Рішення № 16106772, 07.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.06.11р.Справа № 5005/5320/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАК", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "ХЛІБ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 327 567грн. 51коп.

суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1., довіреність № б/н від 04.04.11р.,

представник ОСОБА_2., довіреність № б/н від 04.04.11р.

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТАК" звернулося з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "ХЛІБ" основну суму боргу в розмірі 2 170229, 65 грн., штраф - 75928,03 грн., пеню 17468,30 грн., 3% річних - 13359,21 грн., інфляційні 50582,32 грн. за невиконання умов договору поставки №7/3/0-з від 18.10.2010р., та судові витрати.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, відзив не надав. Про слухання справи відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 05.05.2011р. та 06.05.2011р.

Справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 02.06.2011р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2010 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТАК" (постачальником) та відповідачем Публічним акціонерним товариством "ХЛІБ" (покупець) було укладено Договір Поставки №7/3/0-з .

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався поставити відповідачу товар,

а відповідач прийняти і оплатити його на умовах даного договору.

Асортимент, кількість і ціна, строк поставки та умови оплати товару зазначені у специфікаціях, що є невідємною частиною даного договору (п. 1.2. договору).

Пунктом 6.6 Договору передбачено, що відповідач повинен здійснити розрахунок за поставлений товар протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Датою поставки вважається дата, вказана в видатковій накладній.

На виконання умов договору за період з 21.10.2010р. по 15.03.2011р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 3037 229,65 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 18 60).

Відповідачем було проведено лише частковий розрахунок, на загальну суму 867 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 65 84).

Таким чином, борг відповідача становить 2170229,65грн.

Відповідач доказів оплати боргу не надав, позовні вимоги не заперечив.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Відповідно статей 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 7.2. договору та додаткової угоди №1 від 04.01.2011р. до договору за несвоєчасну оплату товару постачальник стягує з покупця пеню в розмірі 0,06% від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочення.

Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 17468,30 грн. за період з 04.01.2011р. по 15.04.2011р. , суд вважає , що вимоги позивача про стягнення пені підлягають частковому задоволенню з наступних підстав .

Згідно статей 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. За розрахунком суду, пеня підлягає стягненню у сумі - 12 356,96 грн. за період 04.01.2011р. 15.04.2011р.

Крім того, позивач також нарахував відповідачу штраф у розмірі 75928,03 грн., 5% від суми не сплаченого товару 1518560,66грн. посилаючись на п. 7.2 договору ( п. 7.2. договору, на який позивач посилається як підставу для стягнення штрафу, був змінений додатковою угодою №1 від 04.01.2011р., що є невідємною частиною договору, наступним чином: «В разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,06% від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.», позивач вважає, що штраф підлягає стягненню оскільки він був розрахований від суми боргу яка була станом на 04.01.2011р. , а після 04.01.2011р. була нарахована пеня.

Суд вважає, вимоги позивача про стягнення штрафу обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у сумі - 75928,03 грн..

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати підлягають стягненню у сумі - 50582,32 грн. за період 21.10.2010р. 15.04.2011р., 3% річних 13359,12 грн. за період 21.10.10р. 15.04.2011р.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі основного боргу 2170229,65 грн., пені 12356,96 грн., штрафу - 75928,03 грн., 3% річних - 13359,21 грн., інфляційних втрат 50582,32 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ХЛІБ" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, 18 (поштова адреса), 52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне (юридична адреса), код ЄДРПОУ 00381545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАК" (02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, 44 код ЄДРПОУ 16476839) - 2170229 (два мільйони сто сімдесят тисяч двісті двадцять девять) грн. 65 коп. основного боргу ; 12356 (дванадцять тисяч триста пятдесят шість) грн. 96 коп. пені; 75928 ( сімдесят пять тисяч девятсот двадцять вісім)грн.03коп. штрафу; 13359 (тринадцять тисяч триста пятдесят девять) грн. 21 коп. 3% річних; 50582 (пятдесят тисяч пятсот вісімдесят дві) грн. 32 коп. інфляційні втрати ; 23 224 (двадцять три тисячі двісті двадцять чотири ) грн. 56 коп. державного мита, 235 (двісті тридцять пять) грн. 48 коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко

Повне рішення складено

07.06.2011р.