Ухвала суду № 16096212, 19.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

УХВАЛА

19.04.2011Справа №5002-15/9593-2008 За скаргою (позивач) Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5; ЄДРПОУ 20671506)

До Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим (98400, АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Калініна, 1)

Боржник (відповідач) Поштовське житлово-комунальне підприємство (98420, АР Крим, Бахчисарайський район, смт. Поштове, вул. Чкаловська, 11-А; ЄДРПОУ 25142132)

Скарга на дії ДВС

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від скаржника ОСОБА_1, представник, дов. №04 від 05.01.2011

Від ВДВС не з'явився

Від боржника не з'явився

Обставини справи: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Поштовського житлово-комунального підприємства про стягнення 374651,15 грн. за договором № 409 від 19.06.2007 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію, в тому числі суму основного боргу у розмірі 359671,38 грн., 3% річних у розмірі 1525,69 грн., пеню у розмірі 13454,08 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.12.2008 року позов був задоволений частково.

Після набрання судовим рішенням законної сили, 15.12.2008 видано наказ господарського суду Автономної Республіки Крим про примусове виконання рішення по справі №2-15/9593-2008.

28 лютого 2011 року до господарського суду Автономної Республіки Крим від Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» надійшла скарга на дії Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим, в якій заявник просить визнати дії Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачу ( наказ господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.12.2008 №2-15/9593-2008) від 27.12.2010 неправомірними, а також визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим від 27.12.2010 про повернення виконавчого документу (наказ господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.12.2008 №2-15/9593-2008) стягувачу.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 01.03.2011 призначено скаргу до розгляду.

Представник Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» у судовому засіданні скаргу підтримав, мотивуючи її тим, що дії Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 27.12.2010 не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують права позивача, оскільки Відділом державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим не проводились дії для задоволення вимог стягувача.

Представник Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим проти задоволення скарги заперечував за мотивами, викладеними у запереченні на скаргу (вх. №10063 від 24.03.2011).

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» та Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим, суд

Встановив:

Господарським судом Автономної Республіки Крим 02.12.2008 було прийнято рішення по справі №2-15/9593-2008 відповідно до якого позов задоволено частково та стягнуто з Поштовського житлово-комунального підприємства на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» 293571,38 грн. заборгованості, 1525,69 грн. 3 % річних, 13454,08 грн. пені, 3746,51 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання судовим рішенням законної сили, 15.12.2008 видано наказ господарського суду Автономної Республіки Крим про примусове виконання рішення по справі №2-15/9593-2008.

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим від 27.12.2010 виконавчий документ: наказ №2-15/9593-2008 виданий господарським судом АР Крим 15.12.2008 повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», мотивуючи тим, що в момент перевірки майнового стану, проведеної державним виконавцем в рамках примусового виконання виконавчого документу, джерел доходів, грошових вкладів або майна, належного боржнику на праві власності на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу не виявлено.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому.

Пунктом 7 постанови пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» встановлено, що за результатами розгляду скарги загальний суд постановляє рішення, а господарський ухвалу, які мають відповідати вимогам відповідно статей 202, 203, 248-24 ЦПК України та статей 86, 121-2 ГПК України.

Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена; скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги; за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно зі статтею 124 Конституції України та статтею 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, яким необхідно керуватися при примусовому виконанні судових рішень. Згідно преамбули цього закону, він визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконаннюуразі невиконанняїхудобровільному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 47 «Про виконавче провадження» на підставі якої 27.12.2010 року заступником начальника Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Чєрнєйкіной Т.І. винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

В мотивувальній частині постанови від 27.12.2010 року про повернення виконавчого документу стягувану зазначено, що за адресою, вказаною у виконавчому документі, майно боржника, на яке можливо звернути стягнення, відсутнє.

Відповідно до Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5, а саме пункт 5.1.1. визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Відповідно до пункту 5.1.2. вищезгаданої інструкції, Готівкові кошти, виявлені в боржника, вилучаються, про що державний виконавець складає акт. Вилучення проводиться за участю понятих; боржника, його представника (для юридичних осіб); представника або членів сім'ї боржника (для фізичних осіб). Акт складається у двох примірниках, перший залишається у виконавчому провадженні, другий - вручається боржнику під розписку в першому примірнику.

Згідно з пунктами 5,6 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Так, фінансова діяльність боржника здійснюється, перш за все, через касу Поштовського житлово-комунального підприємства.

Відповідно до статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складання відповідного акта державним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржника - юридичної особи. Вилучена готівка зараховується на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби не пізніше наступного робочого дня з моменту вилучення.

Слід звернути увагу на те, що постанова про накладення арешту на грошові кошти, що надходять та знаходяться в касі боржника Відділом державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції не винесена, а отже, виконавчі дії державного виконавця не проведені у повному обсязі для вжиття всіх заходів, передбачених діючим законодавством, для закінчення виконавчого провадження по виконанню цього наказу у встановлений законом строк.

Так, скаржник зауважує, що всі грошові кошти, які надходять до боржника через касу розподіляються ним на власний розсуд, на підставі чого стягував позбавлений можливості отримати грошові кошти по виконавчим документам.

Крім того, постанова про повернення виконавчого документу від 27.12.2010 року разом з наказом господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.12.2008 року №2-15/9593-2008 була отримана стягувачем 15.02.2011 року, а направлена відділом державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління 12.02.2011 року, що підтверджується відтиском поштового штемпелю. Таким чином, протягом півтора місяці відділ державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції за наказом суду не проводив ніяких виконавчих дій для задоволення вимог стягувача.

Таким чином, судом встановлено, що в порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 47 «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду АР Крим від 15.12.2008 по справі №2-15/9593-2008, Відділом державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим не проводилося дій передбачених чинним законодавством по примусовому виконанню наказу.

Згідно розяснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/365 від 28.03.2002 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала,в якій господарський суд, або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчоїслужбиздійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконаннябездостатніх підстав,абовизнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд, визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз вищенаведених норм, дає можливістю зробити висновок, що Відділ державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим при винесені постанови від 27.12.2010 про повернення виконавчого документу (наказу господарського суду АР Крим №2-15/9593-2008) стягувачу, порушив вимоги Закону України «Про виконавче провадження», у звязку з чим, скарга Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» підлягає задоволенню.

Керуючись статтям 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Скаргу Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» задовольнити.

2.Визнати дії Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачу (наказ господарського суду АР Крим від 15.12.2008 №2-15/9593-2008) від 27.12.2010 неправомірними.

3.Визнати постанову відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим від 27.12.2010 про повернення виконавчого документу (наказ господарського суду АР Крим від 15.12.2008 №2-15/9593-2008) стягувачу недійсною.

Дану ухвалу направити на адресу скаржника, боржника та ВДВС рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.