Рішення № 16096085, 18.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

18.04.2011Справа №5002-29/108-2011

За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5).

До відповідача Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, м. Сімферополь, вул.Гайдара, 3а).

Про спонукання до виконання певних дій.

Суддя Башилашвілі О.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність №07 від 06.01.2011р.

Від відповідача ОСОБА_2., представник, довіреність №20-3/6258 від 30.12.2010р.

Суть спору: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» про спонукання прийняти спірні пункти проекту договору № 63 від 30.11.2010 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію, виклавши пункти 1.1, 2.1, 2.1.2, 2.2, 2.4, 2.6, 3.4, 4.1, 4.3, 4.6, 5.1, 7.1.2, 7.1.5, 7.2.1, 7.2.2, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.5, 7.2.9, 7.2.10, 7.2.12, 7.2.13, 7.2.14, 7.2.15, 7.2.17, 7.2.19, 7.2.20, 7.4.4, 7.4.5, 7.5.2, 7.5.3, 7.5.6, 7.5.7, 7.5.8, 8.1, 8.2, 8.3, 8.4, 8.5, 8.7, 9.1, 10.2, 10.3, 10.4, 11.1.3, 11.1.4, 11.2.2, 11.3, 11.4, 12.1, 12.2, 12.3, 14.1, 14.2, 15.2, 15.4, 15.5 Договору № 63 від 30.11.2010 року на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію в редакції Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя» та виключити з Договору № 63 від 30.11.2010 року на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію пункт 7.1.6 викладений у Протоколі розбіжностей від 17.12.2010 року до договору № 63 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію від 30.11.2010 року яким Відповідач доповнює Договір № 63 від 30.11.2010 року. Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем при подачі позову до суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем спірний договір був підписаний з протоколом розбіжностей до договору від 17.12.2010 р., однак позивач вважає, що викладені відповідачем спірні пункти договору в протоколі розбіжностей суперечать чинному законодавству, в звязку з чим просить суд спонукати відповідача прийняти спірні пункти договору в редакції позивача.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 14 січня 2011 року позов Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

15.02.2011р. до канцелярії господарського суду АР Крим від відповідача надійшли заперечення до позовної заяви від 15.02.2011р., згідно з якими ОП «Кримтеплокомуненерго» вважає позовні вимоги необґрунтовані та просить у задоволенні останніх відмовити, посилаючись на те що відповідач, як субєкт природних монополій здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до вимог ЗУ «Про здійснення державних закупівель», відповідно до якого, закупівля послуг з водопостачання та водовідведення має проводитись на конкурсних засадах шляхом проведення торгів.

Суд долучив до матеріалів справи надані відповідачем заперечення.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 01.03.2011р. суд продовжив строк розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України за заявою позивача у справі.

У судовому засіданні 14.03.2011р. позивач надав пояснення у справі, з нормативним обґрунтуванням своєї правової позиції, щодо спірних пунктів договору та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 14.03.2011р. надав пояснення до протоколу розбіжностей до договору №63 на водопостачання з комунального водопроводу і відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію від 30.11.2010р. з нормативним обґрунтуванням своїх заперечень щодо кожного спірного пункту.

Дані пояснення долучені в матеріали справи.

У судове засідання 21.03.2011р. позивач надав пояснення у справі, згідно з якими надав обґрунтування заперечень щодо доводів відповідача, що стосується вимог викладених п. 2.1.2, 3.4, 4.1, 8.2, 8.3, 15.4 в редакції відповідача, викладених в поясненнях до протоколу розбіжностей, детально наведених у поясненнях до п. 2.1, та вважає їх необґрунтованими. Також позивачем надані копії документів: графік подачі води по мікрорайонах м. Сімферополя на 2011р., рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №3088 від 12.12.2008р. «Про узгодження тарифів на послуги водопостачання і водовідведення», договір від 03.08.1998р. на оплату витрат з експлуатації насосного обладнання встановленого в ЦТП ОП «Кримтеплокомуненерго» для підкачки холодної води, перелік ЦТП по районах м. Сімферополя станом на 01.01.2009р., звіт про витрати холодної води на власні потреби по котельнях Залізничного РТМ за лютий 2011р., звіт витрат води по котельнях Київського РТМ за лютий 2011р., звіт витрат води по котельнях Центрального РТМ за лютий 2011р.

Пояснення позивача та додані до них документи оглянуті у судовому засіданні 21.03.2011р. та долучені в матеріали справи.

У судове засідання 30.03.2011р. позивач надав пояснення у справі відносно спірних пунктів 5.1, 6.1, 7.2.20, 8.2, 10.4, 11.4 Договору, з нормативним обґрунтуванням своїх доводів, та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 30.03.2011р. надав доповнення до заперечень за позовною заявою відносно своєї незгоди з рядом положень даного договору, зокрема пунктів1.1, 2.4, 6.1, 7.1.6, 7.2.5, 7.2.13, 7.4.5, 7.5.2, 7.5.3, 8.3, 8.4, 8.7 договору, з обґрунтуванням своїх заперечень.

Пояснення позивача та заперечення відповідача оглянуті у судовому засідання 30.03.2011р. та долучені в матеріали справи.

У судове засідання 04.04.2011р., за результатами якого оголошено перерву позивач надав пояснення у справі, відносно спірних пунктів договору, у тому числі пунктів, 2.1.2, 3.4, 4.1, 7.2.13, 7.2.20, 8.1, 8.2, 8.3, 15.4, 9.1 договору, згідно з якими просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання 04.04.2011р. надав доповнення до заперечень за позовною заявою з доводами та запереченнями відносно спірних пунктів договору.

Пояснення позивача та доповнення до заперечень відповідача оглянуті у судовому засіданні 04.04.2011р. та долучені в матеріали справи.

У судовому засіданні, яке відбулось 11.04.2011р. позивач надав заяву від 11.04.2011р., згідно з якою просить суд припинити провадження у справі №5002-29/108-2011 в частині позовних вимог про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні Договору, за пунктами 2.1, 2.6, 4.3, 4.6, 7.1.2, 7.1.5, 7.2.1, 7.2.2, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.5, 7.2.9, 7.2.10, 7.2.12, 7.2.14, 7.2.15, 7.2.17, 7.2.19, 7.4.4, 7.5.2, 7.5.3, 7.5.6, 7.5.7, 7.5.8, 8.5, 9.2, 10.2, 10.3, 10.4, 11.1.4, 11.3, 11.4, 12.2, 12.3, 14.1, 14.2, 15.2, 15.5 договору №63 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію від 30.11.2010р. та пунктом 7.1.6 викладеним у Протоколі розбіжностей до договору№63 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію від 30.11.2010р., у звязку з відсутністю предмета спору. Вказане підтверджується наданим протоколом узгодження розбіжностей. Та просить суд врегулювати розбіжності, що виникли при укладенні договору №63 від 30.11.2010р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію, виклавши пункти 1.1, 2.1.2, 2.2, 2.4, 3.4, 4.1, 5.1, 6.1, 7.2.13, 7.2.20, 7.4.5, 8.1, 8.2, 8.3, 8.4, 8.7, 9.1, 11.1.3, 11.2.2, 12.1, 15.4 договору №63 від 30.11.2010р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію в редакції позивача - Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя».

Крім того, позивач надав пояснення у справі з урахуванням заяви позивача від 11.04.2011р. відносно неузгоджених сторонами спірних пунктів договору по кожному окремо, з розрахунками, виклавши свою правову позицію.

Суд прийняв до розгляду надану позивачем заяву та пояснення у справі у судовому засіданні 11.04.2011р. та долучив їх в матеріали справи.

Сторони підтримали кожен свою правову позицію у судовому засіданні, що відбулося 18.04.2011р.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 18.04.2011р. суд в частині позовних вимог про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні Договору №63 від 30.11.2010р. за пунктами 2.1, 2.6, 4.3, 4.6, 7.1.2, 7.1.5, 7.2.1, 7.2.2, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.5, 7.2.9, 7.2.10, 7.2.12, 7.2.14, 7.2.15, 7.2.17, 7.2.19, 7.4.4, 7.5.2, 7.5.3, 7.5.6, 7.5.7, 7.5.8, 8.5, 9.2, 10.2, 10.3, 10.4, 11.1.4, 11.3, 11.4, 12.2, 12.3, 14.1, 14.2, 15.2, 15.5 провадження у справі припинив на підставі п.1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з відсутністю предмета спору.

Розгляд справи відкладався та оголошувались перерви відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

Статтею 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» визначені такі поняття: централізоване питне водопостачання це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води; централізоване водовідведення - це господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом; споживач питної води - це юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Суб'єктами відносин у сфері питної води та питного водопостачання є: органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об'єкти питного водопостачання, а також підприємства питного водопостачання; споживачі питної води. (ст.4 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»).

Укладення господарського договору є обовязковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору. Послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Статтею 26 Закону України «Про житловокомунальні послуги» чітко визначені істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем, тобто законом первісно обумовлюються сторони договору: виробник, виконавець послуг та споживач.

Загальний порядок укладання господарських договорів встановлений статтею 181 Господарського кодексу України.

Так, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору (частина 1 статті 187 Господарського кодексу України).

01.12.2010 року Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (Позивач) був вручений нарочно Орендному підприємству "Кримтеплокомуненерго" (Відповідач) проект договору № 63 від 30.11.2010 року на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію з додатками (далі Договір, а.с. 11-24).

Відповідачем одержаний даний проект договору, про що свідчить відповідна відмітка на супровідному листі №2713 від 01.12.2010 року (а.с. 9).

21.12.2010р. відповідач супровідним листом №20-3/6098 надіслав на адресу позивача підписаний Договір з Протоколом розбіжностей від 17.12.2010 року до договору №63 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію від 30.11.2010 року (далі Протокол розбіжностей, а.с. 25-31).

Згідно Протоколу розбіжностей, Відповідач пропонує викласти в новій редакції наступні пункти Договору 1.1, 2.1, 2.1.2, 2.2, 2.4, 2.6, 3.4, 4.1, 4.3, 4.6, 5.1, 6.1, 7.1.2, 7.1.5, 7.2.1, 7.2.2, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.5, 7.2.9, 7.2.10, 7.2.15, 7.2.20, 7.4.4, 7.4.5, 7.5.2, 7.5.3, 7.5.8, 8.1, 8.2, 8.3, 8.5, 9.1, 9.2, 10.2, 10.3, 10.4, 11.1.3, 11.2.2, 11.3, 12.1, 12.2, 14.1, 14.2, 15.2, 15.4; виключити пункти 7.2.12, 7.2.13, 7.2.14, 7.2.17, 7.2.19, 7.5.6, 7.5.7, абз. 2, 3 п. 8.4, 8.7, 11.1.4,11.4, 12.3,15.5 та доповнити Договір п. 7.1.6.

Позивач, вважаючи, що викладення Договору у редакції Протоколу розбіжностей буде суперечити вимогам Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 року, звернувся з позовом до суду про врегулювання розбіжностей за спірними пунктами Договору в редакції позивача та просив виключити п.7.1.6, викладений у Протоколі розбіжностей від 17.12.2010р. до Договору №63 від 30.11.2010р., яким Відповідач доповнив вказаний договір.

У звязку з врегулюванням сторонами частини спірних пунктів договору за якими провадження у справі припинено, судом розглядаються позовні вимоги позивача, стосовно врегулювання розбіжності, що виникли при укладенні договору №63 від 30.11.2010р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію, по наступних пунктах: 1.1, 2.1.2, 2.2, 2.4, 3.4, 4.1, 5.1, 6.1, 7.2.13, 7.2.20, 7.4.5, 8.1, 8.2, 8.3, 8.4, 8.7, 9.1, 11.1.3, 11.2.2, 12.1, 15.4 договору №63 від 30.11.2010р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги з огляду на наступне.

Предметом Договору №63 від 30.11.2010р. є надання послуг з водопостачання та водовідведення Відповідача, який, у свою чергу споживає ці послуги на власні потреби та потреби централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Відповідач є підприємством, що є балансоутримувачем відповідних (вказаних у додатках 1 та 2 до Договору) теплових пунктів (котельних) та розподільних мереж гарячого водопостачання та опалення, на правовідносини Позивача та Відповідача поширюється встановлений п.п. 2.1, 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (надалі - Правила) порядок розрахунків за надані послуги з водопостачання та водовідведення, та має бути врахований при визначенні умов Договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Згідно статті 1 вказаного Закону, споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п 3.13 Правил, суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Відповідач є підприємством, що є балансоутримувачем відповідних (вказаних у додатку 1 до Договору) теплових пунктів (котельних), об'єктів та розподільчих мереж гарячого водопостачання та опалення, за допомогою яких відбувається виготовлення гарячої води та постачання її споживачам.

В свою чергу, Позивач є єдиним у м. Сімферополі підприємством питного водопостачання, який надає споживачу (Відповідачу) послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Отже, після надходження питної води до теплового пункту (котельної), вона переходить у розпорядження Відповідача, оскільки такий тепловий пункт (котельна) та мережі гарячого водопостачання та опалення знаходиться на його балансі.

До того ж, питна вода є необхідною складовою продукції гарячого водопостачання. Виробником водопостачання є Позивач. Тобто, без продукції Позивача Відповідач не в змозі створити власну продукцію - гарячу воду.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що виробництво Відповідачем гарячої води є його господарською діяльністю, тобто Відповідач є споживачем питної води у розумінні вищевказаного Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”.

Крім того, відповідно до пункту 58 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 955 від 10 липня 2006 року, формування тарифів підприємствами, що надають послуги з централізованого постачання гарячої води (далі - підприємства), здійснюється на підставі річних планів надання послуг з централізованого постачання гарячої води, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та цін у планованому періоді. Тариф на надання послуг з централізованого постачання гарячої води розраховується виходячи із затвердженої для даної категорії споживачів вартості теплової енергії та вартості холодної води, що використовуються для надання послуг з централізованого постачання гарячої води з урахуванням нормативних втрат теплової енергії та води в мережах систем централізованого постачання гарячої води, визначених згідно з нормативами (нормами).

Окрім того, абзацом 2 пункту 3.1 Методичних рекомендацій щодо розподілу між окремими системами гарячого водопостачання будівель, будинками і спорудами послуги з централізованого постачання гарячої води, виробленої на центральних теплових пунктах, та обліку стоків після використання гарячої води, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.07.2010 N 213 передбачено, що розрахунок виробника послуг з ЦПГВ (Відповідача) з водопостачальною організацією (Позивачем) доцільно проводити за об'єми холодної води, визначені за показами лічильника води, встановленого на відгалуженні трубопроводу холодної води перед водопідігрівачем ГВП в ЦТП.

Отже, вищенаведеними вимогами законодавства обґрунтовується позиція відносно того, що викладення Договору у редакції позивача має бути прийнята з урахуванням того, що Відповідач розраховується за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 25.10.2010 року у справі № 52/175-41/743 за позовом ВАТ “АК “Київводоканал” до АЕК “Київенерго” про спонукання укласти договір.

Між сторонами виникли розбіжності відносно деяких пунктів договору, зокрема позивач у позовній заяві просить викласти пункт 2.1.2 Договору в наступній редакції: «стічні води всі види стічних вод, які утворились в результаті діяльності Споживача після використання води у всіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного гарячого водопостачання і тому подібне), а також поверхневі і дощові води з території Споживача (з урахуванням субспоживачів).»

В свою чергу відповідач запропонував: в пункті 2.1.2 договору виключити слова: «..гарячого водопостачання..»;

Суд приймає п. 2.1.2 договору в редакції позивача у звязку з наступним.

Відповідно до п. 1.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених Наказ Держбуду України 19 лютого 2002 року N 37, стічні води Підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Аналогічне визначення наведено у п. 1.5 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста Сімферополя, затверджених рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №469 від 26.03.2004 р.

Таким чином, визначення терміну “стічні води”, що наведено у п. 2.1.2 Договору відповідає нормативному визначенню, наведеному у п. 1.4 та п. 1.5 вказаних правил.

Позивач просить викласти пункт 3.4 договору в редакції: «загальна вартість послуг встановлюється шляхом виготовлення обєму питної води, відпущеної з систем водопостачання і використаної Споживачем на потреби гарячого водопостачання та інші потреби згідно умов даного Договору, на тарифи, які діють у відповідний період».

В свою чергу відповідач пропонує пункт 3.4 договору викласти в наступній редакції: «загальна вартість послуг встановлюється шляхом добутку обєму питної води відпущеної з системи водопостачання і використаної Споживачем на власні потреби і водовідведення (обєми вказані в п. 2.4) згідно умовам Договору, на тарифи, які діють на момент укладання договору.»

Відповідно до п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 N 190, суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Вказаний пункт Договору, встановлює порядок визначення загальної вартості наданих послуг за Договором.

Редакція відповідача вказаного пункту, виключає з визначення обсягу наданих послуг воду, відпущену Відповідачу на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, обумовлені договором, а визначає цей обсяг лише як обсяг води, відпущеної на власні потреби.

Редакція Відповідача не може бути прийнята судом, оскільки вона звужує визначення загальної вартості послуг за Договором, яка має бути визначена як увесь обсяг води, відпущеної Відповідачеві на підставі Договору.

Викладення вказаного пункту Договору у редакції Позивача визначає обєми наданих Відповідачеві послуг питної води, відпущеної Відповідачеві на потреби гарячого водопостачання, що відповідає вимогам п. 3.13 вказаних Правил.

Крім того, в редакції вказаного пункту відповідача, при визначенні загальної вартості послуг використовуються тарифи, що діють на момент укладення договору, що суперечить ч. 2 ст. 32 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”, відповідно до якої розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів.

Тому суд п. 3.4 договору приймає в редакції позивача.

Позивач просить викласти пункт 4.1 договору в наступній редакції: «розрахунки Споживачем перед Виробником проводяться за весь обєм питної води, відпущеної з систем водопостачання і використаної на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, згідно умов даного Договору, згідно тарифам за 1 куб.м. відпущеної води і за 1 куб. м. відведених стоків, які на дату укладання цього договору становлять:

Категорія водопостачання, грн. водовідведення, грн.

Потреби Споживача на водопостачання 5,5417 1,2917

і водовідведення інших споживачів

Виробничі і господарські потреби Споживача 5,5417 1,2917

Потреби Споживача на водопостачання і

водовідведення житлового фонду (населення) 2,13330,5583

додатково нараховується ПДВ 20%.»

Відповідачем запропонована наступна редакція пункту 4.1 договору: після слів «..використаної..» читати «…використаної Споживачем на власні потреби…» слова «..на потреби гарячого водопостачання і інші потреби…» виключити. У таблиці в графі «Категорія» в першому рядку слова «..інших споживачів» замінити на: «..субспоживачів вказаних у Додатку №2» і виключити останній рядок таблиці: «Потреби Споживача на водопостачання і водовідведення житлового фонду (населення)».

Судом приймається редакція п. 4.1 договору, запропонована позивачем, оскільки вказаним пунктом встановлюється порядок розрахунків за отримані Споживачем послуги за Договором.

Так, вказаним пунктом, в редакції Позивача, викладені умови про те, що розрахунки “Споживачем” (Відповідачем) перед “Виробником” (Позивачем) проводяться за весь обсяг питної води, відпущеної з систем водопостачання та використаної на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, відповідно до умов цього Договору, згідно тарифам за 1 куб.м відпущеної води та за 1 куб.м відведених стоків.

Відповідач наполягає на викладені вказаного пункту в іншій редакції, відповідно до якої розрахунки “Споживачем” (Відповідачем) перед “Виробником” (Позивачем) проводяться за весь обсяг питної води, відпущеної з систем водопостачання та використаної “Споживачем” (Відповідачем) на власні потреби, згідно тарифам за 1 куб.м відпущеної води та за 1 куб.м відведених стоків.

Таким чином, Відповідач необґрунтовано звужує визначення обсягу послуг, за отримання яких Відповідач повинен розрахуватись відповідно до умов Договору.

При цьому, відповідно п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 N 190, Відповідач має здійснювати розрахунки з Позивачем на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Тобто, викладення вказаного пункту у редакції Позивача є нормативно обґрунтованим, оскільки його умови повністю відповідають вимогам вказаного законодавства.

Окрім того, у п. 4.1 Договору, в редакції Позивача приводяться тарифи, станом на дату укладення Договору, за категоріями споживачів, що встановлені рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №3088 від 12.12.2008 року “Про узгодження тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення” (доданий до матеріалів справи).

Пропозиція Відповідача про заміну слів “...інших споживачів” у вказаній таблиці на “...субспоживачів вказаних у Додатку №2.” є необґрунтованою, оскільки, як вказано вище, у таблиці вказані тарифи за категоріями споживачів.

Субспоживачі не відносяться до категорії споживачів за якими формуються тарифи. До субспоживачів можуть бути застосовані тарифи, як за категорією інші споживачі так і за категорією населення.

Спірний пункт 7.2.13 договору в редакції позивача: «в місячний строк з моменту укладання Договору встановити водоміри в місцях приєднання до водопроводу Виробника обєктів Споживача, а також в разі приєднання нових обєктів до водопроводу, реконструкції раніше підключених обєктів, коли це потребує переустановлення водоміра в іншій точці підключення або установки нового водоміру, і на власних джерелах водопостачання (якщо такі є). В разі не установки водоміру витрати води і обєм стоків встановлюється по пунктах «б», «в» пункту 8.1 даного Договору.

Споживач своєчасно (не пізніше ніж за сім днів) зобовязаний сповістити Виробника про дату, час і місце установки водоміра для його опломбування, при цьому час і дата не повинні приходитись на вечірній, нічний час і/чи вихідні, святкові дні. Установка і опломбування водоміру проводиться в порядку і способом, встановленими нормативно-правовими актами України, а також розпорядчими документами, виданими Виробником. При невиконанні Споживачем вимог даного пункту, при розрахунку за спожиту воду і водовідведення, показники водоміру не враховуються, і розрахунок кількості води і стічних вод проводиться згідно з підпунктами «б», «в», пункту 8.1 цього Договору.».

Відповідач у протоколі розбіжностей пропонує пункт 7.2.13 договору виключити.

Вказаний пункт Договору, покладає на Відповідача обовязок по встановленню засобів обліку відповідно до вимог Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 N 190 (Правила) та Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.95 N 30.

Умови, що викладені у вказаному пункті відповідають вимогам Правил, що наведені нижче.

Згідно з п. 5.1 Правил, облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Відповідно до п. 5.2 Правил, вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.

Окрім того, відповідно до п. 10.3.1 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.95 N 30, систематичний облік витрат води за допомогою відповідних приладів обліку, які повірені в установленому порядку, повинен бути організований. Комерційним засобом обліку, за показаннями якого проводяться розрахунки за воду з виробником, є засіб обліку, встановлений на межі балансової належності водопровідних мереж.

Згідно з п. 5.3 Правил, обладнання вузла обліку здійснюється за рахунок споживачів.

Відповідно до п. 5.7 Правил, установка засобів обліку здійснюється відповідно до проекту, погодженого виробником.

Згідно з п. 5.9 Правил, у разі відсутності у споживача засобу обліку або неможливості виконати ремонт існуючого виробник має право зобов'язати споживача встановити або замінити засіб обліку у визначений ним термін відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 5.10 Правил, засоби обліку в місцях їх приєднання до трубопроводів повинні бути опломбовані представником виробника і захищені від несанкціонованого втручання в їх роботу, яке може порушити достовірний облік кількості отриманої води. Засувки на обвідних лініях повинні бути опломбовані виробником. Неопломбовані засоби обліку до експлуатації не допускаються.

Згідно з п. 5.23 Правил, розрахунки за використану воду згідно з показами засобів обліку здійснюються з моменту опломбування їх з'єднувальних частин до вузла обліку представником виробника.

Відповідно до п. 3.3 Правил, у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Таким чином суд вважає, що пункт 7.2.13 договору підлягає задоволенню в редакції позивача.

Пункт 7.2.20 договору позивач просить викласти в наступній редакції: «вести облік відпущеної води і прийнятих стоків за допомогою прибору обліку (водомірів, водолічильників).»

Відповідач просить пункт 7.2.20 договору викласти в наступній редакції: «вести облік спожитої води за допомогою діючих приборів обліку (водомірів, водолічильників), а прийнятих стоків на підставі витрат води на технологічні потреби Споживача в кількості -23% від обєму спожитої води, на адміністративні будівлі і субспоживачів (Додаток №2) 100% від обєму спожитої води, а по котельні по вул.. Ломоносова,1, ЦТП по вул.. Суходольна, 165а і ЦТП по вул. М.Залки, 9а 0%.».

Суд відносно вказаного пункту Договору приймає редакцію позивача, оскільки редакція відповідача є необґрунтованою.

Відповідач пропонує викласти даний пункт Договору у такій редакції, відповідно до якої Відповідач зобов'язаний вести облік спожитої води за допомогою існуючих засобів обліку. Таким чином відповідач має на меті уникнути обліку споживання послуг за допомогою засобів обліку та встановлення нових засобів обліку на об'єктах, на яких їх не мається.

При цьому, відповідно до п. 5.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 N 190 (Правила), облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Окрім цього, Відповідач пропонує викласти вказаний пункт у такій редакції, відповідно до якої облік прийнятих стоків визначається на підставі витрат води на технологічні потреби Відповідача у кількості 25% від обсягу спожитої води, на адміністративні будівлі та субспоживачів 100% від обсягу спожитої води, а по котельним по вул. Ломоносова, 1, ЦТП по вул. Суходольній, 65а и ЦТП по вул. М.Залки 9а -0%.

Такий порядок обліку стоків, на думку суду, є необґрунтованим, оскільки облік прийнятих стоків здійснюється засобами вимірювальної техніки (п. 5.1. Правил), а у разі їх відсутності приймається за кількістю води, що надходить до мереж централізованого водопостачання та з інших джерел (п. 3.14 Правил).

У разі коли питна вода входить до складу продукції, оплата за скидання стоків визначається за різницею обсягу води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, і обєму води, що увійшла до складу продукції. Споживач надає відповідні розрахунки виробнику (п. 5.30 Правил). Відповідачем такий розрахунок, у якому був би розрахований обсяг води (стічних вод) що не потрапляє у систему каналізації не надавався.

Саме тому, викладення вказаного пункту у редакції Відповідача не може мати місця, оскільки є необґрунтованою.

Позивач просить пункт 8.1 договору укласти в наступній редакції: «обєм спожитої води і обєм стічних вод встановлюються:

а) за показниками приборів обліку (водомірів, водолічильників), при цьому строки (дати) зняття і фіксації показників приборів обліку Виробник встановлює самостійно;

б) за пропускною властивістю труб приєднання у випадках, передбачених цим Договором і «Правилами користування». Розрахунок витрати води в цьому випадку проводиться, виходячи з пропускної властивості труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек. і дії її повним сечением в продовж 24 годин на добу. Розрахунковий період при цьому встановлюється з дня початку такого користування, або, якщо день початку такого користування невідомий, розрахунковий період становить один місяць;

в) за добовим видобутком насосного обладнання, встановленого на власних джерелах водопостачання (якщо є такі джерела);

г) в продовж строку для встановлення водомірів Споживачем у відповідності з п. 7.2.13 цього договору (не більш як один місяць) за розрахунками нормативного водоспоживання і водовідведення. Більш як один місяць у відповідності з п/п «б» п. 8.1 цього Договору.

Додаткова кількість стічних вод, які попадають в каналізаційні мережі в період дощів і сніготанення за рахунок інфільтрації ґрунтових вод і через нещільність люків, встановлюється в обємі 20% від загального зливового стоку і підлягає оплаті, виходячи з площі земельної ділянки, яку займає Споживач (субспоживач яму) згідно з паспортом водного господарства Споживача. Обєм зливового стоку визначається за кількістю осадків, що випали, за даними гідрометеослужби і площі ділянки, яку займає по всіх територіях (обєктах) Споживача.»

Тоді як відповідачем запропонована редакція п.8.1 договору наступна: «обєм спожитої води встановлюються за показниками приборів обліку (водомірів, водолічильників)».

Встановлені способи обліку наданих послуг відповідають, способам обліку встановленим законодавством.

Відносно п/п. “а” - п. 5.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 N 190 (Правила), облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Відносно п/п. “б” - п.п. 3.3, 3.4 Правил, у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Відносно п/п. “в” - п. 5.29 Правил, у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами:

1) за допомогою засобів обліку на водозаборах;

2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах;

3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною

потужністю поверхневого водозабору;

4) на підставі витрат води на технологічні потреби;

5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до

мереж водовідведення.

Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками.

Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у цьому пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних.

Відносно п/п. “г” - п. 3.5 Правил, в окремих випадках (сезонне водоспоживання, недоцільність установки засобів обліку тощо) розрахунок витрат води споживачами, що не мають засобів обліку, за розрахунковий період за погодженням з виробником здійснюється за нормативами питного водоспоживання, затвердженими у встановленому порядку.

Відносно абз. 2 п. 7.6.1 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста Сімферополя, затверджені рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №469 від 26.03.2004 р., кількість стічних вод, прийнятих від кожного Підприємства до міської каналізації визначається:... за додатковою кількістю стічних вод, які потрапляють з площ водозбору Підприємства у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі в період дощів та сніготанення, у відповідності до порядку, що встановлюється Водоканалом за нормами БніП 2.04.03-85 “Каналізація. Зовнішні мережі та споруди” і даними гідрометеослужби, в залежності від систем каналізації та результатів обстеження технічного стану каналізаційної мережі.

Тому п. 8.1 договору підлягає викладенню в редакції позивача.

Редакція спірного пункт 8.2 договору позивача наступна: «Обєм стічних вод, які надходять в систему водовідведення Виробника, є рівним обєму води, яка відпущена Виробником з системи водопостачання і використаної на потреби гарячого водопостачання Споживачем, і підлягає оплаті Споживачем, згідно умовам даного Договору.»

Відповідачем запропонована інша редакція пункту 8.2 договору: «Обєм стічних вод, який надійшов в систему водовідведення Виробника визначається на підставі розрахунку витрат води на технологічні потреби Споживача.»

Порядок обліку стоків Відповідача, запропонований Відповідачем є необґрунтованим, оскільки облік прийнятих стоків здійснюється засобами вимірювальної техніки (п. 5.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 N 190 (Правила), а у разі їх відсутності приймається за кількістю води, що надходить до мереж централізованого водопостачання та з інших джерел (п. 3.14 Правил). У разі коли питна вода входить до складу продукції, оплата за скидання стоків визначається за різницею обсягу води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, і обсягу води, що увійшла до складу продукції. Споживач надає відповідні розрахунки виробнику (п. 5.30 Правил). Відповідачем такі розрахунки не надавались.

Окрім цього, відповідно до п. 7.6.1 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста Сімферополя, затверджені рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №469 від 26.03.2004 р., кількість стічних вод, прийнятих від кожного Підприємства до міської каналізації визначається: за кількістю вод, що надходить з комунального водопроводу та місцевих джерел, згідно з показниками водолічильників.

Саме тому, викладення вказаного пункту у редакції відповідача не може мати місця, тому суд приймає п. 8.2 договору в редакції позивача.

Позивачем викладено пункт 8.3 договору в наступній редакції: «відомості про обєкти Споживача, вказані в Додатку 1 і в Додатку 2 до даного Договору, які є невідємними частинами даного Договору.

Прибори обліку (водоміри, водо лічильники) повинні встановлюватись Споживачем в точці підключення до мереж Виробника. Марка прибору обліку і конкретне місце його установки попередньо узгоджується Споживачем з Виробником.»

Відповідачем запропонована інша редакція пункту 8.3 договору, де в першому реченні доповнити словами: «…Додаток№1…»; в першому реченні другого абзацу доповнити словами: «нововстановлені прибори обліку…» далі по тексту».

Також у сторін виникли розбіжності відносно пункту 15.4 договору, де позивач пропонує редакцію: «до договору додаються:

-Додаток 1, «Перелік обєктів ОП «Кримтеплокомуненерго»;

-Додаток 2, «Перелік обєктів (субспоживачів) ОП «Кримтеплокомуненерго»;

-Додаток 3, «Розрахунок тарифів на послуги водопостачання»;

-Додаток 4, «Розрахунок тарифів на послуги водовідведення».

Тоді як відповідач в пункті 15.4 договору пропонує: «Додаток 1, «Перелік обєктів ОП «Кримтеплокомуненерго» викласти в новій редакції, яка додається.»

Викладення вказаних пунктів Договору у редакції Відповідача не може бути прийнята, оскільки вказаною редакцією Відповідач визначає перелік об'єктів Додатком №1. При цьому, вказані Відповідачем у додатку об'єкти вже вказані у додатках Позивача.

Вказаним Відповідачем додатком виключаються з переліку об'єктів Відповідача центральні теплові пункти, на які подається Позивачам вода та які знаходяться на балансі Відповідача, та перелік субспоживачів Відповідача.

Окрім того, у запропонований Відповідачем редакції додатку вказується відомості про насоси для підвищення тиску холодної води, їх кількість, потужність. Але ці відомості не мають відношення до предмету цього Договору, оскільки, відносини з підкачування води вже врегульовані між Позивачем та Відповідачем Договором на оплату витрат по експлуатації насосного обладнання встановленого у ЦТП ОТ “Кримтеплокомуненерго” для підкачування холодної води від 03.08.1998 р., та не мають відношення до предмету Договору.

Також, у додатку Відповідача вказані відомості про тип встановлених водомірів та їх заводський номер. Але, визначення вказаних відомостей у Договору є недоцільним, оскільки вказані відомості є відомостями технічного характеру та не впливають на виконання Договору. Кожний окремий водомір приймається Позивачем сумісно з Відповідачем за актом приймання в експлуатацію та опломбовується Позивачем (п. 5.10 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 N 190). Вказані відомості мають динамічний характер та змінюються в залежності від обставин експлуатації водомірів.

Щодо відомостей про мінімальний тиск холодної води, то необхідно зауважити про те, що, сам по собі обовязок Позивача забезпечити Відповідача водою передбачає відповідність якості холодної води державним стандартам та вимогам санітарного законодавства.

Зокрема, що стосується тиску води на вводі до об'єктів Відповідача, то цей норматив має бути встановлений у технічних умовах, як це передбачено ст. 29 ЗУ “Про питну воду та питне водопостачання”, який визначений, відповідно до державних стандартів та правил.

Тобто, визначення у Договорі вказаних якісних властивостей води є недоцільним, оскільки вони є умовами інженерного забезпечення систем питного водопостачання., та не потребують визначення у договірному порядку.

При цьому, показники цього нормативу (мінімального тиску холодної води), що вказані у Додатку №1 до Договору у редакції Відповідача не обґрунтовані ним та не можуть бути прийняти як безумовна умова. Їх показники мають бути зазначені у технічних умовах щодо кожного об'єкту.

Також, в обґрунтування вищенаведеної позиції, необхідно зауважити на те, що розділом 6 Договору в редакцію Позивача, встановлений порядок перерахунку розміру плати у разі їх ненадання та надання не у повному обсязі та зниження якості послуг що надаються, з посиланням на Порядок, затверджений постановою КМ України від 17.02.2010 року №151.

Тобто, у разі невідповідності якості (складу та властивостей) холодної води державному стандарту на питну воду та вимогам санітарного законодавства, споживач має право на перерахунок плати за надання послуг.

Окрім того, Додаток №1 до Договору, в редакції Відповідача містить обмежений перелік об'єктів Відповідача на які надаються послуги з водопостачання та водовідведення. Відповідач цим додатком виключає з договору ЦТП на які подається вода Позивачем.

Повний перелік об'єктів Відповідача вказаний у Додатку №1 до Договору в редакції Позивача, що узгоджується з відомостями про об'єкти Відповідача, наданими самим Відповідачем у Переліку ЦТП по районам міста Сімферополя станом на 01.01.2009 року, Звіті витрат води по котельним Київського РТМ за лютий 2011 р., Звіті по витратам холодної води за лютий м-ць 2011р. по Центральному району теплових мереж, Звіті про витрати холодної води на власні потреби по котельним Залізничного РТМ за лютий 2011 р.

Тому спірні пункти договору 8.3 і 15.4 підлягають викладенню в редакції позивача.

Пункт 9.1 договору в редакції позивача наступний: «точками розподілу, в яких відбувається передача послуг від Виробника Споживачу, є місцем підключення систем водопроводу і каналізації, через які Споживачу здійснюється водопостачання і водовідведення. До точки підключення інфраструктура водопостачання і водовідведення (магістральні і інші водопровідні і каналізаційні мережі, які передані у відповідності з законодавством на баланс і в обслуговування Споживачу) знаходиться на балансі у Виробника і ним обслуговуються.

За іншу інфраструктуру по водопостачанню і водовідведенню, яка не знаходиться на балансі Виробника, а також повязані з нею події, які впливають на якість послуг, Виробник відповідальність не несе.»

Відповідач просить пункт 9.1 договору викласти в новій редакції: «точка балансового розмежування лінія розподілу елементів систем водопостачання і водовідведення і споруд на них між Виробником і Споживачем».

Відповідно до ст. 1 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”, точка розподілу - місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання.

Згідно з п. 5.2 Правил, вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.

Відповідно до абз. 2 п. 3.13 Правил, обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Окрім того, відповідно до п. 10.3.1 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.95 N 30, комерційним засобом обліку, за показаннями якого проводяться розрахунки за воду з виробником, є засіб обліку, встановлений на межі балансової належності водопровідних мереж.

Згідно з п. 1.2 Правил, межа балансової належності - лінія розподілу елементів систем водопостачання та водовідведення і споруд на них між власниками або користувачами.

Отже, викладення вказаного пункту Договору в редакції Позивача має наметі визначення місця передачі послуги від Позивача до Відповідача яке відповідає межі балансової належності місцю, де організується облік наданих послуг (встановлюється водомір).

Логічним є такий висновок, з урахуванням того, що після надходження питної води до мереж Відповідача, вона переходить у розпорядження Відповідача, оскільки теплові пункти (котельні) та мережі гарячого водопостачання та опалення знаходиться на його балансі.

Отже, викладення вказаного пункту Договору у редакції Позивача є обґрунтованим, відповідно до вищевказаних норм законодавства.

Відносно пунктів 1.1, 7.4.5, 11.1.3, 12.1 Договору, сторони пропонують свої наступні редакції:

Пункт1.1 договору в редакції позивача: «Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», в подальшому «Виробник», в особі директора Бойчука С.Д., діючим на підставі Статуту, з одної сторони, і Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго», в подальшому «Споживач», в особі голови правління генерального директора Заяц С.А., діючого на підставі Статуту, з іншої сторони, які іменуються при сумісній згадці як «Сторони», а окремо «Сторона», керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Водним кодексом України, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України», Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України (затверджених наказом Мінжитлкоммунгоспу України від 27.06.2008р. №190), в подальшому «Правила користування», Правилами прийому стічних вод підприємств в комунальні і відомчі системи каналізації населених пунктів України (затверджені наказом Держбуду України від 19.02.2002р. №37), Правилами прийому стічних вод підприємств в міську систему каналізації міста Сімферополя (затверджені рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 26.03.2004р. №469), Інструкцією про встановлення і стягнення плати за скид промислових і інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів (затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.2002р. №37), Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і каналізації населених пунктів України (затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995р. №30), уклали даний договір (далі по тексту Договір), про наступне.»

Відповідач у протоколі розбіжностей п.1.1 договору пропонує доповнити словами: «..Закону України «Про теплопостачання» №2633 від 02.06.2005р.»

Пункт 7.4.5 договору у редакції позивача: «припиняти надання послуг в разі прострочення оплати Споживачем за водопостачання та водовідведення і/або порушення умов, викладених у даному Договорі, в «Правилах користування» і в інших нормативно-правових актах України (до усунення Споживачем порушень, за які Виробник застосував визначену цим пунктом Договору санкцію і оплати Споживачем Виробнику витрат останнього на припинення і відновлення надання послуг за даним Договором).»

Відповідач вважає необхідним п. 7.4.5 договору доповнити словами: «..крім випадків передбачених ст. 6 Закону України «Про теплопостачання».

П. 11.1.3 договору запропоновано позивачем наступний: «в разі несвоєчасної оплати Споживачем послуг з водопостачання і водовідведення крім всього іншого, Виробник має право в порядку, встановленому цим Договором, частково або повністю припинити водопостачання і/або водовідведення.

Поновлення надання послуг здійснюється в порядку черговості, після погашення Споживачем заборгованості і оплати додаткового рахунку за вимкнення та вмикання вводу Споживача (вводів, стояків).»

Відповідач пропонує в п. 11.1.3. договору перше речення доповнити словами: «крім випадків, передбачених ст. 6 Закону України «Про теплопостачання». У другому реченні після слів: «... погашення Споживачем заборгованості...» вставити слова: «по даному договору» далі по тексту.»

Пункт 12.1 договору в редакції позивача: «Положення даного Договору або надання Виробником послуг Споживачеві не є вичерпними: спеціальні питання, які стосуються надання послуг з водопостачання та водовідведення врегульовуються: Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України (затверджених наказом Мінжитлкоммунгоспу України від 27.06.2008р. №190), Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і каналізації населених пунктів України (затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995р. №30),Законом України «Про житлово-комунальні послуги»; загальні питання регулюються: Водним кодексом України, Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Конституцією України, крім того, всі питання (як загальні, так і спеціальні), які стосуються положень, викладених в даному договорі, можуть регулюватись і іншими нормативно-правовими актами України».

Пункт 12.1 у редакції відповідача наступний: доповнити словами «... Закону України «Про теплопостачання» №2633 від 02.06.2005р.»

Редакцією Договору, що наведена Відповідачем у Протоколі розбіжностей, пропонується доповнити пункти 1.1, 7.4.5, 11.1.3, 12.1 Договору посиланнями на Закон України “Про теплопостачання”.

Відповідно до преамбули ЗУ “Про теплопостачання”, цей Закон визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Згідно зі ст. 2 вказаного Закону, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.

Тобто, ЗУ “Про теплопостачання” є спеціальним законом, що регулює відносини пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії.

Предметом Договору не є виробництво, транспортування, постачання та використання теплової енергії, предметом Договору є надання послуг з водопостачання та водовідведення споживача (Відповідача) (п. 2.2 Договору).

Отже, вказаний Закон не регулює відносини пов'язані з наданням послуг з водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим викладення у договорі вказаного Закону, як нормативно-правового акту яким сторони керуються у своїх відносинах, є необґрунтованим.

Окрім цього, редакцією Відповідача пунктів 7.4.5 та 11.1.3 Договору, Відповідач пропонує доповнити вказані пункти реченням “крім випадків, передбачених ст. 6 Закону України “Про теплопостачання”, таким чином обмежуючи право Позивача припиняти водопостачання Відповідача у разі несплати за надані Позивачем послуги.

Стаття 6 вказаного Закону визначає принципи державної політики у сфері теплопостачання, одним з яких є заборона відключення в опалювальний період об'єктів теплопостачання від систем енерго-, газо-, водопостачання як об'єктів життєзабезпечення та стратегічного призначення.

З урахуванням того, що вказаний Закон не регулює відносини з водопостачання та водовідведення, вказаний принцип має бути реалізований відповідно до вимог спеціального закону, що регулює правовідносини з водопостачання та водовідведення Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”, а саме.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”, підприємства питного водопостачання мають право у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання.

Тобто, законом надано право підприємствам питного водопостачання, яким є Позивач по цій справі, обмежити питне водопостачання споживача, але до рівня екологічної броні питного водопостачання, якщо така встановлена.

Відповідно до ч. 1 ст. 16-1 вказаного Закону, з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру через припинення питного водопостачання споживачам (крім населення) у разі несплати або внесення не в повному обсязі плати за використану ними питну воду встановлюється екологічна броня питного водопостачання.

Згідно з ч. 3 вказаної статі порядок обмеження та складання переліку споживачів питної води, до яких застосовується обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні затверджений постановою Кабінету Міністрів України №119 від 08.02.2006 року, відповідно до якого встановлюється екологічна броня питного водопостачання для споживачів.

Таким чином, викладення пунктів 7.4.5 та 11.1.3 Договору в редакції Відповідача порушить вимоги ст. 22 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” щодо прав Позивача та надасть можливість для Відповідача зловживати такими умовами, оскільки запропоновані умови не містять конкретики відносно того, які об'єкти заборонено обмежувати у водопостачанні та у якому обсязі (це пов'язано з тим, що далеко не всі об'єкти Відповідача є об'єктами життєзабезпечення та стратегічного призначення, не визначений допустимий рівень обмеження). Натомість, встановлення екологічної броні питного водопостачання передбачає такі обставини.

Тому, на думку суду пункти 1.1, 7.4.5, 11.1.3, 12.1 договору слід викласти в редакції позивача.

Позивач просить прийняти пункт 2.2 договору в наступній редакції: «Виробник бере на себе зобовязання на умовах даного Договору забезпечувати Споживача питною холодною водою (ГОСТ 2874-82) при наявності води в джерелах і здійснювати водовідведення Споживача.»

Відповідач пропонує викласти в наступній редакції: «Виробник бере на себе зобовязання забезпечити Споживача питною водою (ГОСТ 2874-82) з тиском на вводах на обєкти Споживача не нижче вказаних в Додатку №1 до Договору. Виробник щомісячно надає Споживачу розвернутий хімічний склад поставленої на обєкти Споживача питної води.»

Наявність у п. 2.2 Договору умови про те, що “Виробник” (Позивач) бере на себе обов'язок на умовах цього Договору забезпечити “Споживача” (Відповідача) питною холодною водою (ГОСТ 2874-82) за наявності води у джерелах є обґрунтованим, оскільки відповідно до абз. 2 ст. 1 ЗУ “Про питну воду та питне водопостачання” виробництво питної води - забір води з джерел питного водопостачання та доведення її якості до вимог на питну воду, тобто технологічний процес, який можливий лише при наявності води у джерелах питного водопостачання.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, відсутність води у джерелах, є обставиною непереборної сили, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами за даних умов здійснення господарської діяльності.

Позивач фактично не має впливу на умови, які б забезпечували наявність води у джерелах, що повністю залежать від природних явищ.

Тобто, наявність вищевказаної умови, яка звільняє Позивача від відповідальності за невиконання або неналежне виконання Договору є цілком відповідною до вимог законодавства та фактичних обставин, за яким можливе виконання Договору.

Виключення з тексту п. 2.2 Договору слова “холодною” не може вважатися обґрунтованим, оскільки Позивач за Договором надає послуги з забезпечення Відповідача водою, що відповідає ГОСТ 2874-82 та за якісними показниками є холодною.

Відповідно до п. 2.2 Договору, в редакції Позивача є те, що “Виробник” (Позивач) бере на себе обов'язок на умовах цього Договору забезпечити “Споживача” (Відповідача) питною холодною водою (ГОСТ 2874-82) за наявності води у джерелах та проводити водовідведення “Споживача” (Відповідача).

Відповідач, наполягає на необхідності включення у вказаний пункт Договору умови про визначення тиску води на вводах на об'єкти Відповідача вказаних у Додатку №1 до Договору в редакції Відповідача.

Але необхідно зауважити на тому, що сам по собі обовязок Позивача забезпечити Відповідача водою передбачає відповідність якості холодної води державним стандартам та вимогам санітарного законодавства.

Зокрема, що стосується тиску води на вводі до об'єктів Відповідача, то цей норматив має бути встановлений у технічних умовах, як це передбачено ч.ч. 1, 8 ст. 29 ЗУ “Про питну воду та питне водопостачання”, який визначений, відповідно до державних стандартів та правил.

Тобто, визначення у Договорі вказаних якісних властивостей води є недоцільним, оскільки вони є умовами інженерного забезпечення систем питного водопостачання., та не потребують визначення у договірному порядку.

При цьому, відповідність показників цього нормативу (мінімального тиску холодної води), що вказані у Додатку №1 до Договору у редакції Відповідача, необґрунтовані відповідачем.

Нормативно необґрунтованим є вимога Відповідача доповнити пункт 2.2 Договору наступною умовою: Виробник щомісячно надає Споживачу розвернутий хімічний склад питної води що поставляється на об'єкти Споживача.

Відповідно до абз. 3 ст. 22 ЗУ “Про питну воду та питне водопостачання”, споживачі питної води мають право на одержання в установленому порядку повної, достовірної, своєчасної інформації про якість питної води, обсяги її реалізації, режими подачі та порядку розрахунку тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно зі ст. 9 вказаного Закону, кожному споживачеві питної води Державою гарантується право вільного доступу до інформації про якість питної води. З цією метою центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства щороку готує і оприлюднює в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, Національну доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні, забезпечує заінтересовані органи державної влади, громадські організації, підприємства, установи, організації та громадян інформацією про випадки і причини забруднення питної води, порядок розрахунку тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

У разі, коли питна вода має відхилення за показниками від державного стандарту, органи місцевого самоврядування інформують споживачів через засоби масової інформації про її якість та вживають заходів, пов'язаних з відверненням загрози здоров'ю людей.

Тобто, вказаними нормами законодавства встановлений порядок надання інформації про якість питної води, який не передбачає необхідності надання щомісячно розвернутого хімічного складу питної води.

Тому суд приймає п. 2.2. договору в редакції позивача.

Позивач просить укласти п. 2.4 Договору у його редакції: «За цим договором встановлюються наступні нормативні обєми (ліміт) послуг:

Обєм водопостачання і водовідведення підлягає узгодженню з Виробником перед кожним наступним роком з дати укладання Договору. Загальний обєм наданих за цим договором послуг встановлюється загальною кількістю наданих Споживачу в період дії договору кубічних метрів води і прийнятих в міську каналізацію стічних вод, у тому числі додаткової кількості стічних вод, які утворились в результаті випадання атмосферних осадків (дощів, сніготанення та інше).»

Відповідач п. 2.4 викладає у наступній редакції: «За цим договором встановлюється наступні річні нормативні обєми (ліміти) послуг:

В останньому реченні п. 2.4 виключити: «... у тому числі додаткової кількості стічних вод, які утворились в результаті випадання атмосферних осадів (дощів, сніготанення та інше).»

Суд підтримує позицію позивача, у звязку з наступним.

Обсяги, що визначені у вказаному пункті Договору визначені виходячи з обсягів послуг що надавались Відповідачеві у 2010 році відповідно до Розрахунку нормативного водопостачання та водовідведення на 2010 рік по ОП “Кримтеплокомуненерго”, Розрахунку лімита використання води та водовідведення по СФ “Променергоузел” ОП “Кримтеплокомуненерго” на 2010 рік, Обсягів водопостачання субспоживачів ОП “Кримтеплокомуненерго”.

Виключення Відповідачем з другого абзацу п. 2.4 Договору речення “зокрема додаткової кількості стічних, які утворились у результаті випаду атмосферних осадів (дощів, сніготанення та інше)” не може мате місця, оскільки відповідно до п. 1.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених Наказ Держбуду України 19 лютого 2002 року N 37, стічні води Підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Отже, з наведеного визначення терміну стічні води, поверхневі та дощові води з території Підприємства є стічними водами Споживача, які враховуються при визначенні обсягу водовідведення.

Окрім того, необхідність врахування цих видів стічних вод у обсязі водовідведення вказано у п. 7.6.1 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста Сімферополя, у якому зокрема, вказаний порядок визначення цього обсягу, відповідно до якого, кількість стічних вод, прийнятих від кожного Підприємства до міської каналізації визначається:... за додатковою кількістю стічних вод, які потрапляють з площ водозбору Підприємства у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі в період дощів та сніготанення, у відповідності до порядку, що встановлюється Водоканалом за нормами БніП 2.04.03-85 “Каналізація. Зовнішні мережі та споруди” і даними гідрометеослужби, в залежності від систем каналізації та результатів обстеження технічного стану каналізаційної мережі.

Отже, обґрунтованою є редакція абз. 2 п. 2.4 Договору Позивача.

Згідно редакції позивача п. 5.1 договору: «Для Споживача встановлюється наступні допустимі концентрації забруднюючих речовин в його стічних водах і характеристики стічних вод:

1) Зважені речовини265,0 мг/дм3; 11)БПК5174,0 мг/дм3;

2) Мінералізація води 1715,0 мг/дм3;12) Залізо (общ.) 5,0 мг/дм3;

3) Сульфати 400,0 мг/дм3;13) рН, од. 6,5-8,5;

4) Хлориди 350,0 мг/дм3;14) Температура, не болем 5) Амонний солевий 9,4 мг/дм3;15) Мідь 0,15 мг/дм3;

6)Нітрати 45,3 мг/дм3;16)Нікель 0,87мг/дм3;

7) Нітрати 3,7 мг/дм3;17) СПАВ (АПАВ) 2,28мг/дм3;

8) Фосфати 4,2 мг/дм3;18) Хром3+ 0,08мг/дм3;

9)Нафтопродукти 8,3 мг/дм3;19)ХПК - 540мг/дм3.» 10)Жири, масла 50,0 мг/дм3; Відповідач у протоколі розбіжностей відносно пункту 5.1 договору зазначив, що даний пункт буде узгоджено після надання в ОП «Кримтеплокомуненерго» Рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради №469 від 26.03.2004р.

Суд вважає, що викладення п. 5.1 Договору в редакції Позивача повністю відповідає показникам, що вказані у Таблиці 1 “Допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах підприємств абонентів комунальної каналізації м.Сімферополя” Правил приймання стічних вод підприємств до міської каналізації м.Сімферополя, затверджених рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 26.03.2004 року №469.

Відповідно до п.п. 1.5, 1.6 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19 лютого 2002 року N 37 (надалі Правила приймання стічних вод України), на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі - Інструкція) Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію. Місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.

Саме на виконання вказаних положень Правил приймання стічних вод України, виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради рішенням від 26.03.2004 року №469 затверджені Правила приймання стічних вод підприємств до міської каналізації м.Сімферополя, які погоджені з Управлінням Держекоінспекції по Центрально-Кримському регіону та Головним державним санітарним лікарем м. Сімферополя, якими і встановлені Допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах підприємств абонентів комунальної каналізації м.Сімферополя що обов'язкові для застосування при визначенні якісних показників стічних вод споживачів у м.Сімферополі.

Таким чином пункт 5.1 договору слід викласти в редакції позивача.

Позивач просить викласти пункт 6.1 Договору в його редакції, а саме: «В разі відхилення якості послуг від встановлених цим Договором, якщо таке відхилення якості послуг виникло у водопровідних і каналізаційних мережах, які належать Виробнику і ним обслуговуються, Виробник здійснює перерахунок згідно з Порядком проведення перерахунку розміру плати надання послуг по централізованому опаленню, поставці холодної і гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не у повному обсязі, зниження якості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010р. №151.

Відповідач, за Протоколом розбіжностей в цілому погоджується з вказаним пунктом та пропонує доповнити його двома абзацами, що формулюють умови про сплату Позивачем Відповідачу збитків, що визначені ним як безумовні.

При цьому, викладення у Договорі умов про сплату “втрат пов'язаних з перерахунком”, “витрат на експлуатацію насосів”, “витрат на наднормативні втрати тепла” не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Відповідач просить пункт 6.1 договору доповнити наступним абзацом: «Виробник здійснює оплату Споживачу втрат, повязаних з перерахунком розміру плати за централізоване опалення і підігрів гарячої води, в разі надання не у повному обємі або зниження їх якості, викликаних не виконанням Виробником своїх зобовязань за даним Договором і понесених Споживачем згідно з «Порядком...», затвердженим постановою КМ України від 17.02.2010р. №151. Виробник здійснює оплату затрат на експлуатацію повишувальних насосів холодної води, встановлених в котельних і ЦТП Споживача, з доведення тиску води до нормативного, вказаного в Додатку №1 до Договору, у тому числі, і на підвищення тиску води на котельних на час роботи їх з баків запасу води (на час аварій в мережах Споживача і в години відсутності води при подачі її Виробником за графіком, затвердженому органом місцевого самоврядування). Крім того, Виробник сплачує витрати Постачальника на зверхормативні витрати тепла в теплових мережах Споживача в разі їх підтоплення холодною водою або стічними водами з мереж Виробника».

Посилання Відповідача на вимоги п. 6.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 N 190 у даному випадку є безпідставним, оскільки вказаний пункт регулює відносини, що пов'язані з відшкодуванням втрат у разі недостатнього тиску в мережі централізованого водопостачання для постачання водою верхніх поверхів будинків.

Як вже неодноразово вказувалося раніше, відносини з відшкодування Відповідачу втрат на підкачування води вже врегульовані між Позивачем та Відповідачем Договором на оплату витрат по експлуатації насосного обладнання встановленого у ЦТП ОТ “Кримтеплокомуненерго” для підкачування холодної води від 03.08.1998 р. (копія Договору є в матеріалах справи).

Таким чином, вимоги Відповідача відносно викладення вказаного пункту в його редакції є безпідставними.

Позивачем викладено пункт 8.4 Договору у наступній редакції: «водолічильники (водоміри) є власністю Споживача, ремонтуються і експлуатуються ним згідно нормативним документам, «Правилам користування» і розпорядчими документам Виробника. При цьому Споживач зобовязаний підтримувати у належному стані водомірний вузол, задвижок і пломб, а також інших пристроїв і обладнання на ньому. В разі пошкодження водомірного вузла Споживача, пристроїв і обладнання , пломб на них, розрахунок спожитої води здійснюється згідно п. 3.3 «Правил користування». Споживач повинен виконувати всі рекомендації Виробника, направлені на поліпшення якісного обліку води в його мережах. В разі відмови Споживача виконати ці рекомендації його водовідведення вважається без обліковим і витрати води встановлюються згідно п. 3.3 2 «Правил користування». Типорозмір водолічильника встановлюється Виробником».

Відповідач в протоколі розбіжностей пропонує виключити абзац другий і третій п. 8.4 договору.

Позивач не заперечує проти виключення з п. 8.4 Договору абз. 2.

Щодо абз. 3 п. 8.4 Договору, то викладення вказаного пункту у редакції Позивача ґрунтується на вимогах Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, а саме.

Відповідно до п. 5.6 вказаних Правил, до початку розробки технічної документації вузла обліку споживач повинен отримати від виробника вихідні дані, а також рекомендації щодо типу засобів обліку. Вихідні дані видаються за заявкою споживача в 15-денний термін. Вибір засобів обліку здійснює споживач, виходячи з отриманих вихідних даних, одержаних від виробника.

Згідно з п. 5.7 Правил, установка засобів обліку здійснюється відповідно до проекту, погодженого виробником.

При цьому, вихідні дані, на підставі яких розроблюється проект видає виробник (Позивач), які вказуються у технічних умовах.

Відповідно до Додатку 1 до Правил технічних умов, у п. 8 саме виробником (Позивачем) визначаються місце установки, тип водолічильника, його діаметр.

Отже, саме на Позивача покладено визначати тип та розмір лічильника води.

Суд вважає можливим абзац 2 пункту 8.4 договору №63 від 30.11.2010р. виключити, абзац 3 пункту 8.4 даного договору викласти в редакції позивача.

Відповідач просить п. 8.7 договору виключити. Позивачем була запропонована наступна редакція: «У всіх випадках розрахунку води згідно п. 3.3 «Правил користування» кількість сточних вод приймається рівним кількості води.

Суд вважає необхідним викласти даний пункт договору у редакції позивача, оскільки порядок розрахунку, встановлений у п. 3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 N 190, це порядок визначення обсягу витрат води, то і логічним є визначення обсягу стічних вод в залежності від цього обсягу витрат води.

Відносно п. 11.2.2 Договору то редакція позивача наступна: «В разі зниження якості послуг, якщо таке зниження якості виникло з прямої вини Виробника - шляхом зменшення розміру плати, яке (зменшення) здійснюється в порядку і спосіб, встановленим в розділі 6 даного Договору».

Відповідач пропонує свою нову редакцію п. 11.2.2 договору: «В разі неналежного надання послуг з вини Виробника шляхом зменшення розміру плати і компенсації Споживачу витрат, передбачених п. 6.1 даного Договору».

Оскільки п. 6.1 Договору передбачений порядок перерахунку плати, який сторонами не оспорюється, то і відповідальність Позивача по проведенню такого перерахунку є обґрунтованою.

Що стосується посилань відповідача на те, що ст.ст. 5, 10 Закону України «Про природні монополії» ОП «Кримтеплокомуненерго», як субєкт природних монополій здійснюе закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до вимог та процедур, визначених Законом України «Про здійснення державних закупівель», то суд зазначає наступне. Законом України «Про внесення змін до статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» щодо закупівель товарів та послуг у сфері природних монополій та суміжних ринків» від 11.01.2011р. №2900-VI, який набрав чинності 28.01.2011р., частина 3 статті 2 вказаного Закону визначає предмети закупівлі, на які не поширюється дія цього Закону, та яка доповнена наступними видами: електрична енергія, її постачання, передача та розподіл; природний і нафтовий газ та послуги з його транспортування, розподілу та постачання; теплова енергія, її постачання та транспортування; послуги з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення.

Тобто на час розгляду справи та винесення рішення у справі закупівля послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не підпадає під дію Закону України «Про здійснення державних закупівель»

У звязку з викладеним, враховуючи прийняття (за виключенням спірних умов) відповідачем пропозиції щодо укладення договору, прохання відповідача про відмову у позові, з посиланням саме на вказаний Закон України «Про здійснення державних закупівель» є необґрунтованим.

За таких обставин, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи документи, фактичні обставини справи, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, про задоволення позову частково.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 18.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Викласти пункти 1.1, 2.1.2, 2.2, 2.4, 3.4, 4.1, 5.1, 6.1, 7.2.13, 7.2.20, 7.4.5, 8.1, 8.2, 8.3, абзац 3 п. 8.4, 8.7, 9.1, 11.1.3, 11.2.2, 12.1, 15.4 договору №63 від 30.11.2010р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію, укладеного між Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» та Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» з протоколом розбіжностей від 17.12.2010р. до Договору №63 від 30.11.2010р. на водопостачання з комунального водопроводу і відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію в редакції позивача мовою оригіналу.

3. В частині позовних вимог відносно абзацу 2 пункту 8.4 договору №63 від 30.11.2010р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію, укладеного між Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» та Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» з протоколом розбіжностей від 17.12.2010р. до Договору №63 від 30.11.2010р. на водопостачання з комунального водопроводу і відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію відмовити.

4. Абзац 2 пункту 8.4 договору №63 від 30.11.2010р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію, укладеного між Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» та Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» з протоколом розбіжностей від 17.12.2010р. до Договору №63 від 30.11.2010р. на водопостачання з комунального водопроводу і відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію виключити.

5. Стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95017, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а, код ЄДРПОУ 03358593) на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя" (95053, м.Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, код ЄДРПОУ 20671506) державне мито в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.04.2011р. о 17 год. 00 хв.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.