Рішення № 16103753, 19.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.05.11р.

Справа № 5005/5310/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Уліс" (м.Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Кераміка" (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості за договором № 73 про надання консультаційних (юридичних) послуг від 01.07.2010 року у загальному році 5 496,58 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Уліс" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Кераміка" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 73 про надання консультаційних (юридичних) послуг від 01.07.2010 року у загальному році 5 496,58 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 5 000,00 грн. - основний борг, 205,00 грн. - інфляційні втрати, 81,37 грн. - 3% річних та 210,21 грн. штрафні санкції.

Позивач обґрунтовує свої вимоги порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 73 про надання консультаційних (юридичних) послуг від 01.07.2010 року в частині повної та своєчасної оплати наданих консультаційних (юридичних) послуг, пов'язаних з організацією та веденням господарської діяльності відповідача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, але надіслав лист, в якому повідомив, що ним у повному обсязі погашено борг за договором № 73 про надання консультаційних (юридичних) послуг від 01.07.2010 року, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено оригінал платіжного доручення № 88 від 16.05.11р. про сплачу 5 000,00 грн. за спірним договором.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не сповістили.

Про час та місце судового засідання позивача та відповідача повідомлено належним чином.

За таких обставин, господарський суд вважає, що позивач та відповідач не скористалися своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2010р. між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, було укладено договір № 73 про надання консультаційних (юридичних) послуг (далі-договір), відповідно до умов якого замовник доручив тазобов'язався оплатити, а виконавець прийняв на себе зобов'язання надати замовнику консультаційні (юридичні) послуги, пов'язані з організацією та веденням господарської діяльності замовника. Договір набрав сили з 01.07.2010р. та діє до 01.07.2011р. (п.п. 1.1., 4.1. договору).

На виконання умов договору позивачем було надані послуги у період з липня по жовтень 2010 року, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 15-18).

Відповідно до 3.1. договору, винагорода виконавця складає 5 000,00 грн. на місяць, ПДВ - 833,33 грн. Оплата здійснюється щомісяця в строк до 10-го числа відповідного місяця, шляхом перерахування на поточних рахунок виконавця.

З огляду на положення п. 3.1. договору, строк оплати наданих послуг є таким, що настав.

Вищевказане зобов'язання було відповідачем порушено, послуги, надані позивачем в жовтні 2010 року ним вчасно та у повному обсязі оплачені не були, що і стало причиною звернення із позовом до суду.

Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення - 205,00 грн., а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі - 81,37 грн. На підставі ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України позивач просить суд стягнути штрафні санкції у розмірі облікової ставки НБУ в сумі 210,21 грн.

16.05.11р., після порушення провадження у даній справі, основний борг за договором № 73 про надання консультаційних (юридичних) послуг від 01.07.2010 року було відповідачем сплачено, що підтверджується платіжним дорученням № 88 від 16.05.11р. про сплачу 5 000,00 грн. за спірним договором.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 5 000,00 грн., у зв'язку з тим, що відповідачем

Приймаючи рішення господарський суд виходив також із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Крім того, згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Основний борг був сплачений відповідачем 16.05.11р., після порушення провадження у справі, що свідчить про те, що у позивача були підстави для звернення до суду за захистом свого порушеного права. Отже, позивачем правомірно були нарахувані 3% та інфляційні втрати за прострочку виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 205,00 грн., а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 81,37 грн.

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних господарським судом перевірений та відповідає вимогам чинного законодавства.

На підставі ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України позивач просить суд стягнути штрафні санкції у розмірі облікової ставки НБУ в сумі 210,21 грн.

Вказані вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Договором № 73 про надання консультаційних (юридичних) послуг від 01.07.2010 року у розділі 6, який встановлює відповідальність сторін, зазначено, зокрема у п. 6.1., за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань, передбачених договором, відповідальність за порушення яких не визначена даним розділом, у сторін виникає відповідальність, передбачена чинним законодавством України.

Враховуючи викладене, вказаним договором не передбачена сплата пені за неналежне виконання умов договору, в той час, як її розмір може бути встановлений виключно за згодою сторін, отже у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 210,21 грн. слід відмовити.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 232, 265 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Кераміка" (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Киснева, 3-А; код ЄДРПОУ 37006500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Уліс" (49046, м. Дніпропетровськ, пр.Кірова, 84/60; код ЄДРПОУ 34497770) - 205 грн. 00 коп. втрат від інфляції, 81 грн. 37 коп. трьох відсотків річних, 98 грн. 10 коп. витрат по сплаті державного мита, 226 грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 5 000,00 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

І.Ю. Дубінін