Рішення № 16095692, 12.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

12.04.2011Справа №5002-18/842-2011 За позовом - Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", АР Крим, м. Сімферополь (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6)

До відповідача - Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго", АР Крим, м. Сімферополь (95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-а) в особі Джанкойської філії ОП "Кримтеплокомуненерго", АР Крим, м. Джанкой (96100, м. Джанкой, вул. Совхозна, 18 а)

Про стягнення 375 844,53 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1 ю/к, довіреність від 04.01.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_2 ю/к філіалу, довіреність від 30.12.2010 р.

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство "Крименерго", АР Крим, м. Сімферополь позивач, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго", АР Крим, м. Сімферополь в особі: Джанкойської філії ОП "Кримтеплокомуненерго", АР Крим, м. Джанкой відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за активну енергетичну енергію у розмірі 341252,89 грн.; заборгованість по графіку реструктуризації заборгованості за реактивну електричну енергію у розмірі 19140,65 грн.; 3% річних - 1648,14 грн.; інфляційні втрати 5287,45 грн.; пеню 8515,40 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 526, 530, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 09.03.2004 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір поставки електроенергії № 95/050. Згідно Договору постачальник постачає електроенергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно умови даного Договору та додаткам до Договору, які є його невідємною частиною. У звязку з порушенням строків та обємом оплати у відповідача створилась заборгованість за активну та реактивну електроенергію.

Як вказано у позовній заяві, 14.09.2010 року між сторонами укладена додаткова угода до договору № 95/050 від 09.05.2004 року, якою затверджено графік погашення заборгованості зі строком оплати з жовтня 2010 року по грудень 2010 року. Заборгованість за активну електроенергію у сумі 341252,89 грн. та заборгованість за реактивну електроенергію у розмірі 19140,65 грн., яка виникла по графіку реструктуризації заборгованості, і стала підставою для звернення позивача до суду.

У судовому засіданні 12.04.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.04.2011 року надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому визнає суму основного боргу у повному розмірі.

Слухання справи відкладалося відповідно до статті 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. №575/97-ВР, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобовязаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. № 417/1442 (далі Правила) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків.

Між позивачем та відповідачем 09.03.2004 року був укладений Договір № 95/050 про поставку електричної енергії, предметом якого було регулювання відносин між сторонами по постачанню електроенергії та оплати її вартості.

Сторони договору встановили, що під час вирішення питань, які неврегульовані договором, будуть керуватись Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), що передбачено у пункті 2 договору.

У п. 9.5 договору зафіксовано, що він укладений на строк до 31.12.2004 р. та вважається щорічно пролонгованим, якщо не поступало заяв від однієї з сторін про його припинення або перегляд за місяць до закінчення строку його дії.

Сторони у судовому засіданні пояснили, що жодна сторона не надавала заяви про припинення договору, у звязку із чим на дійсний час договір № 95/050 від 09.03.2004 року є діючим.

Пунктами 2.2.3 і 2.2.4 договору № 95/050 від 09.03.2004 року передбачено, що абонент зобовязується оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати оплату за послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії відповідно до додатку № 5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії».

Розрахункова дата зі споживачем передбачена додатком № 4.1 до договору.

Проте відповідач, у порушення умов договору не здійснював оплату за спожиту електричну енергію у повному обсязі та у встановлені строки, у звязку із чим за ним виникла заборгованість за активну електричну енергію у сумі 376258,96 грн. та за реактивну електричну енергію у сумі 19140,65 грн.

Відповідно до пункту 7.9 договору № 95/050 від 09.03.2004 року, у разі наявності заборгованості у споживача за спожиту електричну енергію, споживач має право звернутися до постачальника с заявою про узгодження графіку погашення заборгованості, якій встановлює строки оплати існуючої заборгованості і є невідємним додатком до дійсного договору.

14.09.2010 року між сторонам укладено додаткову угоду № 1/1202 до договору № 95/050 від 09.03.2004 року, відповідно до якого між споживачем та постачальником затверджений графік погашення заборгованості зі строком виконання з жовтня 2010 року по грудень 2010 року.

Недотримання споживачем графіку погашення заборгованості, якій передбачено у додатковій угоді № 1/1202 від 14.09.2010 року, і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі у звязку з наступним.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надати інший стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 193 Господарського кодексу України також встановлює, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, договору.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 341252,89 грн. та за реактивну енергію у сумі 19140,65 грн. у строки, встановлені графіком реструктуризації заборгованості (а.с. 15), в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість по графіку реструктуризації заборгованості за активну електричну енергію у сумі 341252,89 грн. та заборгованість по графіку реструктуризації заборгованості за реактивну електричну енергію у сумі 19140,65 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1648,14 грн. за період з 26.11.2010 року по 28.02.2011 року, а саме: 3% річних за активну електроенергію 1561,86 грн., 3% річних за реактивну електричну енергію 86,28 грн.; та інфляційні витрати у сумі 5287,45 грн. за період з листопада 2010 року по січень 2011 року включно, а саме: інфляційні витрати за активну електричну енергію 5012,04 грн., інфляційні витрати за реактивну електричну енергію 275,41 грн.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, суд зауважує, що позивач мав право здійснити нарахування 3% річних починаючи з 01.11.2010 року, у той час, як позивач розраховує 3% річних починаючи з 26.11.2010 року (що є правом позивача), у звязку із чим з відповідача підлягає стягненню 3% річних у сумі 1648,14 грн. за період з 26.11.2010 року (як просить позивач) по 28.02.2011 року та інфляційні витрати у сумі 5287,45 грн. за період з листопада 2010 року по січень 2011 року включно.

У своїй позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 8515,40 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність у один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчинюється у письмовій формі.

Додатковою угодою № 1/1202 від 14.09.2010 року передбачено, що за несвоєчасне внесення платежів, передбачених даною додатковою угодою, енергозберігаюча організація здійснює споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Згідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 р. № 543.96 ВР, винна сторона сплачує пеню в розмірі не більш ніж 2-а облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, відповідно до якого позивач розраховує пеню за період з 26.11.2010 року по 28.02.2011 року у сумі 8515,40 грн., а саме: пеня за активну електричну енергії 8069,60 грн., пеня за реактивну електричну енергію 445,80 грн., суд зазначає, що позивач мав право здійснити нарахування пені починаючи з 01.11.2010 року, у той час, як позивач розраховує пеню починаючи з 26.11.2010 року (що є правом позивача).

За вказаних обставин, з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 26.11.2010 року (як просить позивач) по 28.02.2011 року у сумі 8515,40 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України відносяться на відповідача.

12.04.2011 року у судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 12.04.2011 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго", АР Крим, м. Сімферополь (95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-а; код ЄДРПОУ 03358593) на користь Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (м. Сімферополь, вул. Київська. 74/6; р/р 260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, код ЄДРПОУ 00131400) заборгованість по графіку реструктуризації заборгованості за активну електричну енергію у сумі 341252,89 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго", АР Крим, м. Сімферополь (95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-а; код ЄДРПОУ 03358593) на користь Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (м. Сімферополь, вул. Київська. 74/6; р/р 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, код ЄДРПОУ 00131400) заборгованість по графіку реструктуризації заборгованості за реактивну електричну енергію у сумі 19140,65 грн., 3% річних у сумі 1648,14 грн.; суму інфляції у розмірі 5287,15 грн., пеню у сумі 8515,40 грн., 3758,45 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримОсоченко І.К.