Рішення № 16097704, 17.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

17.05.2011Справа №5002-25/945-2011 за позовом - Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034

до відповідача Житлово-комунального підприємства «Трудове», Сімферопольський район, с. Трудове, вул. Шосейна, буд.6, 97533

про стягнення 53 380,95 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача ОСОБА_1 дов. №330-Д від 22.04.11, представник

від відповідача не зявився

Обставини справи:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Житлово-комунального підприємства «Трудове» та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 53 380,95 грн., у тому числі: 39234,60 грн. основного боргу, 2731,15 грн. 3% річних, 8434,70 грн. інфляційні збитки, 2980,50 грн. пеня., позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем обовязків в частині оплати наданих послуг по договору № 687 від 08.08.03.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 28 квітня 2011 року за заявою позивача змінено назву Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» на Публічне акціонерне товариство «Крименерго».

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків передбачених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини відсутності суд не повідомив, про день розгляду справи був сповіщений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву, з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

08 серпня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» та Житлово-комунальним підприємством «Трудове» був укладений договір про постачання електричної енергії №687, (далі Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші розрахунки у відповідності з умовами Договору та додаткам до нього.

Розділом 2 Договору встановлений обовязок сторін, а саме: постачальник зобовязаний постачати споживачу електричну енергію як різновид товару, (пункт 2.1.2 Договору).

Споживач, в свою чергу, зобовязаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, у відповідності з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії», (пункт 2.2.3 Договору).

Відповідно до додатку №4.2. к Договору про постачання електричної енергії №687 дата оплати з споживачем встановлена 15 числа кожного місяця та оплату споживач повинен здійснити протягом 5 операційних днів, (а.с. 50-51).

Також, згідно додатку №4.2. к Договору за дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання поставщиком електроенергії або дати внесення споживачем готівки в касу постачальника.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що з його боку договірні обовязки виконані належним чином, але відповідач, в частині оплати наданих позивачем послуг по договору № 687 від 08.08.03. виконав обовязки не в повному обсязі, у звязку із чим, за ним сформувалась заборгованість за період з 14 травня 2008 року по 10 лютого 2011 року в сумі 39234,60 грн.

Також, позивач в позовній заяви зазначив, що щомісячно Житлово-комунальному підприємству «Трудове» були виставлені рахунки на сплату спожитої активної електричної енергії за період з 14 травня 2008 року по 18 січня 2011 року в розмірі 39234,60 грн. Однак, дані рахунки відповідачем залишені не сплаченими, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 39234,60 грн.

Отже, внаслідок порушення умов укладеного договору, в частині оплати за наданий товар, за відповідачем склалась заборгованість у сумі 39234,60 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 39234,60 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2731,15 грн. 3% річних, 8434,70 грн. інфляційні збитки, 2980,50 грн. пеня.

Відповідно до пункту 8 додатку №4.2. к Договору про постачання електричної енергії №687 у випадку несвоєчасної оплати виставлених рахунків, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, включаючи день фактичної оплати: пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; 3% річних від простроченої суми.

При цьому сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Пеня, 3 % річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, що вказується в платіжному дорученні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд погоджується з розрахунком пені, зробленим позивачем, з урахуванням приписів Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 20 травня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Житлово-комунального підприємства «Трудове», (Сімферопольський район, с. Трудове, вул. Шосейна, буд.6, 97533, ідентифікаційний код 31217887) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», (м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034, ідентифікаційний код 00131400, МФО 324805, р/р 260323051142 філії КРУ Ощадбанк м. Сімферополь) заборгованість у сумі 53 380,95 грн., у тому числі: 39234,60 грн. основного боргу, 2731,15 грн. 3% річних, 8434,70 грн. інфляційні збитки, 2980,50 грн. пеня.

3.Стягнути з Житлово-комунального підприємства «Трудове», (Сімферопольський район, с. Трудове, вул. Шосейна, буд.6, 97533, ідентифікаційний код 31217887) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», (м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034, ідентифікаційний код 00131400, МФО 324805, р/р 260323051142 філії КРУ Ощадбанк м. Сімферополь) 533,81 грн. державного мита.

4.Стягнути з Житлово-комунального підприємства «Трудове», (Сімферопольський район, с. Трудове, вул. Шосейна, буд.6, 97533, ідентифікаційний код 31217887) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», (м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034, ідентифікаційний код 00131400, МФО 324805, р/р 260323051142 філії КРУ Ощадбанк м. Сімферополь) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.