Рішення № 16108974, 12.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2011 р. Справа № 10/039-11

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого суддіПривалова А.І.

при секретаріКазміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/039-11

за позовом приватного акціонерного товариства «АЕРОБУД»в особі філії

«Аеробуд-Захід»приватного акціонерного товариства «АЕРОБУД»,

м. Львів;

до державного підприємства «Ремонтно-будівельний центр

«Рембудматеріали», м. Ірпінь Київської області;

про стягнення 35749,32 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 24.01.2011р. б/н;

від відповідача: не зявився.

обставини справи:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.03.2011р., на підставі ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України, до Господарського суду Київської області була надіслана за підсудністю позовна заява приватного акціонерного товариства «АЕРОБУД»в особі філії «Аеробуд-Захід»приватного акціонерного товариства «АЕРОБУД»(надалі позивач) до державного підприємства «Ремонтно-будівельний центр «Рембудматеріали»(надалі відповідач) про стягнення 35749,32 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки № 02/10-09 від 02.10.2009р. у визначений строк не розрахувався за одержаний товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 30844,97 грн., за прострочення оплати якої нараховані пеня в сумі 2331,88 грн., 3% річних 444,17 грн. та інфляційні 2128,30 грн.

Ухвалою від 11.03.2011р. суд порушив провадження у справі № 10/039-11 та призначив розгляд справи на 05.04.2011р.

Присутній у судовому засіданні 20.01.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та надав документи, витребувані судом.

Відповідач у судове засідання 05.04.2011р. не зявився. Проте, до Господарського суду Київської області відповідач надіслав відзив на позов, з якого вбачається, що між сторонами існують довгострокові договірні відносини, однак, Договір поставки № 02/10-09 від 02.10.2009р. відповідачем не підписувався. Також, відповідач просив суд відкласти розгляд справи, оскільки директор підприємства перебуває у відрядженні.

Ухвалою від 05.04.2011р. суд відклав розгляд справи на 26.04.2011р., у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Присутній у судовому засіданні 26.04.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та відповідно до ст. 22 ГПК України подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 30844,97 грн., 3% річних 1105,18 грн. та інфляційне відшкодування в сумі 3574,88 грн.

Таким чином, позовні вимоги розглядаються в межах нової ціни позову.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що державне підприємство «Ремонтно-будівельний центр «Рембудматеріали» за поставку бетону позивачу не проплачувало та товар не одержувало, в звязку з відсутністю фінансування.

Ухвалою від 26.04.2011р. суд відклав розгляд справи на 12.05.2011р., у звязку з необхідністю витребування нових доказів по справі.

Присутній у судовому засіданні 12.05.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в засідання суду не зявився. Про причини неявки господарський суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, встановлених ст. 69 ГПК України, та відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представників відповідача, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Згідно ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2009р. між позивачем (за договором постачальник) та відповідачем (за договором замовник) було укладено Договір поставки № 02/10-09, згідно з умовами якого постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати у власність замовника цементно-бетонну суміш з доставкою на обєкт, у відповідності до Специфікацій, що є невідємними частинами договору, замовник в свою чергу зобовязується в порядку та на умовах, визначених у договорі, приймати та оплачувати цей товар. Вартість одиниці товару, кількість кожної номенклатури (марки) визначається сторонами у специфікаціях, що є невідємними частинами договору. Загальна вартість товару, що буде поставлена за цим договором, визначається як сума вартостей товару, які визначені підписаними специфікаціями до цього договору та є його невідємними частинами (п.п. 1.1., 2.1., 2.3. договору).

Згідно з умовами договору між сторонами була підписана Специфікація Додаток № 1, в якій визначена договірна ціна за одиницю з доставкою та з ПДВ.

Позивач за видатковими накладними № РН-0000107 від 17.10.2009р., № РН-0000119 від 04.11.2009р., № РН-0000127 від 17.11.2009р., № РН-0000131 від 18.112009р. поставив відповідачеві товар на загальну суму 30844,97 грн. за цінами, визначеними у Специфікації.

Факт одержання товару відповідачем підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПР № 264484 від 17.10.2009р. та № 264486 від 04.11.2009р.

Згідно з п. 4.1. договору, замовник зобовязаний сплатити вартість партії товару, що має бути поставлена відповідно до Специфікації, у повному обємі (100% від вартості, що визначена відповідною Специфікацією) не пізніше 10-ти днів з моменту поставки товару.

Втім, відповідач свої обовязки за договором не виконав, вартість поставленого товару за вказаними накладними у визначений договором строк не оплатив.

Приписами ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобовязань.

В силу ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

На день розгляду справи відповідач не надав суду доказів оплати отриманого за Договором поставки № 02/10-09 від 02.10.2009р. товару, а тому позовні вимоги в частині стягнення 30844,97 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.

Крім того, у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1105,18 грн. та інфляційне відшкодування в сумі 3574,88 грн., нарахованих окремо по кожній партії поставки товару.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність розрахунків позивача щодо нарахування інфляційного відшкодування в сумі 3574,88 грн. та 3% річних у сумі 1105,18 грн., які є арифметично правильними. Тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 3574,88 грн. та 3% річних у сумі 1105,18 грн. також підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача про те, що товар фактично не було поставлено на адресу підприємства, оскільки на видаткових накладних міститься факсимільний відтиск підпису в графі «отримав», з наступних підстав.

Статями 237, 246 Цивільного кодексу України встановлено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. № 99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів (типова форма № М-2).

Судом встановлено, що товар було передано на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (форма № М-2), копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких були оглянуті судом у судовому засіданні. З наданих довіреностей вбачається, що вони містять відтиск печатки юридичної особи - державного підприємства «Ремонтно-будівельний центр «Рембудматеріали».

Відповідно до п. 3.2.6 Інстукції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів - підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Відповідно до п. 3.4.1 Інструкції, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. При зміні керівника печатки і штампи передаються новопризначеному керівнику за актом. Керівники підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємницької діяльності, інших організаційних форм підприємництва, діяльність яких передбачена чинним законодавством України, у разі потреби можуть своїм наказом покласти відповідальність за зберігання і користування печатками і штампами на одного з безпосередньо підлеглих їм працівників. Обов'язковому обліку підлягають печатки і штампи з повним найменуванням організацій. Порядок обліку, зберігання і використання інших видів печаток, штампів визначається відповідними відомчими інструкціями. Облік печаток і штампів ведеться в журналі обліку та видачі печаток і штампів. Журнал обліку печаток і штампів включається до номенклатури справ, його аркуші нумеруються, прошиваються і опечатуються.

Перевірка наявності печаток і штампів здійснюється щорічно комісією, призначеною наказом керівника організації. Про перевірки наявності печаток і штампів робляться відмітки в журналі обліку та видачі печаток і штампів після останнього запису. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації.

Отже, видаючи довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей повноважним на вчинення таких дій особам, керівник підприємства - відповідача повинен бути повідомлений на який документ ставиться відбиток печатки юридичної особи та для виконання якої дії за ними. Доказів передання печатки інший особі, порушень використання печатки чи наказів на призначення відповідальних осіб щодо її зберігання суду не надано.

Відповідно до ст. 239 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Доказів скасування або визнання недійсними вищезазначених довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей суду не надано. Отже, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань відповідача на підписання спірних накладних з боку покупця не уповноваженою на це особою.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства «Ремонтно-будівельний центр «Рембудматеріали»(08202, Київська область, м. Ірпінь, вул. ІІІ Інтернаціоналу, 152; код ЄДРПОУ 23572526) на користь приватного акціонерного товариства «АЕРОБУД»в особі філії «Аеробуд-Захід»приватного акціонерного товариства «АЕРОБУД»(80362, Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, 85; код ЄДРПОУ 35222765) 30844 грн. 97 коп. боргу, 1105 грн. 18 коп. 3% річних, 3574 грн. 88 коп. інфляційних, 355 грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяА.І. Привалов Дата складання та підписання повного тексту рішення 02.06.2011 р.