Рішення № 16104196, 20.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.05.11р.Справа № 5005/3800/2011 За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м.Дніпропетровськ

про стягнення 35 776 373,48 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 179/10 від 23.12.10р.

від відповідача: ОСОБА_2., представник за довіреністю № 274 від 14.02.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 23.03.11р. порушено провадження у справі №5005/3800/2011 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ (далі-позивач) до Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ (далі-відповідач) про стягнення 35 776 373,48 грн., справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.04.11р.

Сума позову складається з наступних сум: 27 716 205,86 грн. - заборгованість за поставлений природний газ, 4 364 960,91 грн. - інфляційні витрати, 1 469 529,09 грн. - 3% річних та 2 225 677,62 грн. - пеня.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 06/09-1449 БО-4 від 23.09.2009 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений природний газ.

Листом господарського суду від 05.04.11р. перенесено слухання на 27.04.11р.

26.04.11р. до господарського суду надійшов відзив на позов, відповідно якого відповідач визнає позовні вимоги частково, а саме тільки на суму основного боргу у розмірі 27 716 205,86 грн. Позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних відповідач вважає незаконними, оскільки, не з його вини утворилась заборгованість перед позивачем і він по можливості вживає усі необхідні заходи для того, щоб заборгованість відповідача перед позивачем була погашена у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду від 27.04.11р. розгляд справи відкладено на 19.05.11р., зобов'язано відповідача зробити контррозрахунок пені, інфляційних витрат та 3% річних, який надати у судове засідання.

19.05.11р. до господарського суду на виконання вимог ухвали від 27.04.11р. відповідач надав для приєднання до матеріалів справи контррозрахунок пені, інфляційних витрат та 3% річних.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, в судовому засіданні 19.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 06/09-1449 БО-4 (далі-Договір), відповідно до умов п.1.1. якого позивач згідно з цим договором зобов'язується передати у власність відповідачу природний газ, за наявності його обсягів, а відповідач зобов'язується прийняти від позивача та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього договору.

Газ, що постачається за даним договором використовується відповідачем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу відповідачем для інших потреб не є предметом даного договору (п.1.3. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, позивач передає відповідачу в період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року газ в обсязі до 36 300 тис. куб.м., в тому числі по місяцях: жовтень - 6 300 тис.куб.м., листопад - 13 000 тис.куб.м., грудень - 17 000 тис.куб.м.

21 грудня 2009 року сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору поставки природного газу № 06/09-1449БО-4 від 23.09.09 р., відповідно якої п. 2.1. Договору викладено у наступній редакції: "2.1.1. Позивач передає відповідачу в період з 01 січня 2010 р. по 30 квітня 2010 р. газ в обсязі до 53 000 тис.куб.м., в тому числі по місяцях: січень - 18000 тис.куб.м., лютий - 16 000 тис.куб.м., березень - 14 000 тис.куб.м., квітень - 5 000 тис.куб.м."

09 квітня 2010 року сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до Договору поставки природного газу № 06/09-1449БО-4 від 23.09.09 р. відповідно якої п. 2.1. Договору викладено у наступній редакції: "2.1.2. Позивач передає відповідачу в період з 01 травня 2010 року по 30 вересня 2010 року газ в обсязі до 6 950,50 тис.куб.м., в тому числі по місяцях: травень - 1610,00 тис.куб.м., червень - 1 280,00 тис.куб.м., липень - 1040,00 тис.куб.м., серпень - 1 320,00 тис.куб.м., вересень - 1 700,00 тис.куб.м."

Згідно п. 2.6. Договору, за розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр (куб.м), приведений до стандартних умов (t-20 град. С, Р = 760 мм рт. ст.).

Обсяг споживання газу відповідачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу відповідача, з урахуванням п. 3.5.1 цього договору (п. 4.3. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору, ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2020,25грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 122,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 182,66 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 619,19 грн.

30 квітня 2009 року сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до Договору поставки природного газу № 06/09-1449БО-4 від 23.09.09 р., відповідно якої п. 5.1 Договору викладено в наступній редакції: "5.1. Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1922,80грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 150,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 182,66 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 619,19 грн".

Пунктом 2 додаткової угоди № 3 від 30.04.10р. передбачено, що решта умов Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.

05 серпня 2010 року сторонами було укладено додаткову угоду № 4 до Договору поставки природного газу № 06/09-1449БО-4 від 23.09.09 р., відповідно якої п. 5.1. Договору викладено в наступній редакції: "Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2 187,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 464,94 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 957,93 грн."

Пунктом 2 додаткової угоди № 4 від 05.08.10р. передбачено, що решта умов Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.

Відповідно до п.5.2. Договору, сторони домовились, що ціна за 1000,0 кубічних метрів газу у відповідному періоді споживання газу та вартість його транспортування територією України встановлюється па рівні граничної ціни та тарифу, затверджених уповноваженим державним органом. Граничний рівень ціни на природний газ, що встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики підлягає коригуванню у наступному місяці реалізації природного газу у разі зміни середньомісячного курсу гривні до долара США установленого Національним банком України у місяці реалізації природного газу до офіційного курсу гривні до долара США установленого Національним банком України станом на 1 січня 2009 року за формулою: Цс = Цб х (Ксм/Коф). Скоригована таким чином ціна є обов'язковою для сторін за цим договором і зазначається в акті приймання-передачі, згідно з п. 4.4. Договору.

Загальна сума цього договору складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 5.4. Договору).

На підставі п. 6.1. Договору, оплата вартості газу згідно п. 5.1. проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором і чинним законодавством України (п.7.1. Договору).

У разі невиконання відповідачем умов п. 6.1. цього Договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.2. Договору).

У разі неналежного виконання відповідачем умов пункту 6.1. або наявності заборгованості за цим Договором, позивач має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір. При цьому відповідач зобов'язаний протягом 10 (десяти) банківських днів здійснити повний розрахунок за спожитий газ, відшкодувати всі збитки, яких зазнав позивач та сплатити штрафні санкції відповідно до умов цього Договору. Про розірвання цього Договору позивач повідомляє відповідачу рекомендованим листом з повідомленням не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до дати розірвання цього Договору (п.7.3 Договору).

Відповідно до п. 7.10. Договору, неустойка нараховується позивачем за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

На виконання умов договору позивачем було здійснено поставку природного газу протягом жовтня 2009 р. - грудня 2009 р. та січня 2010 р. - вересня 2010 р. на загальну суму 117 700 626,95 грн., що підтверджується актами передачі - приймання природного газу для вироблення теплової енергії для бюджетних установ та організацій та інших споживачів, які знаходяться у матеріалах справи.

В порушення умов договору відповідач за поставлений природний газ в передбачені договором строки розрахувався частково, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 27 716 205,86 грн.

Відповідно до п. 7.2. та п. 7.10. Договору позивачем була нарахована пеня за період з 14.09.10р. по 14.03.11р. у розмірі 2 225 677,62 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем були нараховані інфляційні витрати, за період з листопада 2009р. по лютий 2011р., у розмірі 4364960,91 грн. та 3% річних, за період з 11.11.09р. по 14.03.11р., у розмірі 1 469 529,09 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 27 716 205,86 грн., пеню у розмірі 2 225 677,62 грн., інфляційні витрати у розмірі 4 364 960,91 грн., 3 % річних у розмірі 1 469 529,09 грн., всього 35 776 373,48 грн.

Відповідач позовні вимоги позивача визнає тільки в частині суми основного боргу у розмірі 27 716 205,86 грн. Щодо стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних відповідач заперечує, оскільки він фактично не є винним у затримці оплати та жодним чином не здійснює користування грошовими коштами позивача, виходячи з наступного.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (штраф, пеня).

При цьому, як зазначено в ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У статтях 217, 218 Господарського кодексу України вказано, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, а підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Як зазначає відповідач, він не веде господарської діяльності, тому застосування штрафних санкцій є незаконним.

Крім того, відповідач стверджує, що він не є винним у несвоєчасному здійсненні виконання зобов'язань щодо строків оплати, оскільки оплата залежить від часу отримання ним відповідних сум із бюджетів всіх рівнів. Тобто, це питання знаходиться поза об'єктивною можливістю впливу підприємства-відповідача на ці процеси та свідчить про відсутність з боку відповідача користуванням коштами позивача.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, як зазначає відповідач, інфляційні - є компенсацією за понесені збитки від знецінення грошових коштів під час користування ними боржником.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідач вказує на те, що в п.1.2. Договору зазначено про те, що за цим договором постачається імпортований природний газ, отриманий позивачем за зовнішньоекономічними контрактами. Проте, в матеріалах справи відсутні докази, що позивач дійсно зазнав будь-яких втрат, а саме: чи сплачував позивач за отриманий ним та переданий відповідачу природний газ постачальнику в більшій сумі, у зв'язку із інфляційними процесами, або чи сплачував позивач інфляційні збитки постачальнику природного газу.

Таким чином, відповідач вважає, що у позивача не має правових підстав вимагати з відповідача стягнення інфляційних збитків.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 27 716 205,86 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі невиконання відповідачем умов п. 6.1. цього Договору відповідач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Крім того, відповідно до п. 7.10. Договору, неустойка нараховується позивачем за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Відповідно до п. 7.2. та п. 7.10. Договору позивачем була нарахована пеня за період з 14.09.10р. по 14.03.11р. у розмірі 2 225 677,62 грн., розрахунок якої перевірений господарським судом.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 2 225 677,62 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні витрати, за період з листопада 2009р. по лютий 2011р., у розмірі 4 364 960,91 грн. та 3% річних, за період з 11.11.09р. по 14.03.11р., у розмірі 1 469 529,09 грн., розрахунок яких також перевірений господарським судом.

Вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 4 364 960,91 грн. та 3% річних у розмірі 1 469 529,09 грн. господарський суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 37, ЄДРПОУ 32082770, р/р 26008050201337 в КБ "Приватбанк", МФО 305299) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул.Шолуденка, буд. 1, ЄДРПОУ 31301827, р/р 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк" м. Київ, МФО 300465) заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 27 716 205,86 грн. (двадцять сім мільйонів сімсот шістнадцять тисяч двісті п'ять грн. 86 коп.), пеню у розмірі 2225 677,62 грн. (два мільйони двісті двадцять п'ять тисяч шістсот сімдесят сім грн. 62 коп.), 3 % річних у розмірі 1 469 529,09 грн. (один мільйон чотириста шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот двадцять дев'ять грн. 09 коп.), інфляційні витрати у розмірі 4 364 960,91 грн. (чотири мільйони триста шістдесят чотири тисячі дев'ятсот шістдесят грн. 91 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 25 500,00 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 23.05.11р.