Рішення № 16106957, 08.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.11р.Справа № 21/262-10 За позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Дніпропетровськ, в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Суддя: Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання: Скиба Т.М.

Представники:

прокурор - не з'явився;

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 7/11-458 від 12.04.11р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Дніпропетровської міжрайонної природоохоронної прокуратури з вернувся до господарського суду (з врахуванням уточнень до позовної заяви) в інтересах держави в особі позивача (Дніпропетровської міської ради) з позовом про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 14.12.2006р. укладеного між позивачем та відповідачем (Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ"), зареєстрованого в книзі записів реєстрації договорів оренди землі від 23.02.07р. за №040710400113, виклавши його в такій редакції: "4.1 Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.11 року за № 216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України".

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач безпідставно відмовився внести зміни до договору оренди укладеного між сторонами, оскільки зміна умов договору викликана зміною розміру орендної плати за землю, встановленої Податковим кодексом України, що є підставою для зміни умов договору в судовому порядку згідно з ст. 188 ГК України, ст. 30 Закону України "Про оренду землі".

Представник Дніпропетровської міської ради позовні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі.

Відповідач позов не визнає з тих підстав, що у прокурора були відсутні підстави для звернення з даними позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради; запропоновані зміни до договору суперечать вимогам законодавства, оскільки не містять конкретного нового розміру орендної плати за землю, який є істотною умовою договору оренди земельної ділянки; підстави для змін ціни договору оренди відсутні, оскільки позивачем не направлялося відповідачу додаткової угоди про зміну умов договору, тобто позивачем не дотримано порядку внесення змін до договору, які встановлені ст. 188 ГК України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.10р. провадження у справі № 21/262-10 зупинено до вирішення господарським судом Дніпропетровської області справи № 6/421-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ - маркет" до Дніпропетровської міської ради про визнання договору оренди землі від 14.12.2006р. недійсним, поновлено з 07.06.11р.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.03.2011 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.10р. у справі № 6/421-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ - маркет" до Дніпропетровської міської ради про визнання договору оренди землі від 14.12.2006р. недійсним, скасовано та прийнято нове рішення відповідно до якого в задоволенні позову ТОВ "АТБ - маркет" відмовлено.

В судове засідання не зявився прокурор, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Пояснень щодо неможливості участі в судовому процесі суду не надав.

В судове засідання не зявився відповідач, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Пояснень щодо неможливості участі в судовому процесі суду не надав.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що сторони не скористалися своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності сторін відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2006 року між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" укладений договір оренди землі, (далі - договір), відповідно до умов якого, відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,6156 га, яка знаходиться за адресою: вул. Космічна, 6 (Жовтневий район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:159:0139.

Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Козіною А.В., зареєстровано в реєстрі за № 3727 від 14.12.2006 року та зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040710400113 від 23.02.2007 року.

За п. 1.2. договору, цільовим використанням земельної ділянки за договором є роздрібна торгівля та комерційні послуги.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення договору становить 5 090 292,29 грн.

Згідно з п. 3.1. договору, його укладено на пятнадцять років.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 1,3.

Відповідно до п. 4.7. договору, розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- змін у цільовому використанні земельної ділянки;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами;

- та в інших випадках, передбачених законом.

Позивач вважає, що орендна плата, передбачена умовами договору оренди земельної ділянки не відповідає вимогам Податкового кодексу України, яким внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, що і є причиною спору.

Розглянувши позовні вимоги господарський суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільними кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обовязковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст.6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Законом України Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року було внесено зміни до частини 4 статті 21 Закону України про оренду землі”, які набули чинності з 01.01.2008року , а саме зазначено , що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою :

-для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”;

-для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку , що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.

Вищевказані зміни діяли до 01.01.2011р.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України відповідно до ст. 288 якого:

288.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

288.5.2. не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, у відповідності з Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008року та Податковим кодексом України з 04.06.2008р. розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України”, а спірний договір в цій частині є таким, що суперечить чинному законодавству.

Згідно статті 30 Закону України “Про оренду Землі” та розділу 8 Договору зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін , У разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди та інші спори вирішуються у судовому порядку.

Згідно приписів ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Приймаючи до уваги викладене, розмір річної орендної плати щодо спірної земельної ділянки не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

Враховуючи зміни в законодавстві, Дніпропетровською міською радою було прийнято ряд рішень № 39/35 від 06.08.2008 року "Про внесення змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин і приведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок та діючих договорів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства", від 02.02.11 року за № 216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", згідно яких було встановлено річну орендну плату за користування ділянками у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

Отже, розмір орендної плати, що підлягає сплаті за договорами оренди земельних ділянок у м. Дніпропетровську визначено у вищенаведеному рішенні, що також знайшло своє відображення у новій редакції п. 4.1. договору, тому відповідні заперечення відповідача щодо відсутності конкретного розміру орендної плати у новій редакції п. 4.1. договору, суд вважає безпідставними.

На підставі вказаного рішення Дніпропетровської міськради та норм ст. 188 ГК України позивачем було надіслано відповідачу вимогу від 07.06.2010р. за № 7/5-582 про приведення договору оренди землі до вимог законодавства, яка була отримана останнім 11.06.2010 року. Відповіді відповідача щодо зміни умов договору не надходило та відповідну додаткову угоду не підписано (доказів не надано).

Відповідач вимоги позивача не виконав, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Згідно ст.30 Закону України “Про оренду землі” зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Частина 1 ст. 651 ЦК України передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами договору також передбачено перегляд розміру орендної плати у випадках, передбачених законодавством.

Згідно листа Вищого господарського суду України від 01.01.2010 "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами", установивши, що законодавчо змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилявся від вчинення дій, спрямованих на внесення відповідних змін до договору оренду землі, суди повинні враховувати вказані нормативні акти при вирішенні спорів про внесення змін до договорів у частині зміни орендних ставок.

Відповідно до ст.ст. 116, 121 Бюджетного кодексу України бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету. Особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір. Оскільки відповідно до статті 20 Закону “Про оренду землі” укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, то зміни , які вносяться шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди землі, набувають чинності після їх державної реєстрації.

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до Закону України "Про ціни та ціноутворення" політика ціноутворення є складовою частиною загальної економічної і соціальної політики України та реалізується, зокрема, шляхом встановлення державних фінансових цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фінансових цін і тарифів.

За статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Визначення законами України ціни на продукції, роботи, послуги у формі фіксованої ціни, є обов'язковою умовою її прийняття сторонами договору, незалежно від внесення змін до договору, якщо інше не визначено законом.

Визначення законами України граничного рівня ціни на продукцію, роботи, послуги є обов'язковою підставою для внесення змін до договору щодо ціни у межах, визначених законом у спосіб як узгодження такої ціни сторонами, так і у судовому порядку у разі недосягнення згоди сторін.

Тобто, внесення змін до Закону України "Про оренду землі" та до Податкового Кодексу України в частині визначення граничного рівня ціни на оренду державного та комунального майна, є обов'язковою умовою для внесення змін до раніше укладених договорів оренди, оскільки інше не зазначено в законі.

Відповідно до частини 3 статті 173 Господарського кодексу України сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобовязання в процесі його виконання.

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року положення ч.1 ст.58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Отже, суд не порушує зазначених конституційних норм, які не стосуються орендних земельних правовідносин за участю юридичних осіб.

Крім того, зміни до договору оренди землі вносяться не з моменту його укладення, а на майбутнє, тобто з моменту набрання чинності судовим рішення у даній справі, і ці зміни повністю відповідають земельному законодавству України.

За статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

За таких обставин, господарський суд зазначає, що встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність встановленому законом розміру, позивач вправі був вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 06.12.2010 р. по справі № 2-1/10068-2008, від 27.12.2010р. у справі № .27/15-10, Вищого господарського суду України в постановах: № 11/14-ПД-10 від 28.09.2010р., № 1/125пд від 15.11.2010р., № 19/132пд від 17.11.2010р., № 54/91-10 від 25.11.2010р., № 11/171-10 від 23.12.2010р.

Статтею 11128 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Безпідставні є і доводи відповідача про відсутність підстав для внесення змін до Договору у судовому порядку внаслідок не надіслання позивачем пропозиції про зміну умов договору, оскільки ч. 2 ст. 188 ГК України не встановлено форми такої пропозиції, а з надісланого відповідачу листа від 07.06.2010р. за № 7/5-582 вбачається зміст пропозиції позивача щодо змін до умов договору.

Також, слід зазначити, що умовами договору його сторони встановили не вичерпний перелік підстав для перегляду розміру орендної плати, передбачили, що розмір орендної плати переглядається у випадках, передбачених законом. Оскільки законом змінено розмір мінімальної річної орендної плати, це є підставою для внесення змін до Договору в частині розміру орендної плати, як відповідно до умов договору, так і закону.

Отже, наведені відповідачем в обґрунтування заперечень доводи є безпідставними. Судові витрати за розгляд справи слід віднести на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, на підставі Закону України "Про плату за землю", ст. 288 Податкового кодексу України, ст.ст. 173,188 Господарського кодексу України, ст.ст. 632, 651-653 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Внести змінити п. 4.1 договору оренди землі від 14.12.2006 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою (49000, м. Дніпроперовськ, пр-т Карла Макса, 75, код ЄДРПОУ 26510514) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, буд. 76, код ЄДРПОУ 30487219), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Козіною А.В., зареєстрованого в реєстрі за № 3727 від 14.12.2006 року, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 23.02.2007 року за № 040710400113, виклавши його в такій редакції:

"4.1 Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 року за № 216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, буд. 76, код ЄДРПОУ 30487219) в доход держбюджету (Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012, п/р 31118095700005) 85 грн. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) - державного мита, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, буд. 76, код ЄДРПОУ 30487219) в доход держбюджету (Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012, п/р 31217264700005) 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 09.06.2011р.