Рішення № 16102813, 16.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.05.11р.Справа № 5005/3905/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект 3000", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ПРІМ", м. Підгородне, Дніпропетровський р-н, Дніпропетровська область

про стягнення 72 900,98 грн. за договором поставки

Суддя: Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання: Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1., дов. № 8 від 07.04.11р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом (з врахуванням уточнень до позову від 04.05.11р) суми про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 71 248,39 грн., пеню 2995, 74 грн., інфляційних втрат 1 638, 71 грн., 3% річних 580, 14 грн. за поставлений товар за договором поставки № 640ВП-30709 від 01.08.2009р..

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить задовольнити позов в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки щодо оплати поставленого товару.

Відповідач не використав надане йому законом право на участь свого представника в судовому засіданні, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році”.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 10.05.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.09р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Спецкомплект 3000” (далі - Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вега-Прім" (далі - Покупець, Відповідач) був укладений договір поставки № ВП-30709 (далі - Договір), згідно п.1.1. якого, Постачальник зобов'язаний поставити товар в строки, обумовлені цим Договором, згідно Замовлення Покупця (додаток №3), яке є невід'ємною частиною Договору, а Покупець - прийняти та оплатити на умовах оговорених в додатку №4 до Договору, який є невід'ємною частиною Договору.

Строк дії Договору відповідно до п. 12.1. встановлений з моменту його фактичного підписання і діє до 31.12.2009р.

Строк дії Договору автоматично продовжується на один рік, в разі, якщо жодна із сторін не сповістить іншу сторону в письмовій формі про свій намір змінити чи зупинити дію Договору за 30 календарних днів до закінчення дії даного Договору (п.12.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, асортимент та ціна товару узгоджується в специфікаціях до договору. Специфікація затверджується сторонами в встановленій формі і є невідємною частиною договору.

Згідно з п. 3.1 Договору, постачальник здійснює поставку товару в пункт доставки відповідно до замовлення покупця власними транспортними засобами та за свій рахунок.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що загальна сума договору складає суму товару, отриманого по всім накладним.

Покупець проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами в п. 6 Додатку № 4 до цього договору “Додаткові умови”(п. 7.2 Договору).

Згідно п. 6 Додатку № 4 до договору № ВП-30709 від 01.08.09р. Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника за проданий Покупцем товар кожні 30 календарних днів.

На виконання умов Договору Постачальником згідно видаткових накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи на адресу Покупця було поставлено товар на загальну суму 124603, 86 грн.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, частково повернув позивачу товар, про що свідчать накладні про повернення товару на суму 4190,70 грн., копії яких є в матеріалах справи. Крім того між сторонами були укладені угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 11026,63 грн.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків підписаного представниками сторін та скріпленого печатками підприємств, станом на 31.12.10р. за відповідачем лічиться заборгованість в сумі 71248 грн. (а.с.27).

Покупець свої зобов'язання за Договором не виконав, оплату, у встановлений термін за поставлений товар не здійснив, чим суттєво порушив права та законні інтереси Постачальника, внаслідок чого у Покупця виникла заборгованість у cyмі 71248 грн. , що і є причиною спору.

Відповідно ч. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ст. 692 ЦК України встановлює, що Покупець зобов'язується оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити Продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару Продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, факт невиконання Відповідачем зобовязань за договором укладеним між сторонами, щодо повної оплати поставленого товару, матеріалами справи доведено, Відповідачем не спростовано.

У звязку з чим вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 71248 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім основного боргу Позивач також просить стягнути з Відповідача пеню в розмірі 2995, 74 грн., інфляційні втрати 1 638, 71 грн., 3% річних 580, 14 грн.

Ст. 216, 217, 230 Господарського кодексу України передбачається господарсько-правова відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, у тому числі, у вигляді штрафу, пені, неустойки.

Пункт 8.9. Договору передбачає, що у разі прострочки оплати Товару Постачальник стягує з Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несплаченого у термін Товару за кожний день прострочки платежу.

Пеня за період з 01.02.11р. по 10.05.11р. складає 2995, 74 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Перевіривши розрахунки позивача за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” суд встановив, що розмір інфляційних втрат за період з лютого 2011р. по травень 2011р. становить 1 647,69грн. , 3% річних з простроченої суми за період з 01.02.11р. по 10.05.11р. 579, 74 грн.

Однак, суд не може вийти за межі позовних вимог, у зв'язку з чим до стягнення підлягають суми, заявлені Позивачем.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, до стягнення з відповідача підлягають 71 248,39 грн. основного боргу, 2995, 74 грн. пені, 1 638, 71 грн. - інфляційних втрат, 580, 14 грн. - 3% річних.

Судові витрати у справі відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Прім" (52000, Дніпропетровська область, Дніпропетровський р-н, м. Підгороднє, вул. Пушкіна, буд. 6, код ЄДРПОУ 33669196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект 3000" (04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, кім. 331, код ЄДРПОУ 33099366, МФО 300175, р/р 26001315077901 в ФАБ "Південний") 71 248 (сімдесят одна тисяча двісті сорок вісім) грн. 39 коп. - основного боргу, 2995 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 74 коп. пені, 1 638 (одна тисяча шістсот тридцять вісім) грн. 71 коп. - інфляційних втрат, 580 (п'ятсот вісімдесят) грн. 14 коп. - 3% річних, 764 (сімсот шістдесят чотири) грн. 62 коп. - витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 16.05.11р.