Рішення № 16095979, 07.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 222

РІШЕННЯ

Іменем України

07.04.2011Справа №5002-1/643-2011 за позовом Закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель», (98187, АР Крим, м. Феодосія, смт. Щебетівка, вул. Леніна, 27),

до відповідача Державного підприємства «Сімферопольський виноробний завод», (95492, АР Крим, м. Сімферополь, Московське шосе, 9-й км.),

про стягнення 563075,86 грн.,

Суддя Л.О.Ковтун

представники:

від позивача ОСОБА_1., представник, довіреність від 15.11.2010р.,

від відповідача не зявився, повідомлений належним чином,

Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Державного підприємства «Сімферопольський виноробний завод» про стягнення заборгованості в сумі 563075,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором купівлі-продажу № 657/09 ВМ від 30.09.2009р., в частині передачі товару покупцеві.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву та документів витребуваних судом не представив, не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про день розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Про причини неявки суд не повідомив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Проте, відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2009р. між Державним підприємством «Сімферопольський виноробний завод» (продавець) та Закритим акціонерним товариством «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» (покупець) укладений договір купівлі-продажу № 657/09 ВМ (далі договір, аркуш справи 7-8).

У розділі 1 договору встановлено, що продавець передає у власність покупця, а покупець приймає та сплачує товар у відповідності до специфікації: купаж коньяку України КВ ВК на суму 304500,00грн., купаж коньяку України КС на суму 754000,00грн. виноматеріал Каберне сортове на суму 100000,00грн.

Відповідно до пункту 2.2 договору, покупець зобовязався оплатити товар в розмірі 750000,00грн. на умовах попередньої оплати, а 408500,00грн. по факту поставки товару, проте не пізніше 31.12.2009р.

Як свідчать матеріали справи, позивачем у виконання умов укладеного договору купівлі-продажу перераховано у якості передоплати 750000,00грн., (аркуш справи 12).

В свою чергу, відповідачем передано Закритому акціонерному товариству «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» товар на загальну суму 190661,14грн.

Отже, станом на час звернення позивача до суду Державним підприємством «Сімферопольський виноробний завод» не виконаний обовязок щодо поставки товару на суму 563075,86грн.

Дослідивши надані позивачем докази у підтвердження своїх доводів, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобовязанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Обовязок продавця передати товар покупцеві встановлений статтею 662 ЦК України.

В свою чергу, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобовязань за договором купівлі-продажу суду не надано.

За таких обставин, вимоги Закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» про стягнення суми вартості неотриманого товару підлягають задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати з оплати державного мита в розмірі 5630,75грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. судом покладаються на відповідача у відповідності до статті 49 ГПК України.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України і підписане 12.04.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Сімферопольський виноробний завод», (95492, АР Крим, м. Сімферополь, Московське шосе, 9-й км.; банківські реквізити: рахунок 26002258570001 у КРУ «Приватбанк», м. Сімферополі, МФО 384436, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 05414657) на користь Закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель», (98187, АР Крим, м. Феодосія, смт. Щебетівка, вул. Леніна, 27; банківські реквізити: рахунок 260052639371 у ФВКРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 31382382) заборгованість в сумі 563075,86 грн., держане мито в розмірі 5630,75грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКовтун Л.А.