Рішення № 16105148, 26.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.11р.Справа № 19/5005/5952/2011 За позовом Суб'єкту підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Интерпракс", м.Дніпропетровськ

про стягнення 5 923,45 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Увлахович В.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - дов. від 19.05.2011 р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Харківзвернувся до господарського суду з позовом до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Интерпракс", м.Дніпропетровськ про стягнення суми боргу в розмірі 4974,19 грн., суми інфляції за березень 2011 р. в розмірі 69,64 грн., сумипені в розмірі 69,64 грн., суми штрафу від суми заборгованості у випадку прострочення оплати більше 10 банківських днів у розмірі 497,42 грн., суми 24 % річних від суми простроченого платежу в розмірі 232,22 грн., а також судових витрат в повному обсязі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання належним чином та в установлений строк.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, витребувані судом документи не представив.

Про час та місце судового засідання відповідачі повідомлені належним чином з огляду на наступне.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідачі не скористалися своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Представник позивача наполягає на розгляді справи за наявними матеріалами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В позовній заяві позивач зазначив, про необхідність вжиття заходів по забезпеченню позову.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.02.2011 р. між позивачем - суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Харків та відповідачем - Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Интерпракс", м.Дніпропетровськ було укладено договір №49/11 Дн про поставку позивачем відповідачеві пакувальних матеріалів.

Відповідно до вказаного договору та на підставі рахунку-фактури №806 від 09.02.11 р., по накладній № 703 від 09.02.11 р. по довіреності № 194 від 09.02.11 р. через ОСОБА_3 був поставлений товар плівка Decoterm для пакування харчових продуктів на загальну суму 4974,19 грн. з ПДВ.

п.3.1 договору №49/11 Дн від 09.02.11 р. передбачено порядок оплати поставленого товару, згідно якого оплату відповідач повинен здійснити на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки товару.

Відповідно до п.2.5 вищевказаного договору датою поставки вважається дата, яка вказана у витратній накладній відповідача. Тобто, оплату за поставлений товар відповідач зобов'язаний був здійснити в строк до 16.02.11 р. Але відповідачем отриманий товар до теперішнього часу не оплачений.

Таким чином, відповідач, незважаючи на умови договору №49/11 Дн від 09.02.11 р., порушуючи вимоги ст.692 ЦК України, не виконав своїх зобов'язань по оплаті поставленого товару.

Станом на дату подачі позовної заяви заборгованість відповідача за поставлений товар складає 4974,19 грн.

В разі порушення відповідачем строків оплати поставленого товару, відповідно до п.5.3 договору №49/11 Дн від 09.02.11 р., відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення і додатково штраф у розмірі 10% від суми заборгованості у випадку прострочення оплати більше 10 банківських днів. Пеня за весь період прострочення складає 149,98 грн., а штраф - 497,42 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

п.5.4 договору №49/11 Дн від 09.02.11 р. передбачено зобов'язання відповідача сплатити позивачеві 24% річних від суми простроченого платежу. Сума інфляції за березень 2011 р. складає 69,64 грн., проценти за користування грошовими коштами у розмірі 24% річних за весь період прострочення складають 232,22 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача в усній формі з вимогою оплатити поставлений товар. Відповідач завжди залишав такі звертання без задоволення, незважаючи на те, що відповідач веде господарську діяльність.

Поведінка відповідача свідчить про його ухиляння від виконання своїх зобов'язань, передбачених чинним законодавством та договором №49/11 Дн від 09.02.11 р.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно належить виконанню в цей строк. Згідно з статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, і вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких: умов та вимог - відповідно до звичаїв ділрвого обороту або ; інших вимог, і що звичайно ставляться. У статті 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В даному випадку вказані норми не виконувались. В зв'язку з чим борг належить стягненню у примусовому порядку.

Крім того в статті 625 ЦК України вказано - що боржник не - звільняється від відповідальності і за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобовязання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Клопотання позивача щодо вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки підставою до забезпечення позову, відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, є обгрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивачем не надано доказів про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 599, 610, 625, 629, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,36,44,49,66,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю фірми "Интерпракс", 49015, м.Дніпропетровськ, вул. Сухумська, 30 (р/р № 260030134084 в ВАТ "Сбербанк Росії" м.Київ, МФО 320627, ЄДРПОУ 24234783) на користь Суб'єкту підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 61172, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_2 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ДРФО 2532019559) суму 4974 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 19 коп. боргу, суму 69 (шістдесят дев'ять) грн. 64 коп. інфляції, суму 149 (сто сорок дев'ять) грн. 98 коп. пені, суму 497 (чотириста дев'яносто сім) грн. 42 коп. штрафу, суму 232 (двісті тридцять дві) грн. 22 коп. 24 % річних від простроченого платежу, суму 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та суму 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

СуддяІ.В. Петренко