Рішення № 16106193, 02.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.06.11р.Справа № 5005/3511/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (м. Київ)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Новомосковськ, Дніпропетровської області)

про стягнення 1 139 978,43 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3 - представник (дов. б/№ від 23.03.11 р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом доФізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі-відповідач), з урахуванням уточнення позовних вимог від 04.05.11р., про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № 25/08 від 08.05.2008р. у загальному розмірі 1 139 978,43 грн.

В подальшому позивачем подано до суду клопотання про зміну назви позивача з Публічного акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" на Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк", яке мотивовано тим, що відповідно до п. 1.2. Статуту Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів Банку від 20.01.2011р. (Протокол № 1) Банк змінив своє найменування з Публічного акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" на Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк". Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк".

Сума позову складається з наступних сум: 1 023 782,44 грн. - строкова заборгованість, 56 904,96 грн. - прострочена строкова заборгованість, 53 874,69 грн. - прострочені відсотки, 2 716,51 грн. - пеня за прострочення повернення кредиту, 2 699,83 грн. - пеня за прострочення сплати відсотків.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 25/08 від 08.05.2008р. в частині вчасного та регулярного повернення отриманого кредиту та сплати відсотків.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується направленням ухвал суду на юридичну адресу відповідача.

Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином з огляджу на наступне.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2008р. між Акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (кредитор) та відповідачем (позичальник) було укладено кредитний договір № 25/08 (далі-договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит, у валюті обумовленій в договорі, у розмірі 150 000,00 доларів США (далі-кредит), а відповідач зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути позивачу кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором. Строк кредитування з 08.05.2008р. по 07.05.2018р. Договір набув чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до моменту належного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором в повному обсязі; при цьому боргові зобов'язання відповідача перед позивачем, а також права позивача стосовно цих боргових зобов'язань (в тому числі право на договірне списання коштів позичальника) за цим договором, а також угоди про забезпечення залишаються чинними до моменту повного виконання боргових зобов'язань за договором (п. п. 1.1., 15.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, відповідач зобов'язався використати кредит виключно за таким цільовим призначенням: на розвиток бізнесу в сумі 150 000,00 доларів США.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку, який відкрито на ім'я відповідача за 12.05.2008р.

Згідно п. 5.1. договору, відповідач зобов'язався повернути кредит частинами щомісячно до 5 числа місяця, наступного за періодом нарахування процентів відповідно до графіку погашення, що є додатком № 1 до договору.

Крім того, п. п. 4.1., 4.2.1., 4.2.3. договору визначено, що за користування кредитом відповідач зобов'язаний сплатити позивачу відповідну плату в порядку і на умовах договору. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою у розмірі 12% річних (із розрахунку 360 днів на рік). Нараховані проценти сплачуються відповідачем у валюті кредиту щомісячно до 5 числа місяця, наступного за періодом нарахування процентів та в день повного погашення кредиту за минулий період нарахування процентів, відповідно до графіку погашення, що є додатком № 1 до договору.

Вищевказані зобов'язання за договором позивачем були порушені, а саме: з березня 2009 року повернення кредиту та сплата відсотків відбувається нерегулярно.

Згідно п. 9.2.1. та п. 9.2.5. договору, позивач має право призупинити надання відповідачу кредиту та/або вимагати його дострокового повернення у випадках, передбачених договором та/або чинним законодавством України, а також у разі порушень відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач має право в односторонньому порядку достроково розірвати цей договір, що є підставою для стягнення з відповідача суми кредиту, плати за кредит та штрафних санкцій незалежно від настання строків сплати таких платежів.

У зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем, йому було направлено: лист за вих. № 369 від 20.09.2010 року, лист за вих. № Днфв/07-54/32 від 31.05.2010 року, лист за вих. № Днфв/0 7-49/08 від 06.04.2010 року, лист за вих. №0301-03 від 10.11.2009 року, лист за вих. №0301-02 від 26.10.2009 року, лист за вих. №0301-01 від 07.10.2009 року). Вказані листи відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Крім того, внаслідок порушення термінів повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів відповідач, у відповідності з п. 10.1.1. договору, зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня за кожний день прострочення.

На підставі п. 10.1.1. договору позивачем нарахована пеня за прострочення повернення кредиту в сумі 2 716,51 грн., а також пеня за прострочення сплати відсотків в сумі 2 699,83 грн.

Таким чином, факт не виконання умов кредитного договору № 25/08 від 08.05.2008р. матеріалами справи доведено, відповідачем не спростовано.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумах: 1 023 782,44 грн. - строкова заборгованість, 56 904,96 грн. - прострочена строкова заборгованість, 53 874,69 грн. - прострочені відсотки, 2 716,51 грн. - пеня за прострочення повернення кредиту, 2 699,83 грн. - пеня за прострочення сплати відсотків в сумі.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив також з наступного:

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо iнше не встановлено договором мiж фiзичними особами. Розмiр процентiв за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або iншим актом цивiльного законодавства.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, згідно п. 9.2.1. та п. 9.2.5. договору, позивач має право призупинити надання відповідачу кредиту та/або вимагати його дострокового повернення у випадках, передбачених договором та/або чинним законодавством України, а також у разі порушень відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач має право в односторонньому порядку достроково розірвати цей договір, що є підставою для стягнення з відповідача суми кредиту, плати за кредит та штрафних санкцій незалежно від настання строків сплати таких платежів.

У зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем, йому було направлено: лист за вих. № 369 від 20.09.2010 року, лист за вих. № Днфв/07-54/32 від 31.05.2010 року, лист за вих. № Днфв/0 7-49/08 від 06.04.2010 року, лист за вих. № 0301-03 від 10.11.2009 року, лист за вих. № 0301-02 від 26.10.2009 року, лист за вих. № 0301-01 від 07.10.2009 року). Вказані листи відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення строкової заборгованості, простроченої строкової заборгованості, прострочених відсотків.

За ст.ст. 611, 549, 551 Цивільного кодексу України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Крім того, внаслідок порушення термінів повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів відповідач, у відповідності з п. 10.1.1. договору, зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня за кожний день прострочення.

На підставі п. 10.1.1. договору позивачем нарахована пеня за прострочення повернення кредиту в сумі 2 716,51 грн., а також пеня за прострочення сплати відсотків в сумі 2 699,83 грн.

Оскільки порушення строків повернення кредиту та сплати за його користування процентів має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення повернення кредиту в сумі 2 716,51 грн., а також пені за прострочення сплати відсотків в сумі 2 699,83 грн.

Розрахунок пені в межах заявленого позивачем періоду та визначеної кількості днів прострочення оплати перевірено, вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені за прострочення повернення кредиту в сумі 2 716,51 грн., а також пені за прострочення сплати відсотків в сумі 2 699,83 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 536, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (51200, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4; код ЄДРПОУ 14361575) - 1 023 782 грн. 44 коп. строкової заборгованості, 56 904 грн. 96 коп. простроченої строкової заборгованості, 53 874 грн. 69 коп. прострочених відсотків, 2 716 грн. 51 коп. пені за прострочення повернення кредиту, 2 699 грн. 83 коп. пені за прострочення сплати відсотків, 11 399 грн. 78 коп. витрат на державне мито, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін