Рішення № 16107954, 02.06.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" червня 2011 р.Справа № 17/5007/29/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1. дов. від 01.04.2011р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвуд" (м.Одеса)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся ГазЕнерго" (м. Житомир)

про стягнення 93554,27грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 93554,27грн., з яких: 79020,00грн. заборгованості, 7013,30грн. пені, 1357,41грн. 3% річних, 6163,56грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу №2502/10-1 від 25.02.2010р. з додатками та додатковою угодою від 01.03.2010р. до договору купівлі-продажу №2502/10-1 від 25.02.2010р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.

В судовому засіданні 02.06.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 02.06.2011р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Вимог ухвали суду від 17.05.2011р. не виконав.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гринвуд" - продавець (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полісся ГазЕнерго" - покупець (відповідач у справі) договору купівлі-продажу №2502/10-1 від 25.02.2010р. з додатками та додатковою угодою від 01.03.2010р. до договору купівлі-продажу №2502/10-1 від 25.02.2010р. (а.с. 21-24,46), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2117120,00грн., що підтверджується актами прийому-передачі товару: №1 від 25.02.2010р., №2 від 25.02.2010р., №3 від 25.05.2010р. та видатковими накладними: №РН-0000020 від 25.02.2010р., №РН-0000057 від 25.05.2010р. (а.с. 25-29), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

В пункті 5.2 вищезазначеного договору, сторони погодили, що відповідач здійснює оплату за товар в терміни, погоджені сторонами в додатках до договору.

Згідно пп. 8 додатків: №1 від 25.02.2010р. та №2 від 25.02.2010р. до договору купівлі-продажу №2502/10-1 від 25.02.2010р., відповідач здійснює оплату за товар протягом 90 днів з моменту його поставки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, оплату за товар отриманий за актами прийому-передачі товару: №1 від 25.02.2010р., №2 від 25.02.2010р., видатковими накладними: №РН-0000020 від 25.02.2010р., відповідач повинен був здійснити не пізніше 26.05.2010р., а за актом прийому-передачі товару №3 від 25.05.2010р., видатковою накладною №РН-0000057 від 25.05.2010р. не пізніше 23.08.2010р.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на день пред'явлення позову, утворилась заборгованість в сумі 79020,00грн.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п. 6.1 вищезазначеного договору, у випадку порушення термінів оплати за поставлений товар, відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі діючої подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня, яка згідно розрахунку позивача (а.с. 30) за період з 24.08.2010р. по 21.03.2011р. складає 7013,30грн.

Слід зазначити, що при визначенні періоду, за який нарахована пеня за несвоєчасну оплату товару, позивачем не було враховано вимоги п.6 ст.232 Господарського кодексу України в частині припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки, згідно з умовами вищезазначеного договору, відповідач зобов'язаний здійснити оплату за товар протягом 90 днів з моменту його поставки, то нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання повинно було здійснюватися:

- за актами прийому-передачі товару: №1 від 25.02.2010р., №2 від 25.02.2010р., видатковою накладною: №РН-0000020 від 25.02.2010р. за період з 27.05.2010р. по 27.11.2010р.;

- за актом прийому-передачі товару №3 від 25.05.2010р., видатковою накладною №РН-0000057 від 25.05.2010р. за період з 24.08.2010р. по 24.02.2011р.

Разом з тим, так як позивач нарахував суму пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання з 24.08.2010р., суд не має права виходити за межі позовних вимог та змінювати період нарахування пені.

Таким чином, нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання повинно здійснюватись на заборгованість:

- за актами прийому-передачі товару: №1 від 25.02.2010р., №2 від 25.02.2010р., видатковою накладною: №РН-0000020 від 25.02.2010р. за період з 24.08.2010р. по 27.11.2010р.;

- за актом прийому-передачі товару №3 від 25.05.2010р., видатковою накладною №РН-0000057 від 25.05.2010р. за період з 24.08.2010р. по 24.02.2011р.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

На заборгованість за актами прийому-передачі товару: №1 від 25.02.2010р., №2 від 25.02.2010р., видатковою накладною: №РН-0000020 від 25.02.2010р. за період з 24.08.2010р. по 27.11.2010р. сума пені складає 3094,22грн. з розрахунку:

- (75900,00 (сума боргу за відповідними актами приймання-передачі) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ за відповідний період) : 365 (кількість днів у році) х 96 (кількість прострочених днів)) = 3094,22грн.

На заборгованість за актом прийому-передачі товару №3 від 25.05.2010р., видатковою накладною №РН-0000057 від 25.05.2010р. за період з 24.08.2010р. по 24.02.2011р. сума пені складає 242,46грн. з розрахунку:

- (3120,00 х 15,5% : 365 х 183) = 242,46грн.

За таких умов, загальна сума пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання складатиме 3336,68грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 30) 3% річних за період з 24.08.2010р. по 21.03.2011р. за 209 днів становить 1357,41грн., інфляційних нарахувань за період з серпня 2010р. по лютий 2011р. - 6163,56грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми інфляційних нарахувань, не врахувавши при цьому, що строк для виконання зобов'язання у відповідача за актом прийому-передачі товару №3 від 25.05.2010р., видатковою накладною №РН-0000057 від 25.05.2010р. сплив 23.08.2010р., про що зазначалось вище.

Слід зазначити, що нарахування інфляційних є виключним правом кредитора і здійснюється за весь час прострочення, за умови встановленого факту наявності прострочення виконання грошового зобов'язання.

При цьому, слід мати на увазі, що індекс інфляції має нараховуватися в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

Такої ж правової позиції притримується Вищий господарський суд у постанові від 24.11.2010р. по справі №21/108-10.

Крім того, відповідно до рекомендації Верховного суду України №62-97 від 03.04.1997р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду.

При застосуванні індексу інфляції належить мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.

Отже, інфляційні нарахування повинні нараховуватись на заборгованість за актами прийому-передачі товару: №1 від 25.02.2010р., №2 від 25.02.2010р., видатковою накладною: №РН-0000020 від 25.02.2010р. за період з серпня 2010р. по лютий 2011р., а за актом прийому-передачі товару №3 від 25.05.2010р., видатковою накладною №РН-0000057 від 25.05.2010р. за період з вересня 2010р. по лютий 2011р.

Слід також зазначити, що оскільки позивач не здійснював розрахунок інфляційних нарахувань на заборгованість яка виникла за актами прийому-передачі товару: №1 від 25.02.2010р., №2 від 25.02.2010р., видатковою накладною: №РН-0000020 від 25.02.2010р. за період з червня по липень 2010р., то розрахунок інфляційних нарахувань на заборгованість за вказаними актами повинен здійснюватись за період з серпня 2010р. по жовтень 2010р. (включно).

Таким чином, суд самостійно здійснює розрахунок інфляційних нарахувань на заборгованість за актами прийому-передачі товару: №1 від 25.02.2010р., №2 від 25.02.2010р., видатковою накладною: №РН-0000020 від 25.02.2010р. за період з серпня 2010р. по лютий 2011р., а за актом прийому-передачі товару №3 від 25.05.2010р., видатковою накладною №РН-0000057 від 25.05.2010р. за період з вересня 2010р. по лютий 2011р.:

За актами прийому-передачі товару: №1 від 25.02.2010р., №2 від 25.02.2010р., видатковою накладною: №РН-0000020 від 25.02.2010р. за період з серпня 2010р. по лютий 2011р.:

- (75900,00 (сума боргу) х 107,8% (середній індекс інфляції за відповідний період) / 100% - 75900,00 (сума боргу)) = 5920,20грн.

За актом прийому-передачі товару №3 від 25.05.2010р., видатковою накладною №РН-0000057 від 25.05.2010р. за період з вересня 2010р. по лютий 2011р.:

- (3120,00 х 106,5% / 100% - 3120,00) = 202,80грн.

За таких умов, сума загальна інфляційних нарахувань становить 6123,00грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 89837,09грн., з яких: 79020,00грн. заборгованості, 3336,68грн. пені, 1357,41грн. 3% річних, 6123,00грн. інфляційних нарахувань. В частині стягнення 3676,62грн. пені, 40,56грн. інфляційних нарахувань в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 546, 655, ч.2 ст.625 ЦК України, ст.193, п.6 ст.232 ГК України, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся ГазЕнерго", 10012, м. Житомир, вул. Східна, 71, ідентифікаційний код 34586446 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвуд", 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, ідентифікаційний код 31207041 - 79020,00грн. заборгованості, 3336,68грн. пені, 1357,41грн. 3% річних, 6123,00грн. інфляційних нарахувань, 898,37грн. витрат по сплаті державного мита, 226,62грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 3676,62грн. пені, 40,56грн. інфляційних нарахувань в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяШніт А.В.

Дата підписання: 8 червня 2011р.

1 - в справу;

2-позивачу;

3-відповідачу (рек. з повід.).