Рішення № 16099202, 21.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.04.11р.Справа № 5005/2916/2011

за позовом Запорізького металургійного комбінату "Запоріжсталь", м. Запоріжжя

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 67 576грн. 80 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. - заступник начальника, дов. від 27.12.2010р.;

ОСОБА_2. - юрисконсульт, дов. від 20.12.2010р. №20-556;

ОСОБА_3. - начальник претензійного бюро, дов. від 27.12.2010р. №20-602 (був присутній у судовому засіданні 05.04.2011р.);

ОСОБА_4 - провідний юрисконсульт, дов. від 20.12.2010р. №20-552 (був присутній у судовому засіданні 05.04.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_5. - провідний юрисконсульт, дов. від 01.01.2011р. №488;

ОСОБА_6. - юрисконсульт 2-ої категорії, дов від 01.01.2011р. №489.

СУТЬ СПОРУ:

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерву на 21.04.2011р.

Позивач просить стягнути з відповідача 67 576грн. 80 коп. - безпідставно отриманих коштів.

Відповідач у відзиві (вх. № 14467 від 06.07.2010р.) на позов просить відмовити в його задоволенні, оскільки: - грошові кошти у сумі 67 576 грн. 80 коп. були нараховані та списані на підставі наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. №317 "Про затвердження Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги" (Тарифне керівництво №1); - збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1) відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить ані Конституції України, ані зазначеним позивачем Законам України та Постановам КМУ; - встановлення та зміна тарифів на перевезення вантажів належить виключно до компетенції Міністерства транспорту та зв'язку України; - відповідно до пункту 6 Положення Укрзалізниця в межах своєї компетенції видає накази, що є обов'язковими для виконання залізницями та підприємствами, які входять до сфери управління Укрзалізниці, організує та контролює їх виконання; - відповідач відповідно до наданих їй законом повноважень не має права самостійно встановлювати тарифи та коефіцієнти до них на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом; - телеграфне розпорядження від 20.01.2010р. НР 000166ЦМ є обов'язковим для виконання відповідачем; - плата за перевезення вантажу була нарахована вірно, через те, що телеграфне розпорядження Укрзалізниця від 20.01.2010р. №НР000166ЦМ почало діяти з 21.01.2010р.

Позивач у запереченнях (вх. № 15397 від 20.07.2010р.) на відзив зазначає, що: - телеграфне розпорядження ДП "Укрзалізниця" від 20.01.2010р. НР000166/ЦМ суперечить постанові КМУ від 23.12.2009р. №1425 в частині набрання ним чинності; - спір виник внаслідок грубого порушення залізницею порядку застосування термінів введення в дію Постанови КМУ від 23.12.2009р. №1425 та набрання нею чинності, а саме відповідачем застосовано строк з 21.01.2010р. замість законного терміну - з 19.01.2010р. (з дати опублікування в "Урядовому кур'єрі"); - при нарахуванні тарифу відповідачем був неправильно застосований коефіцієнт 1,230 замість 1,122; - суми перебору провізної плати списані з особового рахунку позивача саме відповідачем і саме відповідач є набувачем грошових коштів у розмірі 67 576 грн. 80 коп., отриманих ним без достатніх на те підстав.

Також позивач у доповненнях (вх. № 15778 від 27.07.2010р.) до позовної заяви вказує на те, що відповідачем була неправильно нарахована провізна плата з застосуванням до тарифної ставки, встановленої схемою №1 Тарифного керівництва №1, коефіцієнту - 1,230, який був чинний до 19.01.2010р. замість коефіцієнту 1,122, який відповідач повинен був застосовувати з 0 годин 20.01.2010р. (з дати опублікування Постанови КМУ в "Урядовому кур'єрі").

Позивач у доповненнях (вх. № 16626 від 10.08.2010р.) до позовної заяви посилається на те, що: - відповідач повинен діяти виключно в рамках законів та законодавчих актів України, відповідач мав застосовувати Постанову КМУ від 23.12.2009р. №1425 (утриматися від списання з позивача підвищених ставок залізничного тарифу) з 19.01.2010р.; - встановлення ДП "Укрзалізниця" нової на власний розсуд дати (21.01.2010р.) звільнення від нарахування підвищених ставок залізничного тарифу та її застосування на практиці є порушенням законодавства України; - оскільки в Постанові КМУ від 23.12.2009р. №1425 строк набрання нею чинності не зазначений, ця Постанова КМУ вступила в законну силу з моменту опублікування в газеті "Урядовий кур'єр", тобто з 19.01.2010р.; - грошові кошти в сумі 67 576 грн. 80 коп., отримані відповідачем без достатньої правової підстави, у зв'язку з чим ці кошти підлягають поверненню.

Позивач у поясненнях (вх. № 23268/11 від 05.04.2011р.) зазначає, що: згідно з Меморандумом між Кабінетом Міністрів України та підприємствами гірничо-металургійного комплексу від 10.11.2008р. КМУ взяв на себе зобовязання встановити та застосувати тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом для підприємств гірничо-металургійного комплексу, виходячи з рівня зниження цін на металургійну продукцію для потреб Укрзалізниці по відношенню до серпня 2008 року; - постановою КМУ від 14.10.2008р. №925 встановив для Міністерства транспорту та звязку України, Мінекономіки України та Міністерства фінансів України обовязок утримуватись у період з 01.01.2009р. від підвищення для підприємств гірничо-металургійного та хімічного комплексу тарифів на перевезення вантажів, зазначених у додатку 2; - це зобовязання було подовжено до 01.04.2010р. відповідно до постанови КМУ від 23.12.2009р. №1425; - в постанові КМУ від 23.12.2009р. №1425 строк набрання чинності не зазначений, тому постанова вступила в законну силу з моменту опублікування в газеті „Урядовий курєр”, тобто з 19.01.2010р.; - відповідач направив на адресу позивача телеграфне розпорядження від 20.01.2010р. НР 000166/ЦМ зі встановленням нового строку звільнення від нарахування підвищених ставок залізничного тарифу, а саме з 21.01.2010р.; - зазначене телеграфне розпорядження ДП „Укрзалізниці” суперечить постанові КМУ від 23.12.2009р. №1425 в частині набрання ним чинності; - терміни „заборонити” та „утримуватися” в контексті постанови КМУ від 14.10.2008р. №925 є різними словесними вираженнями одного і того ж способу захисту прав і за правовими наслідками ці поняття породжують однакові правові наслідки, а саме обовязок відповідних державних органів не нараховувати залізничний тариф в період дії відповідної постанову КМУ; - посилання відповідача на індивідуально визначений характер постанови є надуманими та не відповідає фактичним обставинам справи; - спір виник внаслідок грубого порушення залізницею порядку застосування термінів введення в дію постанови від 23.12.2009р. №1425 та набрання нею чинності, а саме відповідачем застосовано строк з 21.01.2010р. замість законного терміну з 19.01.2010р. (з дати опублікування в „Урядовому курєрі”); - відповідачем було неправильно нарахована провізна плата з застосуванням до тарифної ставки, встановленої схемою №1 тарифного керівництва, коефіцієнту 1,230, який був чинний до 19.01.2010р. замість коефіцієнту 1,122, який відповідач повинен був застосувати з 0 годин 20.01.2010р. (з дати опублікування Постанови КМУ в „Урядовому курєрі”); - в даному випадку суми перебору провізної плати списані з особового рахунку ВАТ „Запоріжсталь” саме відповідачем і саме ДП „Придніпровська залізниця” є набувачем грошових коштів 67576 грн. 80 коп., отриманих нею без достатніх на те підстав.

Відповідач у поясненнях (вх. № 23513/11 від 05.04.2011р.) посилається на те, що: - спірну суму грошових коштів було нараховано та списано на підставі наказу Міністерства транспорту та звязку України від 26.03.2009р. №317 (Тарифне керівництво №1); - зазначене Тарифне керівництво №1 відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить постанові КМУ від 14.10.2008р. №925; - наказ Мінтрансу від 26.03.2009р. №317 не був знятий з державної реєстрації та був чинним на момент виникнення пору між сторонами та є чинним і зараз; - постанова КМУ від 14.10.2008р. №925 має індивідуально визначений характер, оскільки жодний інший орган чи підприємство не мають право самостійно змінювати тарифи; - телеграфне розпорядження від 20.01.2010р. НР 000166ЦМ є обовязковим для виконання Придніпровською залізницею; - ДП „Придніпровська залізниця” відповідно до наданих їй законом повноважень не має права самостійно встановлювати тарифи та коефіцієнти до них на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом; - самостійне виконання посадовими особами ДП „Придніпровська залізниця” постанови КМУ від 23.12.20009р. №1425, яка залізниці е адресована, було б явним перевищенням наданих законом повноважень, що в свою чергу призвело б до притягнення таких осіб до відповідальності, включаючи кримінальну; - при нарахуванні плати за перевезення вантажів ДП „Придніпровська залізниця” діяло виключно в межах наданих йому законом повноважень, так як телеграфне розпорядження „Укрзалізниці” від 20.01.2010р. №НР 000166ЦМ почало діяти з 21.01.2010р.; - на протязі дії постанови КМУ від 14.10.2008р. №925 тарифи на перевезення вантажів змінювались лише один раз у звязку із набранням чинності наказом Міністерства транспорту та звязку України від 26.03.2009р. №317; - після цього тарифи не підвищувалися, а лише періодично застосувалися знижки до існуючих тарифів; - підвищення тарифів на перевезення та незастосування знижки не є тотожними поняттями.

Позивач у додаткових поясненнях (вх. № 28051/11 від 21.04.2011р.) вказує на те, що: - позиція відповідача стосовно того, що він є відокремленою юридичною особою і на ДП „Придніпровська залізниця” не розповсюджується дія постанов КМУ від 14.10.2008р. №925 та від 23.12.2009р. №1425 є безпідставною, оскільки своїми попередніми телеграфними розпорядженнями ДП „Придніпровська залізниця„ сама підтвердила виконання нею постанов КМУ та розпоряджень Мінтрансзвязку України; - ДП „Придніпровська залізниця” перебувала та перебуває в безпосередній підпорядкованості Укрзалізниці та Мінтрансзвязку України відповідно; - саме ДП „Придніпровська залізниця” є набувачем грошових коштів 67576 грн. 80 коп., отриманих без достатніх правових підставне списання з особового рахунку ВАТ „Запоріжсталь” коштів внаслідок застосування відповідачем тарифу з коефіцієнтом 1,230 замість попередньо встановленого 1,122 (тобто внаслідок збільшення тарифу, а не внаслідок незастосування знижки до 20%).

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2010р. у справі № 28/280-10 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” до Державного підприємства „Придніпровська залізниця” про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 67576 грн. 80 коп. в задоволенні позову було відмовлено;

- постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2010р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2010р. у справі № 28/280-10 залишено без змін;

- постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2011р. у справі №28/280-10 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2010 у справі №28/280-10 скасовано; справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області;

- скасовуючи рішення господарського суду Дніпропетровської області та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду, Вищим господарським судом України було зазначено, що судам попередніх інстанцій не враховано, що відповідно до статті 57 Статуту залізниць України тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом встановлюється в порядку, що визначає Кабінет Міністрів України; - посилаючись на обовязковість застосування наказу Міністерства транспорту та звязку України від 26.03.2009р. №317 „Про затвердження збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ним послуги (Тарифне керівництво №1)”, суди не врахували дію часі і юридичну силу постанови Кабінету Міністрів України від 14.10.2008р. №925, пунктом 4 якої встановлено Міністерству транспорту та звязку, Міністерству економіки та Міністерству фінансів України утримуватися від підвищення для підприємств гірничо-металургійного та хімічного комплексу тарифів на перевезення вантажів; висновок судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність застосування до позивача нових тарифів, а не тих, що діяли станом на 14.10.2008р. не може вважатися обґрунтованим; - судами попередніх інстанцій не було надано будь-якої оцінки тому, що предметом доказування є безпідставне списання з позивача коштів внаслідок застосування відповідачем тарифу з коефіцієнтом 1,230 замість попередньо встановленого 1,122, внаслідок фактичного збільшення тарифу, а не внаслідок незастосування відповідачем знижки в розмірі 20 %.

- як вбачається 01.06.2005р. між відповідачем - Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізницею) та позивачем - Запорізьким металургійним комбінатом "Запоріжсталь" (вантажовласником) було укладено Договір №ПР/ДН-З-0583/251/НЮ про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого предметом договору є надання залізницею вантажовласнику послуг, повязаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги;

- відповідно до пункту 3.2 Договору у міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує згідно з чинним законодавством України відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, штрафи) з особового рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами і т.ін.;

- позивач вважає, що 20.01.2010р. та 21.01.2010р. переліками залізничних документів №№ 2001, 2101 з особового рахунку позивача відповідачем були безпідставно списані грошові кошти в сумі 67 576 грн. 80 коп. за відправку позивачем 20.01.2010 залізницею на відстань більше 300 км вантажу прокат чорних металів (т.1, а.с.46-54) ;

- у звязку з вищезазначеним позивачем було предявлено відповідачу претензію від 02.03.2010 на суму 67576 грн. 80 коп., в задоволенні якої відповідачем було відмовлено;

- відповідно до частини 1 статті 57 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. №457 „Про затвердження Статуту залізниць України” тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) встановлюються у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України;

- відповідно до частини 1 статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання;

- Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 14.10.2008 № 925 "Про першочергові заходи щодо стабілізації ситуації, що склалася в гірничо-металургійному та хімічному комплексі", пунктом 4 якої постановлено Міністерству транспорту та зв'язку, Міністерству економіки та Міністерству фінансів України утримуватися у період до 01.01.2009 від підвищення для підприємств гірничо-металургійного та хімічного комплексу тарифів на перевезення вантажів, зазначених у додатку 2;

- постановами Кабінету Міністрів України від 07.10.2009р. № 1072 та від 23.12.2009р. № 1425 строк дії пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.10.2008р. № 925 був продовжений до 01.01.2010р. та до 01.04.2010р. відповідно;

- постанову Кабінету Міністрів України від 23.12.2009р. №1425, якою строк дії пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.10.2008р. № 925 було продовжено до 01.04.2010р., опубліковано в газеті „Урядовий курєр” №9 (4160) 19.01.2010р.;

- таким чином, відповідно до пункту 5 Указу Президента України від 10.06.1997р. №503/97 „Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” постанова Кабінету Міністрів України від 23.12.2009р. №1425 набрала чинності 19.01.2009р.;

- у телеграфному розпорядженні заступника генерального директора "Укрзалізниці" НР 000166/ЦМ від 20.01.2010р. зазначено, що до виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009р. № 1425 дія телеграфного розпорядження від 29.04.2009 продовжується до 28.02.2010р. включно та зазначено, що це розпорядження діє з 21.01.2010р.;

- пунктом 4 розділу 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ним послуги (Тарифного керівництва №1), затвердженого наказом Міністерства транспорту та звязку України від 26.03.2009р. №317 „Про затвердження збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ним послуги (Тарифне керівництво №1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за №340/16356, встановлено, що Державна адміністрація залізничного транспорту України (Укрзалізниця) встановлює та затверджує відповідно до економічної ефективності та собівартості перевезень пільгові тарифи зі знижкою не більше як 20% від загальних тарифів;

- отже, наказ Міністерства транспорту та звязку України від 26.03.2009р. №317 „Про затвердження збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ним послуги (Тарифне керівництво №1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за №340/16356, був виданий після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2008р. №925, тому відповідач стосовно позивача повинен був застосовувати тарифи, що діяли станом на 14.10.2008р., тобто провізна плата з 20.01.2010р. повинна була нараховуватися з застосуванням до тарифної ставки, встановленої схемою №1 Тарифного керівництва №1, коефіцієнту 1,122, а не коефіцієнту 1,230, який був чинний. до 19.01.2010р. дати опублікування постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009р. №1425;

- тому безпідставним є посилання відповідача на те, що грошові кошти у сумі 67576 грн. 80 коп. було нараховано та списано відповідачем з позивача на підставі наказу Міністерства транспорту та звязку України від 26.03.2009р. № 317 “Про затвердження збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ним послуги (Тарифне керівництво № 1;

- отже, внаслідок невірного застосування відповідачем тарифу з коефіцієнтом 1,230 замість попередньо встановленого 1,122, тобто внаслідок фактичного збільшення тарифу і відбулося зайве (безпідставне) списання з позивача грошових коштів у сумі 67576 грн. 80 коп.;

- відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала;

- таким чином, відповідач повинен повернути позивачу грошові кошти у розмірі 67 576 грн. 80 коп., отримані ним без достатніх правових підстав.

З огляду на викладене доводи відповідача судом не приймаються, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108; ідентифікаційний код 01073828; п/р 26006000012 в ДФ „Експрес-Банк”, МФО 306964) на користь Запорізького металургійного комбінату "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72; ідентифікаційний код 00191230; п/р 26003032840001 в АКБ „Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849) 67 576 грн. 80 коп. безпідставно отриманих грошових коштів, 675 грн. 77 коп. - витрати по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"26" квітня 2011р.