Рішення № 16097885, 06.06.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

06 червня 2011 р. Справа 2/59/2011/5003

за позовом: Прокурора Ленінського району м.Вінниці (21021, м.Вінниця, пр-т Космонавтів, 26) в інтересах держави в особі Вінницького управління газового господарства ПАТ "Вінницягаз" 21012, м.Вінниця, пров.Щорса, 24

до:Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення 10 524,15 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : ОСОБА_2 - за довіреністю;

відповідача : не з''явився;

прокуратури : Насіковський В.А. - за посвідченням.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Прокурора Ленінського району м.Вінниці в інтересах держави в особі Вінницького управління газового господарства ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" до Суб''єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 10 524,15 грн. заборгованості за надані послуги з постачання природного газу.

Ухвалою суду від 12.05.11 р. порушено провадження у справі № 2/59/2011/5003 та призначено судове засідання на 06.06.11 р.

Позивач та представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовільнити їх вимоги частково з урахуванням поданої ними до суду заяви про припинення провадження у справі в частині стягнення 2 205,00 грн. (вх.№ канцелярії суду 08-46/7556/11 від 06.06.11 р.), згідно якої останні просять суд стягнути з відповідача 8 319, 15 грн. основного боргу, оскільки після звернення з позовом до суду відповідач погасив виниклу заборгованість у вказаному розмірі.

Оглянувши надані позивачем банківські виписки, суд встановив, що відповідачем за спожитий газ проводились наступні платежі:

- 05.05.2011 р. - на суму 625,00 грн.;

- 13.05.2011 р. - на суму 500,00 грн.;

- 20.05.2011 р. - на суму 500,00 грн.;

- 24.05.2011 р. - на суму 200,00 грн;

- 25.05.2011 р. - на суму 200,00 грн.;

- 31.05.2011 р. - на суму 180,00 грн.

Всього на загальну суму 2 205,00 грн.

Давши оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача, оскільки згідно банківської виписки від 05.05.11 р. відповідачем була здійснена проплата за спожитий природний газ в сумі 625,00 грн. до звернення позивача з позовом до суду. В цій частині заявлених позовних вимог позивачу слід відмовити, як безпідставно заявлених.

Таким чином, в процесі розгляду справи відповідачем було сплачено 1 580,00 грн. заборгованості (2 205,00 грн. - 625,00 грн. = 1 580,00 грн.).

Відповідач в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення №20751789 від 18.05.11 р.

За таких обставин та відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та прокуратури, зясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Вінницьке управління газового господарства надало Відповідачу послуги по транспортуванню та постачанню природного газу, згідно укладеного договору №Вк-11-919 від 01.01.11 р. на постачання та транспортування природного газу, а саме:

- в лютому місяці 2011 року поставлено газу 2219 куб.м на загальну суму 6 914,33 грн.;

- в березні місяці 2011 року поставлено 1159 куб.м газу на загальну суму 3 611,41 грн. Всього здійснено послуг по постачанню та транспортуванню природного газу на загальну суму 10 524,15 грн. Факт постачання та транспортування природного газу підтверджується копіями актів подачі - прийому та реалізації газу.

Згідно до п.5.1 Договору № Вк-11-919 від 01.01.2011 р. попередня оплата за поставлений газ здійснюється не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу згідно виставленого рахунку грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100 % вартості послуг з газопостачання у відповідності до запланованих у п.1.2. Договору об'ємів та діючих у даному місяці цін та тарифів, зазначених у п.4.1. Договору.

В порушення умов Договору, відповідач свої зобов"'язання по оплаті послуг своєчасно не виконує, в зв''язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 10 524,15 грн., який в добровільному порядку не сплачує.

15 квітня 2011 року на адресу Відповідача було направлено лист з вимогою в термін до 25.04.2011 р. сплатити суму боргу, але вимога відповідачем залишена без відповіді.

У зв'язку з непроведенням відповідачем добровільної сплати виниклої заборгованості, позивач був змушений звернутись з даним позовом до суду.

Як встановлено судом та було наголошено вище, після подання позову до суду відповідач частково перерахував суму основного боргу в розмірі 1 580,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як наголошено в п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК), зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 1 580,00 грн. по п.1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Таким чином, заборгованість відповідача складає 8 319,15 грн.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Правовідносини між сторонами виникли з договору транспортування та постачання природного газу.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі природного газу відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного газу, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриманий товар.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за спожитий природний газ підлягають задоволенню в сумі 8 319,15 грн., оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 12.05.11 р. відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі 8 319,15 грн. з припиненням провадження в частині стягнення 1 580,00 грн. боргу. В частині стягнення 625,00 грн. в позові слід відмовити.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При покладенні судових витрат на відповідача суд також врахував рекомендації, які містяться в п.6.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в яких зазначено зокрема, що приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора або його заступника, а також у випадках, коли позивач звільнений від сплати державного мита, господарський суд повинен виходити з того, що у разі задоволення позову повністю або частково державне мито стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати.

Із приписів ст.4 Декрету КМ від 21.01.1993 року № 7-93 "Про державне мито" не вбачається, що в даному випадку у відповідача є пільга по сплаті державного мита.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 29, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з Суб''єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (21012, м.Вінниця, пров.Щорса, 24, код ЄДРПОУ 03338649) - 8 319,15 грн. заборгованості за спожитий природний газ.

3. Стягнути з Суб''єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України - 102 грн. 00 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Провадження в справі в частині стягнення 1 580,00 грн. припинити по п.1-1 ст.80 ГПК України в зв"язку з відсутністю предмету спору.

5. В частині стягнення 625,00 грн. в позові відмовити.

6. Видати накази в день набрання рішенням законної сили

7. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 07 червня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - прокурору, позивачу 21021, м.Вінниця, пр-т Космонавтів, 26; 21012, м.Вінниця, пров.Щорса, 24

4 - відповідачу АДРЕСА_1