Рішення № 16104937, 26.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.11р.Справа № 5005/4395/2011 за позовом Приватної виробничої фірми "Агроцентр", м. Дніпропетровськ

до Виробничо - комерційного підприємства "Опікун", м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 365 грн. 72 коп.

Суддя І.А.Рудовська

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 24.01.2011 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином).

СУТЬ СПОРУ:

Приватна виробнича фірма "Агроцентр" звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до виробничо-комерційного підприємства "Опікун" про стягнення 2 757 грн. 60 коп. - основної заборгованості по договору № 21/Я від 01.06.2010 року, 203 грн. 34 коп. - суми інфляційних втрат, 125 грн. 93 коп. - 7% річних, 278 грн. 85 коп. - неустойки і витрат по справі.

В судове засідання 26.05.2011 р. з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач не направив повноважного представника в судові засідання 26.04.2011 року, 26.05.2011 року, документи витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровського області від 06.04.2011 року, 26.04.2011 року суду не надав, про слухання справи повідомлений належним чином, за адресою зазначеною в позовній заяві та яка підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 18.04.2011 року (49054, м. Дніпропетровськ, вул. Барвінківська, 39).

Справа згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.05.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2010 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 21/Я (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобовязується передати товар у власність покупцю, а останній зобовязується прийняти та оплатити його на умовах обумовлених даним Договором.

Відповідно до п. 3 Договору покупець зобовязаний здійснити оплату у розмірі 100% за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 7-ми календарних днів з дати поставки.

На виконання умов Договору позивачем згідно видаткових накладних № АК-0013070 від 26.07.2010 року, № АК-0013069 від 27.07.2010 року, № АЦ-0000895 від 10.08.2010 року на адресу відповідача було поставлено товар на загальну суму 2 757 грн. 60 коп.

Відповідача свої зобов'язання за Договором не виконав, оплату, у встановлений термін за поставлений товар не здійснив, чим суттєво порушив права та законні інтереси позивача , внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у cyмі 2 757 грн. 60 коп., що і є причиною спору.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 2 757 грн. 60 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.1 Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати товару покупець зобовязаний оплатити постачальнику пеню у розмір 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 278 грн. 85 коп. Перевіривши розрахунок пені за накладною № АК-0013070 від 26.07.2010 року ( за період з 01.08.2010 р. по 01.04.2011 р.) , № АК-0013069 від 27.07.2010 року, (за період з 02.08.2010 р. по 01.04.2011 р.), № АЦ-0000895 від 10.08.2010 року (за період з 16.08.2010 р. по 01.04.2011 р.), суд вважає, що він підлягає задоволенню частково у сумі 214 грн. 82 коп. в силу наступного.

Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за прострочення виконання грошового зобовязання нараховані відповідачу інфляційні втрати у розмірі 203 грн. 34 коп., які підлягають стягненню.

Відповідно до п.7.4. Договору позивачем за прострочення виконання грошового зобовязання, нараховано відповідачу 7% річних у розмірі 125 грн. 93 коп., які також підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 2 757 грн. 60 коп. - основної заборгованості по договору № 21/Я від 01.06.2010 року, 203 грн. 34 коп. - суми інфляційних втрат, 125 грн. 93 коп. - 7% річних, 214 грн. 82 коп. - неустойки.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, ст. ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватно-комерційного підприємства "Опікун" (49054, м. Дніпропетровськ, вул. Барвінківська, 39, код ЄДРПОУ 30745001) на користь приватної виробничої фірми "Агроцентр" (49049, м. Дніпропетровськ, вул. Мільмана, 110, код ЄДРПОУ 24242721) 2 757 (дві тисячі сімсот пятдесят сім) грн. 60 коп. - основної заборгованості, 203 (двісті три) грн. 34 коп. - суми інфляційних втрат, 125 (сто двадцять пять) грн. 93 коп. - 7% річних, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 82 коп. неустойки, 100 (сто) грн. 05 коп. державного мита та 231 (двісті тридцять одна) грн. 51 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В решті задоволення позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Повне рішення складено 31.05.2011 р. І.А. Рудовська