Рішення № 16096255, 19.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

19.04.2011Справа №5002-15/4426-2010

За позовом Садівничого товариства «Яблунька» (97100, АР Крим, смт. Нижньогірський, вул. Центральна, 273-А; ЄДРПОУ 22325292)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; ЄДРПОУ 00131400)

Про визнання недійсним рішення

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача не з'явився

Від відповідача ОСОБА_1, представник, довіреність №013-Д від 04.01.2011

Обставини справи: Садівниче товариство «Яблунька» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» про визнання недійсним рішення комісії ВАТ «Крименерго» по розгляду актів про порушення ПКЕЕ (протокол №5183 від 25.05.2010) про розрахунок вартості недооблікованої електричної енергії в сумі 63 530,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що рішення комісії ВАТ «Крименерго» по розгляду актів про порушення ПКЕЕ оформлене протоколом №5183 від 25.05.2010 про розрахунок обєму й вартості недооблікованої електричної енергії у сумі 63530,85 грн., яке винесено на підставі акту про порушення ПКЕЕ №106645 від 07.04.2010 прийнято з порушенням діючого законодавства.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 09.09.2010 порушено провадження по справі та прийнято позовну заяву до розгляду суддею господарського суду АР Крим Іщенко І.А.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 02.11.2010 провадження по справі було зупинено до розгляду Верховним судом України касаційної скарги по справі №2-15/1783-2009.

04.04.2011 суду стало відомо що постановою Верховного суду України від 09.11.2010 заяву відкритого акціонерного товариства «Крименерго» було задоволено, постанову Вищого господарського суду України від 07.09.2010 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 04.04.2011 провадження по даній справі поновлено.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував за мотивами викладеними у відзиві на позовну заяву.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03.12.2003 між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (постачальник) та Садівничим товариством «Яблунька» (споживач) укладено договір поставки електроенергії № 279, відповідно до якого сторони взяли на себе зобовязання керуватися діючим законодавством України, в тому числі Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Згідно пункту 3.3 Правил користування електричною енергією затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28 зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 року за №417/1442 (надалі ПКЕЕ), відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

07.04.2010 представниками ВАТ «Крименего» в присутності представника споживача була проведена перевірка обєкта позивача КТП-578, розташованого за адресою: смт. Нижньогірський, дачний масив, за результатом якої був складений акт про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних осіб №106645 від 07.04.2010 (а.с.39).

Так, перевіркою було виявлено допущене позивачем порушення ПКЕЕ, а саме: згорів облік в РУ4 0,4 кв.

Позивач був запрошений для розгляду даного акту до ВАТ «Крименерго», про що свідчить підпис представника позивача в акті.

Відповідно до пункту 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656.

Згідно пункту 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередаваль-ної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

22.04.2010 позивач направив на адресу відповідача заяву з проханням розглянути акт про порушення ПКЕЕ №106645 від 07.04.2010 за його відсутності, вказавши, що з висновками комісії згоден (а.с.40).

25.05.2010 акт про порушення ПКЕЕ №106645 від 07.04.2010 було розглянуто на засіданні відповідної комісії ВАТ «Крименерго», яка прийшла до висновку, що пломби держповірки порушені та прийняла рішення про донарахування позивачеві вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 63530,85 грн.

Ухвалене рішення оформлене протоколом засідання комісії ВАТ «Крименерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ №5183 від 25.05.2010 (а.с.41).

Позивач вважає, що нарахування йому відповідачем до оплати 63 530,85 грн. є необґрунтованим, а акт про порушення ПКЕЕ складено з порушеннями, у звязку з чим, просить суд визнати недійсним рішення засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, яке оформлене протоколом №5183 від 25.05.2010.

Суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

По-перше, суд звертає увагу на можливість оскарження рішень ВАТ «Крименерго» про нарахування вартості недоврахованої електроенергії, які оформлені у вигляді протоколів.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з частиною другою статті 9 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються тут як майнові відносини у сфері господарювання.

Відповідно до частини першої статті 4 Господарського кодексу України, не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України, при цьому відповідно до частини першої статті 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Тому спеціальні норми Господарського кодексу України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами Цивільного кодексу України, які містять відповідне загальне регулювання.

Така позиція викладена, зокрема, в пункті 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 №01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України».

Отже, Господарський кодекс України є спеціальним законом (по відношенню до Цивільного кодексу України), який регулює відносини в сфері господарювання.

Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Причому права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Президія Вищого Арбітражного суду України в Розясненнях №02-5/53 від 26.01.2006 «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням недійсними актів державних та інших органів» зазначила, що акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязків характер для субєктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характер та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обовязки тільки у того субєкта (чи визначеного ними певного кола субєктів), якому вони адресовані.

Однак, Постановою Верховного суду України від 29.11.2010 по справі №2-15/1783-2009 встановлено, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 Господарського кодексу України.

За частиною 2 статті 237 Господарського кодексу України, порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (стаття 43 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, не вірно обраний Садівничим товариством «Яблунька» спосіб захисту свого права та майнового інтересу не відповідає вимогам діючого законодавства, отже, у суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення позову.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати покладаються на позивача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 22.04.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.