Рішення № 16101559, 12.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.05.11р.Справа № 5005/4361/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Комунального підприємства "Дорожник", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління комунального господарства міської ради, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 33266,40 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., довір. № 03 від 15.03.11р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" (далі позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Комунального підприємства "Дорожник" (далі відповідач); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління комунального господарства міської ради, суму 33266,40 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору поставки № 18-3/06-10 від 18.06.10р.

Відповідач та третя особа не забезпечили присутність повноважних представників у призначеному судовому засіданні. Про час та дату розгляду спору повідомлені належно, про що свідчать документи долучені до матеріалів справи.

Між тим, відповідач позов не визнає. У відзиві вмотивовує свої заперечення посиланнями на те, що документи додані до позову не відображають та не підтверджують факту передання спірного товару покупцю у спірній сумі заборгованості. На підставі чого, вважає позовні вимоги безпідставними та такими. що не підлягають задоволенню.

Третя особа надіслала на адресу суду клопотання, за змістом якого просить суд здійснити розгляд спору по суті за відсутності повноважного представника у судовому засіданні.

Суд вважає можливим розглянути спір за відсутності представника відповідача та третьої особи, оскільки останні повідомлені про слухання справи належно, а в матеріалах справи достатньо необхідних суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України, а також оригіналами документів наданими представником позивача для огляду у судовому засіданні.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

18.06.2010 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № 18-3/06-10 (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальник у відповідності із специфікацією № 1 від 18.06.10р. до цієї угоди передав покупцю товар на загальну суму 33266,40 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи документи, а саме: двостороння накладна № 19-1 від 21.06.10р. (а.с. 13); довіреність на отримання матеріальних цінностей серії ААА № 910657 від 21.06.10р. (а.с. 14); рахунком на оплату № 19-1 від 21.06.10р. (а.с. 15); податковою накладною від 21.06.10р. (а.с. 16).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору поставки, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

Вивчивши матеріали справи господарський суд зазначає, що позивачем на виконання умов Договору (п. 4.2) неодноразово було надіслано на адресу відповідача акт приймання-передачі матеріальних цінностей, який останнім залишений без задоволення, а належний позивачу екземпляр акту не був підписаний та повернутий постачальнику.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

В той же час, проведений аналіз документів долучених до матеріалів справи відображає, що позивачем, в силу приписів передбачених ст.ст. 6, 7 Господарського процесуального кодексу України, було надіслано поштовим звязком на адресу відповідача претензію № 01 (вих. № 26 від 30.08.10р. (а.с. 17)) з вимогою до останнього погасити в добровільному порядку спірну вартість товару, проте дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, тоді як була отримана останнім за вх. № 339 від 30.08.10р.

За правилами визначеними ч. 2 ст. 530 ЦК України, боржник (відповідач у справі) зобовязаний був здійснити оплату вартості поставленого товару у семиденний строк, але до теперішнього часу в добровільному порядку своїх зобовязань не виконав.

В силу положень статті 11 і 509 ЦК України, а також приписів ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, із зазначених дій сторін у відповідача виникло зобовязання з оплати позивачу спірної вартості поставленого товару.

У відповідності із положеннями ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України тотожних з вимогами ст. 193 ГК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору відповідач не надав суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, а обставини наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростовані.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Дорожник" (51914, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Петровського, 176; ЄДРПОУ 31329952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" (51931, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Широка, 26; ЄДРПОУ 34683720) суму 33266,40 грн. (тридцять три тисячі двісті шістдесят шість грн. 40 коп.) вартості неоплаченого товару, 332,66 грн. (триста тридцять дві грн. 66 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ____