Ухвала суду № 16096217, 14.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 320

УХВАЛА

14.04.2011Справа №5002-11/10641-2008 За позовом - Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», м. Сімферополь

до відповідача Поштовське житлово-комунальне підприємство, (98420, с. Поштове, Бахчисарайський район, вул. Чкаловська, 11-А).

про стягнення 276937, 03 грн.

за скаргою Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», (95053, м. Сімферополь, вул.. Гурзуфська, 5);

на дії Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим, (98400, м. Бахчисарай, вул. Калініна, 1).

Суддя С.С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача ОСОБА_1, представник по дов.;

від ВДВС ОСОБА_2, представник, дов. №03/1852 від 04.04.2011р.

Сутьспору:

Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», м. Сімферополь, звернулось до господарського суду АР Крим зі скаргою до Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим про:

- визнання дій Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачу (наказ Господарського суду АР Крим від 12.01.2009р. № 2-11/10641-2008) від 27.12.2010р. неправомірними;

- визнання недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим від 27.12.2010 р. про повернення виконавчого документу (наказ Господарського суду АР Крим від 12.01.2009р. №2-11/10641-2008) стягувачеві.

Представник Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», у судовому засіданні підтримав вищезазначені вимоги, викладені у скарзі та просив їх задовольнити.

Представник відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим надав відзив на скаргу від 18.03.2011 р., в якій просив відмовити в задоволенні скарги, по мотивам викладеним у відзиві.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представника заявника та представника ВДВС, суд -

В С Т А Н О В И В :

Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», м. Сімферополь звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Поштовського житлово-комунального підприємства, с. Поштове, про стягнення 276 937,03 грн. у тому числі, 267678,26 грн. основного боргу, 632,75грн. 3% річних, 2753,84 грн. інфляційних втрат та 5872,18 грн. пені.

Позивач в судовому засіданні, яке відбулось 09.12.2008 р. уточнив позовні вимоги, в зв`язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем, та просить стягнути 201578,26 грн. основного боргу, 632,75 грн. 3% річних, 2753,84 грн. інфляції, 5872,18 грн. пені.

Рішенням господарського суду АР Крим від 18.12.2008р. позов задоволений частково та стягнуто з Поштовського житлово-комунального підприємства, (98420, Бахчисарайський район, с. Поштове, вул. Чкалівська, буд. 11-А, код ЄДРПОУ 25142132, р/р 26003272283305 ВАТ «ЕБРС» м. Сімферополь, МФО 324485) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», (95053, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5 р/р 2600113192 в КРД ВАТ «Райфайзен банк Аваль», м. Сімферополь МФО 324021 код ЄДРПОУ 20671506) 201 578,26 грн. основного боргу, 632,75 грн. 3% річних, 2 753,84 грн. інфляції, 5 872,18 грн. пені, а також 2769,37 грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині провадження по справі припинено.

На виконання рішення Господарського суду АР Крим від 18.12.2008р. був виданий наказ від 12.01.2009 р.

25.02.2010р. до господарського суду АР Крим від Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя» надійшла скарга на дії державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим, в якій скаржник просить:

- визнати дії Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачу (наказ Господарського суду АР Крим від 12.01.2009р. № 2-11/10641-2008) від 27.12.2010р. неправомірними;

- визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим від 27.12.2010р. про повернення виконавчого документу (наказ Господарського суду АР Крим від 12.01.2009р. №2-11/10641-2008) стягувачеві.

Вимоги скарги мотивовані тим, що постанова ВДВС Бахчисарайського РУЮ про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2010 р. не відповідає вимогам та нормам чинного законодавства.

Вивчивши матеріали скарги, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає скаргу такою що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, наказ Господарського суду АР Крим від 12.01.2009 р. №2-11/10641-2008 входив у зведене виконавче провадження № 1129, в якому крім наказів стягувача Кримського республіканського підприємства “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя” знаходяться виконавчі документи інших стягувачів, таких як Пенсійний фонд України, Податкова інспекція України, Центр зайнятості України та інші.

В ході проведення виконавчого провадження встановлено, що за даними Бюро технічної інвентаризації нерухоме майно за боржником відсутнє. За даними ОДАІ зареєстрований ЗІЛ 554м 6551 КРМ, на який накладено арешт. Також боржник має рахунки в банках, на які постановами ВДВС Бахчисарайського РУЮ накладено арешт.

В порядку ст. 44 Закону України “Про виконавче провадження” черговість задоволення вимог Кримського республіканського підприємства “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя” задовольняються у п'яту чергу, після задоволення вимог Пенсійного фонду України, Податкової інспекції України.

27.12.2010р. заступником начальника ВДВС Бахчисарайського РУЮ було винесено постанову про повернення виконавчого документу, наказу 2-11/10641-2008, який видано 12.01.2009 р. господарським судом АР Крим, стягувачеві в порядку п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”(а.с. 60).

Дана постанова надійшла на адресу заявника 15.02.2011р. за вх. № 1009 (а.с.60, на звороті).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України “Про виконавче провадження”. Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження”, передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 7 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

У мотивувальній частині постанови від 27.12.2010 р. про повернення виконавчого документу стягувачу зазначено, що за адресою, вказаною у виконавчому документі, майно боржника, на яке можливо звернути стягнення, відсутнє.

Відповідно до п. 5.1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. за №74/5, визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Згідно з п. 5.1.2. даної Інструкції, готівкові кошти, виявлені в боржника, вилучаються, про що державний виконавець складає акт.

В силу ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством; на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах.

Як вказує заявник, фінансова діяльність боржника здійснюється перш за все через касу Поштовського житлово-комунального підприємства.

Відповідно до ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження” готівка в національній та іноземній валюті, яка знаходиться в касах або інших сховищах боржника юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню. Вилучена готівка в національній валюті не пізніше наступного дня здається в установу банку для перерахування на рахунок стягувача для покриття боргу за виконавчими документами, на виконавчий збір та на покриття витрат на проведення виконавчих дій.

Кримське республіканське підприємство “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя” зауважує, що постанова про накладення арешту на грошові кошти, що надходять та знаходяться в касі боржника ВДВС Бахчисарайського РУЮ не винесена. У зв'язку з чим, стягувач позбавлений можливості отримати грошові кошти за виконавчими документами.

Отже, виконавчі дії державного виконавця не проведені у повному обсязі для вжиття усіх мір, передбачених діючим законодавством, для закінчення виконавчого провадження по виконанню цього наказу у встановлений законом термін.

Виходячи з дослідження документів, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що повернувши наказ господарського суду АР Крим від 12.01.2009 р. у справі №2-11/10641-2008, без виконання, з мотивів відсутності у боржника майна, ВДВС Бахчисарайським РУЮ позбавив позивача (заявника) можливості отримати грошові кошти за виконавчим документом.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що винесення постанови Відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції з примусового виконання про повернення наказу є безпідставним, оскільки державний виконавець мав змогу виконати рішення суду, шляхом здійснення свого обовязку виконання покладених на нього законом процесуальних дій.

Стаття 115 Господарського процесуального кодексу України наголошує на обовязковості виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, на всій території України. Відповідно до вказаної статі такі рішення виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За таких обставин скарга заявника обґрунтована та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Кримського республіканського підприємства “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя” задовольнити.

2. Визнати дії Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачу (наказ Господарського суду АР Крим від 12.01.2009р. № 2-11/10641-2008) від 27.12.2010р. неправомірними.

3. Визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим від 27.12.2010р. про повернення виконавчого документу (наказ Господарського суду АР Крим від 12.01.2009р. №2-11/10641-2008) стягувачеві.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПотопальський С.С.