Рішення № 16097599, 16.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

16.05.2011Справа №5002-23/1418-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (юрид. адреса: вул. Садова, буд. 19, с. Мазанка, Сімферопольський район, АР Крим, 97530; пошт. адреса: вул. Воровського, буд. 4, м. Київ, 04053)

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 96430)

про стягнення 8173,96 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_2, представ. за довір. № 01-17/сер-62 від 04.01.2011 р.

Від відповідача не зявився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 6344,34 грн. основного боргу, 171,30 грн. збитків, що повязані з інфляцією, 325,83 грн. пені, 63,62 грн. три відсотка річних, 1268,87грн. штрафних санкцій. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 102,00 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 взятих на себе зобовязань за договором поставки № 605/552 від 30.09.2010 р., кредитором по якому виступило ТОВ «Кримська водочна компанія» на підставі договору № 2929920355 уступки права вимоги від 04.12.2010 р. В результаті неповної оплати відповідачем поставленого товару, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заявленої заборгованості.

Представник позивача в судове засідання зявився, позов підтримав.

Відповідач у судові засідання 20.04.2011р. та 16.05.2011р. не зявився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

Відповідно до абз. 3,4,6 п. 3.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі , якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не виявлення його відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Суд вважає можливим розгляд справи за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

Встановив :

30.09.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистрибьютерські системи» (Постачальник) та Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Покупець) уклали договір поставки №605/552, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобовязався передати у власність покупця, а Покупець зобовязався прийняти та оплатити алкогольні та безалкогольні напої у асортименті, партіями згідно накладних, на умовах цього договору.

Згідно пункту 2.4 договору, Покупець зобовязується оплачувати кожну партію продукції, що придбається за цим договором, не пізніше 7 календарних днів з дати її отримання (дати складання накладної).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистрибьютерські системи» свої зобовязання за договором виконало, поставило продукцію за видатковою накладною №РН-52-015438 від 04.12.2010р. на суму 7994,34грн., однак відповідач виконав зобовязання з оплати продукції частково, сплативши 1650,00грн.

04.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистрибьютерські системи» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» було укладено договір №2929920355, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистрибьютерські системи» передало позивачу право вимоги на договором поставки №605/552 від 30.09.2010р.

Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконуватигосподарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частина 1 ст. 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

04.12.2010 р. відповідачу було направлено повідомлення про переведення боргу, однак відповідач не оплатив суму основного боргу у розмірі 6344,34грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 6344,34грн.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, штраф є неустойка, який стягується одноразово від суми невиконаного зобовязання, тоді як пеня нараховується за кожен день прострочення виконання зобовязання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Відповідно п.3.3 договору поставки відповідач зобовязаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості затриманого обладнання за кожний день прострочення.

Позивач просить стягнути 325,83грн. пені, нарахованих виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, які розраховані вірно та підлягають стягненню з відповідача.

Також п.3.3 договору поставки передбачає відповідальність Покупця за прострочення оплати більш 30 календарних днів у вигляді штрафу у розмірі 20% від вартості партії товару, оплата якого прострочена.

Нарахований позивачем штраф у розмірі 1268,87грн. є також обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в сумі 63,62 грн. та 171,30грн. інфляційних втрат.

Витрати на оплату державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.05.2011р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 18.05.2011р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 96430) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (юрид. адреса: вул. Садова, буд. 19, с. Мазанка, Сімферопольський район, АР Крим, 97530; пошт. адреса: вул. Воровського, буд. 4, м. Київ, 04053, п/р №2600316878 у ВАТ «Райффайзен банк Аваль», м.Київ, МФО 300335, ЗКПО 36499654) 6344,34 грн. основного боргу, 325,83 грн. пені, 171,30 грн. інфляційних втрат, 63,62 грн. 3% річних, 1268,87грн. штрафу, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.