Ухвала суду № 16096732, 28.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322

УХВАЛА

28.04.2011Справа №5002-32/1015-2011 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон» (95493, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Монтажна, 3 ідентифікаційний код 01267308) До відповідача Приватного малого підприємства «Фірми «Піко- Крим» (98000, АР Крим, м. Судак, Феодосійське шосе, 1А ідентифікаційний код 24036362)

Про стягнення 98937, 74 грн.

Суддя ГС АР Крим Барсукова А.М.

представники:

Від позивача ОСОБА_1, довіреність б/н від 09.02.2011р. у справі.

Від відповідача не зявився.

Обставинисправи: Відкрите акціонерне товариство «Кримзалізобетон» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Приватного малого підприємства «Фірми «Піко Крим» про стягнення 98 937, 74 грн. заборгованості, у тому числі 91 170, 74 грн. суми основного боргу, 6 290, 78 грн. інфляційних втрат, 1 476, 22 грн. суми 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 21.03.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 29.03.2011 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалах господарського суду від 129.03.2011р., від 11.04.2011р., від 19.04.2011р. розгляд справи відкладався, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем обовязків з своєчасної оплати отриманого товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, що і стало приводом для звернення позивача до суду із позовом про стягнення вказаної заборгованості у примусовому порядку.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованою поштою.

Відповідно до пункту 3.6 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 ( зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

Адреса, зазначена в позовній заяві повністю співпадає із адресою, вказаною у Витягу з ЄДРЮОФОП на відповідача, залученому до матеріалів справи . ( а.с. 51-52).

В пункті 11 Інформаційного листа «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» Вищий господарський суд України зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. З цього приводу див. також пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році".

Крім того, в матеріалах справи міститься картка поштового повідомлення із підписом представника відповідача, що свідчить про оповіщеність його про розгляд справи у суді. ( а.с. 24).

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Так, в обґрунтуванні позовних вимог, позивач посилається на те, що позивачем за період з 06.02.2009р. по 07.05.2010р. поставлено відповідачеві продукції на загальну суму 433260, 44 грн., частково відповідач здійснював оплати отриманої продукції.

Проте позивачем до матеріалів справи надані докази поставки продукції на суму 182392, 36 грн. та позивачем не надано доказів часткової оплати заборгованості відповідачем взагалі, тоді як з позовної зави вбачається, що такі проплати мали місце.

Позивач зазначив, що ним була поставлена продукція на суму 2733, 06 грн., тоді як в прохальній частині позову просить суд стягнути з відповідача 2816, 66 грн. заборгованості.

Пояснюючи суму позовних вимог, позивач посилається на те, що були здійснені поставки неодноразово та частково оплачувались відповідачем, проте оскільки відповідач не в повному обсязі виконав зобовязання з оплати товару за ним й утворилась заборгованість, розмір якої зазначений в прохальній частині позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 21.03.2011р. суд зобовязав позивача надати оригінали документів, доданих до позовної заяви, для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи; документи, що підтверджують юридичний статус (оригінали для огляду у судовому засіданні та належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи); власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду, або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів по даному спору; детальний обгрунтований розрахунок стягуваної суми; довідку Головного управління статистики про включення позивача та відповідача до ЄДРПО України на день розгляду справи; документальне та нормативне обгрунтування позовних вимог відповідно до спеціальних норм Господарського кодексу України та, у випадку необхідності, Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р., положення яких підлягають застосуванню до спірних відносин сторін; здійснити оплату витрат на ІТЗ судового процесу на відповідний розрахунковий рахунок (згідно листа Управління Держказначейства у м. Сімферополі ГУ ДКУ в АРК від 11.06.2010 р. № 22-09/2250, з 21 червня 2010 р. відкритий рахунок з обліку надходжень від оплати витрат з ІТЗ у судах: р/р 31214264700002; отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь; код платежу: 22050003; ЄДРПОУ: 34740405; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь), докази надати до матеріалів справи; явка.

Проте зазначені вимоги позивачем були проігноровані, представник у судове засідання зявився, проте витребувані судом документи надав лише частково, у звязку із чим суд був змушений відкласти розгляд справи та повторно витребувати у позивача необхідні для розгляду справи документи.

У судове засідання 11.04.2011р. представник позивача зявився, надав ряд документів, проте документального обґрунтування позовних вимог, а саме накладних за весь період, зазначений в позовній заяві, та виписок банку по розрахунках не надав.

Крім того, позивачем не були надані навіть оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви, що робить неможливим оцінку їх судом.

Пункт 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, передбачає залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не зявився на виклик у засідання господарського суду і його незявлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 7 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України” при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов: - додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; - витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору; позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Документи, необхідні для розгляду справи, запитувались неодноразово в ухвалах Господарського суду АР Крим.

Пунктом 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до положень статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Ненадання позивачем документів позбавляє суд можливості вивчити всі обставини справи, зробити оцінку взаємовідносинам сторін, встановити, чи є позовні вимоги обґрунтованими та чи підтверджуються вони доказами.

Пунктом 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Неодноразове невиконання позивачем покладених на нього судом обовязків є перешкодою для додержання судом вимог вищезазначеної статті Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Позивачем вказані вимоги закону та суду були проігноровані.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, приймаючи до уваги неоднаразове відкладення розгляду справи, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання позивачем доказів, якими позивач без поважних причин не скористався, у в звязку із чим суд вважає неможливим розгляд позовної заяви за наявними у справі матеріалами і документами.

Керуючись пунктом 5 частиною 1 статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити позов без розгляду.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБарсукова А.М.