Рішення № 16106608, 06.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.05.11р.Справа № 5005/5107/2011 За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікіжзетеплоенерго", м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область

про стягнення 1 782 126,60грн. за договором поставки природного газу

Суддя: Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання: Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 172/10 від 23.12.10р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду з позовом та просить стягнути з Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікіжзетеплоенерго" суми основного боргу у розмірі 1 359 510,52 грн., пені 105 149,21 грн., 3% річних - 89 681,43 грн., інфляційних втрат - 227 785,44 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем частково виконано зобовязання за договором поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/09-1552ТЕ-3 від 23.09.09р., укладеного між сторонами, а саме: відповідач не в повному обсязі розрахувався за отриманий природний газ. Позивач зазначає, що станом на момент звернення з позовом до суду заборгованість відповідача складає 1 359 510,52 грн.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, документи, витребувані судом не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався судом з 05.05.11р. до 31.05.11р.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності сторін відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

В судовому засіданні 31.04.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2009 року між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (далі - постачальник, позивач) та ОМКП "Орджонікіжзетеплоенерго" (далі - покупець, відповідач) укладено договір № 06/09-1552 ТЕ-3 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобовязується передати у власність покупця природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобовязується прийняти від постачальника та оплатити природний газ (надалі - газ) в обсязі, зазначеному у статті 2 цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник передає покупцю в період з жовтня 2009 року по грудень 2009 року газ в обсязі до 3466 тис. куб.м.

Згідно з п. 4.2 Договору право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, повязану з правом власності на газ.

Відповідно до п. 5.1 Договору ціна за 1000 куб.м. газу становить - 593,448 грн. без врахування податку на додану вартість, витрат на реалізацію газу НАК "Нафтогаз України", збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 727,32 грн., крім того ПДВ - 20 %, а всього з ПДВ - 872,78 грн.

Згідно з п. 6.1 Договору оплата за газ та послуги його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:

-перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обігів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

-подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обігів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10-го числа, наступного за місяцем поставки газу.

Додатковою угодою № 1 від 23 вересня.2009р. до договору поставки природного газу сторонами доповнено п. 2.1 підпунктом 2.1.1 в наступній редакції: постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року газ в обсязі до 5201 тис. куб.м.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу природний газ на загальну суму 7 125 760,30 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 44-48).

Позивач посилається на те, що відповідач свої зобовязання за договором поставки природного газу виконав частково, розрахувавшись за поставлений природній газ у сумі 5 766 249,78 грн., станом на момент звернення позивача з позовом до суду сума боргу відповідача перед позивачем складає 1 359 510,52 грн., яка не оплачена, що і є причиною спору.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку, в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на умови Договору щодо строку оплати поставленого природного газу, строк оплати поставленого природного газу, є таким, що настав.

Доказів оплати поставленого природного газу відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, його розміру не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 1 761 060,86 грн.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 11.10.2010 року по 14.04.2011р. у сумі 105 149,21 грн., інфляційні за період з грудня 2009 року по березень 2011 року у сумі 227 785,44 грн. та 3 % річних за період з 11.12.2009р. по 11.04.2011р. у сумі 89 681,43 грн.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору покупець зобовязується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пеня за період прострочення платежів з 11.10.2010 року по 14.04.2011р. становить 105 149,21 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції з грудня 2009 року по березень 2011 року включно становлять 227 785,44 грн., 3% річних за період прострочення платежу з з 11.12.2009р. по 11.04.2011р. - 89 681,43 грн.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу положень ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

На підставі викладеного, з урахування встановлених обставин справи, суд вважає, що відповідач не належним чином виконував свої майново-господарські зобов'язання перед позивачем, допустивши прострочення оплати наданих послуг, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача нарахованих штрафних санкцій є обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 16, 526, 530, 546, 548, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193, 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікіжзетеплоенерго" (53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Тельмана, буд. 5, код ЄДРПОУ 02128106; р/р 26008082550500 ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 305653) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827, р/р 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк", МФО 300465) основний борг у сумі 1 359 510,52 грн. (один мільйон триста п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот десять грн. 52 коп.), пені у сумі 105 149,21 грн. (сто п'ять тисяч сто сорок дев'ять грн. 21 коп.), інфляційних втрат у сумі 227 785,44 грн. (двісті двадцять сім тисяч сімсот вісімдесят п'ять грн. 44 коп.), 3% річних у сумі 89 681,43 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч шістсот вісімдесят одна грн. 43 коп.), державне мито у сумі 17 821,27 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять одна грн. 27 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 06.06.2011р.