Рішення № 16110494, 01.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" червня 2011 р.Справа № 24/17-1479-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС", в особі, філії "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; до відповідача: Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Злагода"

про стягнення 38114,72грн.

Суддя О.Ю. Оборотова

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1. на підставі довіреності від 29.12.2011р.;

Від відповідача: Лукіна О.І. керівник;

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС”в особі філії “ІНФОКСВОДОКАНАЛ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Злагода" про стягнення боргу у розмірі 38114,72грн.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач в судове засідання зявився, позов визнає у повному обсязі.

У судовому засіданні 01.06.2011 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

15.12.2006р. між ТОВ “ІНФОКС”в особі філії “ІНФОКСВОДОКАНАЛ” (Постачальник) та Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Злагода" (Споживач) був укладений тимчасовий договір №4232/1 на послуги водопостачання та водовідведення, згідно якого Постачальник надає послуги по наданню питної води на обєкти Споживача, а сааме житловий будинок у Одеській області, Комінтернівського району, с. Олександрівка, вул Набережна, 1, а також по прийманню стічних вод, що скидаються Споживачем в мережу комунальної каналізації у відповідності з дислокацією обєктів. Строк дії Договору - з 15.12.2006 р. по 01.10.2009 р.

За умовами п.3.2 Договору №4232/1 від 15.12.2006р. оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється щомісячно у наступному порядку: авансовий платіж у розмірі 100% суми платежу за попередній місяць до 10 числа розрахункового місяцю, кінцевий розрахунок 5 числа місяця наступного за розрахунковим. Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок Постачальника. Оплата здійснюється за тарифами, затвердженими у встановленому діючим законодавством порядку (п. 3.2.1. та п. 3.2.2. Договору). Рахунки на оплату платежів направляються Споживачу через банківську установу згідно банківських реквізитів, які вказуються Споживачем при підписанні даного договору (п.3.4. Договору). При відсутності у Споживача поточного рахунку в банку, рахунок на його адресу направляється по пошті (п.3.5. Договору).

Розрахунок заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення у спірному періоді здійснювався позивачем згідно даних засобу обліку, та діючими в спірному періоді тарифами, затвердженими рішеннями Одеської міської ради № 1074 від 25.09.2008р.

Однак відповідач в порушення своїх договірних зобовязань не сплачував в повному обсязі за надані послуги, в звязку з чим за період з 01.05.2009 р. по 01.09.2010 р. у нього склалась заборгованість в сумі 38114,72грн.

Доказами, що підтверджують надання послуг водопостачання водовідведення є: двосторонньо підписаний акт технічного обстеженняводомірного вузлу №5897 від 19.05.2009р. та звітів за листопад, грудень 2009р., та з січня 2010р. По вересень 2010р. включно.

14.10.2010р.Службою “ВОДОЗБУТ” філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ”ТОВ “ІНФОКС” був надісланий до Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Злагода" акт звірки № 954/5 взаємних розрахунків, відповідно договору № 4232/1 від 15.12.2006р.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 2 ст. 901 ЦК України положення глави 63 цього Кодексу “Послуги” можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст. 193).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобовязання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За умовами ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що у відповідача за період з 01.05.2009 р. по 01.09.2010 р. виник борг в сумі 38114,72грн., що підтверджується наданими до суду матеріалами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНФОКС”в особі філії “ІНФОКСВОДОКАНАЛ” цілком обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 32, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС", в особі, філії "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" до відповідача: Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Злагода" про стягнення 38 114,72грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Злагода" (67513, Одеська обл, Комінтернівський р-н, с. Олександрівка, вул Набережна,1, код ЄДРПОУ 33485984, п/р 26000301001576, код банку 388391, МФО 3163) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФОКС”в особі філії “ІНФОКСВОДОКАНАЛ” (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5; код 26472133, р/р 26007311687301 в АБ «Південний», МФО 328209) заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у сумі у сумі 38114,72грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 381,15грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.06.2011р.

Суддя Оборотова О.Ю.