Рішення № 16098493, 03.06.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2011 р.

Справа № 5004/719/11 за позовом приватного акціонерного товариства "Тайга", м. Київ

до відповідача: приватного підприємства "Фірма СПМК-1", м. Луцьк

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк", м. Луцьк

Київська філія публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м. Київ

про стягнення 57132 грн. 14 коп.

Суддя: Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник (дов. №65 від 11.03.2011р.), ОСОБА_2. юрист (дов. №66 від 11.03.2011р.)

від відповідача: Федчук М.П. директор, ОСОБА_3. адвокат (дор. від 20.04.2010р.)

Суть спору: відкрите акціонерне товариство "Тайга" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з фірми "СПМК-1" на користь товариства 57132,14 грн. у відшкодування фактичних витрат позивача, понесених останнім у звязку з обслуговуванням адміністративного будинку, що знаходиться у м. Києві по вул. Червоноармійській, 65, загальною площею 258,60 кв.м. або 5/100 від всього адміністративного будинку.

Ухвалою господарського суду від 11.04.2011р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні. Одночасно з цим ухвалою від 11.04.2011р. було відмовлено ВАТ "Тайга" в задоволенні заяви останнього з приводу вжиття заходів до забезпечення позову та накладення арешту на майно фірми "СПМК-1": нежитлове приміщення загальною площею 258,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 65.

Ухвалою суду від 27.04.2011р. за клопотанням позивача в результаті процесуального правонаступництва товариства відкрите акціонерне товариство "Тайга" було замінено на його правонаступника приватне акціонерне товариство "Тайга", за клопотанням відповідача залучено до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк", м. Луцьк, та Київську філію публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м. Київ, розгляд справи відкладено та зобовязано сторін і інших учасників судового процесу вчинити ряд дій та надати суду ряд документів, необхідних для обєктивного розгляду спору по суті.

В судовому засіданні 19.05.2011р. представниками фірми "СПМК-1" головуючому у справі судді у відповідності до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України було заявлено відвід від розгляду справи (заява від 19.05.2011р. том 4 а.с. 35-38).

На час розгляду господарським судом відповідної заяви в судовому засіданні було оголошено перерву.

За результатами розгляду в нарадчій кімнаті зазначеної заяви господарським судом було прийнято ухвалу від 19.05.2011р. (том 4 а.с. 39-40) про відсутність підстав для задоволення відводу судді та залишення заяви представників фірми "СПМК-1" без задоволення.

З метою надання відповідачу можливості та часу для ознайомлення із представленими позивачем 19.05.2011р. додатковими письмовими поясненнями та документами в їх обґрунтування, витребування судом від третьої особи на стороні відповідача у справі пояснень з приводу позовних вимог ПрАТ "Тайга", подальшого зясування у звязку з цим всіх істотних обставин справи, ухвалою суду від 19.05.2011р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 02.06.2011р. представники позивача предявлені до відповідача позовні вимоги підтримали та просять суд задовольнити їх в повному обємі поклавши при цьому на фірму "СПМК-1" обовязок відшкодування товариству понесених у звязку з поданням позову до суду витрат (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу).

В обґрунтування предявленого до відповідача позову позивач у позовній заяві, додаткових письмових поясненнях від 16.05.2011р. №99 (том 4 а.с. 41-44), від 01.06.2011р. №111 (том 5 а.с. 6-8) та представники останнього в судовому засіданні посилаються на те, що 04.10.2002р. між ВАТ "Тайга" та фірмою "СПМК-1" був укладений договір купівлі-продажу частини майнового комплексу, що знаходиться в м. Києві по вул. Червоноармійська, 65, загальною площею 258,6 кв.м. або 5/100 від всього адміністративного будинку. У звязку з укладенням зазначеного договору фірма "СПМК-1" повинна підписати договір та калькуляцію експлуатаційних витрат по будинку №65 по вул. Червоноармійській в м. Києві для відшкодування витрат ВАТ "Тайга" по технічному обслуговуванню будинку, інженерних та інших комунікацій, енерго-, тепло-, водопостачання, які забезпечують життєдіяльність будинку, витрат на підтримання в належному санітарно-гігієнічному стані будинку в цілому та прибудинкової території. ВАТ "Тайга" неодноразово надсилало відповідачу листи претензії, договори та калькуляції по утриманню адміністративного будинку, які залишилися без відповіді та належного реагування, у звязку з цим позивач поніс матеріальні витрати. Посилаючись на положення статей 355, 356, 360, 1212 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача понесені товариством у 2010 році витрати на обслуговування адміністративного будинку у розмірі 57132,14 грн., в тому числі 13682,07 грн. витрат за користування спільними площами (прибирання спільних площ в будинку, витрати по оплаті праці двірника, прибиральниці та ін.), 39946,67 грн. витрат по оплаті комунальних послуг, 3503,40 грн. витрат, повязаних з ремонтом системи водопостачання.

Відповідач у відзиві від 27.04.2011р. на позовну заяву (том 3 а.с. 93-95), присутні в судовому засіданні директор фірми "СПМК-1" та її представник з приводу предявлених товариством "Тайга" позовних вимог заперечили. При цьому останніми здійснюється посилання на наступні обставини:

Як випливає з позовної заяви, вимогу про відшкодування відповідачем витрат, повязаних з обслуговуванням адміністративного будинку №65 по вул. Червоноармійській в м. Києві в сумі 57132,14 грн. позивач обґрунтовує статтями 355, 356, 360 ЦК України, тобто нормами матеріального права, які регулюють право спільної часткової власності та утримання майна,що є у спільній частковій власності.

Проте застосування ст. 360 ЦК України, тобто покладення на співвласників майна, які мають в останньому визначену частку, обовязку по утриманню цього майна пропорційно до своїх часток, нерозривно повязане і може мати місце лише у випадку такого ж пропорційного розподілу між співвласниками отриманих доходів від цього майна, що визначено ст. 359 ЦК України, яка корелюється зі ст. 360 ЦК України, але положення якої позивач не враховує і зумисне замовчує.

Зазначається стороною також і те, що належна відповідачу на праві власності частина адміністративного будинку №65 по вул. Червоноармійській в м. Києві безпосередньо фірмою "СПМК-1" не використовувалась, а весь час з моменту її купівлі і до 01.03.2010р. перебувала в оренді Київської філії ПАТ "Західінкомбанк". 01.03.2010р. ПАТ "Західінкомбанк" у звязку з достроковим припиненням договору оренди звільнив займані приміщення (факт встановлений рішенням господарського суду Волинської області від 30.09.2010р. у справі №07/114-42), після чого позивачем в особі голови правління ВАТ "Тайга" В.М. Собченка був заборонений доступ до вказаних приміщень його власникам шляхом їх закриття і навішення на дверях повідомлення, що ці приміщення начебто перебувають під арештом. Ця ситуація, незважаючи на неодноразові спроби власника врегулювати конфліктні питання шляхом перемовин, триває до цього часу. Задум позивача полягає в тому, щоб під приводом несплати фірмою "СПМК-1" витрат на утримання приміщення в результаті предявлення позовів про стягнення надуманих грошових сум домогтися повернення у свою власність належних фірмі "СПМК-1" приміщень.

Враховуючи викладене відповідач вважає, що вимога позивача щодо відшкодувань йому відповідно до ст. 1212 ЦК України проведених протягом 2010 року комунальних та інших витрат, включаючи наявність утримання персоналу, закупівлю миючих засобів і ін., повністю позбавлена будь-яких підстав. Посилаючись на те, що приміщення фірми "СПМК-1" знаходяться на першому поверсі будівлі, відповідачем зазначається на безпідставності та необґрунтованості вимог позивача щодо стягнення суми витрат на обслуговування та утримання ліфта, котрим відповідач, як власник зазначених приміщень, та їх фактичний користувач не користуються і до котрих жодного відношення не мають.

Засвідчується відповідачем також і те, що з доданої до позовної заяви копії свідоцтва про право власності на майновий комплекс, зокрема адміністративний будинок №65 по вул. Червоноармійській в м. Києві, вбачається, що на праві власності позивачу в зазначеному будинку належить 70/100 (3548,2 кв.м.). Значна частина цієї площі перебуває на договірній основі з позивачем в платному користуванні (оренді) інших осіб.

У звязку з цими обставинами в судовому засіданні 27.04.2011р. представниками відповідача було заявлене клопотання щодо зобовязання позивача надати суду укладені останнім договори оренди вказаного адміністративного будинку з іншими особами, первинні бухгалтерські документи щодо отриманих у 2010 році сум орендних платежів за здані в оренду приміщення (що згідно з Довідкою з ЄДРПОУ, п.70.20.0 є одним із видів діяльності позивача), засвідчену органом статистики копію звіту про обсяги реалізованих послуг у 2010 році (форма №1- послуги,затверджена наказом Держкомстату України 24.06.2010р. №240), а також клопотання відносно направлення судом до органу державної реєстрації за місцем знаходження вказаного будинку вимоги про надання інформації про зареєстровані в зазначеному адміністративному будинку юридичні особи.

Зазначене клопотання представників сторони було відхилене судом у звязку з його безпідставністю та необґрунтованістю відповідними доказами, відсутністю обставин, котрі б свідчили про наявність відношення ініційованих відповідачем питань до предмету спору у даній справі, можуть виступати предметом спору у іншій справі, а також з огляду на ті обставини, що ініційовані відповідачем питання стосуються виключно господарської діяльності товариства "Тайга".

У додаткових поясненнях від 31.05.2011р. (том 5 а.с. 3-5) відповідачем було засвідчено, що на підставі документів, наданих суду самим позивачем, а також за умови, що приміщення відповідачем використовувалось і відповідні послуги споживались круглорічно, максимальна сума, яка може бути сплачена відповідачем позивачу у відшкодування комунальних послуг та витрат на утримання будинку і прибудинкової території, становить 10801,13 грн., з яких 1726,19 грн. є платою за комунальні послуги і 9075,24 грн. експлуатаційні витрати на утримання будинку і прибудинкової території. При обчисленні зазначених сум фірмою "СПМК-1" було взято до уваги договори про спільне утримання будинку, укладені товариством "Тайга" з іншими співвласниками приміщення філією АКБ "Укрсоцбанк" та ТзОВ "Лідер", банківські виписки про відшкодування останніми цих сум ПрАТ "Тайга", а також розмір часток суміжних власників у спільному майні.

Залучена судом до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Київська філія ПАТ "Західінкомбанк" у поясненні від 18.05.2011р. №387 (том 4 а.с. 154) повідомила суд про те, що 28.05.2009р. між фірмою "СПМК-1" та КФ ПАТ "Західінкомбанк" було укладено договір оренди нежитлового приміщення строком до 01.06.2010р. Нежитлове приміщення, яке знаходиться на першому поверсі в будинку №65 по вул. Велика Васильківська у м. Києві, загальною площею 258,6 кв.м., передавалось в строкове, платне користування, для розміщення відділення банку. Загальна сума орендної плати на місяць встановлювалась в розмірі 115 грн. за квадратний метр площі, що з врахуванням 258,6 кв.м. загальної площі становило 29739 грн. на місяць. 26.02.2010р. Угодою №1-2602/10 було розірвано договір оренди нежитлового приміщення №2805/09 від 28.05.2009р. та встановлено, що фірма "СПМК-1" не має жодних претензій до ПАТ "Західінкомбанк" щодо виконання умов договору оренди, приміщення знаходиться в належному стані.

Київською філією ПАТ "Західінкомбанк" було повідомлено суд також про те, що інших договорів щодо даного приміщення з фірмою "СПМК-1" не укладалось, а також заявлено перед судом клопотання щодо розгляду справи за відсутності представника філії банку.

Залучене судом до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" пояснень з приводу позовних вимог ПрАТ "Тайга" не надало, повноважного представника в судове засідання не направило, хоча про день, час та місце проведення судового засідання було повідомлене належним чином (ухвала суду від 19.05.2011р. про відкладення розгляду справи направлялась ПАТ "Західінкомбанк" рекомендованою кореспонденцією та на адресу суду без вручення адресату повернута не була).

Дослідивши матеріали справи і додатково долучені сторонами до останньої документи, заслухавши пояснення представників позивача та заперечення представників відповідача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АО1 №218967 (том 3 а.с. 77) проведеної Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 17.11.2008р., відкрите акціонерне товариство "Тайга" у звязку із зміною місцезнаходження було зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (на даний час вул. Велика Васильківська), 65. Датою проведення державної реєстрації ВАТ "Тайга" зазначено 23 квітня 2002 року.

У звязку з приведенням діяльності товариства у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства" відкритим акціонерним товариством "Тайга" було змінено назву на приватне акціонерне товариство "Тайга" та внесено зміни до відповідних установчих документів товариства, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №770317 від 06.04.2011р., довідка АА №371451 від 07.04.2011р. з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (том 3 а.с. 100-101), а також Статут ПрАТ "Тайга" (том 4 а.с. 1-26).

На підставі Свідоцтва на право власності з додатком (том 3 а.с. 75-76), виданого Головним управлінням майном Київської міської державної адміністрації 15.09.1998р., товариству "Тайга" належить на праві колективної власності майновий комплекс площею 5422,600 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 65, в тому числі адміністративний будинок площею 5068 кв.м., гараж площею 243,60 кв.м., гараж площею 110,40 кв.м.

04 жовтня 2002 року між ВАТ "Тайга", м. Київ та фірмою "СПМК-1", м. Луцьк було укладено договір (том 1 а.с. 15-18) купівлі-продажу частини майнового комплексу, що знаходиться по вул. Червоноармійська, 65, у м. Києві загальною площею 258,6 кв.м., або 5/100 від усього адміністративного будинку.

Зазначені нежилі приміщення знаходяться на першому поверсі адміністративного будинку.

Як визначено договором купівлі-продажу (п. 1.3 договору) продаж частини майнового комплексу за цим договором погоджений з двома іншими співвласниками майнового комплексу, зокрема, із АКБ "Укрсоцбанк" та ТзОВ "Лідер". До матеріалів справи (том 4 а.с. 94-110) долучено примірники укладених між ВАТ "Тайга" та АКБ "Укрсоцбанк" і ТзОВ "Лідер", договорів купівлі-продажу частин майнового комплексу по вул. Червоноармійській, 65, у м. Києві, а також актів приймання-передачі приміщень.

04 жовтня 2002 року між сторонами договору купівлі-продажу був підписаний акт прийняття-передачі придбаної частини будинку №65 по вул. Червоноармійській у м. Києві (том 1 а.с. 19). Як зазначено у акті приймання-передачі приміщення, останнє має центральне опалення.

Пунктом 2.3 договору купівлі-продажу від 04.10.2002р. сторонами було погоджено, що після переходу права власності відчужуваної частини майнового комплексу до покупця фірми "СПМК-1", продавець у момент фактичної передачі приміщень відповідно до п. 2.2 договору одночасно зобовязується передати покупцеві копії документів, які засвідчують його право власності на відчужувану частину майнового комплексу, надати інформаційно-консультаційне та інше сприяння, необхідне для переоформлення угод на комунікаційне постачання та забезпечення відчужуваних приміщень.

Крім того, як визначено п.п. 2.4, п. 2.5.3 договору, продавець зобовязується надати доступ покупцеві до відчужуваної за цим договором частини майнового комплексу через центральний вхід будинку, а також не чинити покупцеві будь-яких інших перешкод щодо використання ним придбаної частини майнового комплексу.

З переходом до покупця права власності на відчужувану продавцем частину майнового комплексу покупець набуває право користування прибудинковою земельною ділянкою пропорційно придбаної частини будинку, що дорівнює стандартній площадці для стоянки двох легкових автомобілів.

Згідно п. 3.1 договору кожна із сторін за цим договором зобовязувалась сумлінно і у встановлені терміни виконувати взяті на себе зобовязання та сприяти іншій стороні в дотриманні покладених на неї договірних обовязків.

Судом встановлено, що укладений між товариством "Тайга" та фірмою "СПМК-1" договір купівлі-продажу частини майнового комплексу від 04.10.2002р. предметом судових розглядів не виступав, сторонами розірваний чи змінений не був, недійсним чи неукладеним не визнавався.

28.05.2009р. між фірмою "СПМК-1" та Київською філією ПАТ "Західінкомбанк" було укладено договір оренди нежитлового приміщення строком до 01.06.2010р. (том 4 а.с. 156-158). Згідно зазначеної угоди нежитлове приміщення, яке знаходиться на першому поверсі в будинку №65 по вул. Велика Васильківська (Червоноармійська) у м. Києві, загальною площею 258,6 кв.м., передавалось фірмою "СПМК-1" в строкове, платне користування філії ПАТ "Західінкомбанк" для розміщення відділення банку. Угодою №1-2602/10 від 26.02.2010р. (том 4 а.с. 159) було розірвано договір оренди нежитлового приміщення №2805/09 від 28.05.2009р. та встановлено, що фірма "СПМК-1" не має жодних претензій до ПАТ "Західінкомбанк" щодо виконання умов договору оренди, приміщення знаходиться в належному стані.

З пояснень Київської філії ПАТ "Західінкомбанк" №387 від 18.05.2011р. (том 4 а.с. 154) вбачається, що у період оренди банківською установою у фірми "СПМК-1" приміщень в будинку №65 по вул. Велика Васильківська у м. Києві, між даними сторонами інших договорів щодо згаданого приміщення не укладалось.

Як вбачається з матеріалів справи (том 3 а.с. 102-138), товариство "Тайга" впродовж періоду 2009-2010 років неодноразово надсилало ПП "Фірма СПМК-1" листи, претензії, проекти договорів та калькуляції по технічному обслуговуванню будинку, інженерних та інших комунікацій, енерго-, тепло-, водопостачання, втрат на підтримання в належному санітарно-гігієнічному стані будівлі в цілому та прибудинкової території, які залишилися зі сторони відповідача без належного реагування.

У звязку з цим, позивач звернувся до господарського суду з позовом в котрому просить відшкодувати товариству за рахунок відповідача понесені ПрАТ "Тайга" у 2010 році фактичні витрати по спільному утриманню адміністративного будинку №65 у м. Києві по вул. Червоноармійська, 65, що містить в собі понесені витрати за користування спільними площами (прибирання спільних площ в будинку, витрати по оплаті праці двірника, прибиральниці та ін.), витрати по оплаті комунальних послуг, витрати, повязані з ремонтом системи водопостачання.

Водночас, судом встановлено, що фірма "СПМК-1" на підставі реєстраційного посвідчення №008989 від 08.10.2002р. (том 1 а.с. 20) є власником нежилого приміщення загальною площею 258,6 кв.м., що складає 5/100 частин майнового комплексу площею 5422,6 кв.м., розташованого у м. Києві по вул. Червоноармійська, 65.

Таким чином, фірма "СПМК-1" є власником спільної часткової власності, а саме 5/100 майнового комплексу площею 5422,6 кв.м., що належать на праві власності ПрАТ "Тайга", що у відповідності до ст. 360 Цивільного кодексу України породжує для відповідача обовязок пропорційно до його частки брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна у сплаті податків, зборів (обовязкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобовязаннями, повязаними із спільним майном.

Статтею 355 Цивільного кодексу України визначено поняття і види права спільної власності. Частиною 4 зазначеної статті встановлено презумпцію дії правового режиму права спільної часткової власності, якщо інше не встановлено договором або законом.

Така презумпція застосовується в тих випадках, коли в договорі конкретно не визначено правовий режим спільності.

Слід зазначити, що важливий принцип для інституту права власності закріплений у положенні ст. 13 Конституції України про те, що "власність зобовязує".

Це означає, що власник повинен не лише користуватися майном, вилучати з нього корисні властивості, а й турбуватися про нього, нести на його утримання певні витрати.

Положеннями статті 322 Цивільного кодексу України визначено, що власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено статтею 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобовязаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна у сплаті податків, зборів (обовязкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобовязаннями, повязаними із спільним майном.

Згідно наведених у позовній заяві та додатково визначених у поясненні від 01.06.2011р. №111 (том 5 а.с. 6-8) розрахунків ціни позову позивач просить стягнути з відповідача понесені товариством "Тайга" впродовж 2010 року витрати по фактичному утриманню спільного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 65, в загальній сумі 57132,14 грн., а саме:

1. Витрати за користування спільними площами (прибирання спільних площ в будинку, витрати по оплаті праці двірника, прибиральниці та ін.) в розмірі 13682,07 грн. (5% від загальних витрат 273641,46 грн.)

- заробітна плата за рік (4 працівника) за 12 місяців 55229,27 грн.;

- відрахування соцстрах із з/плати за 2010 рік 31767,88 грн.;

- спецодяг 1041,42 грн.;

- господарський інвентар (віники) 112,50 грн.;

- миючі засоби 7982,28 грн.;

- освітлювальні прибори, розетки, вимикачі 3027,73 грн.;

- вивіз побутового сміття 12117,60 грн.;

- закупка вогнегасників 519 грн.;

- прибирання даху адмінбудинку від снігового покрову 133740 грн.;

- закупівля солі (зимовий період) 187,50 грн.;

- обслуговування ліфта 6117,72 грн.;

- будівельні матеріали на ремонт, утримання адмінбудинку 21798,56 грн.

2. Витрати по оплаті комунальних послуг за 2010 рік 39946,67 грн., в тому числі 3255,81 грн. по оплаті електричної енергії згідно показників лічильника, 36139,86 грн. по оплаті теплової енергії (пропорційно зайнятої площі у опалювальний період 2010 року), а також 551 грн. по оплаті води згідно показників лічильника за період січня-травня місяців 2010 року.

3. Витрати по ремонту системи водопостачання за 2010 рік 3503,40 грн. (5% від загальних витрат 70068 грн.)

В обґрунтування фактично понесених товариством "Тайга" впродовж 2010 року витрат на утримання адміністративного будинку позивач здійснює посилання на наступні документи:

- рахунки-фактури за комунальні послуги та докази їх надіслання відповідачу (том 1 а.с. 22-44);

- звідні відомості для відрахування у фонди (том 1 а.с. 45-86);

- видаткові накладні на придбання товарно-матеріальних цінностей, використання котрих повязане з утриманням будинку (том 1 а.с. 87-107);

- рахунки на оплату води (том 1 а.с. 108-116);

- акти приймання-передавання товарної продукції теплової енергії та інші документи щодо даного виду енергії (том 1 а.с. 117-134);

- акти приймання виконаних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів (том 1 а.с. 135-143);

- акти з надання послуг по вивезенню сміття (том 2 а.с. 1-8);

- акти здачі-приймання робіт на очищення даху від снігового покрову (том 2 а.с. 9-10);

- податкові накладні на оплату теплової енергії, послуг з обслуговування ліфтів, спожитої електроенергії, активної електроенергії (том 2 а.с. 11-93);

- податкові накладні на оплату миючих засобів, закупівлю освітлювальних приборів (том 2 а.с. 94-106);

- податкові накладні на оплату послуг з ремонту системи водопостачання, чистки даху (том 2 а.с. 107-110);

- банківські виписки про здійснені в 2010 році безготівкові розрахунки, спрямовані на оплату послуг, товарно-матеріальних цінностей та ін. (том 2 а.с. 111-149);

- банківські виписки на оплату понесених у звязку з утриманням адміністративного будинку витрат (том 3 а.с. 1-74).

Законом України "Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено, що субєкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Як свідчать докази у справі, зокрема, надані позивачем договори на послуги водопостачання та водовідведення, про надання послуг по вивезенню та знешкодженню твердих побутових відходів, на постачання теплової енергії у гарячій воді, на технічне обслуговування ліфтів, на часткове технічне обслуговування та ремонт ліфтів, на використання електричної енергії (том 4 а.с. 45-93), укладених у різні періоди між товариством "Тайга" та виконавцями або виробниками відповідних послуг, позивач самостійно оплачував всі комунальні послуги, витрати по утриманню адміністративного будинку по вул. Червоноармійській, 65 у м. Києві та прибудинкової території, в тому числі і частини будинку, придбаного відповідачем.

Підтвердженням цього виступають також долучені ПрАТ "Тайга" до матеріалів справи (том 4 а.с. 132-146) банківські виписки про оплату відповідних послуг.

Разом з цим судом було встановлено, що всі співвласники приміщення несуть витрати на утримання адміністративного будинку. Так, ТзОВ "Лідер", як власник частини приміщень, сплачує лише експлуатаційні витрати на утримання будинку щомісячно в розмірі 4379,05 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, зазначене товариство комунальні послуги (тепло-, водо-, електропостачання) оплачує окремо на підставі укладених з відповідними постачальними організаціями договорів та розмежуванням систем життєдіяльності. АТ "Укрсоцбанк", як інший суміжний власник приміщень, сплачувало експлуатаційні витрати на утримання будинку щомісячно з 01 січня 2010 року по 28 лютого 2010 року в сумі 2043,67 грн., а з 01.03.2010р. 4238,24 грн. відповідно до калькуляції, оплату електричної енергії ПАТ "Укрсоцбанк" проводить окремо, оскільки в силу другої категорії енергозабезпечення має окрему лінію енергоживлення та окремий договір з ПАТ "Київенерго", тепло та воду банківська установа оплачує ПрАТ "Тайга" разовим платежем за рік, що підтверджується відповідною банківською випискою.

Як вже зазначалось, позивач неодноразово надсилав відповідачу листи, вимоги, проекти договорів, калькуляції експлуатаційних витрат по технічному обслуговуванню адміністративного будинку, інженерних та інших комунікацій, енерго-, тепло-, водопостачання, які забезпечують життєдіяльність будинку, витрати на підтримання в належному санітарно-гігієнічному стані будинку в цілому та прибудинкової території, які залишилися відповідачем без належного реагування та задоволення.

Відповідного договору на 2010 рік між позивачем та відповідачем укладено не було, витрати по оплаті комунальних та інших послуг за приміщення, придбані відповідачем, останній позивачу не відшкодовував.

Разом з тим, рішенням господарського суду Волинської області від 11.05.2010р. у справі №6/121-40, залишеним без змін згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2010р. (том 3 а.с. 139-154) задовольнялись позовні вимоги ВАТ "Тайга" про стягнення на його користь з фірми "СПМК-1" 255691,69 грн. у відшкодування витрат, понесених позивачем на утримання адміністративної будівлі по вул. Червоноармійській, 65, у м. Києві за період 2007-2009 років. Таким чином в процесі розгляду зазначеної справи судами було встановлено обовязок підприємства "Фірма СПМК-1" відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна.

Згідно положень ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Разом з тим, як вбачається з положень договорів про відшкодування експлуатаційних витрат (з відповідними калькуляціями), укладених товариством "Тайга" з іншими співвласниками адміністративного будинку по вул. Червоноармійській, 65 у м. Києві, а саме: АКБ "Укрсоцбанк" та ТзОВ "Лідер", ці договори визначають порядок та умови експлуатації приміщень загального користування (внутрішніх приміщень, включаючи приміщення коридорів, сходів, ліфтів, підвалів, фасаду, покрівлі, прибудинкової території).

Статтею 355 Цивільного кодексу України визначено поняття спільної власності, із положень цієї статті вбачається, що право кожного із співвласників охоплює весь обєкт власності в цілому, а не якусь його частину. Тобто право власності, хоч і належить одразу декільком особам, охоплює одне і те саме майно неподільно.

Частиною 4 зазначеної статті встановлено презумпцію дії правового режиму права спільної часткової власності, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Аналізуючи положення договору купівлі-продажу від 04.10.2002р., укладеного між сторонами у справі, господарський суд вважає, що придбана відповідачем частина адмінбудинку по вул. Червоноармійській, 65 у м. Києві площею 258,6 кв.м., належить останньому на праві спільної часткової власності, оскільки предметом вказаного договору була саме частина майнового комплексу по вул. Червоноармійській, 65 у м. Києві (5/100), а не окреме індивідуально визначене нерухоме майно і саме про продаж частки у спільному майні йдеться у цьому договорі.

Статтею 360 ЦК України визначено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобовязаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обовязкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобовязаннями, повязаними із спільним майном.

Проаналізувавши правовідносини, які виникли між сторонами, суд вважає за доцільне звернути увагу на правовий режим конструктивних елементів та допоміжних приміщень в будівлях, в тому числі в адмінбудинку по вул. Великій Васильківській (Червоноармійській), 65 у м. Києві.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації обєктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001р. №127, допоміжні приміщення це приміщення, які виконують функції допоміжного (другорядного) значення в громадських будинках, найбільш характерні з яких вестибюлі, коридори, холи, гардероби, вбиральні, комори тощо.

Визначення допоміжних приміщень надано і в ст. 1 Закону України "Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку" це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення), а конструктивні елементи згідно цього Закону це частини споруди, які забезпечують її цілісність та необхідні технічні умови функціонування (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші, конструкції даху, покрівля, в'їзна група тощо).

Таким чином, допоміжні приміщення та конструктивні елементи, які забезпечують належне функціонування як житлового так і нежитлового будинку, є неподільними і фактично перебувають у спільній сумісній власності власників будинку.

З вищенаведеного вбачається, що навіть у випадку належності сторонам у справі нежитлових приміщень в адмінбудинку по вул. Червоноармійській, 65 у м. Києві на праві приватної власності, допоміжні приміщення та конструктивні елементи такої будівлі (дах, стіни, вентиляційні камери тощо) належать обом сторонам на праві спільної власності і кожен з них має рівне право з іншим користуватися такими елементами будівлі для забезпечення належного утримання та обслуговування належних їм на праві власності нежитлових приміщень в такій будівлі.

Відтак, відповідач з моменту придбання частини адмінбудинку по вул. Червоноармійській, 65 у м. Києві став співвласником всіх допоміжних приміщень цього будинку, його технічного обладнання (інженерних комунікацій тощо) і конструктивних елементів, а тому повинен сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

Судом при цьому також взято до уваги той факт, що відповідач з моменту придбання частини майнового комплексу по вул. Червоноармійській, 65 у м. Києві (04.10.2002р.) жодних платежів на відшкодування витрат по утриманню адміністративного будинку по вул. Червоноармійській, 65 у м. Києві та прибудинкової території, в тому числі і належної йому частини цього будинку, не здійснював, чим порушив вимоги ст. 322 ЦК України, якою визначено, що власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин господарський суд оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про підставність предявленого позивачем до відповідача позову та необхідність задоволення останнього в повному обємі.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В даному випадку відповідач не довів належними та допустимими доказами відповідно до положень статей 33, 34 ГПК України підставність обставин, котрі було покладено в основу заперечень на предявлений позов, не навів аргументів на спростування обставин, викладених позивачем.

Посилання відповідача в обґрунтування заперечень на предявлений позов спростовуються тими обставинами, що останні не підтверджені відповідними доказами, не містять в собі обставин, котрі б свідчили про наявність відношення ініційованих фірмою "СПМК-1" питань до предмету спору у даній справі, а можуть, в свою чергу, виступати предметом спору у іншій справі.

При цьому судом було взято до уваги, що відповідачем не було надано суду жодних доказів в підтвердження звільнення ПП "Фірма СПМК-1" від встановленого чинним законодавством України обовязку останнього, як співвласника, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, нести відповідальність перед третіми особами за зобовязаннями, повязаними із спільним майном.

Щодо заперечень відповідача на предявлений позов з посиланнями на те, що приміщення ПП "Фірма СПМК-1" знаходяться на першому поверсі будівлі і ця обставина свідчить про безпідставність та необґрунтованість вимог позивача щодо стягнення суми витрат на обслуговування та утримання ліфта, котрим відповідач, як власник зазначених приміщень, та їх фактичний користувач не користується і до котрих жодного відношення не має, суд вважає за необхідне засвідчити, що механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначено Порядком, котрий затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р. №529. Відповідно до зазначеного Порядку нормативні витрати, повязані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій розраховуються окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій. До цих послуг (крім інших послуг) належать і послуги з технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, енергопостачання ліфтів. Зазначені витрати обраховуються залежно від вартості обслуговування ліфта у розрахунку на місяць, кількості ліфтів у будинку, а також сумарної площі займаних власниками приміщень, нежитлових приміщень у будинку (крім приміщень першого поверху, що не мають окремих виходів безпосередньо на сходові клітки).

Не знаходять свого підтвердження відповідними доказами твердження відповідача стосовно неможливості фірмою "СПМК-1" використовувати належній на праві власності приміщення по вул. Червоноармійській, 65, у м. Києві з підстав заборони доступу до приміщення головою правління ПрАТ "Тайга" В.М. Собченка. Рішенням господарського суду Волинської області від 30.09.2010р. у справі №07/114-42 (том 3 а.с. 96-97) встановлено, що в судовому засіданні представником фірми "СПМК-1" не було заперечено той факт, що укладений між фірмою та Київською філією ПАТ "Західінкомбанк" договір №2805/09 від 28.05.2009р. оренди нежитлового приміщення по вул. Великій Васильківській (Червоноармійській), 65, у м. Києві був розірваний за взаємною згодою сторін (угода №1-2602/10 від 26.02.2010р.), а орендовані приміщення передані орендодавцю згідно акту прийому-передачі від 01.03.2010р.

Наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.03.2010р. (том 4 а.с. 160), а також поясненнями третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, №387 від 18.05.2011р. (том 4 а.с. 154) підтверджується, що 01 березня 2010 року Київська філія ПАТ "Західінкомбанк" у звязку з двостороннім розірванням укладеного з фірмою "СПМК-1" договору оренди нежитлового приміщення, передала, а фірма "СПМК-1" прийняла, приміщення, котре розташоване за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, 65. При цьому зазначені сторони дійшли згоди в тому, що на момент прийому-передачі приміщення знаходиться в належному стані, сторони претензій одна до одної не мають.

В даному випадку відповідачем у справі не було надано суду жодних документів в підтвердження чинення товариством "Тайга" фірмі "СПМК-1" у період з 01.03.2010р. по даний час перешкод у користуванні належною останній на праві власності частиною приміщення, вжиття відповідачем передбачених законодавством заходів, спрямованих на усунення цих перешкод, в тому числі, і в судовому порядку.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному обємі за рахунок фірми "СПМК-1".

Одночасно з цим в судовому засіданні 19.05.2011р. представником відповідача було надано суду видану Головним управлінням статистики у Волинській області 27.11.2006р. довідку №1423 (том 4 а.с. 163) з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Із зазначеної довідки вбачається, що фірма "СПМК-1" з організаційно-правовою формою "приватне підприємство" та ідентифікаційним кодом 13349848 зареєстроване у відповідності до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №75/560 від 20.02.1992р. за адресою м. Луцьк, пр. Перемоги, 15, дата останньої реєстраційної дії 23.11.2006р.

Неоднозначність у визначенні повного найменування підприємства-відповідача вбачається також із наявних у матеріалах справи документів та здійснених на останніх відповідачем відтисках печаток фірми "СПМК-1". У звязку з цим на здійснений господарським судом у звязку із розглядом справи №5004/719/11 електронний запит від 26.05.2011р. за №10056387 останнім було отримано Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 5 а.с. 1-2) з котрого вбачається, що повним найменуванням юридичної особи, зареєстрованої у відповідності до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №75/560 від 20.02.1992р. за адресою м. Луцьк, пр. Перемоги, 15, з ідентифікаційним кодом (код ЄДРПОУ) 13349848, є приватне підприємство "Фірма СПМК-1", скороченим найменуванням є ПП "Фірма СПМК-1".

Враховуючи викладені обставини суд вважає, що позивачем при зверненні до господарського суду з відповідним позовом було неповно відображено найменування юридичної особи відповідача у справі, що може суттєво вплинути на подальше виконання судового рішення та виступає підставою для усунення такого недоліку шляхом визначення судом у рішенні повного найменування юридичної особи-відповідача: приватне підприємство "Фірма СПМК-1".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 322, 355, 360 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32-35, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Фірма СПМК-1" (м. Луцьк, пр. Перемоги, 15, код ЄДРПОУ 13349848) на користь приватного акціонерного товариства "Тайга" (м. Київ, вул. Червоноармійська, 65, код ЄДРПОУ 13685175) 57132,14 грн. у відшкодування фактично понесених витрат, 571,32 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя В. А. Войціховський

Повний текст рішення

складено та підписано

03.06.11