Постанова № 16099944, 03.06.2011, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-а-2037/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

"03" червня 2011 р. С Київський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Колесник С.А.

при секретарі Хомінській Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС взводу №2 м.Харкова прапорщика міліції ОСОБА_2, Управління ДАІ ГУМВС України в Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 11.02.2011р. звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову АХ1 №086235 в справі про адміністративне правопорушення від 30.01.2011 року про накладення на нього стягнення у сумі 250 грн. та закрити провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що дана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню на підставі наступного. 30.01.2011 року близько 12 год. 25 хв. він, керуючи автомобілем ДЕУ Нубіра, державний номер НОМЕР_1, рухався дорогою в м.Люботин в напрямку м.Харкова. На перехресті з автодорогою Київ-Харків-Довжанський він здійснив поворот праворуч, після чого зупинився на вимогу працівника ДАІ прапорщика міліції інспектора ІДПС ВДПС взводу №2 ОСОБА_2, який повідомив про те, що він порушив ПДР України, а саме не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2. "Стоп" і здійснив поворот праворуч на автодорогу Київ-Харків-Довжанський без зупинки, за що передбачена відповідальність, встановлена ч.1 ст.122 КУпАП, в результаті чого інспектор ДАІ склав протокол та постанову про адміністративне правопорушення, якою притягнув до адміністративної відповідальності та наклав стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн. Вважає дії інспектора ІДПС неправомірними, оскільки постанову у справі винесено без достатніх і належних доказів, оскільки він не порушував Правил дорожнього руху України і рухаючись з м.Люботин в напрямку м.Харків при повороті праворуч на автодорогу Київ-Харків-Довжанський виконав вимоги знаку №2.2 "Стоп", зупинив автомобіль, та продовжив рух після повної зупинки автомобіля. Відповідні пояснення він надав інспектору ДАІ і незгоду з порушенням зафіксував у протоколі.

Позивач у судове засідання не з"явився, проте надав заяву про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача - ІДПС БДПС ДАІ м.Харкова у судове засідання не з’явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав.

Представник відповідача - Управління ОСОБА_3 України в Харківській області у судове засідання не з’явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним причину неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити свою правомірність в стадії судового розгляду справи. Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причин ухилення від участі в судовому засіданні, давало суду право вирішити справу обмежившись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.4 ст.128 КАС України.

Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Як свідчать матеріали справи, Постановою АХ1 №086235 від 30.01.2011 року на ОСОБА_1. було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 250,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП (а.с.6).

В постанові вказується, що ОСОБА_4 30.01.2011 року о 12-20 год. на 460 автошляху Київ-Харків-Довжанський керував автомобілем НОМЕР_2 та не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 "СТОП" - проїзд без зупинки заборонено чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП докази в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Проте судом встановлено, що виходячи із положень вищезгаданих статей КУпАП, суб'єктом оскарження при складанні протоколу та винесення оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об'єктивності з'ясування обставин справи.

Крім цього, відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП.

У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Позивач стверджує, що 30.01.2011 року рухаючись з м.Люботин в напрямку м.Харків при повороті праворуч на автодорогу Київ-Харків-Довжанський виконав вимоги знаку №2.2 "Стоп", зупинив автомобіль, та продовжив рух після повної зупинки автомобіля та ПДР України не порушував. В той же час, відповідач до суду не надав доказів в підтвердження законності складеної Постанови.

На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення гарантії прав, свобод і інтересів особи і громадянина, виходячи із наданих ч.3 ст.162 КАС України суду повноважень при прийнятті постанови та ураховуючи положення ст.293 КУпАП, суд прийшов до переконання, що задоволення позовних вимог в повному обсязі буде найбільш доцільним способом захисту порушеного права позивача.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 11, 94, 99, 159, 160-163, 171-2 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС взводу №2 м.Харкова прапорщика міліції ОСОБА_2, Управління ОСОБА_3 України в Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову АХ1 №086235 по справі про адміністративне правопорушення від 30 січня 2011 року про накладення стягнення на ОСОБА_1 у сумі 250 (двісті п"ятдесят) грн. та закрити провадження у справі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя                                         Колесник С.А.

м.Харків

АДРЕСА_1

ОСОБА_1

61013 м.Харків

вул.Шевченко, 26

інспектору ІДПС БДПС

ОСОБА_2

61013 м.Харків

вул.Шевченко, 26

УДАІ ГУМВСУ в Харківській області

03.06.2011р. К-16

Київський районний суд м.Харкова направляє копію постанови суду від 03.06.2011р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС взводу №2 м.Харкова прапорщика міліції ОСОБА_2, Управління ОСОБА_3 України в Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, для відому.

Додаток: за текстом на 1-му арк. кожному з адресатів.

Суддя Київського районного с уду м.Харкова ОСОБА_5

вик.ОСОБА_6

65-32-39