Рішення № 16106896, 08.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.11р.Справа № 5005/3843/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний продукт", смт.Ювілейне

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд", м.Дніпропетровськ

про стягнення 24728 грн. 48 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. - угода від 01.03.11р. - адвокат

від відповідача: не з"явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рідний продукт" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд" і просить стягнути 21 312 грн. 14 коп. боргу, 1 611 грн. 62 коп. пені, 458 грн. 82 коп. 3% річних, 1 345 грн. 90 коп. інфляції та судові витрати, також з метою забезпечення позову просить накласти арешт на грошові суми, що належать Відповідачу та витребувати у Відповідача інформацію про інші відкриті і діючі поточні рахунки в банківських установах у національній та іноземній валюті.

06.06.2011 року Позивач направив до суду заперечення на відзив Відповідача в частині помилок при розрахунку пені, 3% річних та інфляційних витрат, зробивши при відповідний додатковий розрахунок уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з Відповідача 21 212 грн. 14 коп. боргу, 1 687 грн. 59 коп. пені, 452 грн. 42 коп. 3% річних, 2 138 грн. 65 коп. інфляційних витрат.

У судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. 19.05.2011 року до суду надав відзив, в якому заперечує проти розрахунків Позивача в частині 3% річних, інфляційних витрат та пені, документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав.

Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило. Відповідно до довідки державного реєстратора, станом на 22.02.2011 року юридична адреса Відповідача: 49030, м. Дніпропетровськ, вул.Чкалова, буд.12 (а.с. 41).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням Позивача здійснювалась технічна фіксація судового процесу сторонами на СD-R №HR107JS60420152428.

19.05.2011р. представником Позивача надано до суду клопотання про відсутність підстав у здійсненні технічної фіксації судового процесу.

19.05.2011р. Позивач подав заяву про продовження строку розгляду справи в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 19.05.2011р. строк розгляду справи продовжено до 08.06.2011 року.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.01.2009 року між Позивачем (далі-постачальник) та Відповідачем (далі-покупець) було укладено договір поставки №ПР-40122RF/3 (далі - Договір) відповідно до умов якого постачальник зобовязується поставити товар в строки, обумовлені даним Договором, згідно Замовлення Покупця, яке являється невідємною частиною Договору (далі в Договорі Додаток №3 „Замовлення Товару”), а Покупець прийняти його та оплатити на умовах обумовлених в Додатку №4 до даного Договору „Додаткові умови”, які являються невідємною частиною Договору (далі в Договорі Додаток №4 „Додаткові умови„).

Відповідно до п.7.2. Договору Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами в п.6 додатку №4 до даного договору „Додаткові умови” від суми реалізованого Покупцем товару протягом 40 календарних днів.

Позивачем було поставлено товар Відповідачеві на суму 25035 грн. 86 коп., що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.20-28).

Відповідачем було частково повернуто товар Позивачеві на суму 45 грн. 27 коп., що підтверджується накладними на повернення (а.с.29-32).

Крім того, Відповідачем частково була сплачена сума боргу у розмірі 3778 грн. 45 коп.

Сума основного боргу Відповідача перед Позивачем на час розгляду справи становить 21 212 грн. 14 коп.

Відповідач надавши відзив на позов фактично не заперечував проти суми основної заборгованості, але висловив не згоду з розрахунком Позивача в частині стягнення штрафних санкцій.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)зобов'язанавчинитина користьдругоїсторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у забов»язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Водночас, порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 8.9 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати товару Постачальник стягує з Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого в строк Товару за кожен день прострочення платежу. Розмір пені становить 1 687 грн. 59 коп.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 2 138 грн. 65 коп., а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, що становить 452 грн. 42 коп.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з стягненням з Відповідача 21 212 грн. 14 коп. боргу, 1 687 грн. 59 коп. пені, 452 грн. 42 коп. 3% річних та 2 138 грн. 65 коп. інфляційних витрат.

Позивач просить накласти арешт на грошові кошти Позивача з метою забезпечення виконання зобовязання з боку Відповідача. Суд, вважає за необхідне відмовити Позивачу у задоволенні даної вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до ст.66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивач не навів жодного обґрунтування тому, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 45, 49, 66, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислової групи "Рейнфорд", (49030, м.Дніпропетровськ, вул.Чкалова, 12, р/р 26009334062201 в ФАБ „Південний”, МФО 306458, ЄДРПОУ 33972597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний продукт", (52005, смт.Ювілейне, вул.Радгоспна, 36, р/р 26008116064500 в АКІБ „УкрСіббанк”, МФО 351005, ЄДРПОУ 34560700) 21 212 грн. 14 коп. боргу, 1 687 грн. 59 коп. пені, 452 грн. 42 коп. 3% річних, 2 138 грн. 65 коп. інфляційних витрат, 254 грн. 92 коп. - державного мита, 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

08.06.2011р.