Рішення № 16095662, 11.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

11.04.2011Справа №5002-25/724-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Колективного підприємства «Агропроменерго», провулок Південний, 5, смт. Совєтський, 97200

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 26666,60 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача ОСОБА_2., паспорт НОМЕР_1, директор, протокол №1 від 25.05.2002; Журба І.І., дов. №27 від 14.10.2009, представник

від відповідача не зявився

Обставини справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Колективне підприємство «Агропроменерго» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, просить суд стягнути з відповідача суму неустойки за період з 01.01.2010 по 10.02.2011 в розмірі 26666,60 грн., мотивуючі позовні вимоги невиконанням відповідачем зобовязань по поверненню майна по закінченню строку дії договору оренди від 01.07.2008.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, що передбачений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини відсутності суд не повідомив, про день розгляду справи був сповіщений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву, з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, суд

встановив:

01 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Колективне підприємство «Агропроменерго», та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди нежилого приміщення №2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею: склад 75 м2, офіс 25 м2, (далі Договір).

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 10 числа кожного місяця, складає 1000,00 грн., та є динамічною.

Строк дії Договору встановлений з 01 липня 2008 року по 01 липня 2009 року, (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 4.2.2 Договору у випадку припинення договору оренди орендар зобовязується повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гірше, чім на час передачі, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Рішенням господарського суду АР Крим від 15 жовтня 2009 року по справі №2-1/4996-2009, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2009 року встановлено, що відповідач свого обовязку по поверненню орендованого майна не виконав, що дає право Товариству з обмеженою відповідальністю КП «Агропроменерго» вимагати усунення порушення своїх прав.

Зазначеним рішенням позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю КП «Агропроменерго» задоволені в повному обсязі; вирішено витребувати з незаконного володіння фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 банківські реквізити: рахунок НОМЕР_2 в ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 нерухоме майно - приміщення площею 75 кв.м. та 25 кв.м., що належить Товариству з обмеженою відповідальністю КП «Агропроменерго», (97200, АР Крим, смт. Совєтське, пров. Південний, 5, банківські реквізити: рахунок 260043436 у ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», м.Сімферополь, МФО 324021, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 05525776) та розташовані за адресою: смт. Совєтське, пров. Південний, 5.

Крім того, рішенням господарського суду АР Крим від 08 липня 2010 року по справі №5002-16/3026-2010 вирішено стягнути з фізичної особи підприємця Городіського Бориса Максимовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Колективного підприємства «Агропроменерго» неустойку у розмірі 12000,00 грн. за період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

У даній позовній заяві позивач просить суд стягнути неустойку за період з 01 січня 2010 року по 10 лютого 2011 року у сумі 26666,60 грн.

Рішеннями господарського суду АР Крим по справах №2-1/4996-2009 та №5002-16/3026-2010 встановлена вина фізичної особи підприємця Городіського Бориса Максимовича, щодо безпідставного не виконання обовязку по поверненню орендодавцю орендованого майна.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави звільнення від доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, внаслідок неналежного виконання своїх обовязків за договором оренди нежилого приміщення №2 від 01 липня 2008 року, а саме: не повернення орендованих приміщень позивачу, за відповідачем склалась заборгованість з сплати неустойки за період з 01 січня 2010 по 10 лютого 2011 у сумі 26666,60 грн., розрахунок який перевірено судом.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 26666,60 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України зазначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Цивільний кодекс визначає принцип реального виконання зобов'язань, відповідно до якого зобов'язання має бути виконано в натурі, тим способом, про який домовилися сторони. У зв'язку з цим боржник, який сплатив неустойку, зобов'язаний також виконати своє зобов'язання в натурі, тобто передати річ, виконати роботи, надати послуги, сплатити гроші або виконати інші обов'язки, які покладені на нього договором.

Прийнято розрізняти 2 основні види неустойки: договірна та законна.

Договірна неустойка це така неустойка, яка набуває юридичної сили саме і безпосередньо в силу угоди сторін. А законною неустойка буде вважатися тоді, коли зобовязання про її сплату виникло в силу закону. Законна неустойка забезпечує зобовязання незалежно від волі сторін та встановлюється автоматично з виникненням основного зобовязання.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За змістом ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Аналогічні твердження зазначені в постанові Вищого господарського суду України від 24 травня 2006 року у справі №3/234.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Дослідивши надані документи, суд вважає, що заявлена до відшкодування сума неустойки обчислена позивачем відповідно до вимог ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, правомірно, через що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 12 квітня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_4 в ПАО «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Колективного підприємства «Агропроменерго», (пер. Південний, 5, смт. Совєтський, 97200, р/р 26003121519 в ПАО «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, ідентифікаційний код 05525776) суму неустойки за період з 01.01.2010 по 10.02.2011 в розмірі 26666,60 грн.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_4 в ПАО «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Колективного підприємства «Агропроменерго», (пер. Південний, 5, смт. Совєтський, 97200, р/р 26003121519 в ПАО «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, ідентифікаційний код 05525776) 266,67 грн. державного мита.

4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_4 в ПАО «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Колективного підприємства «Агропроменерго», (пер. Південний, 5, смт. Совєтський, 97200, р/р 26003121519 в ПАО «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, ідентифікаційний код 05525776) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.