Рішення № 16097031, 10.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

10.05.2011Справа №5002-18/1119-2011 За позовом Приватного підприємства «Баядєра», м. Горлівка (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2; 95047, м. Сімферополь, вул. Хімічна, 3/10)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер», м. Сімферополь (95013, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 47)

про стягнення 39974,45 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1 представник, довіреність від 04.03.2011 р.

Від відповідача - ОСОБА_2 представник, дов. від 01.01.2011 р.

Суть спору: Приватне підприємство «Баядєра», м. Горлівка (далі позивач) звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер», м. Сімферополь (далі відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 39974,45 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 23, 94, 526, 692, 712 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № ПР - 40660 від 14.12.2009 р. на поставку алкогольних напоїв. Позивачем у відповідності до пунктів договору і вимог чинного законодавства, товар був поставлений відповідачу, жодних претензій відповідачем не заявлялось. Як виходить з тексту позовної заяви, 24.01.2011 р. відповідачеві було направлено лист-вимогу № 53 про погашення в 7-денний строк заборгованості за поставлений товар, однак вимоги позивача в повному обсязі задоволені не були, а відповідач борг погасив лише частково в результаті чого створилась заборгованість у сумі 39974,45 грн., яка і стала підставою для звернення позивача до суду.

10.05.2011 року через канцелярію суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер», в якому відповідач вказує, що за даними бухгалтерського обліку відповідача заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер» перед Приватним підприємством «Баядєра» за договором поставки № ПР-40660 від 14.12.2009 року становить 39945,89 грн., що на 28,56 грн. менше, ніж сума боргу, вказана позивачем у позовній заяві.

Суд залучає такій відзив до матеріалів справи.

10.05.2011 року у судовому засіданні представник позивача надав суду письмові пояснення, в яких вказав, що відповідно до возвратної накладної № 31954 від 22.12.2010 року, було здійснено повернення відповідачем позивачу 1 пляшки горілки на суму 28,56 грн. Підтвердив, що сума заборгованості становить 39945,89 грн.

Суд залучає такі пояснення до матеріалів справи.

Слухання справи відкладалося у порядку передбаченому статтею 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

14.12.2009 року між Приватним підприємством «Баядєра» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стайер» (покупець) укладено договір поставки № ПР 40660.

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобовязується поставити товар у строки, обумовлені даним договором, відповідно до заявок покупця, які є невідємною частиною договору, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах, обумовлених у додатку № 4 до даного договору, який є невідємною частиною договору.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, у виконання своїх зобовязань за договором поставки від 14.12.2009 року у період з 01.06.2010 року по 15.03.2011 року позивач поставляв відповідачеві товар, що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні у матеріалах дійсної справи (а.с. 31-36).

Відповідач зазначений товар отримав, про що свідчать підписи та штампи відповідача у графі «отримав» видаткових накладних.

Згідно з додатком № 4 до даного договору, який є невідємною частиною договору, покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування коштів на рахунок постачальника кожні 14 календарних днів від суми реалізованого товару.

Відповідачем повна вартість отриманого товару та у встановлений строк сплачена не була, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 39974,45 грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідно до возвратної накладної № 31954 від 22.12.2010 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стайер» повернуло Приватному підприємству «Баядєра» горілку «Хлібний дар» вартістю 28,56 грн. (а.с. 65).

Як виходить з письмових пояснень позивача, наданих суду у судовому засіданні 10.05.2011 року, повернення товару на суму 28,56 грн. не було відображено у бухгалтерському обліку Приватного підприємства «Баядєра». У своїх письмових поясненнях представник позивача підтвердив, що у дійсний час заборгованість відповідача становить 39945,89 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, документально підтверджена заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер» перед Приватним підприємством «Баядєра» за договором поставки № ПР-40660 від 14.12.2009 року становить 39945,89 грн. (39974,45-28,56), доказів оплати якої відповідач суду не представив.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач не представив суду доказів здійснення оплати позивачеві коштів у сумі 39945,89 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У звязку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості підлягають частковому задоволенню у розмірі 39945,89 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідно до возвратної накладної № 31954 від 22.12.2010 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стайер» повернуло Приватному підприємству «Баядєра» горілку «Хлібний дар» вартістю 28,56 грн., то у частині позовних вимог щодо стягнення 28,56 грн. суд у позові відмовляє.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні 10.05.2011 року судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 10.05.2011 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер», м. Сімферополь (95013, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 47; код ЄДРПО України 32973371) на користь Приватного підприємства “Баядєра” (84646, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2; р/р 26000301009201 в філії АБ “Південний” м. Сімферополь, МФО 384652, код ЄДРПО України 13491057) заборгованість у сумі 39945,89 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 399,46 грн. та 235,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.У частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 28,56 грн. у позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримОсоченко І.К.