Рішення № 16095768, 12.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

12.04.2011Справа №5002-16/900-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» (04176, м. Київ, вул.. Електриків,26, корпус 87; 04655, м. Київ, вул.. Кудрявський узвіз, б.7, офіс 1020, ідентифікаційний код 32960732)

До відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімпрес» (95013, м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург,41, 95013, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська,41, ідентифікаційний код 31213867)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорт» (49057 м. Дніпропетровськ, вул.. Героїв Сталінграду, 158, ідентифікаційний код 24242133)

Про стягнення 77587,18 грн.

Суддя ГС АР Крим М. О. Білоус

представники:

Від позивача ОСОБА_4 представ.. дов. № 28 від 25.03.2011р.

Від відповідачів - 1) ОСОБА_5 директор, дов. від 25.03.2011р.

2) не зявився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімпрес» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорт», в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором фінансового лізингу № 044-10/АВТ у розмірі 77857,18 грн., у тому числі заборгованість за лізинговими платежами у сумі 39942,24 грн., сума комісії 3351,86 грн., ПДВ за період з 02.12.2010р. по 02.03.2011р. у розмірі 359,61 грн., а також пені у сумі 785,92 грн. та індекс інфляції у розмірі 417,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору №044-10/АВТ від 10.06.2010 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Сімпрес» було надано у лізинг майно на загальну суму 620000,00 грн., однак у встановлений договором строк лізингові платежі своєчасно сплачені не були, через що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімпрес» перед банком з лізингових платежів складає 39942,24 грн., сума комісії 36 351,86 грн., ПДВ за період з 02.12.2010р. по 02.03.2011р. у розмірі 359,61 грн., а також пеня у сумі 785,92 грн. та індекс інфляції у розмірі 417,55 грн.

.

Враховуючи те, що зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімпрес» було забезпечено договором поруки, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Конкорт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» просить стягнути заборгованість солідарно з відповідачів.

Представник позивача у судовому засіданні 12.04.2011р. підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні та надав додаткові пояснення стосовно сплати відповідачем суми винагороди (комісії) та копії банківських виписок від 22.12.2010р. та 27.12.2010р. на суму 3 000,00 грн.. Вказані документи були прийняті судом до розгляду.

У судове засідання 12.04.2011р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімпрес» зявився, проти позову не заперечував, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. (а.с.86)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конкорт» у судове засідання 12.04.2011р. не забезпечило явку свого представника, письмовий відзив на позов не надало, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача та першого відповідача, суд

ВСТАНОВИВ :

10.06.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» (Лізингодавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімпрес» (Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №044-10/АВТ.(а.с.18-26) (в редакції додаткового договору № 1 від15.06.2010р. ) (а.с.28)

Відповідно до п.1.1 Договору предметом даного Договору є надання Лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу Майна екскаватор ланцюговий ЕЦУ-150 з ланцюгом 270А, 2008 року виписку у кількості 2 одиниць загальною вартістю разом з ПДВ 620000,00 грн., для власного користування Лізингоодержувача на визначений строк за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Графіком лізингових платежів від 10.06.2010р.., який є додатком № 1 до Договору фінансового лізингу № 044-10/АВТ від 10.06.2010р. визначені, - строк сплати, призначення платежів. Платіж, який відшкодовує частину вартості майна, винагорода Лізингодавцю за отримане в лізинг майно, та загальна сума платежу.( а.с.27).

Відповідно до п.1.2 Договору продавцем майна є ТОВ «Укравтозапчастина», місцезнаходження: м. Київ, вул.. 1-го Травня,1-А

Строк користування предметом лізингу становить 36 місяців з моменту підписання сторонами Акту приймання передачі предмету лізингу. (п.1.3. Договору)

Згідно з п.1.4 Договору передача предмету лізингу Лізингоодержувачу повинна відбутися у термін до 02.07.2010р., але не раніше дати його фактичного отримання від Постачальника.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що Лізингоодержувач зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів.

Всі лізингові платежів здійснюються у національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця. (п.2.2. Договору)

Пунктом 2.3. Договору, Лізингоодержувач зобовязаний в термін до 16.06.2010р. включено сплатити авансовий лізинговий платіж у загальній сумі 269767,64 грн.

Пункт 12.1 Договору встановлює, що даний Договір набирає чинності (вважається укладеним) з моменту його підписання сторонами і стає обовязковим для сторін. Дія Договору продовжується до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобовязань.

На виконання умов договору та додаткового договору до нього, 07.02.2010р. між сторонами був підписаний акт прийому -передачі майна, переданого у лізинг (а.с.32)

Дослідивши умови укладеного договору, правовідносини, що виникли між сторонами з приводу його виконання, суд встановив.

Загальне поняття лізингу наведене в ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України, а саме: лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Слід зазначити, що залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний.

Правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України від 16.12.97 N723/97-ВР «Про фінансовий лізинг» (зі змінами та доповненнями).

За цим Законом фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачеві на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). (ст..1 Закону)

Відносини фінансового лізингу відповідають визначенню непрямого лізингу, наведеного в ч.1 ст.806 Цивільного кодексу України, за нормами якої непрямий лізинг передбачає передачу лізингоодержувачу у користування майна, спеціально придбаного лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

З наведеного слідує, що лізингодавець при укладанні договору фінансового (непрямого) лізингу ще не є власником майна, що підлягає передачі за договором лізингу, проте на нього покладається обов'язок тільки придбати майно у власність.

Таким чином, з умов укладеного між сторонами по дійсній справі договору № 044-10/АВТ від 10.06.2010р. слідує, що вказаний договір за своєю природою є договором финансового (непрямого) лізингу та відповідає приписам вище наведених норм діючого законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімпрес» порушує свої обовязки щодо своєчасної сплати лізингових платежів, а відтак сума боргу зі сплати лізингових платежів за 02.12.2010р. по 02.03.2011р., складає 39942,24 грн.

При цьому, позивачем в основу розрахунку лізингових платежів були покладені данні, які визначені сторонами у графіку сплати лізингових платежів. (а.с.27)

З матеріалів справи також вбачається, що 28.01.2011р. позивачем була висунута на адресу ТОВ «Конкорт» досудова вимога вих.. № 59 про погашення заборгованості по лізинговим платежам у розмірі 38305,65 грн., сплати ПДВ у сумі 359,61 грн., та пені у сумі 273,29 грн. (а.с.39-41)

Вказана вимога була отримана уповноваженою особою ТОВ «Конкорт» 10.02.2011р., проте була залишена ним поза увагою. (а.с.45)

З матеріалів справи вбачається, що виконання Лізингоодержувачем своїх обовязків по своєчасній сплаті лізингових платежів, сплаті винагороди та пені було забезпечено договором поруки № 1 від 10.06.2010 р., укладеним між Банком та ТОВ «Конкорт». (а.с.30-31)

Згідно з умовами цього договору Поручитель зобовязався нести в повному обсязі солідарну відповідальність за невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «СІМПРЕС» своїх обов'язків, що випливають з Договору фінансового лізингу № 044-10/АВТ, а також усіх додаткових договорів, додатків, змін та доповнень до нього, які чинні на момент укладання цього Договору та можуть бути укладені після його (цього Договору) укладання, в тому числі: зобов'язання Боржника сплачувати лізингові платежі в строки передбачені Розділом 2 Лізингового договору «Лізингові платежі», Додатком № 1 до Лізингового договору; належним чином виконувати обов'язки по договору страхування Предмету лізингу та обов'язку по страхуванню цивільної відповідальності перед третіми особами, зобов'язання відшкодувати збитки, завдані Лізингодавцеві невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань по Лізинговому Договору, сплати можливих штрафних санкцій, комісій (винагород), додаткових платежів, які передбачені Лізинговим Договором та чинним законодавством України, а також інші зобов'язання, що передбачені Лізинговим Договором. Так, ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Згідно з частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з пункту 1.3 договору Поруки від 10.06.2010р. на Поручителя та Боржника була покладена солідарна відповідальність за виконання зобовязання.

Згідно зі статтею 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За таких обставин, предявлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» позову до солідарних боржників відповідає приписам чинного законодавства України.

Таким чином, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» в частині стягнення 39942,24 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, засновані на нормах діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення нарахованої суми ПДВ за період з 02.12.2010р. по 02.03.2011р. у розмірі 359,61 грн. також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пп.3.2.2. п.3.2. ст.. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» ( який діяв до набрання чинності Податкового кодексу України) нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу; по об'єкту фінансового лізингу, оціненого в іноземній валюті, сплата процентів, з метою оподаткування визначається у гривнях по курсу валют, визначеного Національним банком України на момент сплати;

У п.2.7. Договору від 10.06.2010р. встановлено, що у разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу розмір винагороди (комісії) Лізингодавцю за отриманий в лізинг Предмет лізингу у складі такого лізингового платежу буде становить суму, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ України, встановлену на день нарахування такої винагороди за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим Договором, розрахованого від загальної вартості предмету лізингу, то сума такого перевищення є обєктом оподаткування ПДВ, при цьому Лізингоодержувач повинен самостійно збільшити розмір винагороди (комісії) Лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу на суму, яка дорівнює ПДВ, нараховану на такий обєкт оподаткування, а сторони самостійно здійснюють дії, передбачені чинним податковим законодавством України, щодо проведення оподаткування такої операції.

Враховуючи, умови договору фінансового лізингу та прийнятий Податковий кодекс України, який набрав чинності 1 січня 2011 р, позивачем здійснений розрахунок ПДВ за один місяць, сума якого дорівнює 359, 61 грн.

Також, позивачем нарахована сума винагороди (комісії) у розмірі 36351,86 грн. , яка передбачена п.2.4 Договору та графіком сплати лізингових платежів, а також зазначена позивачем у додаткових поясненнях.

Суд, перевіривши розрахунок вказаних сум вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 6.4.1 Договору сторони передбачили, що у випадку прострочення сплати лізингового платежу або сплати його не у повному обсязі, Лізингоодержувач виплачує лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла період прострочення від несплаченої суми платежів за кожен день прострочення від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості, та відшкодує збитки, завдані Лізингодавцю, понад зазначену пеню.

Перевіривши розрахунок пені (а.с.14), доданий позивачем до позовної заяви, суд дійшов до висновку щодо правомірного його обчислення, а відтак, з відповідачів слід стягнути також пеню за період з 02.12.2010р. по 02.03.2011р. у сумі 785,92 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок ТОВ «Богдан-Лізинг», доданий до позовної заяви щодо стягення інфляційних витрат у сумі 417,55 грн., обчислений позивачем правомірно, а тому інфляційні витрати також підлягають стягненню з відповідачів.

При цьому, суд приймає до уваги відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімпрес», де перший відповідач погодився з позовними вимогами та не заперечував щодо їх задоволення. (а.с.86), а також прийняв участь у звірці розрахунків з позивачем, підписавши акт звірки на суму 77 439, 63 грн.

ТОВ «Сімпрес» та ТОВ «Конкорт» не надали доказів сплати заборгованості, у той час відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Таким чином, суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» до ТОВ «Сімпрес» та ТОВ «Конкорт» підлягає задоволенню у повному обсязі із зазначених вище підстав.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з ТОВ «Сімпрес» та ТОВ «Конкорт» згідно з приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись, ст.ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімпрес» (95013, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська,41, ідентифікаційний код 31213867, р/р 26003326122001 в КРУ АБ «Приватбанк», МФО 384436) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорт» (49057 м. Дніпропетровськ, вул.. Героїв Сталінграду, 158, ідентифікаційний код 24242133, р/р 26009310229501 в АКБ «Новий» м. Дніпропетровськ, МФО 305062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» (04176, м. Київ, вул.. Електриків,26, корпус 87; 04655, м. Київ, вул.. Кудрявський узвіз, б.7, офіс 1020, ідентифікаційний код 32960732, р/р НОМЕР_1 у ПАТ «Укргазпромбанк» м. Київ, МФО 320843) 77 857,18 грн., у тому числі: заборгованість з лізингових платежів у розмірі 39942,24 грн., винагороду у розмірі 36351,86 грн., суму ПДВ у розмірі 359,61 грн, пеню у сумі 785,92 грн, інфляційні втрати у розмірі 417,55 грн., а також 778,57 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.