Рішення № 16111042, 06.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2011 р.Справа № 12/17-1036-2011 За позовом: спільного підприємства „Вітмарк-Україна” в формі товариства з обмеженою відповідальністю ; до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім „Сонячна долина”;

про стягнення 15 574,44 грн.

Суддя Цісельський О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. довіреність від 04.01.2011р.;

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач спільне підприємство „Вітмарк-Україна” в формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту СП „Вітмарк-Україна” в формі ТОВ), звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім „Сонячна долина” (далі по тексту - ТОВ „ОТД „Сонячна долина”) 11142,48 грн. основного боргу; 833,51 грн. інфляційних; 1109,93 грн. пені; 2275,10 грн. штрафу; 213,42 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.03.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі та присвоєно їй № 12/17-1036-2011.

Ухвалою від 13.05.2011р. розгляд справи було продовжено до 07.06.2011р.

Представник позивача в судових засіданнях на позовних вимогах наполягав, просив їх задовольнити.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.04.2011р. наданими суду позивачем, але в судове засідання не зявився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. В процесі розгляду справи представниками сторін надані додаткові матеріали, які оглянути судом та залучені до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.01.2007р. між СП „Вітмарк-Україна” в формі ТОВ (Постачальник) та ТОВ „ОТД „Сонячна долина” (Покупець) було укладено договір №0000259 (надалі - Договір), відповідно до якого Постачальник зобовязується протягом терміну дії Договору передавати Покупцю у власність оптові партії товару, найменування якого наведене в п.1.2 Договору (соки, нектари і соковмісні напої в асортименті. Можливе постачання інших продуктів харчування), а покупець зобовязується приймати Товар і оплачувати його в порядку, визначеному Договором.

У відповідності до п. 4.3. Договору, Відповідач зобов'язався оплачувати поставлений за даним договором Товар не пізніше ніж через 30 календарних днів з дати поставки Товару в повному обсязі.

Як зазначає Позивач, у відповідності до умов Договору, Відповідачу в період з 02 червня 2010 року по 22 липня 2010 року були передані у власність партії товару, а саме - соків, нектарів та соковмісних напоїв в асортименті (надалі за текстом Товар) на загальну суму 11375,52 грн. (з урахуванням ПДВ). Крім того, відповідно до наданого відповідачем розрахунку станом на 01 червня 2010 року заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений Товар становила 8 437,98 грн.

Однак, як вбачається з пояснень позивача, оплата поставленого за Договором Товару Відповідачем була здійснена лише частково, в сумі 8 500,00 грн. Крім того, Відповідач повернув Позивачу Товар на загальну суму 171,02 грн.

Внаслідок чого, станом на день подання позовної заяви сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за поставлений за Договором Товар становить 11 142,48 грн.

Крім того, відповідно до акту звірки взаєморозрахунків укладеному між СП „Вітмарк-Україна” в формі ТОВ та ТОВ „ОТД „Сонячна долина” заборгованості Відповідача перед Позивачем за доставлений Товар станом на 13.09.2010р. становить 11 142,48 грн.

Відповідно до п. 5.2. Договору, за прострочення оплати Товару, який постачається за даним Договором, Покупець виплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період , за який сплачується пеня, від суми не перерахованих або не доперерахованих грошових коштів за кожний день прострочення.

Згідно п. 5.3. Договору, якщо прострочення оплати Товару, який постачається за даним Дговором, буде продовжуватися більш 20 календарних днів, Покупець зобовязується, крім пені (п. 5.2.), сплатити штраф у розмірі 20% від суми не перерахованих або не доперерахованих грошових коштів.

Таким чином, Позивач крім основної заборгованості в розмірі 11 142,48 грн. нарахував Відповідачу за неналежне виконання Договору 833,51 грн. інфляційних; 1109,93 грн. пені; 2275,10 грн. штрафу; 213,42 грн. 3% річних.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач, для захисту своїх порушених прав звернувся з відповідною позовною заявою до господарського суду Одеської області.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості наданого Позивачем та не спростованого Відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та Договору, договірні зобовязання виконувались не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за ТОВ „ОТД „Сонячна долина” утворилась заборгованість в розмірі 11142,48 грн. основного боргу; 833,51 грн. інфляційних; 1109,93 грн. пені; 2275,10 грн. штрафу; 213,42 грн. 3% річних.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги СП „Вітмарк-Україна” в формі ТОВ до ТОВ „ОТД „Сонячна долина” про стягнення 11142,48 грн. основного боргу; 833,51 грн. інфляційних; 1109,93 грн. пені; 2275,10 грн. штрафу; 213,42 грн. 3% річних, правомірними, підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім „Сонячна долина” (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16, ЄДРПОУ 32067506) на користь спільного підприємства „Вітмарк-Україна” в формі товариства з обмеженою відповідальністю (65007, м. Одеса, пров. Високий, 22, код 22480087) 11142,48 грн. основного боргу; 833,51 грн. інфляційних; 1109,93 грн. пені; 2275,10 грн. штрафу; 213,42 грн. 3% річних. 155,74 грн. державного мита; 236 грн. витрати на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення підписане 09.06.2011 р.

Суддя Цісельський О.В.