Рішення № 16097457, 12.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

12.05.2011Справа №5002-7/2674-2010

За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, ідентифікаційний код 20671506)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «С. В. Х.» (95051, м. Сімферополь, пров. Тупий, 11, ідентифікаційний код 24492507)

Про стягнення 659609,30 грн.

Суддя ГС АР Крим І. І. Дворний

представники:

Від позивача ОСОБА_1., предст., дов. №07 від 06.01.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_2, предст., дов. №18 від 04.03.2011 р.

Сутьспору: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «С. В. Х.» 659609,30 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» посилається на те, що між ним та Закритим акціонерним товариством «С. В. Х.» був укладений договір на водопостачання №1780 від 09.08.2007 р., однак під час проведення 10.03.2010 р. перевірки було встановлено порушення умов договору та Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, - виявлено приховану в землі врізку безоблікового користування, через яку здійснюється водопостачання обєкта відповідача в обвід водоміру, за показниками якого відповідач здійснює оплату за спожиті комунальні послуги. Так, перевіркою було встановлено, що при закритті засувки, розташованої безпосередньо перед водоміром, надходження води у водопровідні мережі відповідача не припиняється. Після цього, був проведений розрахунок оплати за безоблікове водокористування відповідача на суму 433 593,99 грн. та виставлений відповідний рахунок для оплати. Крім того, позивач також посилається на те, що в подальшому порушення усунені не були, що підтверджується актом повторної перевірки від 25.03.2010 р., за результатом якої відповідачеві був виставлений ще один рахунок на сплату безоблікового водоспоживання за період з 10.03.2010 р. до 25.03.2010 р. на суму 216796,99 грн. Враховуючи, що рахунки відповідачем в добровільному порядку оплачені не були, Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» просить суд стягнути заборгованість у сумі 650390,97 грн. примусово, а також 8523,39 грн. пені та 3% річних у розмірі 694,94 грн.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема, посилаючись на те, що водоспоживання здійснюється Закритим акціонерним товариством «С. В. Х.» на підставі укладеного з позивачем договору, оплата за спожиту воду проводиться за показниками лічильника, а врізка знаходиться за територією бази ЗАТ «С.В.Х.».

Ухвалою ГС АР Крим від 01.06.2010 р. провадження у справі було зупинено та призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

-Яким чином здійснюється водоспоживання Закритого акціонерного товариства «С. В. Х.» на обєкті, розташованому по вул. Ладигіна, 55 в м. Сімферополі? Чи здійснюється воно безобліково?

-Чи відповідає водопровідна мережа Закритого акціонерного товариства «С. В. Х.» на обєкті, розташованому по вул. Ладигіна, 55 в м. Сімферополі, нормативним вимогам, що висуваються для утримання та експлуатації відповідних мереж? Якщо не відповідає, то які є відхилення, та, за можливістю, встановити дату їх виникнення?

-Чи дозволяла схема підключення Закритого акціонерного товариства «С. В. Х.» до систем водоспоживання на обєкті, розташованому по вул. Ладигіна, 55 в м. Сімферополі, споживати воду поза приладу обліку?

-На підтверджується на місцевості наявність самовільного підключення Закритого акціонерного товариства «С. В. Х.» до систем водоспоживання на обєкті, розташованому по вул. Ладигіна, 55 в м. Сімферополі, шляхом прокладення водопровідної труби в обхід водолічильника? Якщо підтверджується, то чи здійснюється водоспоживання Закритого акціонерного товариства «С. В. Х.» саме таким шляхом?

-Якщо факт самовільного підключення підтверджується, встановити обсяг води, безобліково спожитий Закритим акціонерним товариством «С. В. Х.» за період з 08.02.2010 р. по 09.03.2010 р. (30 днів) та за період з 10.03.2010 р. по 25.03.2010 р. (15 днів) та її вартість.

Проведення експертизи було доручено експерту Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр судових експертиз» ОСОБА_3 (АДРЕСА_1).

Після надходження до суду висновку експерта ухвалою ГС АР Крим від 04.02.2011 р. провадження у справі було поновлено.

Ухвалою ГС АР Крим від 10.03.2011 р. відповідач у справі Закрите акціонерне товариство «С. В. Х.» , був замінений на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «С.В.Х.». Цією ж ухвалою провадження у справі було зупинено у звязку з призначенням додаткової судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої було поставлено наступне питання:

- встановити обсяг та вартість води, безобліково спожиту Закритим акціонерним товариством «С. В. Х.» за період з 08.02.2010 р. по 09.03.2010 р. (30 днів) та за період з 10.03.2010 р. по 25.03.2010 р. (15 днів), виходячи з діаметру труби врізки Д-50 мм, швидкості руху води в ній 2,0 м/с та дії її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Після надходження до суду експертного висновку ухвалою ГС АР Крим від 20.04.2011 р. провадження у справі було поновлено.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду пояснення на висновок додаткової експертизи, в яких зазначив, що погоджується з його правомірністю та визнає позовні вимоги на суму 125233,56 грн. Вказані пояснення були прийняті судом до розгляду.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

09.08.2007 р. між Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (Водоканал) та Закритим акціонерним товариством «С. В. Х.» (Абонент) був укладений договір №1780 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації, пунктом 2.2 якого передбачено, що Водоканал приймає на себе зобовязання забезпечувати Абонента питною холодною водою при наявності води в джерелах та здійснювати водовідведення, а Абонент приймає на себе зобовязання споживати вказані в цьому пункті послуги в кількості не більше встановленого ліміту, а для організацій, що фінансуються з бюджетів всіх рівнів, на суму, не більше суми, визначеної кошторисом на утримання Абонента в частині оплати послуг з водопостачання та водовідведення, у визначених обсягах. При цьому Абонент приймає на себе зобовязання своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, які підключені до магістральних мереж Водоканалу, через які Абоненту здійснюється подача води та здійснюється водовідведення, та (або) які знаходяться на балансі Абонента, прилади та пристрої на них відповідно до цього Договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, Правил прийняття стічних вод підприємств до комунальних та відомчих систем каналізації міст та селищ України, Правил приймання стічних вод підприємств до системи каналізації міста Сімферополя, а також Правил технічної експлуатації систем водоспоживання та водовідведення.

Відповідно до пункту 6.4.4. Договору Водоканал має право здійснювати контроль за наданням послуг шляхом проведення огляду технічного стану систем водопроводу та каналізації, які підключені до магістральних мереж Водоканалу, через які Абоненту здійснюється водопостачання та проводиться водовідведення, а (або) які знаходяться на балансі Абонента, та перевірки показань засобів обліку.

Матеріали справи свідчать, що користуючись наданим правом Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» 10.03.2010 р. було проведено обстеження водопровідних мереж відповідача за адресою6 м. Сімферополь, вул. Ладигіна, 55. В ході перевірки була виявлена прихована в землі врізка безоблікового водокористування, за якою здійснюється водопостачання обєкта Абонента в обхід водоміру, за показниками якого Абонент здійснював оплату за використані комунальні послуги. Дослідним шляхом було встановлено, що при закритті засувки, розташованої безпосередньо перед водоміром, надходження води до водопровідної мережі Абонента не припиняється. Результати перевірки оформлена актом №1780 від 10.03.2010 р.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 р. N 190, у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Аналогічні положення закріплені в пункті 7.4 укладеного між сторонами договору.

В акті №1780 від 10.03.2010 р. позивачем був наведений розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби за 30 днів та визначений відповідний обсяг 52876,80 куб. м. Також в акті був викладений припис усунути виявлені порушення умов договору та чинного законодавства України шляхом встановлення в строк до 22.03.2010 р. приладу обліку.

На підставі акта №1780 від 10.03.2010 р. позивачем була обчислена вартість послуг та був виставлений рахунок №1780 від 10.03.2010 р. на суму 433593,99 грн.

Акт та рахунок були направлені на адресу Закритого акціонерного товариства «С. В. Х.» разом із супровідним листом №498 від 11.03.2010 р. та отримані відповідачем 11.03.2010 р., про що свідчить штамп та підпис в нижньому правому кутку супровідного листа.

25.03.2010 р. позивачем була проведена повторна перевірка, в ході якої було встановлено, що вимоги, викладені в акті №1780 від 10.03.2010 р. відповідачем не виконані, прилад обліку до точки підключення не перенесений, водоспоживання здійснюється безобліково. Результати перевірки були оформлені актом №1780 від 25.03.2010 р., за 15 днів безоблікового водоспоживання була розрахована вартість послуг на суму 216796,99 грн., на оплату якої був виставлений рахунок №1780 від 25.03.2010 р. Акт та рахунок були отримані відповідачем в той самий день 25.03.2010 р., що підтверджується штампами та підписами відповідача в нижніх правих кутках акта та рахунку.

Згідно з пунктом 4.2.1 Договору рахунки мають бути сплачені Абонентом протягом 3 банківських днів з моменту їх отримання.

Несплата відповідачем рахунків №1780 від 10.03.2010 р. та №1780 від 25.03.2010 р. на загальну суму 650390,98 грн. стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про примусове стягнення боргу.

З метою зясування відповідності водопровідної мережі відповідача нормативним вимогам та правилам експлуатації і утримання цих мереж, наявності або відсутності порушень Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, зокрема, наявності або відсутності врізки, через яку здійснюється безоблікове водоспоживання відповідачем, судом була призначена будівельно-технічна експертиза.

Під час проведення дослідження у вказаному представниками Водоканалу місці, попередньо встановленому за допомогою тепловізору, на поліетиленовій трубі експертом був виявлений хомут. Після відключення подачі води до систем водоспоживання на обєкті ЗАТ «С.В.Х.», розташованому по вул. Ладигіна, 55 в м. Сімферополі, хомут був знятий. В поліетиленовій трубі був наявний витвір з нерівними краями, через який вода надходила до ділянки трубопроводу діаметром Д-50 мм, що йде в обхід приладу обліку. До дня огляду трубопровід, що йде в обхід приладу обліку, був демонтований, місце врізки на водопровідному вводі було загерметизовано за допомогою хомуту та гумової прокладки. Підключення до систем водоспоживання здійснювалося в сусідньому приміщенні насосної станції, при огляді підлоги в якому була виявлена ділянка зі свіжозалитого бетону розміром приблизно 80 см х 40 см. Під бетоном в приміщенні насосної станції була виявлена труба Д-50 мм з вентилем та невеликим відрізком поліетиленової труби, забитим деревяною засувкою. Отже, проведеними дослідженнями було встановлено, що наявність самовільного підключення Закритого акціонерного товариства «С. В. Х.» до систем водоспоживання на обєкті, розташованому по вул. Ладигіна, 55 в м. Сімферополі, шляхом прокладення водопровідної труби в обхід водолічильника, підтверджується на місцевості. До дня огляду трубопровід, що йде в обхід приладу обліку, був демонтований, водоспоживання на день огляду саме таким шляхом не здійснювалося.

У суду відсутні підстави не довіряти зазначеному висновку експерта, оскільки дослідження було проведено кваліфікованим фахівцем, попередженим про кримінальну відповідальність за надання свідомо помилкового висновку по експертизі.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору та чинного законодавства України у вигляді безоблікового водоспоживання за період з 08.02.2010 р. по 25.03.2010 р. включно.

У той же час, експертним дослідженням було встановлено, що безоблікове водоспоживання здійснювалося за допомогою труби діаметром 50 мм, у той час як позивачем та експертом був зроблений розрахунок обсягу та вартості води, спожитої відповідачем в період допущеного порушення, виходячи із діаметру труби 100 мм.

Вказані обставини стали підставою для призначення додаткової судової експертизи, за результатом проведення якої було встановлено, що обсяг води, безобліково спожитої Закритим акціонерним товариством «С. В. Х.» за період з 08.02.2010 р. по 09.03.2010 р. (30 днів) та за період з 10.03.2010 р. по 25.03.2010 р. (15 днів), виходячи з діаметру труби врізки Д-50 мм, швидкості руху води в ній 2,0 м/с та дії її повним перерізом протягом 24 годин за добу, складає 15260,4 куб. м. При цьому, вартість води складає 125233,56 грн.

Суд погоджується з правильністю зробленого експертом розрахунку та враховує при цьому визнання відповідачем позову на цю суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Враховуючи, що заборгованість за безобліково спожиту воду в розмірі 125233,56 грн. відповідачем в добровільному порядку не погашена, суд вважає обґрунтованими вимоги Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» про стягнення боргу в примусовому порядку.

Відповідно, різниця між вищевказаною вартістю безобліково спожитої води та вартістю, розрахованої позивачем виходячи з діаметру труби врізки 100 мм та заявленої до відшкодування, в сумі 525157,41 грн. (650390,97 грн. - 125233,56 грн.) стягненню з відповідача не підлягає, позов в цій частині є необґрунтованим.

Крім того, позивачем також заявлена до відшкодування пеня в сумі 8523,39 грн.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В пункті 11.1.1 Договору сторони передбачили, що за спливом строку на оплату, вказаного в розділі 4 цього договору, Абонент сплачує Водоканалу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення до повного погашення заборгованості.

Як вже було вказано вище, умовами договору був закріплений 3-денний строк для оплати рахунків. Отже, рахунок №1780 від 10.03.2010 р., який був отриманий відповідачем 11.03.2010 р., мав бути оплачений до 14.03.2010 р. Оскільки 14.03.2010 р. припадає на вихідний день, відповідно до статті 254 Цивільного кодексу України останнім днем строку для оплати має вважатися 15.03.2010 р.

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Таким чином позивачем правомірно визначено початок перебігу строку для нарахування пені з 16.03.2010 р.

З урахуванням цього, розрахунок пені за прострочення оплати відповідачем рахунку №1780 від 10.03.2010 р. є наступним:

- з 16.03.2010 р. по 13.04.2010 р. 1359,84 грн. (83489,04 грн. (вартість безобліково спожитої води за період з 08.02.2010 р. по 09.03.2010 р. згідно з експертним висновком) х 20,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 дн. х 29 дн.);

Рахунок №1780 від 25.03.2010 р. був отриманий відповідачем 25.03.2010 р., тобто мав бути оплачений в строк до 29.03.2010 р.

Відповідно, розрахунок пені за цим рахунком є таким:

- з 30.03.2010 р. по 13.04.2010 р. 351,68 грн. (41744,52 грн. х 20,5% : 365 дн. х 15 дн.).

Отже, загальний розмір пені, що підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «С. В. Х.» на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», складає 1711,52 грн.

Крім того, позивач також просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С. В. Х.» 3% річних у розмірі 694,94 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зазначає, що порядок очислення річних є аналогічним за вищевказаний порядок розрахунку пені та є наступним:

1) за рахунком №1780 від 10.03.2010 р.:

- з 16.03.2010 р. по 13.04.2010 р. 199,00 грн. (83489,04 грн. х 3% : 365 дн. х 29 дн.);

2) за рахунком №1780 від 25.03.2010 р.:

- з 30.03.2010 р. по 13.04.2010 р. 51,47 грн. (41744,52 грн. х 3% : 365 дн. х 15 дн.)

Отже, загальний розмір пені складає 250,47 грн.

На підставі викладеного, позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що вартість первинної експертизи в розмірі 15400,00 грн. була оплачена позивачем, а вартість додаткової в розмірі 6000,00 грн. відповідачем, понесені позивачем витрати на проведення експертизи в сумі 4126,66 грн. мають бути стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «С. В. Х.» на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя».

Вирішуючи питання про розподіл сплаченого позивачем державного мита, суд вважає за доцільне застосувати у даному випадку частину 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Доцільність застосування цієї норми вирішується судом окремо у кожному випадку, з урахуванням обставин справи. Приймаючи до уваги те, що спір у справі виник у звязку з неправомірними діями відповідача, що виразилися в самовільному втручанні до водопровідних мереж з метою безоблікового водокористування, враховуючи несплату відповідачем після цього виставлених позивачем рахунків, суд вважає за доцільне покласти сплачене Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» державне мито в сумі 6596,09 грн. на рахунок відповідача в повному обсязі. Крім того, стягненню з відповідача також підлягають 45,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С. В. Х.» (95051, м. Сімферополь, пров. Тупий, 11, ідентифікаційний код 24492507) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, ідентифікаційний код 20671506) заборгованість у розмірі 125233,56 грн., 1711,52 грн. пені, 3% річних у сумі 250,47 грн., 6596,09 грн. державного мита, 45,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4126,66 грн. витрат, повязаних з оплатою судової експертизи.

3.В іншій частині в позові відмовити.

4.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 17.05.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.