Рішення № 16096210, 07.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 222

РІШЕННЯ

Іменем України

07.04.2011Справа №5002-1/1136-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабіринт-Плюс», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Перемоги, 64),

до відповідача Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1.ОСОБА_1, (АДРЕСА_1),

2.ОСОБА_2, (АДРЕСА_2),

3.ОСОБА_3, (АДРЕСА_3),

про визнання права власності та спонукання до реєстрації права власності,

Суддя Л.О.Ковтун

представники:

від позивача ОСОБА_4., представник, довіреність від 07.04.2011р. № 08,

від відповідача не зявився, повідомлений належним чином,

від третіх осіб:

1.ОСОБА_1., паспорт НОМЕР_1,

2.ОСОБА_2., паспорт НОМЕР_2,

3.ОСОБА_3., паспорт НОМЕР_3,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лабіринт-Плюс» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» про визнання права власності на 80/100 частки нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Сімферополь, пр. Перемоги, 64, що складається з нежитлових приміщень кафе, магазину, бару загальною площею 592,2 кв.м., основною площею 442,5 кв.м. Також, позивач просить зобовязати Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» зареєструвати за ТОВ «Лабіринт-Плюс» право власності на вищевказане майно.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що спірне майно належить йому на праві власності з часу передачі зазначеного майна у 2002 році засновниками товариства до статутного фонду.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву та документів витребуваних судом не представив, не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про день розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Присутні в судовому засіданні треті особи зазначили, що проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Проте, відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2001р. приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5., посвідчений договір купівлі-продажу 80/100 частки нежитлової будівлі, розташованої по пр. Перемоги, 64 у м. Сімферополі, що складається з нежитлових приміщень кафе, магазину, бару загальною площею 592,2 кв.м., основною площею 442,5 кв.м., який укладений між ОСОБА_3. (продавець) та ОСОБА_1. і ОСОБА_2. (покупці), (аркуш справи 8, далі - договір).

У вищевказаному договорі зазначено, що нежитлова будівля по пр. Перемоги, 64 у м. Сімферополі, 80/100 часток якої відчужується, належать продавцю на праві власності на підставі свідоцтва про придбання нежитлового приміщення з прилюдних торгів, виданого 09.04.1999р. приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_6. за реєстровим № 533.

Також, у договорі зазначено, що внаслідок перебування відчужуваних приміщень у стадії будівництва, продавцем (ОСОБА_3.) отриманий дозвіл Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю Управління архітектури та містобудування м. Сімферополя № 173 від 25.06.2001р. на реконструкцію будівлі кафе-пельменної під магазин, аптеку, кафе, бар.

В подальшому, на зборах засновників позивача прийнято рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабіринт-Плюс», затвердження його Статуту та призначення генерального директора, (протокол №1 від 30.01.2002р.). загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабіринт-Плюс» від 30.01.2002р. №1.

Згідно Статуту позивача, зареєстрованого Виконавчим комітетом Київської районної ради міста Сімферополя від 07.02.2002р., засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабіринт-Плюс» є ОСОБА_1. і ОСОБА_2.

30.01.2002р. засновники позивача внесли у якості вкладу до статутного фонду ТОВ «Лабіринт-Плюс» придбане за договором купівлі-продажу майно, розташоване по пр. Перемоги, 64 в м. Сімферополі, (аркуш справи 12).

Після закінчення реконструкції нежитлових приміщень по пр. Перемоги, 64 в м. Сімферополі, обєкт предявлений до прийняття в експлуатацію.

Актами державної технічної комісії про прийом закінченого будівництвом обєкту до експлуатації, (аркуш справи 14,16,18) вищевказаний обєкт прийнятий до експлуатації (індивідуальний забудовник Пахомова Лідія Володимирівна).

Протоколами Інспекції державного архітектурно-будівничого контролю Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 340 від 23.05.2002р., №406 від 20.06.2002р. та №439 від 05.07.2002р. затверджені акти про прийом в експлуатацію обєкту по пр. Перемоги в м. Сімферополі.

10.07.2002р. за актом прийому-передачі вищевказані приміщення, що прийняті до експлуатації (індивідуальний забудовник Пахомова Лідія Володимирівна) передані засновникам позивача, (аркуш справи 40).

31.07.2007р. між Сімферопольською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лабіринт-Плюс» укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,0469 га для обслуговування та експлуатації магазину та кафе-бару строком на 5 років.

06.01.2011р. товариство звернувся до Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» із заявою про оформлення права власності на спірний обєкт. Втім, у оформлені права власності відмовлено із посиланням на введення в експлуатацію спірного обєкту саме ОСОБА_3.

Дослідивши надані позивачем докази у підтвердження своїх доводів, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У розумінні діючого законодавства правом власності визнається право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, (стаття 316 Цивільного кодексу України).

Чинне законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння майном, якщо інше не буде встановлено судом.

Відповідно до статті 80 Господарського кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном.

Згідно до розділу 3 Статуту позивача, товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як внесок у статутний фонд.

Приписами статті 85 Господарського кодексу України встановлено, що господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.

Зазначена норма кореспондується із приписами статті 12 закону України «Про господарські товариства», відповідно до якої товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, при цьому вкладом до такого капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 31.01.2001р. за № 01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.

Отже, слід зробити висновок, що позивач в силу положень діючого законодавства набув право власності на завершений будівництвом обєкт по пр. Перемоги, 64 в м. Сімферополі.

Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України захист прав та інтересів субєктів господарювання може здійснюватися судом, у тому числі й шляхом визнання цих прав.

Зазначена норма кореспондується із приписами статті 392 ЦК України, відповідно до якої власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Суд приходить до висновку, що відсутність реєстрації прав власності на зазначене майно тягне порушення прав позивача відносно володіння, розпорядження, користування майном.

Рішення суду про визнання права власності відповідно до додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції № 7/5 від 07.02.2002 р. із змінами та доповненнями (п. 10 додатку переліку) відноситься до правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна. Відповідні положення містяться і у ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Пунктом 1.3 Тимчасового положення визначено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лабіринт-Плюс», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Перемоги, 64, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 31859635) право власності на 80/100 частки нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Сімферополь, пр. Перемоги, 64, що складається з нежитлових приміщень кафе, магазину, бару загальною площею 592,2 кв.м., основною площею 442,5 кв.м.

Зобовязати Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11) зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лабіринт-Плюс», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Перемоги, 64, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 31859635) право власності на 80/100 частки нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Сімферополь, пр. Перемоги, 64, що складається з нежитлових приміщень кафе, магазину, бару загальною площею 592,2 кв.м., основною площею 442,5 кв.м.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКовтун Л.А.