Рішення № 16095738, 12.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

12.04.2011Справа №5002-15/327-2011

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95620, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; ЄДРПОУ 00131400) в особі структурного підрозділу Євпаторійського району електричних мереж ВАТ «Крименерго» (97408, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Л.Українки, 4)

До відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Про стягнення 17 887,14 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_2 представник, дов. №079-Д від 05.01.2011

Від відповідача ОСОБА_3, представник, дов. б.н. від 10.03.2011

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» в особі структурного підрозділу Євпаторійського району електричних мереж Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 12954,03 грн. заборгованості по актам про порушення ПКЕЕ, 3912,28 грн. інфляційних втрат та 1020,83 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі актів про порушення правил користування електричною енергією №102879 від 25.02.2008 та №102880 від 25.02.2008, рішеннями комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» №18 від 27.02.2008 та №2331 від 27.05.2008 по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, відповідачу були нараховані суми вартості недооблікованої електричної енергії у розмірі 11579,34 грн. та 1374,69 грн. і були виставлені відповідні рахунки. Позивач зазначає, що вказані суми не були сплачені відповідачем в добровільному порядку, що стало причиною для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за недовраховану електроенергію у розмірі 12954,03 грн. в примусовому порядку. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3912,28 грн. інфляційних втрат та 1020,83 грн. 3 % річних.

12.04.2011 від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення 3912,28 грн. інфляційних втрат та 1020,83 грн. 3 % річних та просить суд стягнути з відповідача 12954,03 грн. заборгованості по актам про порушення ПКЕЕ.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення 3912,28 грн. інфляційних втрат та 1020,83 грн. 3 % річних, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядком досудового врегулювання спору у випадках передбачених статтею 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, за мотивами викладеними у відзивах на позовну заяву від 10.03.2011 та 12.04.2011, вказуючи, що обставини викладені у позовній заяві не відповідають дійсності.

Розгляд справи відкладався, у судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 24.03.2011 строк розгляду даної справи продовжувався на підставі статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, строк даної справи є обмежений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України та закінчується 12.04.2011, у звязку з чим у суду відсутні підстави для відкладення розгляду даної справи.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21.02.2005 між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго в особі структурного підрозділу Євпаторійського району електричних мереж ВАТ «Крименерго» (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) був укладений договір №937 про постачання електричної енергії (а.с.11-14).

Згідно пункту 1 договору, Постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а Споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно умов даного договору і додатків до нього.

При виконанні умов даного договору сторони зобов'язались керуватись нормами Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричної енергії (далі ПКЕЕ) та іншими нормативними актами (пункт 2 договору).

Відповідно до пункту 4.2.3 договору, споживач оплачує постачальнику вартість електроенергії, розраховану, виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів і кількості годин їх використання, у випадку самовільного внесення змін в схеми обліку електроенергії, пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку, споживання електроенергії поза засобів обліку, та ін.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

У пункті 6.40 Правил користування електричною енергією вказано, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих ПКЕЕ та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Відповідно до пункту 6.42 ПКЕЕ, на підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки обєкта відповідача розташованого за адресою: АДРЕСА_1, представниками позивача був встановлений факт порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, а саме: «підключення безоблікового вводу поза електролічильником, електроенергія споживається, електролічильником не враховується, не оплачується» про що був складений акт про порушення ПКЕЕ №102879 від 25.02.2008 (а.с.18). Доказів оспорювання чи скасування даного акту у встановленому законом порядку сторонами суду не надано.

На підставі вищевказаного акту, рішенням засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом №18 від 27.02.2008, була донарахована вартість електричної енергії у розмірі 11579,34 грн. за період з 26.08.2007 по 25.02.2008 згідно з Методикою обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Правил користування електричною енергією. Доказів скасування чи оскарження даного протоколу сторони суду не надали (а.с.19).

27.02.2008 позивачем був виставлений відповідачу рахунок №0937/058/0208Ш на суму 11579,34 грн. за електроенергію по акту порушення ПКЕЕ згідно договору №937 від 21.02.2005 (а.с.21).

Також, з матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки обєкта відповідача розташованого за адресою: АДРЕСА_1, представниками позивача був встановлений факт порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, а саме: «зрив пломби держповірки та зрив пломби електронагляду з клемної кришки електролічильника і встановлення фіктивних з ціллю зниження показників електролічильника, електроенергія споживається, електро-лічильником не враховується» про що був складений акт про порушення ПКЕЕ №102880 від 25.02.2008 (а.с.22). Доказів оспорювання чи скасування даного акту у встановленому законом порядку сторонами суду не надано.

На підставі вищевказаного акту, рішенням засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом №2331 від 27.05.2008, була донарахована вартість електричної енергії у розмірі 1374,69 грн. за період з 26.08.2007 по 25.02.2008 згідно з Методикою обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Правил користування електричною енергією. Доказів скасування чи оскарження даного протоколу сторони суду не надали (а.с.23).

17.06.2008 позивачем був виставлений відповідачу рахунок №0937/058/0608Ш на суму 1374,69 грн. за електроенергію по акту порушення ПКЕЕ згідно договору №937 від 21.02.2005 (а.с.25).

Однак, відповідачем заборгованість не була сплачена в добровільному порядку, що й стало приводом для звернення позивачем з позовом до суду про стягнення суми заборгованості за недовраховану електричну енергію у розмірі 12954,03 грн. в примусовому порядку.

Згідно статті 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про електроенергетику», правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Правопорушеннями в електроенергетиці відповідно до закону є зокрема крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до обєктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Постановою Верховного суду України від 09.11.2010 встановлено, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої електричної енергії є саме оперативно-господарською санкцією.

Згідно частини 1 статті 235 Господарського кодексу України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Доводи відповідача котрі викладені у відзивах на позовну заяву судом до уваги не приймаються, оскільки не відповідають дійсним обставинам справи.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги Закону України «Про електроенергетику», через що позовні вимоги про стягнення з відповідача 12954,03 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд вважає, що акт про порушення правил користування електричною енергією, який не оскаржений та не скасований у встановленому законом порядку, є належним доказом для стягнення.

Відповідач не представив суду належних доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 12954,03 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі в частині стягнення 3912,28 грн. інфляційних втрат та 1020,83 грн. 3 % річних підлягає припиненню в звязку з відмовою позивача від заявлених вимог.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, пунктом 4 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95620, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; ЄДРПОУ 00131400) в особі структурного підрозділу Євпаторійського району електричних мереж ВАТ «Крименерго» (97408, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Л.Українки, 4) 12954,03 грн. заборгованості, 129,54 грн. державного мита та 170,91 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 3912,28 грн. інфляційних втрат та 1020,83 грн. 3 % річних провадження у справі припинити.

4.Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 13.04.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.