Рішення № 16097036, 04.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

04.05.2011Справа №5002-30/637-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино», Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Леніна, 128 (ЄДРПОУ 36551352).

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Елніко-К», м. Сімферополь, вул. Пушкіна\К.Маркса, 6\8-10 (ЄДРПОУ 34058315).

Про стягнення 937,47 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_1., представник за довіреністю від 21.04.2011р., у справі.

Від відповідача не зявився.

Суть спору: позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино», Бахчисарайський район, с. Віліне (ЄДРПОУ 36551352) звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Елніко-К», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 34058315) про стягнення суми боргу у розмірі 400,0 грн., суми 1% штрафу в розмірі 488,60 грн., суми 0,1% штрафу в сумі 48,87 грн. та судові витрати.

Позивач неодноразово конкретизував та збільшував позовні вимоги. Так останньою заявою від 21.04.2011р. в порядку ст. 22 ГПК України заявив про збільшення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 600,00грн., пеню в розмірі 1 % в сумі 624,08грн., 40% річних в сумі 62,41грн. та судові витрати.

Заява прийнята судом до розгляду, оскільки не суперечить нормам цивільного законодавства та не порушує чиї-небудь права та обовязки.

Суд продовжує розглядати позов в межах збільшених позивачем вимог.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків за договором поставки №539 від 20.11.2010р. повної оплати заборгованості за поставлений товар в сумі 600,00грн., також позивач заявив до стягнення пеню в розмірі 1 відсотку в сумі 624,08грн., суму 40% річних в розмірі 62,41грн., усього 1286,49 грн. Та судові витрати.

Представник відповідача у судові засідання жодного не зявився, відзив та витребувані документи не представив, про день розгляду справи сповіщений належним чином: ухвала про порушення провадження у справі від 21.02.2011р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 09.03.2011р., 22.03.2011р., 05.04.2011р. та 18.04.2011р. скеровані відповідно до ст. 64 ГПК України на адресу, що зазначена в довідці Головного управління статистики в АР Крим від 28.03.2011р. №05.3-8.1/838 (а.с. 55), в якій зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Елніко-К» має місцезнаходження: м. Сімферополь, вул. Пушкіна\К.Маркса, 6\8-10. За вказаною адресою були скеровані ухвали суду рекомендованою кореспонденцією, які отримані уповноваженою особою Громовою, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 42).

Оскільки представник відповідача без поважних причин не зявився в судове засідання, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Судовий процес фіксувався технічними засобами.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 18.04.2011р. строк розгляду справи був продовжений на п'ятнадцять днів за клопотання позивача до 04.05.2011р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами. Інших доказів сторонами не надано.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

20 листопада 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Елніко-К» (покупець) укладений договір поставки №539 (а.с. 11).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з розділом 1, пунктом 1.1 договору постачальник продає, а покупець покупає продукцію у асортименті, у кількості, за ціною та загальною вартістю, зазначеним у супровідних документах (накладній) (далі Товар). Передача товару постачальником покупцю протягом строку дії цього договору здійснюється партіями.

Строк дії договору передбачений пунктом 13.1 договору, за умовами якого цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2011 року.

Пунктом 2.1.1 договору сторони визначили, що постачальник зобовязаний у строки обумовлені сторонами цього договору додатково, передати зі свого складу партію товару покупцю, підписав при цьому супровідні документи (накладну).

Покупець зобовязаний в строки, зазначені в п. 2.1.1 цього договору, прийняти від постачальника партію товару, підписав при цьому супровідні документи (накладну) та видавши продавцю довіреність встановленого діючим законодавством зразка. Підтвердженням факту прийняття продукції є підпис матеріально-відповідальної особи покупця, засвідчена печаткою або штампом, де повинні бути зазначені ідентифікаційний номер та найменування покупця, зразок яких зазначений покупцем в п. 14 цього договору.

Відповідно до розділу 5 договору, обумовлена форма та порядок розрахунків. Так, пунктом 5.1 договору встановлено, що оплата за кожну відвантажену покупцю партію товару здійснюється по мірі її реалізації, але не пізніше чотирнадцяти календарних днів з моменту отримання товару покупцем, грошовими коштами га розрахунковий рахунок постачальника.

У виконання умов договору товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино» поставило відповідачу товар на суму 1208,86грн., що підтверджується видатковою накладною №3101 від 03.12.2010р. (а.с. 35), видатковою накладною 33102 від 03.12.2010р. (а.с. 36), товарно-транспортною накладною серії 01 ААБ3 №313530 від 03.12.2010р. (а.с. 37), товарно-транспортною накладною серії 01 ААБ3 №313532 від 03.12.2010р. (а.с. 38).

По підрахунку позивача, відповідач сплатив за товар 608,86грн., що підтверджується наданими в матеріали справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень №ПН67691 від 15.02.2011р., №ПН79988 від 16.02.2011р., №ПН70162 від 15.02.2011р., №ПН51721 від 10.02.2011р., №ПН51718 від 10.02.2011р., №ПН169996 від 29.12.2010р., №ПН67690 від 15.02.2011р., оригінали яких оглянуті в судовому засіданні (а.с. 58-64). Решта станом на 17.02.2011р. становить 600,00грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, окрема, письмовими доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст. 33, 34 ГПК України).

На підставі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами. (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Елніко-К» боргу в сумі 600,00 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеня в розмірі 624,08грн. за період з 17.12.2010р. по 17.02.2011р.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що у випадку прострочення платежу покупець зобовязаний відшкодувати всі понесені постачальником у звязку з цим збитки, а також сплатити пеню в розмірі одного відсотку від несплаченої суми за кожний календарний день прострочення платежу.

Як слідує з матеріалів справи пеня розрахована позивачем за період з 17.12.2010р. по 17.02.2011р. в розмірі 1% від суми боргу станом на 17.12.2010р. в сумі 624,08грн.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У звязку з тим, що відповідач не виконав свої обовязки у строки, встановлені договором, позивачем була нарахована пеня за період: з 17.12.2010р. по 29.12.2010р., з 29.12.2010р. по 10.02.2011р., з 10.02.2011р. по 15.02.2011р., з 15.02.2011р. по 16.02.2011р., з 16.02.011р. по 17.02.2011р. у сумі 624,08грн.

Проте позивачем було невірно розраховано пеню, оскільки з розрахунку позивача вбачається, що подвійна облікова ставка Національного банку України застосована не була (а.с. 87). До того ж при розрахунку розміру пені за кожний період окремо позивачем невірно були визначені періоди, оскільки дати закінчення попереднього та початку наступного періоду повторюються, що є недопустимим.

Отже, суд відповідно до вимог чинного законодавства, за період, заявлений позивачем, з урахуванням суми боргу, розрахував пеню наступним чином:

з 17.12.2010р. по 29.12.2010р. (12 днів) на суму боргу 1208,86грн., із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ 15,5% (7,75%*2), пеня складає 6,16грн.;

з 30.12.2010р. по 10.02.2011р. (42 дня) на суму боргу 1000,00грн., із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ 15,5% (7,75%*2), пеня складає 17,84грн.;

з 11.02.2011р. по 15.02.2011р. (4 дня) на суму боргу 850,00грн., із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ 15,5% (7,75%*2), пеня складає 1,44грн.;

з 16.02.2011р.по 17.02.2011р. (1 день) на суму боргу 650,00грн., із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ 15,5% (7,75%*2), пеня складає 0,27грн.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня за період, заявлений позивачем, в сумі 25,71грн.

Крім того, до стягнення позивачем було заявлено 40% річних в розмірі 62,41грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.5 договору за використання грошових коштів постачальника, яке мало місце у звязку з простроченням покупцем оплати за товар, постачальник вправі вимагати від покупця оплату 40% річних (0,1% в день) від простроченої суми за весь час прострочення.

Однак при розрахунку позивачем також була допущена помилка при визначенні періоду нарахування.

Фактично, при перерахунку встановлено, що за заявлені періоди виходячи з суми боргу річні становлять 66,37грн., однак суд задовольняє вимоги в цій частині в межах, заявлених позивачем в сумі 62,41грн.

Згідно ст. 84 ГПК України в рішенні вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.

Частиною 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

Як вбачається з матеріалів справи позивач неодноразово збільшував розмір позовних вимог, усього просив стягнути 1286,49 грн. проте доказів сплати державного мита з урахуванням нової ціни позову не надав. Державне мито було сплачено лише в сумі 102,0 грн.

У п. 4.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначається, що у разі якщо позивач на підставі частини четвертої статті 22 ГПК до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог і не сплатив державне мито зі збільшеної суми, господарський суд повинен стягнути з позивача суму недоплаченого державного мита в доход державного бюджету.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино» підлягає стягненню в дохід державного бюджету України недоплачене державне мито в сумі 26,65грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України, пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні, яке відбулося 04 травня 2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 10 травня 2011р.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШІВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Елніко-К», м. Сімферополь, вул. Пушкіна\К.Маркса, 6\8-10 (р/р26006440455280 в КРФАКБУСБ м. Сімферополь МФО 324010, ЄДРПОУ 34058315) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино», Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Леніна, 128 (р/р 260086538 в АБ «УкрБизнесБанк» м. Київ МФО 334969, ЄДРПОУ 36551352) заборгованість в сумі 600,00 грн., пеню в розмірі 25,71 грн., 40 % річних в сумі 62,41 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 68,81 грн. та витрати, повязані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу в розмірі 126,23грн.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино», Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Леніна, 128 (р/р 260086538 в АБ «УкрБизнесБанк» м. Київ МФО 334969, ЄДРПОУ 36551352) в дохід державного бюджету України (р\р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Дербюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 26,65грн. недоплаченого державного мита.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛовягіна Ю.Ю.