Рішення № 16105168, 26.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.05.11р.Справа № 5005/4261/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Дніпротехсервіс", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Дніпростальконструкція", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 202 750,59 грн. за договором поставки

Суддя: Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання: Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 76юр від 20.05.11р.;

від відповідача - ОСОБА_2., дов. № 1436 від 18.04.11р.;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відповідача 1202750, 59 грн. заборгованості.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем неналежно виконуються зобов'язання по оплаті поставленого товару по договору № 1/8 від 07.02.08р.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, у відзиві на позов посилається на те, що умовами спірного договору передбачено укладання специфікацій в яких зазначаються строки оплати продукції та які є невід'ємною частиною договору, однак жодної специфікації, за твердженням відповідача, підписано сторонами не було. Крім того, як зазначає відповідач, накладні на поставку товару підписані з його боку невідомими особами, печатка підприємства відсутня, у зв'язку з чим вважає ці документи неналежним доказом виникнення боргу.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

Розгляд справи відкладався 19.04. 11р., 05.05.11р.

В судовому засіданні 24.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою "Дніпротехсервіс" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Дніпростальконструкція" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки № 1/8 (далі - договір).

Постачальник зобов'язується поставити, а покупець - прийняти і оплатити металопрокат і стальні труби (далі - продукція) в кількості і номенклатурі згідно доданих специфікаціям , які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1. договору).

Загальна сума цього договору визначається специфікаціями до цього договору (п. 1.2. договору).

На виконання умов п. 1.2. договору сторонами були підписані специфікації до договору (а.с. 15-17, 112-119).

Ціна на поставлену продукцію погоджується сторонами в специфікаціях. Розрахунки за продукцію здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових засобів на поточний рахунок Постачальника в строк, обумовлений в специфікації (п.п. 2.1., 2.2. договору).

Поставка продукції по цьому договору здійснюється згідно з Правилами "Інкотермс" в редакції 2000р. (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.4. договору датою поставки продукції є:

- дата вказана в накладній про передачу продукції покупцеві - при поставці продукції автомобільним транспортом;

- дата календарного штемпеля станції відправки, вказаній в з/д накладній - при поставці продукції залізнодорожнім транспортом.

В період з січня по червень 2010 року позивач на виконання умов договору поставив відповідачу продукцію на загальну суму 1549489, 81 грн., що підтверджується накладними, копії яких є в матеріалах справи (а.с. 18-34).

На оплату поставленої продукції позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури (а.с.35-51).

Відповідно до умов п.4 специфікацій № 1, №2 - строк оплати продукції - 30 календарних днів після поставки, п.4 специфікацій № 3, № 4 - строк оплати продукції - 7 календарних днів після поставки, п.4 специфікації № 5 - строк оплати продукції - 5 календарних днів після поставки, п.3 специфікації № 6 - строк оплати продукції - 180 днів після поставки, п. 3. специфікації № 7 - 160 днів після поставки, п.3. специфікації № 8 - строк оплати продукції - 180 днів після поставки.

Тобто, з врахуванням останньої дати поставки продукції - 22.06.2010р., кінцевим строком оплати продукції є 22.12.2010р.

Відповідач частково оплатив отриманий товар в сумі 346739, 22 грн.

Позивач 11.05.11р. направив відповідачу претензію № 11-05-9/юр в якій просить в семиденний термін з дня отримання претензії погасити заборгованість.

Відповідач на претензію не відповів, заборгованість в сумі 1202750, 59 грн. не погасив, що і є причиною спору.

В судовому засіданні відповідач підтвердив отримання товару по спірному договору на суму 1549489, 81 грн. та оплату ним частини товару.

Враховуючи викладене, строк оплати є таким, що настав.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку, в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Заперечення відповідача щодо неукладення специфікацій до спірного договору спростовуються матеріалами справи, які містять специфікації до договору підписані представниками сторін та завірені печатками підприємств.

Щодо посилання відповідача на те, що на накладних про отримання ним товару відсутні печатки підприємства відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також, відповідно до положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. N88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. При застосуванні засобів обчислювальної та іншої оргтехніки реквізити можуть бути зафіксовані у вигляді коду.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Отже серед обовязкових реквізитів первинних документів печатка підприємства не згадується. Таким чином, можна зробити висновок, що згідно з чинним законодавством печатка на накладній не обовязкова.

Крім того, в судовому засіданні 24.05.11р. представник відповідача підтвердив факт отримання ТОВ "НВП "Дніпростальконструкція" від позивача товару на суму 1549489, 81 грн. саме по спірному договору.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків.

Відповідач неналежним чином виконав зобовязання щодо оплати поставленого на його замовлення товару, чим порушив умови договору та вищенаведені положення закону.

З врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 20, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 525, 526, 599, 610, 612, 629, 638, 639, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 33, 34, 44, 49, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Дніпростальконструкція" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинськог, буд. 27, кв. 37, код ЄДРПОУ 34230471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Дніпротехсервіс" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, буд. 21, офіс 615, код ЄДРПОУ 19305558) основний борг у сумі 1202750, 59 грн. (один мільйон двісті дві тисячі сімсот п'ятдесят грн. 59 коп.), державного мита у сумі 12 027, 51 грн. (дванадцять тисяч двадцять сім грн. 51 коп.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 27.05.2011р.