Рішення № 16096220, 19.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

19.04.2011Справа №5002-7/791-2011

За позовом Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» (96300, АР Крим, Первомайський район, смт. Первомайське, вул. Гагаріна, 28-А, кв. 2, ідентифікаційний код 24868000)

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

Про спонукання до виконання певних дій.

Суддя ГС АР Крим І.І.Дворний

представники:

Від позивача: ОСОБА_1, предст., дов. від 01.04.2011 р.

Від відповідача: не зявився (клопотання).

Сутьспору: Мале приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Крименерго”, в якому просить суд зобовязати відповідача поновити поставку електричної енергії позивачеві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відключення обєкта Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» від електропостачання відбулося на підставі того, що 12.02.2011 р. працівниками Первомайського РЕМ була проведена перевірка зі складенням акта №108380 про порушення Правил користування електричною енергією, за яким відповідною комісією ВАТ «Крименерго» було здійснено донарахування в сумі 76396,29 грн. Позивач вважає, що факти, зафіксовані в акті ;108380 від 12.02.211 р. не відповідають дійсності, у звязку з чим підстав для відключення споживача від електричної енергії не було.

05.04.2011 р. до ГС АР Крим від Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» надійшла заява про доповнення та уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд:

- визнати недійсним акт про порушення ПКЕЕ №108380 від 12.02.2011 р.;

- визнати незаконним відключення обєкта Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» ЗТП 541 «Киснева станція», яка розташована за адресою: АР Крим, смт. Первомайське, вул. 87 Дивізії, 15;

- зобовязати Відкрите акціонерне товариство “Крименерго” відновити поставку електричної енергії на обєкт Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» ЗТП 541 «Киснева станція», яка розташована за адресою: АР Крим, смт. Первомайське, вул. 87 Дивізії, 15.

У вказаній заяві позивач, серед іншого, зазначив, що акт про порушення ПКЕЕ №108380 від 12.02.2011 р. був складений працівниками Первомайського РЕМ в односторонньому порядку, без участі представників споживача, що суперечить п. 6.41 Правил користування електричної енергії. Мале приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» зазначило, що в якості вихідних даних, необхідних та достатніх для визначення обсягу електричної енергії в акт про порушення вказаний струм, заміряний невідомим приладом ПС-2Р, яки склав за фазою «А» 32,7, за фазою «В» -, за фазою «С» -. При цьому, на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 17.02.2011 ця інформація взагалі не була прийнята до уваги. Позивач стверджує, що зміст виявленого порушення не відповідає посиланням на відповідні пункти Правил, позаяк в акті міститься посилання на самовільне безоблікове підключення силового трансформатору, що знаходиться в резерві, але зроблене посилання на п. 10.2.11, який передбачає обовязок споживача забезпечити безперешкодний доступ постачальника електричної енергії до розрахункових засобів обліку електроенергії. При цьому, за твердженням позивача, засіб обліку електричної енергії винесений за межі території підприємства, знаходиться з боку вулиці на стіні ЗТП541 та доступ до нього забезпечений в будь-який період часу. Мале приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» також звертає увагу на те, що вказаний в акті пункт 10.2.27 взагалі відсутній в Правил користування електричною енергією, а відключення було проведено на підставі пункту 8.3 ПКЕЕ, який взагалі не є підставою для вчинення такої дії.

Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що з огляду на позицію, викладену Верховним судом України в постанові від 29.11.2010 р. у справі №2-15/1783-2009, недійсність рішення комісії не може бути розглянуто в цьому судовому процесі, а томі і відновлення поставки електричної енергії не може бути предметом розгляду у цій справі.

13.04.2011 р. до ГС АР Крим від Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» надійшла заява про доповнення та уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд:

- визнати недійсним рішення комісії ВАТ «Крименерго», оформлене протоколом №5742 від 17.02.2011 р.;

- визнати незаконним відключення обєкта Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» ЗТП 541 «Киснева станція», яка розташована за адресою: АР Крим, смт. Первомайське, вул. 87 Дивізії, 15;

- зобовязати Відкрите акціонерне товариство “Крименерго” відновити поставку електричної енергії на обєкт Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» ЗТП 541 «Киснева станція», яка розташована за адресою: АР Крим, смт. Первомайське, вул. 87 Дивізії, 15.

В пункті 5 Інформаційного листа «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» від 14.08.2007 р. N 01-8/675 Вищий господарський суд України на питання «Яким чином господарський суд повинен розцінювати заяву позивача "про уточнення позовних вимог", якщо в ній відсутнє посилання на статтю 22 ГПК та не зазначено, що заяву подано про зміну предмета або підстав позову?» зазначив, що сама лише відсутність посилання у зазначеній заяві на приписи норми процесуального права не означає невідповідності заяви вимогам закону. У вирішенні наведеного питання господарський суд має виходити з ретельного дослідження змісту поданої заяви та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами.

Дослідивши подану позивачем заяву, суд зазначає, що обставини, якими позивач обґрунтовує свою позицію залилися незмінними, однак окрім раніше заявлених вимог позивачем також викладеного вимогу про визнання недійсним рішення комісії ВАТ «Крименерго», оформлене протоколом №5742 від 17.02.2011 р., тобто збільшено розмір позовних вимог, що відповідає приписам частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України. Отже, подана позивачем заява підлягає прийняттю до розгляду.

Відкрите акціонерне товариство “Крименерго” у судове засідання не зявилося, однак направило до суду клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший строк у звязку з участю представника в іншому судовому процесі.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не був позбавлений можливості направити до суду іншого представника, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

30.12.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» в особі Первомайського РЕМ (Постачальник) та Малим приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» (Споживач) був укладений договір про поставку електричної енергії №33, розділом 1 якого передбачено, що постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) згідно умов цього договору та додатків, які є його невідємними частинами.

В розділі 2 Договору сторони передбачили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення інших питань, які не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України, Законом України «про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 3.1.5 Постачальник має право доступу до електрообладнання та засобів (систем) обліку електроенергії споживача, контролю показників якості електроенергії, контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії та потужності, перевірки потужності компенсуючих приладів споживача та до іншого електрообладнання для виконання функціональних обовязків постачальника, згідно ПКЕЕ.

12.02.2011 працівниками Первомайського РЕМ був складений акт про недопущення персоналу ВАТ «Крименерго» до приладів обліку електроенергії та електроустановок споживача на обєкті ЗТП-541 «Киснева станція», після чого був складений акт №108380 про порушення Правил користування електричною енергією. У вказаному акті зафіксовано порушення позивачем у вигляді самовільного безоблікового підключення силового трансформатору, що знаходиться в резерві, шляхом відключення опломбованих шин від прохідних ізоляторів з РУ-10кВ та підключення нових проводів до шпильок 10кВ силового трансформатору, до шпильок 0,4кВ, підключаючи шини, що живлять підприємство. Вказані факти були кваліфіковані як порушення позивачем пунктів 10.2.11 та 10.2.27 Правил користування електричною енергією.

Вищезазначений акт був розглянутий комісією ВАТ «Крименерго», яка прийняла рішення про донарахування позивачеві 76396,29 грн. в якості вартості недоврахованої електричної енергії. Рішення комісії було оформлено протоколом №5742 від 17.02.2011 р.

В подальшому, працівниками Первомайського РЕМ було здійснено відключення обєкта позивача від електропостачання, про що був складений відповідний акт від 22.02.2011 р.

Вказані обставини стали підставою для звернення Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» до суду з позовом про визнання недійсним рішення комісії ВАТ «Крименерго», оформлене протоколом №5742 від 17.02.2011 р.; визнання незаконним відключення обєкта Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» ЗТП 541 «Киснева станція» від електроспоживання та спонукання відповідача до відновлення поставки електричної енергії на вказаний обєкт.

Як вже було вказано вище, в пункті 3.1.5 Договору №33 від 30.12.2004 р. сторони передбачили, що Постачальник має право доступу до електрообладнання та засобів (систем) обліку електроенергії споживача, контролю показників якості електроенергії, контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії та потужності, перевірки потужності компенсуючих приладів споживача та до іншого електрообладнання для виконання функціональних обовязків постачальника, згідно ПКЕЕ.

Згідно з пунктом 8.1 Правил користування електричною енергією (тут і далі застосовуються в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом, зокрема, має право:

- на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку;

- на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

Відповідно до пункту 3.33 ПКЕЕ роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом, та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.

Матеріали справи свідчать, що під час проведення відповідної перевірки 12.02.2011 р. (вихідний день) працівниками Первомайського РЕМ був складений акт про недопущення персоналу до приладів обліку електроенергії та електроустановок споживача.

Однак, у вказаному акті в графі, де мали бути зазначені представники споживача, що нібито не допустили працівників електропостачальника до електроустановок, взагалі відсутня будь-яка інформація, що дозволяє зробити висновок про те, що представники Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» на обєкті, що перевірявся, присутні не були. Суд зазначає, що недопущення персоналу ВАТ «Крименерго» до відповідного обєкта передбачає вчинення представниками активних дій та, звідси, їх присутність на обєкті. Це, серед іншого, вбачається з самого акта, в якому зазначено, що «керівник Федорук М. В. в 10-20 годин своїми діями перешкоджав виконанню наших службових обовязків, тобто не допустив до приладів розрахункового обліку електричної енергії та електроустановок обєкту». Вказані твердження спростовуються тим, що будь-який представник споживача в цьому акті зазначений не був які і не було вказано якими саме діями позивач перешкоджав відповідачеві в доступі до обєкта.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду.

Проте, ВАТ «Крименерго» не надав суду доказів направлення на адресу Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» будь-якого повідомлення про проведення перевірки з вимогою забезпечити доступ до обєкта перевірки, та отримання цієї вимоги позивачем. У той же час, саме невиконання такої вимоги могло свідчити про порушення позивачем чинного законодавства та вчинення перешкод для реалізації постачальником електричної енергії прав, закріплених в пункті 8.1 Правил користування електричною енергією.

Суд також звертає увагу на те, що в акті про недопущення від 12.02.2011 р. дії позивача були кваліфіковані як порушення підпунктів 11.2.9 та 11.2.10 ПКЕЕ, які в Правилах взагалі відсутні. Крім того, у разі, якщо відповідачем під вказаними підпунктами малися на увазі абзаци 9) та 10) підпункту 11.2, суд зазначає, що розділ 11 ПКЕЕ визначає права, обов'язки та відповідальність електропередавальної організації, до яких ВАТ «Крименерго» не відноситься, позаяк є постачальником електричної енергії, права, обовязки та відповідальність якого встановлені в розділі 8 (за регульованим тарифом). Відсутній в Правилах і підпункт 8.3.3, який визначений в акті в якості підстави для притягнення позивача до відповідальності за нібито допущене ним порушення у вигляді недопущення відповідача до електрообладнання.

Більш того, не відповідає вимогам Правил і складений відповідачем акт про порушення №108380 від 12.02.2011 р.

Так, в пункті 6.41 ПКЕЕ зазначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Проте, акт №108380 був складений відповідачем за відсутністю представника споживача та без повідомлення його про заплановану перевірку. Про це свідчить відповідна незаповнена графа акта. Наведене, в свою чергу, позбавило позивача права доводити під час перевірки свою правову та викласти свої зауваження.

Крім того, як вже було вказано вище, в акті №108380 зазначено, що позивачем було допущено порушення у вигляді самовільного безоблікового підключення силового трансформатору, що знаходиться в резерві, шляхом відключення опломбованих шин від прохідних ізоляторів з РУ-10кВ та підключення нових проводів до шпильок 10кВ силового трансформатору, до шпильок 0,4кВ, підключаючи шини, що живлять підприємство.

Однак, відповідачем не зазначено, яким чином був встановлений факт такого порушення при тому, що, за твердженням працівників Первомайського РЕМ, вони не були допущені до приладів обліку та електроустановок споживача. Не були надані пояснення з цього приводу і під час розгляду справи в суді. Власне, заперечуючи проти поданого Малим приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка», ВАТ «Крименерго» лише стверджувало про невірно обраний спосіб захисту права, отже факт протиправності дій його працівників під час проведення перевірки, як того вимагають статті 33, 34 ГПК України, ним спростований не був.

Суд також звертає увагу на те, що складений відповідачем акт №108380 не містить всіх вихідних даних, які в подальшому мали бути використані при обчислення розміру вартості недоврахованої електроенергії, зокрема, не були заповнені пункти 3.3, 3.4, 3.5 акта.

Вищевикладене свідчить про невідповідність дій ВАТ «Крименерго» під час проведення перевірки обєкта позивача та складання відповідного акта про порушення №108380 від 12.02.2011 р.

З пункту 6.42 Правил користування електричною енергією вбачається, що саме акт про порушення є підставою для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків, тобто основним доказом здійсненого правопорушення в сфері електроенегетики. Наведене вимагає від складеного акта відповідності такій ознаці доказів як «належність». Проте, зазначені вище порушення, допущені відповідачем при складанні акта №108380 від 12.02.2011 р., дозволяють суду зробити висновок про те, що вказаний акт не відповідає ознакам належності, не дозволяє зробити чіткий та безумовний висновок про вчинене правопорушення в сфері електроенергетики, що позбавляє цей акт доказової сили.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вже було вказано вище, на підставі акта про порушення №108380 від 12.02.2011 р., який визнається судом в якості неналежного доказу у справі, комісією ВАТ «Крименерго» на відповідному засіданні було прийнято рішення про донарахування позивачеві 76396,29 грн. вартості недоврахованої електричної енергії, яке було оформлено протоколом №5742 від 17.02.2011 р.

Відповідно до пункту 6.42 ПКЕЕ рішення комісії, прийняте за результатом розгляду акта про порушення, оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку. Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

В складеному відповідачем протоколі №5742 від 17.02.2011 р. також зазначено про можливість його оскарження в суді згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобовязань до субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобовязання, що використовуються самими сторонами зобовязання в односторонньому порядку. До субєкта, який порушив господарське зобовязання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 ГК встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобовязань стороною, яка порушила зобовязання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу 76396,29 грн. вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 ГК України.

Саме такий висновок був зроблений Верховним судом України в постанові від 29.11.2010 р. у справі №2-15/1783-2009 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Сан-Маріно” до ВАТ “Крименерго” про визнання дій незаконними та скасування акта (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13485892).

Відповідно до статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Отже, вищевказана постанова Верховного суду України від 29.11.2010 р. у справі №2-15/1783-2009 має бути обовязково застосована до спірних правовідносин при визначенні характеру прийнятого відповідачем рішення у вигляді протоколу №5742 від 17.02.2011 р.

За частиною 2 статті 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

При цьому, суд звертає увагу на те, що в заяві про доповнення та уточнення позовних вимог, яка була подана Малим приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» до суду 13.04.2011 р., позивачем було викладено посилання саме на частину 2 статті 237 Господарського кодексу України, яка передбачає можливість скасування за заявою сторони оперативно-господарської санкції, у даному випадку рішення ВАТ «Крименерго», оформлене протоколом №5742 від 17.02.2011 р.

Суд зазначає, що чинне законодавство України не визначає форму (вигляд), в якій має бути викладена відповідна заява про скасування оперативно-господарської санкції, у звязку з чим оформлення Малим приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» такої заяви у вигляді визнання недійсним рішення комісії ВАТ «Крименерго», оформленого протоколом №5742 від 17.02.2011 р., суд вважає правомірним, оскільки відповідний спосіб судового захисту призводить до скасування застосованої спірним рішення оперативно-господарської санкції.

З урахуванням цього, приймаючи до уваги допущені ВАТ «Крименерго» порушення під час проведення перевірки обєкта позивача та складання акта №108380 від 12.02.2011 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача про скасування оперативно-господарської санкції шляхом визнання недійсним рішення комісії ВАТ «Крименерго», оформленого протоколом №5742 від 17.02.2011 р.

Матеріали справи свідчать, що після складання акта №108380 від 12.02.2011 р. та застосування до позивача оперативно-господарської санкції обєкт Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» ЗТП-541 «Киснева станція» був відключений від електропостачання, про що був складений акт відключення від 22.02.2011 р.

Суд зазначає, що умови припинення або обмеження постачання та передачі електричної енергії визначені розділом 7 Правил користування електричною енергією, пунктом 7.5 яких передбачено, що постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі:

1) відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

2) недопущення до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки;

3) несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами;

4) несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства;

5) невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;

6) невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів;

7) закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена цими Правилами;

8) порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж.

Крім того, в пункті 6.1.3 укладеного між сторонами договору №33 від 30.12.2004 р. передбачено, що електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача не менше ніж за три робочих дня у випадку:

- відсутності у споживача персоналу для обслуговування електроустановок або договору на обслуговування електроустановок;

- відсутності особи, відповідальної за електрогосподарство;

- відхилення показників якості електроенергії від державних стандартів з вини споживача;

- недопущення споживачем представника постачальника та особових осіб органів, на яких покладені відповідні обовязки згідно з чинним законодавством, до власних електроустановок або розрахункових засобів обліку електроенергії;

- закінчення строку дії або розірвання договору, а також відсутності інших договорів, наявність яких передбачена ПКЕЕ;

Несвоєчасної оплати споживачем вартості електроенергії, рахунків за перевищення договірних (граничних) величин споживання електроенергії та потужності, в строки, встановлені додатком №4.1, 4.2 «Порядок розрахунків», недотримання погодженого графіку погашення заборгованості.

Однак, матеріалами справи підтверджується відсутність відповідних підстав для відключення обєкта споживача ЗТП-541 «Киснева станція» від електропостачання. Так, ані недопущення споживачем представників постачальника до електроустановок або розрахункових засобів обліку електроенергії, ані будь-які порушення позивачем вимог Правил користування електричною енергією матеріалами справи не підтверджується, у звязку з чим суд вважає, що відключення обєкта Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» було здійснено протиправно, що, в свою чергу, потребує судового захисту.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про електроенергетику» державна політика в електроенергетиці базується, зокрема, на принципі забезпечення захисту прав та інтересів споживачів енергії.

Статтею 24 цього Закону передбачено, що енергопостачальники зобов'язані забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договорів. Аналогічне положення закріплено в пункті 8.2 Правил користування електричною енергією.

При цьому, незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками, статтею 27 Закону визнається в якості правопорушення в електроенергетиці.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Серед способів захисту прав та інтересів, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, передбачений, зокрема, й такий, як відновлення становища, яке існувало до порушення (відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання).

За таких обставин, суд також визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача про спонукання Відкрите акціонерне товариство “Крименерго” відновити поставку електричної енергії на обєкт Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» ЗТП 541 «Киснева станція», який розташований за адресою: АР Крим, смт. Первомайське, вул. 87 Дивізії, 15.

У той же час, стосовно позовної вимоги про визнання незаконним відключення обєкта Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» ЗТП 541 «Киснева станція» від електропостачання, суд зазначає наступне.

Так, способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Отже, чинним законодавством України не передбачений такий захист порушеного права та інтересу як визнання незаконним відключення обєктів споживачів електроенергії від енергопостачання. Не передбачений такий спосіб захисту й будь-якимй іншим законодавчим актом України та укладеним між сторонами договором №33 від 30.12.2004 р. За своєю суттю заявлена позивачем вимога є вимогою про встановлення факту, не направлена на захист порушеного права та безпосередньо не призведе до відновлення такого порушеного права.

Таким чином, невірно обраний Малим приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» спосіб захисту свого права та майнового інтересу не відповідає вимогам діючого законодавства.

Згідно зі статтею 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Отже, враховуючи те, що даний спір виник при виконанні між сторонами договору поставки електроенергії №33 від 30.12.2004 р., він підвідомчий господарським судам України, проте, невірно обраний спосіб захисту порушеного права є підставою для відмови в позові. Аналогічна позиція викладена в п. 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» N 01-8/344 від 11.04.2005 р. (зі змінами станом на 07.11.2007 р.), в якому зазначено, що суд, дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

На підставі цього, позов в частині визнання незаконним відключення обєкта Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» ЗТП 541 «Киснева станція» від електропостачання не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з ВАТ «Крименерго» на користь ТОВ «Конком» пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно з приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійсним рішення комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», оформлене протоколом №5742 від 17.02.2011 р.

3.Зобовязати Відкрите акціонерне товариство “Крименерго” (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) відновити поставку електричної енергії на обєкт Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» (96300, АР Крим, Первомайський район, смт. Первомайське, вул. Гагаріна, 28-А, кв. 2, ідентифікаційний код 24868000) ЗТП 541 «Киснева станція», який розташований за адресою: АР Крим, смт. Первомайське, вул. 87 Дивізії, 15.

4.Відмовити в позові в частині визнання незаконним відключення обєкта Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» ЗТП 541 «Киснева станція», який розташований за адресою: АР Крим, смт. Первомайське, вул. 87 Дивізії, 15.

5.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) на користь Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Стройналадка» (96300, АР Крим, Первомайський район, смт. Первомайське, вул. Гагаріна, 28-А, кв. 2, ідентифікаційний код 24868000)56,67 грн. державного мита та 157,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 21.04.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.