Рішення № 16107156, 09.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.11р.Справа № 5005/4394/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛиСА", м. Вишневе Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега прім",

м. Підгороднє Дніпропетровської області

про стягнення 90 114,30 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. б/н від 11.05.2011р.

Від відповідача: представник не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача борг за поставлений товар - 84785,58 грн, пеню - 5328,72 грн, посилаючись на невиконання Відповідачем договору № ВП - 30705 від 01.08.2009р.

26.05.2011р. до початку слухання справи по суті від Позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з Відповідача борг за поставлений товар - 84785,58 грн, пеню - 5328,72 грн, суму боргу, надану в товарний кредит - 10 000,00 грн, інфляційні втрати - 3730,57 грн, 3% річних - 1247,52 грн з тих же підстав, а також заява про стягнення з Відповідача витрат на послуги адвоката - 9400 грн.

Представник Позивача уточнені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом докази не надав, вимог не заперечив, присутність повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З огляду на це, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та можливим розглянути справу без участі його представника, оскільки ухвала суду була направ-лена йому за адресою м. Підгороднє, вул. Пушкіна, буд. 6, яка зазначена у витязі ЄДРПОУ серії АЄ № 416687 станом на 30.05.2011р. Всупереч вимогам ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” відповідач не забезпечив отримання поштової кореспонденції за своїм місцезнаходженням та конверт із ухвалою повернувся до суду із позначкою, що організація вибула.

Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛиСА" - постачальник (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вега прім" покупець (надалі відповідач) було укладено договір поставки №ВП-30705 від 01.08.2009р. (надалі Договір) строком дії до 31 грудня 2009р., та який відповідно до п. 12.2 Договору автоматично пролонговується ще на один рік в разі, якщо жодна із сторін не сповістить іншу сторону в письмовій формі про свій намір змінити чи зупинити дію договору за 30 календарних днів до закінчення його дії. До Договору також були укладені додатки. Доказів розірвання договору в спірний період суду не надано.

Відповідно до п. 1.1. договору Позивач зобов`язався поставити товар згідно замовлень Відповідача у строки, передбачені Договором, а Відповідач - прийняти та оплатити товар на умовах договору, узгоджених у додатку № 4 до Договору.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором та поставив Відпо-відачу товар (мінеральна вода, квас, пиво) з 19.08.2010р. по 20.09.2010р. включно на загальну суму 94785,58 грн (уточнений розрахунок суми позову), що підтверджується відповідними видатковими накладними за цей період (всього 14 накладних), копії яких знаходяться в матеріалах справи, а відповідач в свою чергу прийняв товар, що підтверджується штемпелем підприємства та підписом представника, уповноваженого довіреністю на отримання товару на вище зазначених накладних.

Відповідно до п. 7.2 Договору та п.6 додатку №4 до нього Відповідач зобовязаний сплатити за поставлений товар протягом 35 днів з моменту поставки товару та з урахуванням товарного кредиту в сумі 10000,00 грн шляхом банківського перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача. Відповідач за отриманий за спірними накладними товар не розрахувався, заборгованість становить 94785,58 грн, що підтверджується розрахунком Позивача, довідкою про стан заборгованості на час розгляду справи, та не спростовано Відповідачем.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано та вимоги позивача в цій частині обґрунтовані.

Відповідно до п. 8.9. договору у випадку порушення строків оплати отриманого товару відповідач зобовязаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, яка за період прострочення платежів з 26.10.2010р. по 22.03.2011р. становить 5328,72 грн та вірно розрахована Позивачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. 3% річних за період прострочення з 26.10.2010р по 27.04.2011р. становлять 1282,24 грн. та підлягають задоволенню в межах заявленої Позивачем суми 1247,52 грн. Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції з листопада 2010р. по березень 2011р. становлять 3730,57 грн.

Зважаючи на встановлені обставини, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно наданих доказів позивач 01.11.2010р. уклав договір про надання юридичної допомоги з Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Гарантія права», за послуги якого відповідно до акту про надання юридичної допомоги від 20.05.2011р. сплатив 9400,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №4921 від 10.03.2011р. та №5106 від 06.04.11р. кожна на суму 4700,00 грн.

Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження; вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тощо.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе обмежити витрати на юридичну допомогу та стягнути їх в сумі 4700 грн, з огляду на те, що вказана сума покриває транспортні витрати, витрати на відрядження та суд вважає її співрозмірною затратам Адвокатського об`єднання «Адвокатська компанія «Гарантія права» на представництво у даній справі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625, 712 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега прім" 52000, м. Підгороднє Дніпропетровської області, вул. Пушкіна, 6, код ЄДРПОУ 33669196 (п/р 26001315077901 в ФАБ «Південний», МФО 306458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛиСА" 08132, м. Вишневе Київської області, вул. Промислова, 5-б, код ЄДРПОУ 32683728 (п/р 26002035130 в ПАТ «Банк Український капітал»м. Києва, МФО 320371) борг 94785,58 грн (дев`яносто чотири тисячі сімсот вісімдесят п`ять грн 58 коп), пеню 5328,72 грн (п`ять тисяч триста двадцять вісім грн 72 коп), 3% річних 1247,52 грн (одну тисячу двісті сорок сім грн 52 коп), інфляційні втрати 3730,57 грн (три тисячі сімсот тридцять грн 57 коп), витрати на адвоката 4700,00 грн (чотири тисячі сімсот грн 00 коп), витрати по сплаті державного мита 1050,92 грн (одну тисячу п`ятдесят грн 92 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Cуддя Л.П. Широбокова

Повне рішення складено 08 червня 2011 року