Рішення № 16099337, 29.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.04.11р.Справа № 5005/1819/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агоросфера" (49083, м.Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 31320991)

до В-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг", м.Київ

В-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Літосфера", смт Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська обл.

про стягнення 5 077 386,94 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - ОСОБА_1., дов. від 18.01.11р.

відповідача - 1- ОСОБА_2., дов. від 04.01.11р.

відповідача - 2 - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера" просить стягнути солідарно з Відповідачів борг зі сплати відсотків за користування товарним кредитом за договором купівлі-продажу № 208-К від 18.02.08р. за період з 04.02.10р. по 01.02.11р. у розмірі 5077386,94 грн. Позов мотивовано тим, що за договором купівлі-продажу Позивач передав, а Відповідач-1 прийняв у власність товар на суму 19492200,39 грн., за який сплатив лише 5 466 269,61 грн., з порушенням обумовлених строків оплати. У зв'язку з цим, Позивачем на прострочений борг Відповідача -1 нараховані проценти за користування товарним кредитом із розрахунку 0,1 % за кожен день прострочення оплати (п. 7.2 Договору), що становить 5077386,94 грн.

За заявою Позивача, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.11р., вжито заходів забезпечення позову.

Відповідач-1 відзив на позов та документи, витребувані судом не надав, його представник у судовому засіданні пояснив, що не має доказів сплати процентів за користування товарним кредитом.

Відповідач-2 відзив на позов та документи, витребувані судом не надав.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Позивача та Відповідача-1, господарський суд

встановив:

18.02.08р. Позивачем з Відповідачем -1 укладено договір купівлі продажу № 208-К (далі Договір), за яким Продавець передав, а Покупець прийняв та зобовязався сплатити вартість засобів захисту рослин, іменованих у подальшому товар, відповідно до умов даного Договору (додаткових угод та специфікацій до нього) (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору конкретний асортимент, кількість, ціна, дата поставки та умови оплати Товару наведені в Специфікаціях до даного Договору. Специфікації є невідємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору загальна сума Договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, які є його невідємною частиною.

Умови оплати товару обумовлені сторонами у розділі 4 Договору.

Згідно зі специфікаціями до Договору, строк сплати товарного кредиту встановлено до 01.12.2008р.

Пунктом 7.2 Договору обумовлено, що в разі несвоєчасного погашення заборгованості за Товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування Товарним кредитом з розрахунку 0,1 % кожен день прострочення оплати.

Позивач належним чином виконував договірні зобов'язання. З матеріалів справи вбачається, що протягом дії Договору Позивачем Відповідачеві-1 поставлено товар на загальну суму 19 492 200,39 грн., за який Відповідач сплатив лише 5 466 269,61 грн., з порушенням обумовлених строків оплати, що підтверджується Договором, специфікаціями, переліками засобів захисту росли, поставлених Продавцем, видатковими накладними та довіреностями на отримання товару за видатковими накладними, виписками з особових рахунків, довідками з банку, поясненнями представників сторін у судових засіданнях. У зв'язку з цим, Позивачем на прострочений борг Відповідача -1 (14 025 930,78 грн.) нараховані проценти за користування товарним кредитом із розрахунку 0,1 % за кожен день прострочення оплати (п.7.2 Договору), які, за розрахунками Позивача, за період з 04.02.10р. по 01.02.11р. становлять 5077386,94 грн.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору купівлі-продажу, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ст. 553 Цивільного кодексу України).

18.02.08р. Позивачем з Відповідачем -2 укладено договір поруки № 208-ПОР, за яким поручитель (Відповідач -2) відповідає солідарно та в повному обсязі за зобовязаннями боржника ТОВ "Стромі-Холдінг" перед Кредитором за основним договором. При цьому Кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх Боржників разом, так і від будь-кого окремо. Цим договором поруки забезпечується виконання зобовязання в повному обсязі; під основним договором в цьому договорі поруки розуміють договір купівлі-продажу № 208-К від 18 лютого 2008 року, укладений Кредитором ( в основному договорі іменується "Продавець") з Боржником ТОВ "Стіомі-Холдінг" (в основному договорі іменується "Покупець")(п. 1.4, 2.1 Договору поруки).

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачі не надали суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг", 01133, м. Київ, вул. Щорса, 29 (код ЄДРПОУ 32827667) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Літосфера", 49080, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, смтЮвілейне, вул.Таганрозька, 321а (код ЄДРПОУ 35124268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро сфера", 49083, м.Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1 (код ЄДРПОУ 31320991) 5 077 386,94 грн. - боргу, 25 500,00 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Щодо скасування заходів забезпечення позову винести ухвалу, після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане___