентифікаційний код 30066909, на користь малого приватного підприємства "БЕСТ" вул. Пл. Ринок, 22, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області, 47501, ідентифікаційний код 21134354: 250 000 (двісті пятдесят тисяч) грн. 00коп. заборгованості, 2 500 (дві тисячі пятсот) грн.. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.00коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 10 червня 2011р. через місцевий господарський суд.

СуддяН.А. Френдій