Рішення № 16111404, 02.06.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.06.11 Справа № 5021/1001/2011. за позовом Українського державного підприємства поштового звязку “Укрпошта» в особі Сумської дирекції, м. Суми,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик», м. Суми,

про стягнення 2711 грн. 60 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 12-15 від 04.01.2011 року,

від відповідача не зявився.

Суддя Резніченко О.Ю.

при секретарі с/з Бублик Т.Д.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача нанесені збитки за пошкодження 4 букв вивіски назви відділення поштового звязку № 4 на суму 1400 грн. 00 коп та нанесені збитки, що полягають в упущеній вигоді через простій відділення зв'язку № 4 з 11 год. до 18 год. 24.01.2011 року на суму 1311 грн. 60 коп.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги підтримує.

Крім того позивач надав заяву № 13-09-127 від 01.06.2011 р. про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача за пошкодження чотирьох букв вивіски назви відділення поштового звязку № 4 на суму 1651 грн. 65 коп. та упущену вигоду, що виникла через простій відділення звязку № 4 з 11 год. до 18 год. 24.01.2011 р. на суму 1311 грн. 60 коп.; зобовязати відповідача провести перерахунок оплати за неналежно надані послуги та зарахувати кошти на платежі майбутніх періодів.

Відповідач в судове засідання не зявився, проте надав пояснення № 440 від 20.05.2011 року зазначивши в ньому, що при вирішенні справи покладається на розсуд суду та просить розглядати справу без участі свого представника. Крім того відповідач, у відзиві на позовну заяву № 418 від 13.05.2011 року, проти позовних вимог заперечує.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2010 року між сторонами був укладений договір № 10-552 про участь в експлуатаційних витратах по обслуговуванню житлового фонду (надалі Договір).

Відповідно до Договору відповідач забезпечує надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, а саме у будинку, що знаходиться за адресою: вул. Металургів, 2, м. Суми.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.01.2011 р. о 10 годині ранку за адресою: м, Суми, вул. Металургів, 2, було пошкоджено вивіску назви поштового відділення № 4, а саме зірвані та розбиті літери в кількості 4 шт., про що відповідною комісією був складений акт огляду та обстеження (надалі Акт).

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 Договору та ссилаючись на вищезазначений Акт позивач 08.02.11 р. направив відповідачу претензію № 13-11-35 про відшкодування нанесених збитків, проте відповідач на претензію не відреагував.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача завдану шкоду в розмірі 1651 грн. 65 коп. та упущену вигоду в розмірі 1311 грн. 60 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є наявність чи відсутність підстав для покладання на відповідача обовязку щодо відшкодування збитків за порушення договірних зобовязань та положень чинного законодавства.

Правовідносини, що виникли між сторонами є господарськими зобовязаннями, виконання яких регулюється, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, відповідними положеннями Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відшкодування збитків, як встановлено ч.2 ст. 217 ГК, є одним із видів господарських санкцій, що застосовуються у сфері господарювання. Універсальний характер цієї санкції полягає в тому, що вона застосовується незалежно від того, чи встановлена вона договором або законом, що регулює відповідні господарські відносини. Відповідно до ч. 3 ст. 216 Господарського кодексу України, потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Частиною 1 статті 224 Господарського кодексу України визначено: по-перше, юридичні підстави застосування цього виду санкцій порушення господарського зобовязання або встановлених вимог щодо здійснення господарської діяльності; по-друге, суб'єктивний склад правовідносин щодо відшкодування збитків це учасник господарських відносин, який порушив зобовязання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, і субєкт, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди. Наведений склад збитків підлягає відшкодуванню саме в господарських відносинах.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Збитками є грошовий вираз завданої шкоди.

Однак, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідна наяність всіх елементів складу цивільного правопорушення, тобто кредитору необхідно обовязково довести факти порушення зобовязання, наявність та розмір збитків, а також причинний звязок між порушенням боржником зобовязання та заподіяними кредитору збитками.

Крім того відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором.

В підтвердження вартості ремонту вивіски назви відповідач надає рахунок № 34, б/д, який виданий приватним підприємцем Лисенко О.Є. на суму 1651 грн. 65 коп. Однак, наданий рахунок не підтверджує факт проведення банківської операції по перерахуванню валютних коштів, тобто не підтверджує факт витрат у розмірі 1651 грн. 65 коп.

Крім того позивачем не надано обгрунтованого розрахунку вказаного розміру понесених збитків, не міститься у справі також і доказів виконання ремонтних робіт, доказів оплати позивачем виконаних ремонтних робіт (відповідних договорів, належно оформлених актів виконаних робіт, накладних, тощо).

Отже позивачем не надоно суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження реально понесених збитків.

Суд дійшов висновку, що розмір збитків на суму 1651 грн. 65 коп. позивачем не доведений, а за відсутності однієї із складових цивільно-правової відповідальності така відповідальність не може бути застосована, а тому суд в частині стягнення вищезазначеної суми відмовляє.

Крім того позивач просить суд відшкодувати йому збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 1311 грн. 60 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі неналежного виконання зобовязання іншою особою.

Відповідно до ст 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Позивач надає в підтвердження упущеної вигоди довідку про недоотримані доходи по ВПЗ № 4 Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» за 24.01.2011 р. в сумі 1311 грн. 60 коп. та скарги споживачів.

Проте вищезазначені докази не є належним підтверженням того, що позивач дійсно планував отримати доходи і робив все можливе для їх отримання.

Оскільки упущена (втрачена) вигода є розрахунковою величиною втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим субєктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якби інший учасник відносин у сфері господарюванні не допустив би правопорушення, то предявляючи вимогу про відшкодування упущеної вигоди позивач зобовязаний надати розрахунки та документи, що дійсно підтверджують наявність упущеної вигоди.

Суд відмовляє у стягненні упущеної вигоди в розмірі 1311 грн. 60 коп., оскільки вона необгрунтована належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищезазначене, суд відмовляє і у задоволенні вимоги позивача про зобовязання відповідача провести перерахунок оплати за неналежно надані послуги та зарахувати кошти на платежі майбутніх періодів.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позову відмовити.

СУДДЯ(підпис) О.Ю. Резніченко

Повне рішення складено 03.06.2011 року.