Рішення № 16097681, 19.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

19.05.2011Справа №5002-15/396-2011

За позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95620, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; ЄДРПОУ 00131400) в особі структурного підрозділу Ялтинська міська електрична мережа ВАТ «Крименерго» (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Бірюкова, 16)

До відповідача Державної житлово-експлуатаційної організації «Кореїз»(98670, АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Парковий спуск, 8; ЄДРПОУ 05450896)

Про стягнення 5624,14 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність № 085-Д від 05.01.2011

Від відповідача ОСОБА_2, представник, довіреність від 03.03.2011

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» в особі структурного підрозділу Ялтинська міська електрична мережа ВАТ «Крименерго» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Державної житлово-експлуатаційної організації «Кореїз» про стягнення заборгованості за електроенергію по акту про порушення ПКЕЕ №107841 у розмірі 4950,73 грн., 3% річних в сумі 64,75 грн. та 227,71 грн. інфляційних втрат.

11.02.2011 від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 380,95 грн. заборгованості за електроенергію по акту про порушення ПКЕЕ №106024, 4950,73 грн. заборгованості за електроенергію по акту про порушення ПКЕЕ №107841, 64,75 грн. 3% річних та 227,71 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Дану заяву позивача про уточнення позовних вимог суд розцінює як заяву про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, оскільки позивач просить суд стягнути з відповідача 380,95 грн. за електроенергію на підставі акту про порушення ПКЕЕ №106024 від 20.07.2009, який не був предметом первісного позову.

У звязку з чим, суд залишає уточнену позовну заяву без задоволення та розглядає первісні позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за електроенергію по акту про порушення ПКЕЕ №107841 у розмірі 4950,73 грн., 3% річних в сумі 64,75 грн. та 227,71 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі акту про порушення правил користування електричною енергією №107841 від 03.03.2010, рішенням комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» №5063 від 15.03.2010 по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, відповідачу була нарахована сума вартості недооблікованої електричної енергії у розмірі 4950,73 грн. і був виставлений відповідний рахунок. Позивач зазначає, що вказана сума не була сплачена відповідачем в добровільному порядку, що й стало причиною для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за недовраховану електроенергію у розмірі 4950,73 грн. в примусовому порядку. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 227,71 грн. інфляційних втрат та 64,75 грн. 3% річних.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, за мотивами викладеними у запереченні на позовну заяву.

Розгляд справи відкладався, у судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

29.10.1996 між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» в особі структурного підрозділу Ялтинська міська електрична мережа ВАТ «Крименерго» (Енергозабезпечуюча організація) та Державною житлово-експлуатаційною організацією «Кореїз» (Абонент) був укладений договір №484 на користування електричною енергією (а.с.13-14).

Згідно пункту 3.2.12 договору, підключення до своїх електромереж стороніх споживачів здійснювати тільки за згодою Енергозабезпечуючої організації. У разі самовільного підключення сплачувати за приєднану потужність у десятикратному розмірі основної тарифної ставки за період з моменту останньої перевірки, але не більше строку позовної давності.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

У пункті 6.40 Правил користування електричною енергією вказано, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих ПКЕЕ та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Відповідно до пункту 6.42 ПКЕЕ, на підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки обєкта відповідача розташованого за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Парковий спуск, 8, представниками позивача був встановлений факт порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, а саме: «Самовільне безоблікове підключення електричних навантажень цокольного приміщення, електроенергія споживається, але не враховується та не оплачується» про що був складений акт про порушення ПКЕЕ №107841 від 03.03.2010 (а.с.15). Доказів оспорювання чи скасування даного акту у встановленому законом порядку сторонами суду не надано.

На підставі вищевказаного акту, рішенням засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом №5063 від 15.03.2010, була донарахована вартість електричної енергії у розмірі 4950,73 грн. за період з .березня 2009 року по березень 2010 року згідно з Методикою обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією. Доказів скасування чи оскарження даного протоколу сторони суду не надали (а.с.16).

17.03.2010 позивачем був виставлений відповідачу рахунок №484/5 на суму 4950,73 грн. за електроенергію по акту порушення ПКЕЕ №107841 (а.с.19).

Однак, відповідачем заборгованість не була сплачена в добровільному порядку, що й стало приводом для звернення позивачем з позовом до суду про стягнення суми заборгованості за недовраховану електричну енергію у розмірі 4950,73 грн. в примусовому порядку.

Згідно статті 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про електроенергетику», правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Правопорушеннями в електроенергетиці відповідно до закону є зокрема крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до обєктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Постановою Верховного суду України від 09.11.2010 по справі №2-15/1783-2009 встановлено, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої електричної енергії є саме оперативно-господарською санкцією.

Згідно частини 1 статті 235 Господарського кодексу України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги Закону України «Про електроенергетику», через що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми недорахованої внаслідок порушення користувачем ПКЕЕ електроенергії по акту про порушення ПКЕЕ №107841 у розмірі 4950,73 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач не представив суду належних доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 4950,73 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 64,75 грн. 3% річних та 227,71 грн. інфляційних втрат.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України суд вважає таким, що кореспондуються зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти.

Однак, постановою Верховного суду України від 29.11.2010 по справі №2-15/1783-2009 встановлено, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а чинним законодавством України не передбачено права позивача вимагати від відповідача сплати суми оперативно-господарської санкції з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо боржник, який прострочив виконання оперативно-господарської санкції.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (стаття 43 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 64,75 грн. 3% річних та 227,71 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволех позовних вимог згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.Уточнену позовну заяву позивача залишити без задоволення.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Державної житлово-експлуатаційної організації «Кореїз» (98670, АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Парковий спуск, 8; ЄДРПОУ 05450896) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95620, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; ЄДРПОУ 00131400) в особі структурного підрозділу Ялтинська міська електрична мережа ПАТ «Крименерго» (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Бірюкова, 16) 4950,73 грн. заборгованості, 96,31 грн. державного мита та 222,84 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.

5.Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 20.05.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.