Рішення № 16097553, 16.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

16.05.2011Справа №5002-32/1580-2011

Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Прокурора міста Керчі (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Радянська, 12) в інтересах держави в особі: Керченської міської ради (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова, 17) та Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим (95038, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114).

До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ-Плюс" (98319, АР Крим, м. Керч, вул. Генерала Петрова, 24, кв. 52, ідентифікаційний код 30762027).

Про розірвання договору оренди землі та спонукання до повернення земельної

ділянки

За участю представників:

Від позивача № 1 ОСОБА_1, довіреність № 02-23/569 від 23.03.2011р. у справі

Від позивача № 2 не зявився.

Від відповідача Сиренко І.О., директор

Від прокуратури Шехірєва Н.Ю., посв. № 11016.

Представнику роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Прокурор міста Керчі звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом в інтересах держави в особі: Керченської міської ради та Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ-Плюс", та просить суд припинити право користування Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕТ-Плюс" земельною ділянкою площею 0,7978 га, наданої під розміщення виробничо складської бази, що розташована по вул. Войкова, 1-В (район Зміїний) в м. Керчі шляхом розірвання договору оренди, укладеного між Керченською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕТ-Плюс", який зареєстровано у державному реєстрі земель 22.03.2008р. за № 040700800054; зобовязати відповідача повернути Керченській міській раді земельну ділянку площею 0,7978 га, що розташована по вул. Войкова, 1-В (район Зміїний) в м. Керчі.

Ухвалою господарського суду від 18.04.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 28.04.2011 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 28.04.2011р. розгляд справи відкладений, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач порушив умови договору оренди земельної ділянки від 22 березня 2007 року, укладеного з Керченською міською радою, а саме, не використовує земельну ділянку за цільовим призначенням визначеним пунктом 1 Договору, тобто не розмістив виробничо-господарську базу, та навіть не прийняв заходів для отримання дозвільних документів на здійснення будівництва. У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору на розгляд суду подано вимогу, щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 22 березня 2007 року, укладеного між Керченською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕТ-ПЛЮС» стосовно земельної ділянки площею 0,7978 га, що розташована по вул.Войкова,1-в (район Зміїний) м.Керч, а також зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТ-ПЛЮС» повернути Керченській міській раді земельну ділянку площею 0,7978 га, що розташована по вул.Войкова,1-в (район Зміїний) м.Керч.

Позивач Республіканський комітет по земельних ресурсах явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованою поштою.

Відповідно до пункту 3.6 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 ( зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

В пункті 11 Інформаційного листа «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» Вищий господарський суд України зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. З цього приводу див. також пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році".

Крім того, в матеріалах справи міститься картка поштового повідомлення із підписом позивача, що свідчить про оповіщеність його про розгляд справи у суді. (а.с. 20).

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення позивача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Позивач не скористувався своїм правом подання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У звязку з тим, що позивач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка позивача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

25.10.2006 року Керченською міською радою прийнято рішення «Про передачу в оренду ТОВ «ВЕТ-ПЛЮС» земельної ділянки під розміщення виробничо-складської бази в районі м.Змеїний по вул.Войкова 1-в у м.Керч» (а.с.12).

Відповідно до пункту 3 зазначеного рішення відповідачу передано в оренду строком на 5 (пять) років під розміщення виробничо-складської бази в районі м. Зміїний по вул. Войкова, 1-в у м. Керч, земельну ділянку кадастровий №0111200000:01:015:00:0060 загальною площею 0,7978 га, в тому числі за рахунок земель Керченської міської ради не наданих у користування або власність, угіддя: відкриті землі з незначним рослинним покровом, площею 0,3879 га., та за рахунок землекористування Малого приватного підприємства «Арктур», угіддя: забудовані землі промисловості, площею 0,4000 га., Войковська промислово-складська економіко-планувальна зона К 3-5.

На підставі вищезазначеного рішення 6 сесії 5 скликання Керченської міської ради від 25.10.2006р. між Керченською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ««ВЕТ-ПЛЮС» 22 березня 2007 року укладено договір оренди земельної ділянки (а.с. 9-11).

На умовах договору оренди від 22 березня 2007 року відповідач отримав в строкове (пять років), платне користування земельну ділянку, під розміщення виробничо-складської бази, що знаходиться в районі м. Зміїний по вул. Войкова, 1-в у м. Керч, загальною площею 0,7978 га.

Згідно з пунктом 41 договору, за невиконання або неналежне виконання договору, сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Пунктом 38 договору передбачено умови розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, унаслідок невиконання другою стороною обовязків, передбачених договором.

22 березня 2007 року даний договір зареєстровано у Керченському міському відділі Кримської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» Держкомзему України за №040700800054.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобовязані: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів; своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 25 Закону України «Про орендну землі» передбачено, що орендар зобовязаний: приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо обєкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про орендну землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 34 Закону України «Про орендну землі»у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В обґрунтування своїх позовних вимог, в якості доказу, що орендована земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням, подано Акт обстеження земельної ділянки площею 0,7879 га., розташованої за адресою: вул..Войкова, 1-в (район м. Зміїний) м. Керч, від 29.03.2011р. складений комісією по обстеженню орендаторами вільних від забудови земельних ділянок, що не використовуються, у складі заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, начальника управління архітектури и містобудування, начальника управління земельних ресурсів та начальника управління капітального будівництва.

Як вбачається з вищезазначеного Акту, складеного в результаті обстеження, на спірній земельній ділянці, площею 0,7978 га., будівельні роботи не ведуться, орендована відповідачем земельна ділянка не використовується (а.с.15).

Проте, зазначений акт, суд не може прийняти в якості належного та допустимого доказу, у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

До повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель зокрема належать і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням (стаття 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).

Порядок проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами визначається наказом Держкомзему від 12.12.2003 N 312 "Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель", в пункті 4.1 якого зазначено, що державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Відповідно до п. 5.3 вказаного Порядку, акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При проведенні спільних перевірок з іншими органами контролю, копія акта надається цим органам.

При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.

Згідно з пунктом 5.5. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).

Відповідно до пункту 5.6. Порядку в акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

Проте зазначений Акт від 29.03.2011р., який прокурор поклав в обґрунтування своїх позовних вимог, не відповідає ані за своєю формою та змістом, ані за порядком його складання, вимогам, які до такого документу визначені вищезазначеними нормативними актами, а саме: його складено за відсутності представника юридичної особи, що перевірялася, на акті відсутні підписи представника відповідача та свідків, що мали бути присутніми під час проведення перевірки. Докази його надсилання відповідачу також суду надані не були.

Окрім того, зазначений Акт, складено особами, які не входять до переліку уповноважених на його складання осіб, чітко визначених Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», відповідно до якого державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.

Натомість, наявні в матеріалах справи документи, взагалі спростовують обставини, на яких наполягає прокурор та доводи, викладені у позовній заяві.

Зокрема, як вбачається із висновку про можливість присвоєння поштової адреси обєкту нерухомого майна, виданого ТОВ «ВЕТ-ПЛЮС» Кримським республіканським підприємством «Керченське міське бюро технічної реєстрації та технічної інвентаризації м. Керч» №793 від 10.03.2010р. будинку виробничої бази, що розташована за адресою: м. Керч, вул.. Войкова, 1-в, присвоєно поштову адресу: м. Керч, вул.. Войкова №1-г (а.с. 38).

Як вбачається із технічного паспорту та наявних в ньому схематичного та поповерхового плану будівель, розташованих на спірній земельній ділянці, складених 04.03.2010р. представниками Кримського республіканського підприємства «Керченське міське бюро технічної реєстрації та технічної інвентаризації м. Керч», дійсно у період складання Акту від 29.03.2011р. будівництво не могло здійснюватись апріорі, у в звязку із його закінченням ще у 2010 році.

Проте відсутність будівництва на спірній земельній ділянці на момент начебто здійсненої перевірки, не може бути підставою для розірвання договору оренди з відповідачем з мотивів неналежного виконання умов договору.

Окрім того, в матеріалах справи наявний лист державної податкової інспекції у м. Керч за №8101/10/19-0 від 13.05.2011р. року з якого вбачається, що відповідач не має заборгованості по орендній платі за землю.

З аналізу вищенаведених норм закону, обставин справи та документів, наданих сторонами у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність законних та обґрунтованих підстав для задоволення дійсного позову.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

У судовому засіданні 16.05.2011р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 18.05.2011р.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБарсукова А.М.