Рішення № 16099354, 04.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.04.11р.Справа № 5005/2144/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство "Агро-Самара", смт. Новомиколаївка Верхньодніпровський район Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Самара", с. Боровківка Верхньодніпровський район Дніпропетровської області

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-торговий дім "Дніпровський", м. Дніпропетровськ

про визнання договору купівлі-продажу від 07.12.10 р. нерухомого майна дійсним

Суддя Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання Синяговській Є.С.

Представники:

Від позивача - представник не з"явився

Від відповідача - представник не з"явився

Від третьої особи - ОСОБА_1. - представник, довіреність б/н від 31.01.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ "Сільськогосподарське товариство "Агро-Самара" звернулося у лютому 2011 року із позовом до ТОВ "Агро-Самара", в якому просить господарський суд визнати дійсним договір від 07.12.2010р. купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 22406,00 кв. м, яке знаходиться у с. Боровківка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Обґрунтовує свої вимоги тим, що 07.12.10р. ТОВ "Сільськогосподарське товариство "Агро-Самара" уклало з ТОВ "Агро-Самара" договір купівлі-продажу нежитлового приміщення. Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Вказує, що відповідно до п. 4.2. Договору на виконання даної вимоги відповідач та позивач взяли на себе обов'язок нотаріально посвідчити договір у приватного нотаріуса Рудкевича Є.В. не пізніше 13.12.2010р., але у встановленій договором термін відповідач не надав можливості нотаріально посвідчити договір, систематично ухиляється від надання пояснень з цього приводу. Вважає, що за таких обставин наявні підстави для визнання цього договору дійсним за правилами ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України.

Відповідач відзив на позов не надав. Представник відповідача в судовому засіданні 31.03.11р. визнав факт укладення між сторонами цього спору договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 07.12.2010р., але причин ухилення ТОВ "Агро-Самара" від нотаріального посвідчення цього договору не пояснив та відповідних доказів не надав.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2011р. залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ "Агро-Торговий дім "Дніпровський", який є кредитором Відповідача, а відтак рішення з цього спору, у разі задоволення позову, безпосередньо впливатиме на його права, як стягувача у процесі виконавчого провадження.

Третя особа позовні вимоги вважає безпідставними. Вказує, що місцезнаходження нерухомого майна та місцезнаходженням будь-якої із сторін Договору купівлі-продажу від 07.12.10р. нерухомого майна, підписаного Позивачем та Відповідачем, знаходиться поза межами Дніпропетровського міського нотаріального округу, а відтак, договір купівлі-продажу від 07.12.2010р. нерухомого майна, який підписали Позивач та Відповідач, не міг бути нотаріально посвідчений в межах Дніпропетровського міського нотаріального округу, зокрема приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

В судовому засіданні 28.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу україни.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство "Агро-Самара" та Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Самара" був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 07.12.2010р., відповідно до умов якого Відповідач зобовязався передати у власність Позивачу нежитлове приміщення загальною площею 22406,00 кв. м., яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Боровківка, а Позивач зобовязався в порядку та на умовах, які визначені цим договором, прийняти вищезазначене приміщення і сплатити Відповідачу грошові кошти в сумі 17338,42 грн.

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору купівлі-продажу, Позивач та Відповідач взяли на себе обовязок нотаріально посвідчити цей договір у приватного нотаріуса ОСОБА_2 не пізніше 13 грудня 2010 року.

Як вказує Позивач, у встановлений вказаним договором термін Відповідач не надав можливості нотаріально посвідчити цей договір, оскільки не надіслав уповноважених представників до вищезазначеного нотаріуса, систематично ухиляється від надання пояснень з цього приводу, тому до теперішнього часу цей договір нотаріально не посвідчено з вини саме Відповідача.

Представник Відповідача в судовому засіданні 31.03.2011р. визнав факт укладення між сторонами цього спору договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 07.12.2010р., але причин про ухилення від нотаріального посвідчення цього договору не пояснив.

Відповідно до ч.1 ст. 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Частина 2 ст. 220 Цивільного кодексу України також встановлює норму, згідно якої, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із змісту вказаного договору купівлі-продажу, сторони цього договору домовились щодо істотних умов цього договору, зокрема щодо предмету договору та його ціни.

На підтвердження часткової оплати за вказаним договором купівлі-продажу Позивач надав копію квитанції від 14.01.2011р. про перерахування Відповідачу суми 866,92 грн.

За вказаних обставин Позивач, враховуючи на ухилення Відповідача від нотаріального посвідчення вказаного договору купівлі-продажу, вважає наявними підстави для визнання цього договору дійсним.

Проте такі позовні вимоги Позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як вбачається з інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Відповідачу дійсно належить на праві власності нерухоме майно, яке складається з майнового комплексу, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Боровковка, вул. Квака А.Ф., буд. 6, який було придбано Відповідачем за договором купівлі-продажу №18-т від 09.11.2004р. у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМ Технологія-ІІ".

Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 18.04.2011р., Відповідач є власником нерухомого майна, яке також складається з майнового комплексу, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Боровковка, вул. Квака А.Ф., буд. 4, буд. 6/1 та буд. 6в, щодо якого накладено обтяження у вигляді заборони на відчуження: з 11.01.2005р. на підставі договорів іпотеки від 27.12.2004р. та з 15.03.2006р. на підставі договорів іпотеки від 15.03.2006р., а також накладений арешт з 12.09.2008р. на підставі постанови про арешт від 10.09.2008р. Відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції, з 30.09.2008р. - на підставі постанови про арешт від 29.09.2008р. Відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції, з 23.02.2009р. - на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.12.2008р. Відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції, з 12.05.2009р. на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.05.2009р. Відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції та з 13.01.2011р. - на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження з одночасним накладенням арешту на майно боржника від 13.01.2011р. Відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції.

Отже, протягом з 11.01.2005р. щодо належного Відповідачу майна вчинено заборони на його відчуження, які діють по теперішній час.

Вказані вище обставини свідчать, що умови договору купівлі-продаж нерухомого майна, який був укладений між Позивачем та Відповідачем 07.12.2010р. не містять повних відомостей щодо складу та місцезнаходження (адреси) майна, яке є предметом цього договору, що ускладнює його індивідуалізацію.

Не надано Позивачем доказів і щодо фактичної передачі йому будь-якого індивідуально визначеного майна, на виконання умов вказаного договору купівлі-продажу.

Таким чином, слід визнати, що сторони вказаного договору купівлі-продажу не визначили такої істотної умови цього договору як предмет, що унеможливлює зясування чи не було порушено сторонами цього договору заборони на відчуження належного Позивачу майна, щодо якого накладені вищезазначені обтяження.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про нікчемність укладеного між Позивачем і Відповідачем договору купівлі продажу нежитлового приміщення від 07.12.2010р., як такого, що не був нотаріально посвідчений, а відтак у задоволення позовних вимог про визнання цього договору дійсним слід відмовити.

Судові витрати у справі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Судові витрати у справі покласти на Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство "Агро-Самара".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.М. Подобєд Повне рішення складено - 04.05.2011р.