Рішення № 16103007, 17.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.05.11р.Справа № 5005/4618/2011

за позовом Відкритого акціонерного товариства " Новомосковський завод

залізобетонних виробів, смт. Меліоративне, Новомосковський

район, Дніпропетровська область

до Приватного будівельно - монтажного підприємства "Строїтель- П",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 398 046 грн.47 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1., довіреність №28 від 20.01.2011р.

ОСОБА_2, довіреність № б/н від 12.05.11р.

Від відповідача: директор Попов В.І., паспорт серія НОМЕР_1, довідка з ЄДРПОУ.

Суть спору :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості 373369,64 грн., 13572,41 грн. пені, 3713,23 грн. інфляційних, 7391,19 грн. 3% річних за договором №158 від 01.09.2010р. та судові витрати.

04.05.2011р. відповідач надав відзив, в якому не заперечує, що позивач відвантажив, а відповідач прийняв продукцію згідно договору №158 від 01.09.2010р. і підписав відповідні документи про приймання товару. Претензій до якості продукції, а саме те що можливо оцінити візуально: по геометричним розмірам, якості бетону у відповідача не було. Частина отриманих колон була змонтована і оплачена у сумі -180000,00грн. Під час монтажу колон в проектне положення виявилося, що продукція, яка поставлена позивачем не відповідає нормам ГОСТ 10922-90 п. 2.7. табл..2 п. 2, а саме має місце відхилення соосності стрижнів арматури у змонтованих колонах в звязку з чим НВП «Укртрансакад »надало припис вх.17/1 від 27.01.2011року , та запропонувало виконати підсилення колон. Припис стосувався встановлених і оплачених колон, неоплачені колони ще не монтувались і відповідачем неоплачені.

Відповідач надав клопотання про призначення судово будівельної експертизи.

12.05.2011р. позивач надав пояснення (вх. № 32802/11) в яких зазначає про те, що відповідач не надав доказів, що підтверджують не якісність колон. Згідно договору № 158 від 01.09.2010р. розділ 4.8. затверджено порядок приймання товару, де чітко визначено, що при наявності у покупця претензій по якості товару він звертається до постачальника протягом однієї доби після відвантаження продукції, після чого в присутності представника постачальника оформлюється акт, що підтверджує не якість колон. Відповідач цього не зробив. Колони використані при будівництві будинку і перевірити чиї це колони не має змоги. В приписі вих.. № 17/1 від 27.01.2011р., який бере за основу відповідач, не вказано, хто виготовлювач колон, які колони не якісні.

В судовому засіданні з 05.05.2011р. по 12.05.2011р. оголошувалась перерва.

12.05.2011р. в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2010 року між позивачем Відкритим акціонерним товариством «Новомосковський завод залізобетонних виробів»(постачальник) та відповідачем Приватним будівельне монтажним підприємством «Строїтель-П»(покупець) був укладений договір поставки №158, відповідно якого позивач зобов`язався виготовити та передати у власність відповідача згідно спеціального замовлення товар (залізобетонні вироби) згідно специфікації, яка є невідємною частиною договору, а відповідач зобовязався його прийняти та оплатити за умовами даного договору.

На виконання умов договору за період з 02.09.2010р. по 26.11.2010р. позивач передав відповідачу товар на суму 545272,42 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання ТМЦ , видатковими накладними та актами виконаних робіт послуг з перевезення вантажів (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Пунктом 4.1. договору визначено порядок проведення розрахунків: у грудні місяці 2010р. відповідач повинен перерахувати на рахунок позивача 181757,48 грн., у січні 2011р. 181757,47 грн. і до 20 лютого 2011р. 181757,47 грн.

В порушення умов договору відповідач частково розрахувався з позивачем, у звязку з чим у відповідача перед позивачем виник борг у сумі 373369,64 грн.

03.03.2011р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 319 від 29.03.2011р., в якій просить сплатити борг, пеню, 3% річних та інфляційні.

Розглянувши заперечення відповідача , який отриману продукцію на суму 373369,64 грн. не оплатив, та посилається на ті підстави, що продукція не підлягає оплаті оскільки вона не відповідає нормам ГОСТ 10922-90 п. 2.7. табл..2 п. 2 суд зазначає наступне :

Згідно статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що якість товару, що поставляється має відповідати вимогам державного стандарту або технічним умовам .

Позивач надав Сертифікат відповідності № 342726 серія ВВ термін дії з 25.07.2008р. до 23.07.2013р. на колони залізобетонні для будівель, які відповідають всім обовязковим ДСТУ БВ.2.6-2-95, ГОСТ 18979-90,ГОСТ 25628-90.

Відповідно до умов договору № 158 від 01.09.2010р. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку встановленому чинним законодавством України відповідно до Інструкції №П-7 Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості та Інструкції №П-6 Про порядок приймання продукції виробничо технічного призначення та товарів народного споживання по кількості. При наявності у Покупця претензій по якості товару він звертається до Постачальника в письмовій формі , на протязі однієї доби, після одержання продукції , після чого в присутності представника Постачальника складається акт. Дата огляду узгоджується сторонами, але строк від подачі звернення до виїзду представника Постачальника не може перевищувати однієї доби.

Тобто, відповідно до умов договору сторони узгодили приймання продукцій за якістю відповідно до Інструції П-7 з обовязковим викликом представника постачальника для складання акту .

Відповідно до пункту 9 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості ( № П-7 від 25.04.66р.) яка затверджена Постановою Госарбітражу при Кабінеті Міністрів СРСР від 25.04.1966р. Акт про скриті недоліки продукції має бути складений на протязі 5ти днів після виявлення недоліків , однак не пізніше чотирьох місяців від дня надходження товару на склад отримувача виявившого скриті недоліки , якщо інші строки не встановлені обовязковими для сторін правилами.

Скритими недоліками визнаються такі недоліки , які не могли бути виявлені лише в процесі обробки , підготовлені до монтажу , в процесі монтажу, випробування, використання та зберігання продукції.

Тобто , якщо відповідач виявив скриті недоліки , то акт має бути оформлений не пізніше 4-х місяців від дня надходження товару на склад дотримувача виявившого скриті недоліки, тобто не пізніше ( 02.01.2011р. та 26.03.2011р.)поставка з 02.09.2010р. по 26.11.2010р.

Відповідач не виконав умови договору , не оформив приймання продукції відповідно до Інструкції П-7, не склав Акт про скриті недоліки продукції. Відповідач стверджує, що про недоліки продукції йому стало відомо під час монтажу конструкцій та з Припису НВП „Укртансакад” (вх. 17/1 від 27.01.2011р), але повідомив позивача про неякісну продукцію тільки 15.03.2011року (претензія) після отримання від позивача претензії №195 від 03.03.2011р. про сплату продукції. Відповідно претензії відповідач не заперечує , що продукція була виготовлене саме під обєкт на якій ї поставлялась , та зазначають , що виявлені дефекти потребують додаткових витрат, та з врахуванням обставин не наполягають на поверненні продукції , а вважають що позивач має компенсувати витрати на усунення дефектів неякісної продукції.

Відповідно до частини 1 статті 678 ЦК України покупець , якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1)пропорційного зменшення ціни;

2)безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3)відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Згідно частини 2 статті 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких повязане з непропорційними витратами або затримками часу недоліків, які виявилися неодноразово чи зявилися знову після їх усунення ) покупець має право за своїм вибором :

1)відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2)вимагати заміни товару.

Суд вважає, що відповідач на день розгляду справи не довів, що він отримав продукцію неналежної якості , а отже має сплати вартість отриманого товару.

Крім того, суд вважає , що відповідач має право звернутися з окремим позовом до позивача в порядку статті 678 ЦК України і вимагати від позивача правових наслідків передання товару неналежної якості.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Відповідно п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно п. 5.2. договору у разі прострочення оплати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Пня підлягає сплаті у сумі - 13572,41 грн. за період з 01.01.11р. по 01.04.11р.

Відповідно ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати підлягають стягненню у розмірі 7391,19 грн. за період з грудня 2010р. по лютий 2011р. та 3% річних 3713,23 грн. за період з 01.01.2011р. по 01.04.2011р.

Суд вважає, що клопотання відповідача про призначення судової експертизи задоволенню не підлягає, оскільки відповідно ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. В даному випадку суд не вбачає підстав в необхідності проведення експертизи.

З огляду на викладене, позовні обґрунтовані , підтвердженні матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі: 373369,64 грн. основного боргу, 13572,41 грн. пені, 3713,23 грн. інфляційних, 7391,19 грн. 3% річних.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються відповідача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного будівельного монтажного підприємства «Строїтель-П»(49089, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 45А, код ЄДРПОУ 23079180) на користь Відкритого акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів»(51217, смт. Меліоративне, Новомосковський район, Дніпропетровська область, вул. Заводська, №1, код ЄДРПОУ 01033409) 373369 (триста сімдесят три тисячі триста шістдесят девять) грн. 64 коп. основного боргу, 13572 (тринадцять тисяч пятсот сімдесят дві) грн. 41 коп. пені, 3713 (три тисячі сімсот тринадцять) грн. 23 коп. інфляційних втрат, 7391 (сім тисяч триста девяносто одну) грн. 19 коп. 3% річних, 3980 (три тисячі девятсот вісімдесят) грн. 47 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко

Повне рішення складено

16.05.2011р.