Рішення № 16104323, 23.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.05.11р.Справа № 5005/3922/2011 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Форт-Плюс», м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕГА ПРІМ», м. Підгороднє Дніпропетровської області

про стягнення 36 769,66 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1- представник, довіреність від 10.11.2010р. №102;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форт-Плюс" (далі позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ПРІМ" (далі відповідач) про стягнення на свою користь суму основного боргу у розмірі 36769,66 грн. та надав заяву про забезпечення позову в порядку ст. 66 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються зобовязання по оплаті поставленого товару, покладені на нього за договором поставки №ВП-30666 від 01 липня 2009 року. Позивач зазначає, що відповідно до умов договору, сальдо на його користь станом на 01.06.2010 р. складало суму у розмірі 74943,51 грн., за період з 01.06.2010 р. по 13.11.2010 р. відповідачу був поставлений товар за договором на суму 36835,50 грн., загальна сума сплачених відповідачем коштів за договором складає - 75009,35 грн., станом на 17.03.2011 р. заборгованості відповідача складає суму у розмірі 36769,66 грн.

Ухвалою суду від 12.04.2011 р. в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову було відмовлено.

Відповідач відзив на позов, контррозрахунок, або докази сплати заборгованості до суду не надав, представник відповідача в судові засідання призначені для розгляду справи 12.04.2011 р., 05.05.2011 р., 23.05.2011 р. не зявився, про дату, час, та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином за його місцезнаходженням, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №9858881 від 28.04.2011 р. (а.с. 116 т. 2).

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Справа відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.05.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Форт-Плюс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ПРІМ" (покупець) було укладено договір поставки №ВП-30666 (далі договір), відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобовязується поставити товар в строки, обумовлені цим договором, відповідно до замовлення покупця, що є невідємною частиною договору, а покупець прийняти його та оплатити на умовах, обумовлених в додатку №4 до цього договору "Додаткові умови", що є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору, асортимент та ціна товару узгоджується в специфікаціях до договору. Специфікація затверджується сторонами в встановленій формі і є невідємною частиною договору.

Згідно з п. 3.1 Договору, постачальник здійснює поставку товару в пункт доставки відповідно до замовлення покупця власними транспортними засобами та за свій рахунок.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що загальна сума договору складає суму товару, отриманого по всім накладним.

Покупець проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами в п. 6 Додатку № 4 до цього договору “Додаткові умови”(п. 7.2 Договору).

Згідно положень Додатку №4 до договору №ВП-30666 від 01 липня 2009 року покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за проданий покупцем товар кожні 60 (шістдесят) календарних днів.

Позивач посилається на часткову оплату відповідачем поставленого товару та наявністю боргу у розмірі 36769,66 грн., що і є причиною спору.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку, в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поставка товару покупцю (відповідачу) за договором підтверджується витратними накладними, що підписані представниками позивача та відповідача, та завірені печатками з обох сторін, та знаходяться в матеріалах справи а.с. 26-130 т. 1.

Уповноважені представники відповідача отримували товар за договором на підставі кільцевих доручень, доручень, центрально-кільцевих доручень, додатків до договору, що були оформлені належним чином відповідно до умов договору (копії знаходяться в матеріалах справи а.с. 133-150 т. 1, а.с. 1- 40 т. 2)

Позивач також надав, як доказ сплати відповідачем за договором, копії банківських виписок від 30.08.20010 р. на суму 25000,00 грн., від 03.09.2010 р. на суму 50000,00 грн. (а.с. 131-132 т. 1).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, з огляду на положення Додатку №4 до договору №ВП-30666 від 01 липня 2009 року, сторонами не було узгоджено та встановлено строків реалізації товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будьякий час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача було направлено письмову претензію №15 від 17.02.2011 р. про сплату заборгованості у розмірі 36769,66 грн., та надано відповідні докази її направлення відповідачу (а.с. 41, 42 т. 2 ).

З огляду на умови Договору щодо строку оплати поставленого товару, строк оплати поставленого товару, є таким, що настав.

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2011 р. (а.с. 45 т. 2), що також направлявся позивачем на адресу відповідача разом з супровідним листом №51 від 28.02.2011 р. (а.с. 43 т. 2), заборгованість відповідача на користь позивача складала 36769,66 грн. Станом на дату розгляду справи, відповідач доказів оплати поставленого товару не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, його розміру не спростував.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу за договором у розмірі 36769,66 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-87, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ПРІМ" (52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгородне, вулиця Пушкіна, буд. 6; код ЄДРПОУ 33669196) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Форт-Плюс" (49022, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, б. 32 Б; код ЄДРПОУ 32716737) суму основного боргу у розмірі 36769,66 грн. (тридцять шість тисяч сімсот шістдесят девять грн. 66 коп.), державне мито у сумі 367,70 грн. (триста шістдесят сім грн. 70 коп.), витрати на оплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.)

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повний текст рішення складено

27.05.2011 р.